ТЕМА 2: КОНСТРУКЦІЇ БАЛКОВИХ КЛІТОК

Рекомендовано вивчити матеріал на с. 51…94 [1]; с. 126…170 [2]

Приклад 8. Завдання: розрахувати балкову клітку робочого майданчика виробничого цеху за схемою, наведеною на        рис. 4.2, з наступними даними: проліт головних балок l₁ = 9 м, балок настилу l₂ = 6 м. По балках укладений сталевий настил з рифленою верхньою поверхнею. Нормативне корисне рівномірно розподілене навантаження на майданчику  = 18 кН/м²; коефіцієнт надійності по навантаженню γ_f = 1,2. Матеріал – сталь марки ВСт3пс6-1. Граничні відносні прогини прийняті: для головних балок – 1/n₀ = 1/400, для балок    настилу – 1/n₀ = 1/250, для настилу – 1/n₀ = 1/150. Об’єкт першого класу, γ_n = 1. Необхідно розрахувати настил, балки настилу і головні балки.

Рішення. Розрахунок плоского настилу. Перший варіант. Попередньо призначаємо товщину рифленого настилу t = 8 мм (оскільки  = 18 кН/м²). Власна вага настилу, згідно з ГОСТ 8568-77*, складає 66,8 кг/м². Беремо 67 кг/м². Коефіцієнт умов роботи γ_с = 1.

Обчислюємо нормативне навантаження на 1 см смуги  настилу шириною b = 100 см;

= (18000 + 670) 100/10000 = 186,7 ≈ 187 Н/см,

де  10000 – число  перерахунку  навантаження  з  Н/м² в Н/см²; gⁿ – власна вага настилу.

Оскільки qⁿ = 187 > 100, то розрахунок настилу при 1/n₀ = =1/150 проводимо  на згин (при qⁿ < 100 розрахунок проводять  на згин з розпіркою):

,

 

де Е = 2,06 · 10⁵ МПа; (100) – перерахунок МПа в Н/см².

Попередньо призначаємо крок балок настилу а = 75 см; розрахунковий проліт настилу рівний кроку балок: l_d = а = 75cм (див. рис. 8, а, б). Тоді

см.

 

Беремо листи товщиною 10 мм і перевіряємо прогин за формулою:

< < 1 / 150.

 

При проектуванні настилу можна також спочатку задатися товщиною настилу t_d (6 – 14 мм) і обчислити граничний проліт, який відповідає заданому навантаженню та відносному прогину 1/n₀ = 1/150... 1/200 за формулою:

.

 

Так, наприклад, при t_н = 10 мм, b = 100 см, 1/n₀= 1/150 і qⁿ = 187 Н/см проліт настилу повинен бути не більшим

см.

Прийнято, як указано вище, l_d = а = 75 см < 80,6см.

Другий варіант. З конструктивних міркувань беремо настил, який приварений до балок електродами Э42, граничне відносне прогинання 1/n₀ = 1/150. Визначаємо розміри настилу з урахуванням розпору H (див. рис. 8, б) за формулою:

см,

 

де Е₁ = 20,6·10⁶ / (1 - 0,3²) = 23·10⁶ Н/см²;  qⁿ = 18,67 кН/м² = =1,87 Н/см².

Таким чином, при приварюванні настилу до балок можна прийняти рифлену сталь товщиною 8 мм, що порівняно з попереднім розрахунком дає економію сталі майже на 15%.

Визначаємо товщину кутового шва, що прикріплює настил до балок, при ручному зварюванні за формулою:

k_f = H / (β_f l_w)·R_wf · γ_wf ·γ_c = 2430 / 0,7·1· 18000 = 0,19 см,

де R_wf = 18000 Н/см² ;  γ_wf = 1; γ_c =1, а зусилля Н знаходять за формулою:

H = γ_f (π² / 4) (f / l )² Е₁ t_d = 1,2·(3,14 / 4)(1 / 150² ·23·10⁶ ·0,8) = 2,43 кН/см.

 

Беремо k_f = 6 мм.

 

Розрахунок балки настилу. Розрахункове погонне навантаження на балку:

q = ·γ_fp·a + · γ_fg · a + · γ_fg = 18000·1,2·0,75 + 230·1,05 = = 17000 Н/м= 17 кН/м,

де   – власна вага настилу;  – власна вага 1 м балки, прийнята орієнтовно 230 Н/м (зазвичай попередньо призначають 300 - 500 Н/м²), γ_fg = 1,05 – коефіцієнт надійності по навантаженню для власної ваги металоконструкцій.

Максимальний згинальний момент

М = q·/ 8 = 17·6² / 8 = 76,4 кН·м.

Необхідний момент опору перерізу балки зі сталі марки ВСтЗкп2-1 по ТУ 14-1/ '302-3-80 визначаємо за формулою:

W = М₁ /с₁· R_y· γ_с = 7 640 000/1,1 ·230 (100) = 303 см³, де с₁ = 1,1; R_y = 230 МПа;  γ_с =1.

За ГОСТ 8239-89 беремо двотавр № 27, для якого

W_x = 371 см³ і вагу 1 м — 31,5 кг. Перевіряємо мінімальну висоту балки із умови жорсткості за формулою:

 h_min = (l₂·n₀ / 4800)·(1/n₀) = 600·250 / 4800·1,2 = 26,1 см, тобто менше 27 см. Умова задовільняється.

 Розрахункове напруження в балці при

М = q·/ 8 = 17,06·6² / 8 = 76,5 кН·м.

і q = 1800·1,2·0,75-1 + 67·1,05·0,75 + 31,5·1,05 = 1706 кг/м = =17060 Н/м

буде σ = M /1,1·W_x = 7650000 / 1,1·371 = 18800 Н/см² <

 < R_y·γ_c = 23 000 H/см² = 230 МПа.

Фактичний  відносний прогин балки буде

f / l₂ = (5/384)· (qⁿ· / EI_x) =

= (5 / 384)·(140,4·600³ / 20,6· 10⁶·5010) = 1 / 268 < 1 / 250,

де qⁿ = 18 000·0,75 +  670·0,75 +  31,5 = 14040 Н/м = 140,4 Н/см;    E = 20,6· 10⁶ Н/см2;    I_x = 5010 см⁴.

 

Розрахунок головної балки. Головна балка сприймає навантаження від балок настилу, розміщених з кроком 0,75 м. При такому щільному розміщенні цих балок можна вважати, що головна балка навантажена рівномірно розподіленим навантаженням.

Розрахункове погонне навантаження на головну балку буде:

q =· γ_fp ·l₂ +  · γ_fg·l₂ + ·l₂ / а· γ_fg  +· γ_fg  = 18000·1,2·6 + 670· 1,05·6 + 31, 5· 1,05·6 + 31,5·1,05·6 / 0, 75 + 2400·1,05 = 137 000 Н/м = 137 кН/м,

 де l₂ – проліт балки настилу; а – крок балки; γ_fp, γ_fg – коефіцієнти надійності для корисного навантаження, настилу і балок;  – власна вага головної балки, попередньо приймається 0,24 т/м (із досвіду проектування зазвичай 1 – 2 % навантаження, що припадає на балку).

Максимальний розрахунковий згинальний момент всередині прольоту балки буде:

М = q·/ 8 =  137·9² / 8 = 1390 кН·м;

максимальна поперечна сила на опорі

Q =  l₁ /2 = 137·9/2 = 617 кН;

необхідний момент опору при пружній стадії роботи

W_d = M /R_y ·γ_с = 1390·10⁵ /23 000·1 = 6060 см³,

що більше за W_x = 2560 см³ максимального прокатного профілю двотавра № 60 (ГОСТ 8239 -89).

Проте слід мати на увазі, що в нашій країні освоєний випуск двотаврових балок з паралельними гранями полиць висотою перерізу 20 – 100 см і довжиною 6 – 24 м (по ГОСТ 26020 - 83). З профілів цього сортамента можна проектувати балки висотою перерізу 60 см та більше, наприклад 80, 90 і    100 см – профілі від 20Б1 до 100Б4 або 20Ш1 до 70Ш5. З прокатних можна прийняти балку № 90Б1,  W_x = 6817см³ або 70Ш3, W_x = 7059см³.

Оскільки для більш загального випадку розрахунку необхідно знати розрахунок і конструювання балок будь-якого складеного  перерізу, тому нижче наводиться приклад проектування зварної двотаврової головної балки.

Мінімальна висота перерізу зварної балки із умов жорсткості при f / l_ef = 1/400 повинна бути:

h_min /l_ef = 1/15, звідки h_min ≥ 900/15 = 60 см. При розрахунку за емпіричною формулою товщина стінки буде t_w = 7+3h_min = =7+3·600/1000 = 8,8 мм. Беремо згідно з сортаментом на листову сталь товщину стінки 10 мм (парного розміру).

Оптимальна висота балки при t_w = 10 мм буде:

h_opt = k = 1,15 = 90 см,

де k = 1,1 5 – для зварних балок.

Призначаємо висоту балки h = 90 см і товщину стінки t_w=10 мм. Сталь марки ВСт3сп6-1 по ТУ 14-1-3023 - 80,

R_y = 230 МПа, R_yn = 235 МПа, R_s = 0,58 R_y /γ_m = 0,58·235 / 1,025 = 133≈ 135 МПа (заокруглено до 5 МПа).

Перевіряємо прийняту товщину стінки з умови дії дотичних напружень

 t_w = 1,5·Q / h· R_s ·γ_с = 1,5·617000 / 90·13 500·1 = 0, 76 см < 1 см,

тобто умова задовільняється.

Перевіряємо умову, у разі дотримання якої не потрібна постановка поздовжніх ребер в стінці

t_w =  =cм < 1 см.

 

Прийнята стінка товщиною t_w= 10 мм задовільняє міцності на дію дотичних напружень і не вимагає постановки поздовжнього ребра для забезпечення місцевої стійкості.

Далі проводимо підбір горизонтальних листів (полиць) балки. Для цього обчислюємо необхідний момент інерції перерізу балки J_x, момент інерції стінки J_w і поясних листів J_f, а потім обчислюємо площу перерізу поясів A_f і призначаємо їх розміри.

Підбираємо переріз зварної балки:

J = W (h/2) = 6060 (90 / 2) = 274 000 см⁴;

J_w = t_w/ 12 = 1 (90 – 2t_f )³ / 12 = 1·86³ / 12 ⁼ 53 200 см⁴,

де h_w = h - 2t_f = 90 - 2·2 = 86 см; t_f = 2 - товщина полиці,

J_f = J_x –J_w = 274 000 - 53 200 = 220 800 см⁴.

A_f ≈ 2J_f /  = 2·220800 / 88² = 57 см², де h₀ = 90 – 2 = 88 см (відстань між осями полиць); b_f = A_f / t_f = 57 / 2 = 28,5 см (максимальне відношення b_ef  / t_f приймається за табл. 4.1 [3]).

Беремо переріз полиць 300×20 мм (рис. 6), тоді

A_f =30·2 = 60 см².

Перевіряємо прийняту ширину  поясів b_f, виходячи із забезпечення їх місцевої стійкості

< 0,5= 0,5=14,96 ≈15.

Умова задовільняється;

-те ж, при пружнопластичній роботі перерізу балки

b_ef /t_f = 7,25 < 0,11·h_ef / t_w = 0,11 ·86 /1 = 9,46,

де h_ef = h - 2t_f = 90 - 2·2 = 86 см.

Перевіряємо прийнятий переріз на міцність. Для цього попередньо обчислюємо фактичний момент інерції і момент опору балки:

J = ( t_w /12) + 2a² A_f = (1·86³ /12) + 2·44²·60 = 285700 см⁴;

a = h₀ /2 = 44 см;

W = J /(h /2)= 285 700 /45 = 6350 см³.

 Напруження визначаємо за формулою:

σ = M / W = 1390·10⁵ / 6350 = 219 < R_у γ_с = 230 МПа,

тобто умова задовільняється.

Перевіряємо дотичні напруження по нейтральній осі перерізу біля опори балки

τ = Q·S /J·t_w = 617 000·3576 / 285 700·1 = 7700 H/см² = 77 МПа < < R_s ·γ_с = 135 МПа,

де S — статичний момент половини перерізу:

S = A_f (h₀ /2) + (A_w /2) (h_w /4) = 60·44 + (1·86·86 / 2·4) = 3576 см³.

Повна площа перерізу балки

А = 86·1 + 2·60 = 206 см²;

вага 1 м балки (без ребер жорсткості):

 G =206×100(7850 /10⁶) = 162 кг/м,

 а з ребрами жорсткості приблизно 1,03· 162 = 167 кг/м.

Розрахунок з’єднання поясів із стінкою.

Зусилля зсуву Т, яке приходиться на 1 см довжини балки, буде: Т = τ ·t_w = Q·S_f /J = 617·2640 / 285 700 = 5,71 кН,

де S_f – статичний момент поясу (зсуваючого по стику зі стінкою)  відносно нейтральної осі:

S_f = А_f (h₀ /2) = 60·44 = 2640 см⁴.

Cила зсуву Т сприймається двома швами, тоді мінімальна товщина цих швів при довжині  l_w = 1 см  буде

k_f ≥ QS_f / nJ (βR_w) γ_c = Т / 2 (βR_w) γ_c = 5710 / 2 ·1·16 200 = 0,18 см, де (βR_w)_min– менше із добутків коефіцієнта глибини проплавлення (β_f або β_z) на розрахунковий опір, що приймається по умовному зрізу металу шва (R_wf γ_wf) або по зрізу металу на межі сплавлення шва (R_wz γ_wz), при  γ_wf = γ_wf = 1 і для автоматичного зварювання дротом d = 2 мм марки Св-08А (за ГОСТ 2246-70*) β_f = 0,9 і β_z = 1,05 (див. табл. 34, [3]) маємо:

β_f R_wf γ_wf = 0,9·180·1 = 162 МПа;

β_z R_wz γ_wz = 1,05·165·1 = 173 МПа;

R_wz = 0,45R_un = 0,45·365 = 165 МПа;

n = 1 – при односторонніх швах; n = 2 – при двосторонніх швах; γ_c = l.

Беремо конструктивно мінімальну товщину шва k_f = 7 мм, яка  рекомендується  при  товщині  пояса 1 7–22 мм  (див.    табл. 38*, [3]).

Перевірка загальної і місцевої стійкості елементів головної балки. Втрата загальної стійкості (згин і кручення в горизонтальній площині) балки може наступити тоді, коли стиснутий пояс балки не розкріплений в бічному напрямі і напруження досягли критичного значення (σ_cr). В нашому прикладі  головна  балка розкріплена балками настилу через 0,75 м. Відношення відстані між точками закріплення стиснутого пояса l₀ до ширини пояса b:

l₀ / b = 75/30 = 2,5 < (l₀ / b)_max = 18,7,

де при h / b = 90 / 30 = 3 < 6  і b /t_f = 30 / 2 = 15 < 35 максимальне значення (l₀ / b)_max:

(l₀ /b)_max = δ[0,41 + 0,0032b/t_f)+(0,73–0,16b /t_f)b/t_f)b / h₀]× =1[0,41 + 0,0032 30 / 2 + (0,73 - 0,016·30 / 2) ×

× 30 / 88]  = 18,7;

δ = 1 – для перерізів балок, які працюють пружно.

Умова виконується, отже, перевіряти балку на загальну стійкість не потрібно.

Втрата місцевої стійкості може відбутися в стінці або поясі балки під дією нормальних (стискаючих) або дотичних напружень. Критичний стан швидше наступає в тонких гнучких елементах при відношенні висоти до товщини більше граничних. Перевірка місцевої стійкості пояса виконана вище. Стійкість пояса забезпечена, оскільки виконується умова

b_ef / t_f = 14,5 / 2 = 7,25 < 0,5= 14,96.

Перевірку стійкості стінки виконують з урахуванням значень умовної її граничної гнучкості  =(h_w /t_w)   і наявність місцевого навантаження на пояс балки. В нашому прикладі перевірку місцевої стійкості стінки проводимо в такому порядку:

визначаємо необхідність встановлення ребер жорсткості за формулою:

 = (h_ef / t_w)   = 86 /1   = 2,87 < 3,2

отже, поперечні ребра жорсткості за розрахунком не потрібні:

конструктивно призначаємо поперечні ребра жорсткості з кроком не більшим 1,5h_w при  ≤ 3,2; 2,5h_w = 2,5·86 = 215 см.

Конструктивно ув’язуємо розташування ребер з кроком балок настилу. Тоді при кроці балок 0,75 м ребра розташовуємо через два шви, тобто через 150 см (рис. 6). Потім визначаємо розміри ребер жорсткості.

Ширина ребра b_r ≥ h_w /30 + 40 = 86 /30 + 40 = 69 мм. Беремо b_r = 80 мм.

Товщина ребра t_f ≥ 2b_r = 2·8 =0,53 см.

Беремо t_f = 6 мм.

 

Перевірка прогину головної балки. Відносний прогин балки f / l не повинен перевищувати граничного значення 1 /n₀, встановленого нормами. В нашому прикладі:

f / l ≤ 1 /n₀ = 1 / 400;

f / = (5 / 384) (qⁿ  / EJ_x) = (5 / 384) (116, 2·900³ / 285 700·20,6· 10⁶) = 1 / 532 < 1 / 400,

де qⁿ = · l₂ + ·l₂ +(l₂ / a) +  = 18000 · 6 + 670 · 6 + 315(6 / 0,75) + 1670 = 116210 Н/м =116,21 кН/м – нормативне навантаження на 1 м балки (або 1162 Н/см).

 

Розрахунок прикріплення балок настилу до головних балок. Кріплення балок настилу до головної балки передбачаємо за допомогою опорних столиків (рис. 7). Столик сприймає весь опорний тиск балки F_A, який передається на головну балку. Торець балки настилу кріпиться до стінки головної балки на болтах кутиками або безпосередньо до її поперечних ребер жорсткості. Такий вузол — шарнірний внаслідок податливості всього з'єднання (згину поличок кутиків, податливості гайок, зсуви болтів в отворі та ін.).

Визначаємо опорну реакцію

F_А = q·l₂ = 17,06· 6 / 2 = 51,2 кН

Розрахункову довжину зварного шва l_w на одній стороні столика обчислюють при зусиллі 2/3 F_А , зважаючи на можливе перевантаження однієї сторони при неминучих неточностях під час виготовлення і монтажу

l_w = 2F_A  / 3β_f  k_f R _wf   γ_wf γ_c = 2·51 200 / 3·0,7·0,7·18 000 = 3,9 см,

де β_f = 0,7 – при ручному зварюванні; k_f – прийнято 7 мм конструктивно; R _wf  = 180 МПа (18000 Н/см²);  γ_c = 1; γ_wf  = 1.

Конструктивно приймаємо рівнобокі кутики 100×8 мм з обрізанням на половину ширини опорної полички. Довжина кутика рівна ширині полички двотавра балки плюс 80 мм:

l_y = b_f + 80 = 11,5 + 80 = 195 ≈ 200 мм.

Для запобігання вигину укороченої полички кутика ставимо по осі ребро жорсткості  t = 8 мм (див. рис. 7).

Такий же кутик передбачаємо на стінці балок настилу. Його довжину визначають виходячи із умови розміщення двох монтажних болтів. При використанні болтів діаметром 16 мм мінімальна довжина кутика на стінці буде:

l_a = 2·2d₀ + 3d₀ = 4·19 + 3·19 = 133 мм,

де d₀ = 19 мм – діаметр отвору під болти; 2d₀ – мінімальна відстань до краю елемента; 3d₀  – те ж, між центрами болтів.

Прийнята довжина 160 мм.

Перевіряємо міцність верхньої поличкиі кутика від дії згинаюльного моменту: вважаємо, що опорна реакція F_A при прогині балки діє на зовнішню кромку полички опорного столика з ексцентриситетом  е =  = 4 см, а по відношенню до внутрішньої грані кутика з е' =  - t_a = 4 - 0,7 = 3,2 см, тоді:

M = F_A ·e = 51,2·4 = 204,8 ≈ 205 кН·см;

М' = F_A · е' = 51,2·3,2= 164 кН·см;

необхідний момент опору опорного столика:

W = М' / R_y·γ_c = 164000 / 23000·1 = 7,15 см³.

Для полички, посиленої ребром жорсткості t = 8 мм, W розраховують, визначаючи послідовно площу таврового перерізу з поличкою зверху:

A = b_f t_f  + t_r h_r  = 20·0,8 + 0,8·6 =  20,8 см²;

статичний момент перерізу відносно осі, що проходить через центр тяжіння полички

S₁ = 0,8·6·3,4 = 16,3 см³;

відстань z₁ від осі полики до центру тяжіння перерізу

z₁ =  S₁ / А = 16,3 / 20,8 = 0,78 см;

момент інерції перерізу

J_x = (t_r  / 12) + A_r  + (b_f  /12) + A_f  ) = (0·,8·6² / 12) + +0,8·7·2, 62²· (20·0,8³ / 12) +  20·0, 8·0, 78²  = 57,9 см⁴;

моменти опору перерізу:

- верхньої частини   W_t = J_x / z_t  = 57,9 / 1,18 = 51,8 см³;

-нижньої частини     W_b = J_x / z_b = 57,9 / 5,62 = 10,3 см³,

що більше, ніж  необхідний W = 7,15 см2, тобто умова міцності задовільняється.

Якщо не ставити ребро жорсткості, то товщина полички кутика повинна бути 

 W_d  =  b_a / 6,   а   t_a ≥ = =1,46 см,

 що не економічно, тому опорний столик проектуємо з підсиленням полички ребром жорсткості.

Перевіряємо міцність зварних швів опорного столика на дію опорної реакції F_A і моменту M = F_A ·:

розрахунок по металу шва

τ_w = F_A / l_w β_f k_f  = 51200 / 18·0,7·0,7 = 58,2 МПа,

де  l_w =  2 (b_a - 1 см) = 2 (10 - 1) = 18 см;

σ_w =  M / W_w = 205 000 / 13,3 = 15300 Н/см² = 123 МПа,

де     W_w  = 2 (β_f k_f  /6) = 2(0,7·0,7·9² /б) = 13,3 см³;

l_w = 10 - 1 = 9 см.

Сумарне напруження в швах буде

 σ = =146 МПа < R_wf γ_wf γ_c = 180 МПа,

де  β_f = 0,7,  β_z = 1 – для ручного зварювання;  γ_wf = γ_wz = 1; γ_c = 1; R_wf = 180 МПа – для зварювання електродами Э42;

R_wz = 0,45 R_un = 0,45·365 = 165 МПа; розрахунковий опір по металу шва R_wf γ_wf γ_c = 180· 1 · 1 = 180 МПа, те ж по металу межі сплавлення  R_wz γ_wz γ_c = 165·1·1 = 165 МПа.

Розрахунок по металу межі сплавлення не проводимо, оскільки β_z = 1 > β_f = 0,7 і τ_w, σ_w  будуть менші, ніж за розрахунком по металу шва; обчислене σ_w =164 МПа < 

< R_wz γ_wz γ_c = 165 МПа.

В розрахунках лобовий шов уздовж вертикальної полички кутика столика зазвичай виконують конструктивно і його робота йде в запас міцності; якщо ж його врахувати у розрахунок, то може виявитися можливість товщину шва t_w трохи зменшити, наприклад до 6 мм  замість 7 мм.

Балки настилу до головних балок можна кріпити також на болтах до поперечних ребер, що суміщаються з ребрами жорсткості стінки балки. В цьому випадку болтове з'єднання розраховують із умов міцності на зріз і зминання.

 Завдання 17. Підібрати товщину сталевого настилу робочого майданчика. Настил укладений по балках (І № 33, ширина полички b_f =140 мм), з кроком а = 80 см. Матеріал настилу сталь С235, марки ВСт3кп2. Нормативне навантаження на робочий майданчик = 32,5 кН/м².

 Завдання 18. Перевірити умови міцності, стійкості та жорсткості балки настилу (двотавра №33 по ГОСТ 8239-89) прольотом L₁ =7,2 м. Нормативне погонне навантаження

= 17 кН. Розрахунковий згинальний момент М_max = 90 кН·м;  поперечна сила  Q_max = 915 кН;  γ_с = 1,1.

 Завдання 19. Розрахувати кріплення балок настилу до головних балок за допомогою болтів і поперечних ребер. Опорна реакція Q_max =51,2 кН, R_bs =150 МПа, R_bp = 365 МПа,

 γ_b = 0,9.

 Завдання 20.  Виконати розрахунок зміни поперечного перерізу головної балки прикладу 8 по довжині.

 Завдання 21. Необхідно розрахувати опорне ребро головної балки складеного перерізу та опорний столик при вільному опиранні балки на колону збоку. Опорна реакція Q_max  = 617 кН (на прикладі 8).

 Завдання 22. Необхідно розрахувати опорне ребро головної балки складеного перерізу та опорний столик при вільному опиранні балки на колону зверху. Опорна реакція Q_max  = 617 кН (на прикладі 8).

Завдання 23.Необхідно запроектувати конструкцію балкової клітки розміром 36×18 м із металевим настилом і розміром комірки 12×6 м. Дано: тимчасове нормативне рівномірно-розпо-ділене навантаження на настил Рⁿ = 20 кн/м², γ_f =1,2. Матеріал – сталь С245, марки ВСт3кп2, γ_с = 1.