Тема 5. Закономірності та специфічні особливості розвитку

римського мистецтва

 

На становлення Римської республіки (кінець V - кінець I ст. до н.е.) вирішальний вплив зробили: боротьба патриціїв і плебеїв і завоювання Римом Італії. До III ст. до н.е. завершилося формування соціальної структури суспільства. У римській республіці поєдналися традиції монархії, аристократії і демократії. Монархія виражалася у владі консулів, аристократією виступав Сенат, демократію представляли народні збори.

У архітектурі римляни прагнули підкреслити силу і велич держави. В зодчестві основне місце займали громадські споруди, розраховані на великі маси людей: форуми (площа і ринок, що були центром культурного життя), базиліки (будівлі, де відбувалися торгові угоди і вершився суд), амфітеатри (місце гладіаторських боїв), цирки (де відбувалися змагання колісниць), терми (комплекс споруд, що включав у себе лазні, бібліотеки, місця для ігор і прогулянок). Зведення цих споруд стало можливим завдяки новій конструктивній системі - монолітно-блоковій, основу якої складали дві вузькі цегельні стінки, заповнені щебенем і будівельним розчином - бетоном, що з'явилися у III ст. до н.е.

На основі грецької традиції розробляється система високохудожніх стінних розписів. З традиціями елліністичних фресок тісно пов'язаний перший римський стиль живопису - так званий помпейський (II-I ст. до н. е.). Помпейські розписи вціліли завдяки тому, що під час сильного виверження вулкана Везувій (79 р. н. е.). Суть його полягає в тому, що всі архітектурні деталі стіни спочатку ліпляться на поверхню стіни об'ємно з штукатурки (карнизи, квадрати облицювання, цоколь і інші деталі), а потім ще і розписуються.

Внутрішня криза республіканського ладу, перетворення армії на професійну, зміна ролі воєначальників, складна економічна ситуація (комерція у нових провінціях, дохід від воєнної здобичі тільки членам Сенату, оподаткування сільського господарства) спричиняють громадянські війни у Республіці.

У середині I ст. до н.е., Юлій Цезар, Помпей та Красс, уклали секретний пакт – Перший Тріумвірат – задля контролю Республіки. Після завоювання Цезарем Галлії, протистояння між Цезарем і Сенатом призвело до громадянської війни з силами Сенату на чолі з Помпеєм. Цезар здобув перемогу і зробив себе довічним диктатором. В 44 р. до н. е. Цезаря було вбито сенаторами, які протистояли захопленню Цезарем абсолютної влади і прагнули відновити конституційне управління. Але згодом владу захопив Другий Тріумвірат, що складався з Октавіана – спадкоємця, призначеного Цезарем, Марка Антонія та Лепіда.

У 293 р. імператор Діоклетіан розділив Імперію на західну та східну частини. У 330 р., 11 травня, імператор Константин І остаточно закріпив статус столиці за Візантієм і перейменував його на Константинополь. У 395 р. Імперія назавжди розділилася на Західну та Східну.

У період ранньої Римської імперії склалися особливо сприятливі умови для підйому містобудівного мистецтва і архітектури, які досягли свого вищого в рамках античності піку. Нові римські міста будувалися за ретельно розробленим планом забудови з урахуванням наявності питної води в околицях, кліматичних умов, близькості шляхів сполучення (море, річка, сухопутні дороги). Всі елементи регулярного міста були об'єднані навколо двох широких центральних вулиць-проспектів, що перетинаються під прямим кутом. Паралельно центральними проспектами через рівні проміжки проводилися вузькі вулиці, ділили місто на прямокутні квартали. Під дорожнім покриттям створювалася досить розгалужена мережа каналізаційних каналів, які відводили дощову воду і нечистоти далеко за місто. Про розквіт римського містобудівного мистецтва свідчить поява декількох типів міст. Це адміністративні і культурно-релігійні центри муніципального типу (наприклад, Помпеї, Тускул), міста ремісничо-торгового профілю (наприклад, Аррецій, Кали), табірного типу, створені на основі військового табору (наприклад, Тімгад, Виндобонна-Відень), приморські торгові центри (Массилия, Аквілея), курортні міста (Байї в Кампанії).

Розквіт римського урбанізму став потужним стимулом для розвитку будівельного мистецтва і архітектури. В області будівельного мистецтва воно виявилося в тому, що римські будівельники (крім широко відомих мармуру, вапняку, туфу, травертину, граніту) освоїли й використали нові високоякісні будівельні матеріали - так званий римський бетон і обпалену цеглу. Для задоволення культурних і духовних потреб були споруджені цирки, де відбувалися змагання колісниць і кінні заїзди; амфітеатри, де проходили гладіаторські бої і цькування звірів; театри. З інших видів громадських будинків римляни розробили спеціальні сховища для бібліотек, архівів, особливу будівлю для ділових зустрічей і судових засідань (базиліка). Оригінальною, архітектурною спорудою стала терма - складний архітектурний комплекс, що включає серію банних приміщень: роздягальні, приміщення з холодною, теплою і гарячою водою, басейни, портики, альтанки, бібліотеки, які могли навколишнім садом для прогулянок.

Римська архітектура висловлювала цілком певну естетичну концепцію, висунуту суспільством і імперським режимом. Монументальність, міцність і навіть утилітарність римської архітектури пояснюються не тільки необхідністю вирішення суто практичних завдань (наприклад, будівництво будівлі для численних відвідувачів у великому місті), а й певної естетичної орієнтації замовника на вираження ідеї сили, влади.

 

Перелік запитань для обговорення під час аудиторного заняття:

1.            Загальна характеристика мистецтва римської республіки.

2.            Типологія римської архітектури періоду республіки.

3.            Конструктивні нововведення римлян.

4.            Храмова архітектура республіканського Риму.

5.            Храм Юпітера на Капітолійському пагорбі.

6.            Храм Вести.

7.            Аппієва дорога.

8.            Римські акведуки.

9.            Римські клоаки.

10.         Оборонна архітектура Риму.

11.         Форум Романум.

12.         Особливості планування Помпеїв.

13.         Типи римських вілл.

14.         Портретна скульптура Риму.

15.         Живопис в республіканському Римі.

16.         Перший помпейський стиль настінних розписів.

17.         Другий помпейський стиль настінних розписів.

18.         Третій помпейський стиль настінних розписів.

19.         Четвертий помпейський стиль настінних розписів.

20.         Політична ситуація в Римській імперії та її вплив на мистецтво.

21.         Парадний скульптурний портрет.

22.         Ідеалізація в портретній скульптурі імперії.

23.         Статуя Августа в Прима Порта.

24.         Реалістичний портрет імператора Віттелія.

25.         Портрет часів імператора Адріана.

26.         Філософо-драматичний портрет Марка Аврелія.

27.         Сатиристичний скульптурний портрет 3-4 ст.

28.         Дрібна пластика в мистецтві Римської імперії.

29.         Фаюмський портрет та техніка його виконання.

30.         Особливості містобудування Імперії.

31.         Типи міст в імперії.

32.         Типологія світської архітектури Риму.

33.         Храмова архітектура Римської імперії.

34.         Вівтар Миру Октавіана Августа.

35.         Золотий будинок Нерона.

36.         Конструктивні особливості Колізею.

37.         Форум імператора Траяна й колона Траяна.

38.         Монументалізм тріумфальної арки Тита.

39.         Декоративізм вілли в Тіволі імператора Адріана.

40.         Пантеон: ідея, будівництво, оздоблення.

41.         Терми Каракалли та Діоклетіана.