Змістовний модуль 2

 

Тема 4. Електромагнітні механізми апаратів низької напруги (ч. 1)

 

Електромагнітні механізми постійного струму

У параграфі наведено задачі на розрахунок найбільш поширених типів електромагнітних механізмів постійного струму, а також задачі на розрахунок магнітних кіл, обмоткових даних, електромагнітних сил та основних розмірів електромагніту.

Сумарна магніторушійна сила (МРС) електромагніту (А) дорівнює:

,                                          (4.1)

де  – результуючий спад магнітного потенціалу в робочих повітряних зазорах;  – спад магнітного потенціалу в паразитних зазорах;  – сумарний спад магнітного потенціалу в сталі при заданому потоці в робочому зазорі .

Складові формули (4.1) визначаються за наступними формулами:

                                                 (4.2)

де  – сумарна провідність робочих зазорів (Гн).

Для одного зазору:

,                                                  (4.3)

де  Гн/м;  – робочий зазор (м);  – індукція (Тл).

Аналогічно рівнянню (4.2):

 ,                                                (4.4)

де  – сумарна провідність паразитних зазорів (Гн).

Останній член в (4.1) дорівнює:

,                                           (4.5)

де  – спад МРС на окремій і-й ділянці сталі:

.                                           (4.6)

В (4.6)  – довжина і-ої ділянки магнітного кола в сталі (м);  – напруженість магнітного поля і-ої ділянки магнітного кола (А/м), яку шукають за кривими намагнічування матеріалу магнітопроводу за значенням індукції  (Тл):

,                                                         (4.7)

де  – потік на відповідній ділянці магнітного кола (Вб);  – площа її поперечного перерізу ().

При розрахунку магнітних кіл по ділянках використовують схему заміщення. Різниця магнітних потенціалів (А) між точками  схеми заміщення знаходять, використовуючи другій закон Кірхгофа:

,                          (4.8)

де  – потік і-ої ділянки (Вб);  – магнітний опір і-ої ділянки ();  – МРС і-ої ділянки, яку визначають за формулою:

,                                                    (4.9)

де  – МРС котушки (А);  – довжина і-ої ділянки (м);  – довжина котушки (м).

Потік розсіяння (Вб) на і-ій ділянці знаходять за законом Ома:

,                                            (4.10)

де  – провідність розсіяння і-ої ділянки (Гн).

Для і-го вузла схеми заміщення за першим законом Кірхгофа:

.                                                  (4.11)

Електромагнітна сила для рівномірного поля в зазорі та ненасиченої магнітної системи визначається за формулою Максвела:

,                                                  (4.12)

де  – площа полюса ().

Вибір типу електромагніту та визначення його розмірів можна здійснювати залежно від величини конструктивного показника  за даними додатку 6:

,                                                         (4.13)

де  – електромагнітна сила (Н), при початковому робочому зазорі  (м).

Довжину циліндричної безкаркасної котушки за тривалого режиму роботи визначають за формулою:

,                                    (4.14)

де  – усталене значення МРС котушки (А);  – коефіцієнт запасу;  – коефіцієнт, який враховує спад магнітного потенціалу в сталі та паразитних зазорах;  – питомий електричний опір дроту в нагрітому стані (Омм);  – коефіцієнт заповнення по міді;  – коефіцієнт теплопередачі (для котушок електромагнітів );  – допустима температура ();  – температура навколишнього середовища ().

Для броньованих електромагнітів відношення  та індукцію в зазорі  визначають за графіком додатку 7 залежно від величини . Для клапанних електромагнітів

При розрахунку обмоткових даних використовують наступні формули. Діаметр дроту, м:

,                                          (4.15)

де U – напруга живлення обмотки (В);  – середня довжина витка (м), яка дорівнює:

,                                                  (4.16)

де  – діаметр обмотки (м);  – товщина обмотки (м).

Число витків обмотки:

,                                             (4.17)

де  – площа обмоткового вікна ().

При  м (для рядової обмотки) число витків:

,                                                 (4.18)

де кількість витків в шарі при довжині вікна  і діаметрі дроту з ізоляцією  (м) дорівнює:

,                                        (4.19)

кількість шарів

.                                                    (4.20)

Площа обмоткового вікна ():

.                                                   (4.21)

Опір обмотки (Ом):

.                                             (4.22)

Потужність, що споживається котушкою (Вт):

.                                                     (4.23)

Формули для перерахунку обмоткових даних котушки з напругою  на напругу , при  та  мають вигляд:

– для діаметра дроту:

;                                                         (4.24)

– для кількості витків:

;                                                (4.25)

– для опору:

;                                              (4.26)

– для потужності:

.                                                       (4.27)

Коефіцієнт повернення електромагнітів дорівнює:

,                                           (4.28)

де  – різниця електромагнітної та протидіючої сил при кінцевому зазорі (Н);  – електромагнітна сила при кінцевому зазорі (Н).

Задача 4.1. Розрахувати параметри двосекційної обмотки електромагніту на рис. 4.1., якщо МРС =1000 А, напруга U=12 В. Розміри однієї секції обмотки: довжина  м, товщина  м, діаметр  м. Секції з’єднані послідовно і узгоджено. Питомий опір . Які будуть обмоткові дані, якщо напруга зросте у два рази?

Рис. 4.1. П-подібний електромагніт постійного струму із зовнішнім поперечно-рухомим якорем

 

Розв’язок. МРС кожної секції обмотки  А, напруга  В, середня довжина витка за (4.16):

 м.

За формулою (4.15) визначимо діаметр дроту:

.

Згідно таблиці із додатку 5 вибираємо дріт марки ПЭВ1 діаметром  м (з ізоляцією м), коефіцієнт  Число витків кожної секції знайдемо за формулою (4.17), розрахувавши попередньо за формулою (4.21) площу вікна:

;

тоді число витків обмотки . Опір обмотки згідно з (4.22):

Споживану потужність знайдемо за формулою (4.23):  Вт.

Обмоткові дані при переході на напругу= 24 В:

м;

 Ом;

 Вт.

Задача 4.2. Вибрати тип електромагніту і визначити наближено його розміри, якщо при робочому зазорі  м та тривалому режимі роботи він має розвивати силу  = 5 Н.

Розв’язок. Розраховуємо конструктивний показник:

Вибираємо згідно таблиці додатку 6 клапанний електромагніт (рис. 4.2 ), а за кривою 2 рисунку додатку 7 – індукцію =0,265 Тл та відношення .

Рис. 4.2. Клапанний електромагніт постійного струму: 1 – ярмо, 2 – осердя,

 3 – котушка, 4 – наконечник, 5 – якір

 

Площу полюсного наконечника визначаємо із формули (4.12):

.

Діаметр наконечника:

 м.

Магнітний потік в робочому зазорі:

 Вб.

Магнітний потік в осерді з врахуванням розсіяння:

 Вб,

де – коефіцієнт розсіяння, який лежить в межах 1,2-1,6.

Визначаємо площу осердя та його діаметр:

м.

Прийнявши коефіцієнти  і , визначаємо усталене значення МРС котушки:

 А.

Прийнявши коефіцієнти ,  і перевищення температури ()=70, за якого , визначаємо довжину котушки та її ширину:

 м

м.

За рис. 4.2 визначаємо діаметр котушки:

м.

Розраховуємо решту розмірів.

Ширина ярма: м.

Товщина ярма:

м,

де .

Ширина якоря м. Площа поперечного перерізу якоря:

.

Товщина якоря:

м.

Товщина наконечника:

м.