Тема 7. Невербальні засоби спілкування та культура спілкування

План

1. Сутність невербального спілкування.

2. Роль жестів у діловому спілкуванні.

3. Постава як засіб невербального спілкування.

4. Передавання інформації мімікою.

5. Форми невербального передавання інформації у міжособистісних відносинах.

6. Невербальне спілкування у ділових ситуаціях.

Література

1. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навч. посіб. [Текст] / В.С. Лозниця. – К., 1997.

2. Палеха Ю.І. Ділова етика: Навч. посіб. [Текст] / Ю.І. Палеха. – 4- вид. – К., 2002.

3. Хміль  Ділове спілкування: Навч. посіб. [Текст] / Хміль. – К.:   , 2007.

4. Чайка Г.Л. Організація праці менеджера [Текст] / Г.Л. Чайка. – К., 2007.

5. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч. посіб. [Текст] / Т.К. Чмут, Г.Л. Чайка. – К.: Знання, 2007.

 

Методичні рекомендації

Поряд зі словесними засобами на культуру спілкування  впливають жести співрозмовників, інтонація, паузи, міміка, рухи тіла тощо.

Невербальне спілкування – це система знаків, що використовуються у процесі спілкування і відрізняються від мовних засобами та формою виявлення. Невербаліка найчастіше виявляється на несвідомому рівні, а люди знають про це мало і не вміють її адекватно розпізнати. Водночас саме невербаліка несе більш правдиву інформацію, ніж вербальні засоби. З її допомогою передаються емоції, ставлення суб’єктів одне до одного, до змісту розмови. Доцільно зауважити, що невербальне спілкування справді залежить від культури народу. Є, звичайно, жести, експресивні сигнали, які майже однакові в усіх народів (усмішка, сердитий погляд, насуплені брови тощо). Водночас є досить багато невербальних засобів, звичок, що прийняті лише однією нацією. Відомі невербальні сигнали, що в різних народів несуть різну інформацію.

Серед невербальних засобів спілкування  першою слід назвати оптико-кінетичну систему, що складається з жестів, міміки і пантоміміки, рухів тіла (кінесики). Далі виокремлюють паралінгвістичну та екстралінгвістичну системи. Паралінгвістична система – це вокалізації, тобто властивості голосу, його діапазон, тональність. Екстралінгвістична система – це темп, паузи, різні вкраплення в мову (плач, сміх тощо).

Серед невербальних засобів особливою є система організації простору і часу спілкування – проксеміка. Нарешті, специфічною знаковою системою у невербальній комунікації є контакт очей.

Найвиразнішим і найуживанішим засобом невербаліки є жест. Встановлено, що жестикуляція збільшується при емоційному піднесенні. Вона підсилюється, коли суб’єкти мають поганий зворотний зв'язок і певні труднощі при передаванні інформації один одному.

Виокремлюються жести, якими і користуються разом із мовою, й такі, що називаються самостимулювальними, їх чергування робить спілкування цікавішим та емоційнішим.

Окрім оптико-кінетичних засобів спілкування існує комплекс акустичних засобів – паралінгвістичних і екстралінгвістичних. У першому випадку – це швидкість мови, висота голосу, його тональність, діапазон.

Якщо людина, яка опанувала культуру спілкування, хоче досягти взаєморозуміння з іншими, вона дивиться їм в очі, тобто пам’ятає про значення візуального контакту. Здавна відомо, що поглядом можна позитивно або негативно вплинути на іншу людину. Контакт очей є основою довірливого, культурного спілкування. З нього, як правило, починається ділова чи інтимна основа.

Щоб встановити або підтримати контакт з людиною, потрібно не лише дивитися їй в очі, а й триматися на певній відстані від неї. Кожна людна прагне мати як свою територію певний повітряний простір навколо свого тіла. Розміри цієї зони залежать від ряду факторів, передусім від соціокультурних відмінностей людей. Якщо територія, на якій живе та чи інша нація, густо заселена, то й люди під час спілкування перебувають близько один від одного. Якщо вони проживають на відносно малозаселеній території, то, навпаки, розміщуються на певній відстані.

Ділове спілкування стає тим ефективнішим, чим краще в ньому пов’язуються всі засоби (і вербальні, і невербальні) із дотриманням ділового етикету.

Отже, розвиваючись та оволодіваючи різними засобами спілкування, людина самовдосконалюється і підвищує культуру своєї поведінки і спілкування.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке вербальне (словесне) спілкування?

2. Які характеристики невербальних засобів спілкування ви знаєте?

3. Про що свідчать мова тіла людини, вираз її обличчя, посмішка та жести?

4. Що дає контакт очей?

5. Які існують правила невербального ділового  етикету?

6. Навіщо потрібно вміти робити паузи, дотримуватись певної швидкості мови, володіти голосом?

Тестові завдання:

1. Скільки часу доцільно дивитися в очі одне одному під час ділової розмови?

а) увесь час; б) 90-100% часу спілкування; в) 60-70% часу; г) 50% часу; д) 20-30% часу.

2. Що відноситься до невербальних засобів комунікації?

a) рухи тіла співрозмовника; b) жести; c) міміка; d) інтонація; e) паузи в словах; f) всі відповіді є правильними.

3. Які жести мають одне і те ж інформаційне значення у різних народів?

a) посмішка; б) хитання голови згори донизу при погодженні; в) насуплені брови; г) “коло”, утворення великим та вказівним пальцями руки; г) сердитий погляд.

4. Під час дружніх зустрічей, в якій територіальній зоні спілкування розміщуються співрозмовники:

a) в інтимній; б) в особистій; в) в соціальній; г) в громадській; д) в будь-якій.

5. Невербальними засобами спілкування можна:

a) підсилити сказану інформацію; б) послабити сказану інформацію; в) суперечити смислу сказаного; г) всі відповіді вірні.

Теми рефератів та наукових повідомлень:

1.       Невербальні засоби комунікації та етикет ділового спілкування.

2.       Зовнішність як важливий параметр невербальної комунікації.

3.       Характерні особливості невербальної поведінки громадян різних країн.

4.       Посмішка як важливий елемент невербального спілкування