Змістовний
модуль 2
Тема 4. Електромагнітні
механізми апаратів низької напруги
(ч. 1)
Електромагнітні механізми постійного струму
У параграфі
наведено задачі на розрахунок найбільш поширених типів електромагнітних
механізмів постійного струму, а також задачі на розрахунок магнітних кіл,
обмоткових даних, електромагнітних сил та основних розмірів електромагніту.
Сумарна
магніторушійна сила (МРС) електромагніту (А) дорівнює:
, (4.1)
де – результуючий спад
магнітного потенціалу в робочих повітряних зазорах;
– спад магнітного
потенціалу в паразитних зазорах;
– сумарний спад
магнітного потенціалу в сталі при заданому потоці в робочому зазорі
.
Складові
формули (4.1) визначаються за наступними формулами:
(4.2)
де – сумарна провідність
робочих зазорів (Гн).
Для одного
зазору:
, (4.3)
де Гн/м;
– робочий зазор (м);
– індукція (Тл).
Аналогічно
рівнянню (4.2):
, (4.4)
де – сумарна провідність
паразитних зазорів (Гн).
Останній
член в (4.1) дорівнює:
, (4.5)
де – спад МРС на окремій і-й ділянці сталі:
. (4.6)
В (4.6) – довжина і-ої ділянки магнітного кола в сталі
(м);
– напруженість
магнітного поля і-ої ділянки
магнітного кола (А/м), яку шукають за кривими намагнічування матеріалу
магнітопроводу за значенням індукції
(Тл):
, (4.7)
де – потік на відповідній
ділянці магнітного кола (Вб);
– площа її поперечного
перерізу (
).
При
розрахунку магнітних кіл по ділянках використовують схему заміщення. Різниця
магнітних потенціалів (А) між точками схеми заміщення
знаходять, використовуючи другій закон Кірхгофа:
, (4.8)
де – потік і-ої ділянки (Вб);
– магнітний опір і-ої ділянки (
);
– МРС і-ої ділянки, яку визначають за
формулою:
, (4.9)
де – МРС котушки (А);
– довжина і-ої ділянки (м);
– довжина котушки (м).
Потік
розсіяння (Вб) на і-ій ділянці
знаходять за законом Ома:
, (4.10)
де – провідність
розсіяння і-ої ділянки (Гн).
Для і-го вузла схеми заміщення за першим
законом Кірхгофа:
. (4.11)
Електромагнітна
сила для рівномірного поля в зазорі та ненасиченої магнітної системи
визначається за формулою Максвела:
, (4.12)
де – площа полюса (
).
Вибір типу
електромагніту та визначення його розмірів можна здійснювати залежно від
величини конструктивного показника за даними додатку 6:
, (4.13)
де – електромагнітна сила
(Н), при початковому робочому зазорі
(м).
Довжину
циліндричної безкаркасної котушки за тривалого режиму роботи визначають за
формулою:
, (4.14)
де – усталене значення
МРС котушки (А);
– коефіцієнт запасу;
– коефіцієнт, який
враховує спад магнітного потенціалу в сталі та паразитних зазорах;
– питомий електричний
опір дроту в нагрітому стані (Ом
м);
– коефіцієнт
заповнення по міді;
– коефіцієнт
теплопередачі (для котушок електромагнітів
);
– допустима
температура (
);
– температура
навколишнього середовища (
).
Для
броньованих електромагнітів відношення та індукцію в зазорі
визначають за графіком
додатку 7 залежно від величини
. Для клапанних електромагнітів
При
розрахунку обмоткових даних використовують наступні формули. Діаметр дроту, м:
, (4.15)
де U – напруга
живлення обмотки (В); – середня довжина
витка (м), яка дорівнює:
, (4.16)
де – діаметр обмотки (м);
– товщина обмотки (м).
Число
витків обмотки:
, (4.17)
де – площа обмоткового
вікна (
).
При м (для рядової
обмотки) число витків:
, (4.18)
де
кількість витків в шарі при довжині вікна і діаметрі дроту з
ізоляцією
(м) дорівнює:
, (4.19)
кількість
шарів
. (4.20)
Площа
обмоткового вікна ():
. (4.21)
Опір
обмотки (Ом):
. (4.22)
Потужність,
що споживається котушкою (Вт):
. (4.23)
Формули для
перерахунку обмоткових даних котушки з напругою на напругу
, при
та
мають вигляд:
– для
діаметра дроту:
; (4.24)
– для
кількості витків:
; (4.25)
– для
опору:
; (4.26)
– для
потужності:
. (4.27)
Коефіцієнт
повернення електромагнітів дорівнює:
, (4.28)
де – різниця
електромагнітної та протидіючої сил при кінцевому зазорі (Н);
– електромагнітна сила
при кінцевому зазорі (Н).
Задача 4.1. Розрахувати
параметри двосекційної обмотки електромагніту на рис. 4.1., якщо МРС =1000 А, напруга U=12 В. Розміри однієї секції обмотки:
довжина
м, товщина
м, діаметр
м. Секції з’єднані послідовно і узгоджено. Питомий опір
. Які будуть обмоткові дані, якщо напруга зросте у два рази?
Рис. 4.1. П-подібний
електромагніт постійного струму із зовнішнім поперечно-рухомим якорем
Розв’язок. МРС кожної секції
обмотки А, напруга
В, середня довжина витка за (4.16):
м.
За формулою
(4.15) визначимо діаметр дроту:
.
Згідно
таблиці із додатку 5 вибираємо дріт марки ПЭВ1
діаметром м (з ізоляцією
м), коефіцієнт
Число витків кожної
секції знайдемо за формулою (4.17), розрахувавши попередньо за формулою (4.21)
площу вікна:
;
тоді число
витків обмотки . Опір обмотки згідно з (4.22):
Споживану
потужність знайдемо за формулою (4.23): Вт.
Обмоткові
дані при переході на напругу= 24 В:
м;
Ом;
Вт.
Задача 4.2. Вибрати тип
електромагніту і визначити наближено його розміри, якщо при робочому зазорі м та тривалому режимі роботи він має розвивати силу
= 5 Н.
Розв’язок. Розраховуємо
конструктивний показник:
Вибираємо
згідно таблиці додатку 6 клапанний
електромагніт (рис. 4.2 ), а за кривою 2 рисунку додатку 7 – індукцію =0,265 Тл та відношення
.
Рис. 4.2. Клапанний електромагніт
постійного струму: 1 – ярмо, 2 – осердя,
3 –
котушка, 4 – наконечник, 5 – якір
Площу
полюсного наконечника визначаємо із формули (4.12):
.
Діаметр
наконечника:
м.
Магнітний
потік в робочому зазорі:
Вб.
Магнітний
потік в осерді з врахуванням розсіяння:
Вб,
де – коефіцієнт розсіяння, який лежить в межах 1,2-1,6.
Визначаємо
площу осердя та його діаметр:
м.
Прийнявши
коефіцієнти і
, визначаємо усталене значення МРС котушки:
А.
Прийнявши
коефіцієнти ,
і перевищення
температури (
)=70
, за якого
, визначаємо довжину котушки та її ширину:
м
м.
За рис. 4.2
визначаємо діаметр котушки:
м.
Розраховуємо решту розмірів.
Ширина
ярма: м.
Товщина
ярма:
м,
де .
Ширина
якоря м. Площа поперечного перерізу якоря:
.
Товщина
якоря:
м.
Товщина
наконечника:
м.