1.
Соціалізація
особистості в освіті США. Американська община як центр соціалізації
різновікових груп населення.
2.
Соціально-педагогічні
дослідження у США.
Основні поняття і категорії: соціальне
піклування, соціальне страхування, соціальний розвиток, ліберальна модель,
корпоративна модель, суспільна модель, патерналістська модель.
ЛІТЕРАТУРА
ОСНОВНА
1. Волинець Л. Британська модель соціальної допомоги
дітям / Л. Волинець // Соціальна політика і соціальна робота. – 2000. – №
1(13).
2.
Вступ
до соціальної роботи : навчальний посібник для студентів вищих навчальних
закладів / Т. В. Семигіна [та ін.]. – К.
: Акадевидав, 2005. – 304
с.
3.
Горілий
А. Історія соціальної роботи: навчальний посібник / А. Горілий – Тернопіль : Видавництво Астон,
2004. – 174 с.
4.
Ковчина І.М. Сучасні технології соціальної роботи за рубежем
[Текст] : навч.- метод. посібник / І. М. Ковчина ; заг. ред. А. Й. Капська ; Ліга соціальних працівників м. Києва, Соціальна
служба для молоді м. Києва. – К. : [б.в.], 2001. – 95
с.
5.
Кубіцький С. Історія соціальної роботи в зарубіжних країнах /
С. Кубіцький. – К.: ДАКККіМ,
2009. – 298 с.
6.
Поліщук
В. А. Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи : курс лекцій / В. А.
Поліщук, О. І. Янкович. – Тернопіль : ТДПУ, 2009. –
256 с.
7.
Фурман А.В., Підгурська М.В. Історія соціальної роботи: [навчальний
посібник] / А. В. Фурман, М.В.Підгурська. –
Тернопіль: ТНЕУ, 2014. – 174 с.
ДОДАТКОВА
1. Костина Е. История
социальной работы / Е. Костина. – Владивосток : Издательство Дальневосточного
университета, 2004. – 110 с.
2. Основи соціальної роботи / Н. Б. Бондаренко [та ін.].
– К. : Вид. дім «Києво-Могилянська
академія», 2004. – 178 с.
3. Социальная работа : теория и практика : учеб. пособие / А. В. Бабушкин [и др.].
– М. : ИНФРА-М, 2002. – 427 с. – (Серия «Высшее образование»).
4. Социальная работа : учеб. пособие / В. Д. Альперович [и др.] – Ростов н/Д : Феникс, 2006. – 480
с.
Методичні
рекомендації
При аналізі першого питання необхідно звернути увагу
на тому, що однією з пріоритетних тенденцій в освіті США поряд із
вирішенням проблем індивідуалізації в навчанні та вихованні виступають проблеми
соціалізації особистості. Це знайшло свій вираз у нових формах «кооперованого»
навчання і морального виховання, у здійсненні «ми – орієнтації» поряд із «я – орієнтацією». В
етичній площині це відобразилося на переході від політики «ціннісного
нейтралітету» та «вульгарного індивідуалізму» до етичного буму, результатом
якого стало створення таких професійних організацій, як: «Педагоги за соціальну
відповідальність», «Акцент на взаєморозуміння» та ін.
Важливим центром соціалізації підростаючого покоління
залишається школа. У країні існує давня традиція її міцного зв'язку з
общиною, оскільки в США школи завжди будувалися на кошти платників податку
місцевих общин – сукупності населення певних територіально-адміністративних
одиниць, які представлені житловими кварталами у великих містах, окремими
поселеннями, містечками, селищами. На цих територіях, як правило, існувала ціла
низка соціальних інститутів: школа, сім'я, батьківсько-общинні асоціації,
общинні клуби, релігійні об'єднання, різноманітні інші установи, організації, а
також промислові підприємства.
Теоретичним фундаментом общинного навчання став
прагматизм, що певним чином сприяло розвитку індивідуальних здібностей учнів і
зміцненню зв'язку школи із життям. У процесі соціалізації особистості на основі
освіти школярі ознайомлювалися з різними сферами трудової діяльності, брали
участь у соціальному житті общини, яка в науково-педагогічних дослідженнях
розглядалася як вирішальний чинник об'єднання всіх соціальних прошарків
місцевого населення.
Окремою ділянкою роботи соціальних служб США є
безпосередньо сім'я. У цьому випадку таку роботу класифікують за
такими двома напрямами: «Робота в домашніх умовах» та «робота поза домом».
Робота в домашніх умовах передбачає такі соціальні послуги: соціальний захист,
сімейна терапія, фінансова допомога, денний догляд, послуги, пов'язані з
веденням домашнього господарства.
Соціальна робота та соціально-педагогічна діяльність у
США стосуються не тільки людей молодших вікових груп, а й старших. Наприклад,
соціальні працівники церкви надають соціальну допомогу усім прихожанам, які
потребують цього. Для дітей організовуються «живі куточки», для любителів
музики-концерти. Бездомні отримують нічліг і ранковий сніданок у церковному
дворі. В армії завдяки соціальним працівникам вдається позбутися нестатутних
взаємин. Медичні соціальні працівники допомагають лікарям підняти у хворого
надію на видужання, надають консультації його сім'ї стосовно догляду після
виписки із госпіталю, рекомендують фахівців для зняття стресів, надають
психологічну підтримку безнадійно хворим людям.
Фах соціального працівника у США здобувають у школах
соціальної роботи, які є підрозділами університетів, у яких відбувається
підготовка соціальних працівників із ступенем бакалавра, магістра і доктора.
Основні базові елементи навчальної програми бакалавра (термін навчання 4 роки)
- поведінка людини в соціумі, соціальна політика, теорія і практика соціальної
роботи, цінності та етика, дослідницька робота, практика. Магістри поглиблено
вивчають такі спеціалізовані предмети: соціальна політика, соціальна економіка,
соціальне право, соціальна психологія, геронтологія, методи соціальної роботи.
Термін навчання їх 2 роки. Головною передумовою отримання докторського ступеня
є розвиток науково-дослідних навичок студентів та отримання глибоких
теоретичних знань. Ступінь присуджується після дворічного навчання та успішного
захисту докторської дисертації.
КОНТРОЛЬНІ
ПИТАННЯ
1. Назвіть основні критерії компетентності соціального
працівника в США.
2. Назвіть особливості общинного навчання та общинного
виховання.
3. У чому полягає специфіка соціальної роботи у школі в
США?
4. Яких особливих соціально-педагогічних підходів вимагає
в США робота з «важкими» підлітками і неповнолітніми з групи ризику?
5. Розкрийте особливості психолого-педагогічної служби «Гайденс».
6. У чому суть психолого-педагогічних досліджень у США?
ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ І ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ
1. Становлення системи соціального захисту та соціальних
служб у США.
2. Перші кроки та перехід до формалізованих методів.
3. «Дружні візитери» і благодійні товариства.
4. «Добра порада» як найбільш популярний метод роботи
благодійних товариств.
5. Порівняння діяльності благодійних організацій та руху сеттлментів. Становлення індивідуальної соціальної роботи.
6. Мілфордська конференція: вісім загальних аспектів індивідуальної
роботи Становлення та популяризація групової соціальної роботи. Початок
соціальної роботи у громаді.
7. Сім’я у США як об’єкт соціальної роботи та
соціально-педагогічної діяльності.
8. Соціалізація дітей та підлітків у США через систему
таборів.