Тема 8. Національні особливості ділового спілкування.

План

1. Сутність і класифікація бізнес-культур.

2. Характерні риси представників ділових кіл США.

3. Характерні риси представників ділових кіл країн Європи.

4. Особливості ділового спілкування в країнах арабського світу.

5. Особливості ділового спілкування Японії та Китаю

Література:

1. Ботавина Р.Н. Этика деловых отношений. – М., 2002.

2. Герчикова И.Н. Деловая этика и регулирование международной коммерческой практики. – М., 2002.

3. Капто А.С. Профессиональная этика. – М.; Ростов н/Д., 2006.

4. Чайка Г.Л. Організація праці менеджера. – К., 2007.

5. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007.

 

Методичні рекомендації

Проблема крос-культурної (міжкультурної) комуні­кації є особливо гострою, коли сходяться люди з істот­ними розбіжностями у поглядах на світ, звичаях, мора­лі, бізнес-етикеті, ставленні до жінок тощо. Такі ситуа­ції виникають між представниками, наприклад, європейської, американської і арабської культур.

Крос-культурна (англ. cross — перетинати, переходити) комуніка­ція — вербальна і невербальна взаємодія представників різних моральних систем, світоглядів, релігій тощо.

Теоретичною основою розуміння культури ділового спілкування у міжнародному бізнесі є методологічний доробок сучасного американського вченого у галузі тео­рії менеджменту Річарда Гестеланда, який свого часу співпрацював як менеджер з бізнесменами Німеччини, Австрії, Італії, Бразилії, Індії, Сингапуру. У крос-культурному аналізі бізнес-культур країн Західної Європи, Сполучених Штатів Америки, Японії, Таїланду та ін. Р. Гестеланд уникає оцінного контексту, застосовує но­вітній культурологічний підхід, який ґрунтується на ан­титезі між ієрархічно-формальними та егалітарно-не­формальними, стриманими і експресивними, поліхронними і монохронними, контактними і дистантними культурами, які зумовлюють відповідні види бізнес-культур.

У міжособистісних стосунках ієрархічно-формаль­них культур домінують принципи субординації, статусу; в егалітарно-неформальних — принцип професіоналіз­му особистості. Тому, наприклад, неформальна поведін­ка представника егалітарної культури може образити посадовця — представника ієрархічної культури, а зосередженість представника формальної культури на важливості своєї персони ображатиме, навіть дратува­тиме представника неформальної культури.

Неабияке значення у ділових стосунках має ставлен­ня до фактора часу. Залежно від цього бізнес-культури поділяють на:

а) монохронні. Їх представники особливо цінують час і свій, і своїх ділових партнерів («час — це гроші»).Тому вони пунктуальні, вимогливі до ділових зустрічей і дотримання їх порядку денного;

б)        поліхромні (гнучкі). Для їх представників не мають особливого значення пунктуальність, терміни виконання домовленостей, вони цінують зустрічі, на яких можна обговорювати одночасно кілька питань.

Відчутним чинником у міжкультурному спілкуванні є відмінність у поглядах на припустимість чи неприпу­стимість емоційності. З огляду на це розрізняють експре­сивну культуру ділових стосунків, для якої емоційність є нормою, і стриману культуру ділових стосунків, яка надає перевагу раціональним способам взаємодії. До експресивних культур належать регіон Середземно­мор'я, Південна Америка; до частково-експресивних — США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Східна Європа, Африка; до стриманих культур — країни Східної та Пів­денної Азії, Північна Європа, Німеччина, Велика Брита­нія, Японія.

У міжкультурному порозумінні важливу роль віді­грає ставлення до елементів проксемік. Представники контактних експресивних культур нехтують особистісним простором людини, з якою вони спілкуються. А представники стриманих дистантних культур зара­ди збереження особистісного простору іноді інстинк­тивно ставлять між собою і співрозмовниками стільці, столи тощо. Правда, це рідко допомагає і є прийнят­ним у системі моральних цінностей експресивних народів.

Не менш важливими у налагодженні взаємин між носіями різних культур є паравербальні чинники. Так, якщо переривання монологу партнера в експресивних культурах розглядається як звичайний елемент розмови, то у стриманих культурах така поведінка викликає осуд.

У системі крос-культурного спілкування виокрем­люють індивідуалістичну (ґрунтується на засадах авто­номії особистості, поваги до її прав і свобод) і традицій­но-колективістську (зорієнтовану на збереження, по­стійне відтворення національних звичаїв, традицій, норм) культури.

 Готуючись до семінарського заняття з’ясуйте, у чому полягає необхідність вивчення специфіки поведінки ділових людей різноманітних національних культур? Визначте основні ознаки, на яких базується класифікація ділових культур по Р.Д. Льюісу.

Виділіть три основних типи ділових культур. З’ясуйте, у чому  полягає  специфіка  моноактивних та поліактивних культур?  Назвіть  найбільш  типових представників моноактивної та поліактивної культурних груп. У чому полягає специфіка реактивних культур?  Назвіть найбільш типових представників реактивної культурної групи.  Подумайте, на чому засновується потенційна небезпека конфліктних ситуацій при взаємодії в одномуколективі представників моноактивних і поліактивних культурних груп? Назвіть основні прийоми запобігання конфліктних ситуацій між людьми моноактивними і поліактивними.

Добре вихована людина почуває себе комфортно в різних ситуаціях. Дотримання нею загальноприйнятих моральних норм та етикету захищає її від помилок і допомагає вільно і продуктивно спілкуватися з іншими. Але коли їй доводиться мати справу з іноземцями, навіть у неї можуть виникати певні труднощі. Те, що в одній країні вважається хорошими манерами, в іншій розглядається як ексцентричність.

Якщо з партнером по бізнесу, який представляє іншу країну, доведеться працювати значний час, то необхідно детальніше ознайомитися з історією та культурою цієї країни, прийнятим там етикетом.

Відправляючись до іншої країни, слід почитати про звичаї та традиції, які там побутують. Це необхідно для того, аби не образити її жителів. Якщо про місцеві звичаї довідатися раніше, то й почуватися можна вільніше, і стосунки з людьми будуть кращими.

Запитання для самоконтролю

1. Які  характерні  риси  поведінки  представників  реактивних  культур  із  моноактивними  і полиактивними людьми?  Обгрунтуйте свою думку  з приводу  того,  яким  чином  можна підвищити ефективність взаємодії з представниками реактивних культур.

2.  Які з націй, на Ваш погляд, є на даний момент домінуючими у світовому бізнесі?

3.  Охарактеризуйте місце і роль України в сучасному глобальному економічному просторі. Яка роль застосування прийомів ділового спілкування в поліпшенні позицій України  у світовому бізнесі?

Тестові завдання:

1. Представники моноактивної культури:

    а) балакучі; б) мовчазні; в) говіркі рівно настільки, наскільки це необхідно для вирішення поточної проблеми.

2. Представники реактивної культури:

а) тепер виконують тільки одну задачу; б) роблять одночасно декілька справ; в) реагують по ситуації.

3. Представники поліактивної культури:

    а) розбивають проекти на етапи; б) дають проектам«накладатися» один на одного; в) розглядають картину в цілому.

4. Представники моноактивної культури:

    а) підпорядковуються графікам і розкладам; б) не складають графіків, або не підпорядковуються їм; в) підбудовуються під графік партнера.

5. На «діловий чай» в Англії запрошують:

а) після полудня; б) ввечері; в) на обід; г) в будь-яку пору дня.

6.. Вставити пропущене слово. Особи, які вперше отримали запрошення погостювати в домі (…) партнера, в день візиту або наступного дня надсилають господині букет квітів:

а) німецького; б) французького; в) англійського; г) європейського.

7. При діловому спілкуванні не прийнято дарувати подарунки у:

а) Італії; б) Іспанії; в) Індії; г) Німеччині.

8. Про яку країну йдеться? Активне життя розпочинається вночі, оскільки вдень (з о пів на другу до о пів на п'яту) триває традиційна сієста:

а) Індія; б) Іспанія; в) Італія; г) Японія.

9. Принципи субординації, статусу домінують у міжособистісних стосунках:

а) поліхромних культур; б) егалітарно-неформальних культур; в) ієрархічно-формальних культур; г) дистантних культур.

10. Країни Східної та Південної Азії, Північна Європа, Німеччина, Велика Британія, Японія належать до культур:

а) експресивних; б) частково стриманих; в) стриманих; г) контактних.