Змістовний
модуль 1
Тема
2. Методи розрахунку нагріву і охолодження електричних апаратів
Прості
методи розрахунку
У цьому параграфі наведені задачі із визначення
потужності джерел теплоти: джоулевого тепла, тепловиділення в феромагнітних не
струмопровідних частинах, що знаходяться в змінному магнітному полі, а також ті
задачі із розрахунку тепловіддачі з поверхонь нагрітих тіл, для розв‘язку, в
яких необхідно використати формулу Ньютона та емпіричні формули коефіцієнтів
тепловіддачі для найбільш поширених в електричних апаратах поверхонь
охолодження.
Кількість теплоти, що виділяється в
неоднорідному провіднику об‘ємом V за час
, за нерівномірного розподілу густини струму j
в ньому, дорівнює:
, (2.1)
де
,
– питомий опір (Ом·м),
та температурний коефіцієнт опору (
) матеріалу провідника при
,
– температура
провідника,
.
Для спрощених розрахунків потужність джерел
теплоти в феромагнітних провідниках за змінного струму визначають за формулою:
, (2.2)
де F і П –
відповідно бокова поверхня (
), і периметр поперечного перерізу (м), провідника; f
– частота змінного струму (Гц).
Потужність джерел
теплоти в феромагнітних не струмопровідних частинах, що знаходяться в змінному
магнітному полі, визначають:
‑ для замкненого суцільного
магнітопроводу, на якому надіта котушка,
, (2.3)
де IW –
магніторушійна сила (МРС) котушки, А;
– довжина середньої магнітної силової лінії (м); F
– бокова поверхня магнітопроводу (
);
‑ для замкненого шихтованого
магнітопроводу:
; (2.4)
‑ для феромагнітного кільця, яке охоплює
провідник із струмом I,
,
(2.5)
де
– довжина середньої магнітної силової лінії (м); ![]()
– поверхня кільця (
).
Кількість теплоти, яке відводиться з поверхні
електричного апарата в навколишній простір в стаціонарному режимі, можна
визначити за формулою Ньютона:
, (2.6)
де
– коефіцієнт тепловіддачі (
);
– поверхня
охолодження, (
);
і
– температура поверхні та навколишнього середовища (
).
Для наближених розрахунків коефіцієнт
визначають за
емпіричними формулами:
‑ для
нефарбованої фарбою прямокутної шини з розмірами поперечного перерізу 120х10
мм, яка знаходиться у спокійному повітрі, більша сторона якої розташована
вертикально,
, (2.7)
де
;
‑ для горизонтальних циліндричних
провідників, що пофарбовані фарбою і розташовані горизонтально в спокійному
повітрі,
, (2.8)
де
і
визначають за таблицею
1;
Таблиця 1
|
Діаметр провідника, мм |
0,3 |
10 |
40 |
80 |
200 |
|
|
4,5 |
2,24 |
1,11 |
1,08 |
1,02 |
|
|
1,7 |
1,14 |
0,88 |
0,75 |
0,68 |
‑ для циліндричних котушок у випадку, коли
<
<
м2,
, (2.9)
‑ для циліндричних котушок у випадку, коли
<
<0,5
;
. (2.10)
Задача 2.1.
Визначити теплові втрати в чавунному кільці, який охоплює провідник зі струмом
=250 А, частотою
=50 Гц. Внутрішній діаметр кільця
=100 мм, зовнішній діаметр кільця
=150 мм, його висота
=150 мм.
Розв’язок.
В даному випадку середня довжина магнітної лінії:

Поверхня охолодження кільця:

Теплові втрати за формулою (2.5):

Задача 2.2.
Визначити кількість теплоти, яка виділяється в котушці індуктивності змінного
струму, що намотана на замкнений магнітопровід, який виконаний з гарячекатаної
трансформаторної сталі марки Э41 з товщиною листа
=0,35 мм. Котушкою, яка має кількість витків
=1250, протікає змінний струм
=0,6 А частотою 50 Гц. Розміри магнітопроводу приведені на
рис. 2.1, де
35 мм,
130 мм,
80 мм,
280 мм.

Рис. 2.1. Ескіз магнітопроводу з котушкою
Розв’язок. Приймаючи коефіцієнт
заповнення магнітопроводу
=0,9, визначаємо масу сталі в осерді:
,
де
– густина сталі (див.
додаток 1);
– об‘єм сталі.
Напруженість магнітного поля:
.
За
таблицею із додатку 4
визначаємо індукцію
=1,47 Тл. У відповідності з додатком
3 питомі теплові втрати
. Тоді сумарні втрати в осерді:
.
Задача 2.3. Визначити тривало
допустиму величину густини змінного струму для безкаркасної циліндричної
котушки індуктивності, яка намотана круглим мідним дротом діаметром
=
=250, висота котушки
=170 мм, а її внутрішній та зовнішній діаметри відповідно
,
. Котушка розташована в спокійному повітрі з температурою
.
Розв’язок. Оскільки
має бути рівність між виділеною в котушці і відведеною з її поверхні
потужностями, то вихідним рівнянням для визначення допустимої густини струму
буде:
.
Враховуючи, що площа поперечного перерізу
дроту:
,
поверхня охолодження котушки:

Середня
довжина витка котушки:
,
Коефіцієнт
тепловіддачі за формулою (2.10):
.
Струм
через котушку:

де
– допустима
температура для заданого класу ізоляції.
Визначаємо
густину змінного струму:

Задача 2.4. Визначити
температуру мідного круглого пофарбованого фарбою провідника діаметром
=25 мм, яким тече постійний струм
=500 А. Провідник знаходиться в спокійному повітрі з
температурою
.
Розв’язок. Вихідним
рівнянням для розв‘язку задачі є рівняння енергетичного балансу:
.
Коефіцієнт
теплопередачі за формулою (2.8):
,
де
;
.
Підставляючи
числові дані у вихідне рівняння, отримаємо при
=1 м:

Розв’язуючи це квадратне рівняння,
отримаємо ![]()
Неусталені
та квазістаціонарні процеси нагріву і охолодження частин електричних апаратів
У цьому параграфі подано задачі на визначення
сталих часу нагріву і охолодження електричних апаратів (ЕА), складання рівнянь
кривих нагріву та розрахунок повторно-короткочасного режиму нагріву.
Залежність перевищення температури
струмопровідної частини ЕА від часу в процесі нагріву:
, (2.11)
де
– усталене і початкове
перевищення температури (
),
, (2.12)
де
– потужність джерел
теплоти (Вт);
– коефіцієнт
тепловіддачі (
);
– поверхня охолодження (
);
– стала часу нагріву (с);
, (2.13)
де
– теплоємність ЕА або його частини (
).
Залежність
перевищення температури ЕА від часу в процесі охолодження:
. (2.14)
Коефіцієнт
перевантаження за струмом при повторно-короткочасному режимі нагріву:
,
(2.15)
де
– струми при повторно-короткочасному та
тривалому режимах нагріву (А);
– час робочого
періоду і паузи (с).
Коефіцієнт
перевантаження за потужністю:
.
(2.16)
Відносна тривалість
вмикання ЕА:
. (2.17)
Задача 2.5. Скласти
рівняння кривої нагріву круглого мідного провідника діаметром
=10 мм яким тече постійний струм
= 400 А. Відомо, що коефіцієнт тепловіддачі з поверхні
провідника
, а температура оточуючого середовища
. Значення питомого опору міді за час зростання температури
.
Розв’язок. Усталене
перевищення температури
,
де
– площа поперечного
перерізу провідника,
– поверхня охолодження
Маса
провідника довжиною в 1 м:
,
де
– густина міді;
.
Стала
часу нагріву провідника:

де
– питома теплоємність міді.
Таким
чином, рівняння кривої нагріву:
![]()
Задача 2.6. Визначити
допустиме число вмикань за 1 годину котушки постійного струму в
повторно-короткочасному режимі нагріву, якщо час робочого періоду котушки
=150 с і нею тече струм
=12 А. Котушка намотана
мідним круглим дротом діаметром
=2 мм, має 500 витків,
її внутрішній діаметр
мм, зовнішній –
мм, висота
=70 мм. Котушка розміщена в спокійному повітрі з температурою
. Із зовнішніх поверхонь котушки коефіцієнт тепловіддачі
. Ізоляція дроту бавовняно-паперова без просочення.
Розв’язок. Поверхня
охолодження котушки:

Площа перерізу дроту котушки:
.
Середня довжина витка котушки:
.
Тривало допустиму величину струму визначимо із
рівняння Ньютона:
.
Звідси слідує, що

де
– допустима
температура для бавовняно-паперової ізоляції.
Коефіцієнти перевантаження за струмом і
потужністю:
.
Стала часу нагріву котушки:
,
де
– питома теплоємність
міді;
– густина міді.
Тепер із рівняння:

знайдемо час одного
циклу

Допустиме число вмикань котушки за 1 годину:
