Тема 16.

Класифікація плодів.

Сухі. Розкривні. Нерозкривні. Соковиті

 

Плід призначений для захисту насіння, його розповсюдження і властивий лише покритонасінним. Формується він із квітки в результаті її зміни після подвійного запліднення.

В утворенні плоду основну роль відіграє гінецей (зав'язь). У деяких випадках в утворенні плоду беруть участь й інші елементи квітки: квітколоже, основи тичинок, пелюсток, чашолистків. Насіння забезпечує поширення виду рослини в природі.

Розвивається плід після запліднення, але у деяких покритонасінних відбувається розвиток зародка насінини за відсутності запліднення, тобто шляхом апоміксису. У деяких сортів (винограду і огірків) плоди формуються без запліднення і не дають насінин. Такі плоди називають партенокарпічними.

Плід складається з оплодня (стінка плоду) і насінини. Оплодень формується із стінок зав’язі, а інколи й з інших частин квітки і складається з трьох шарів (рис. 16.1):

- екзокарпій (зовнішній шар) – це зовнішня тонюсінька шкірка, яка нерідко покривається восковим нальотом чи поволокою,

- мезокарпій (середній шар) – становить основну частину оплодня і служить місцем запасання поживних речовин;

- ендокарпій (внутрішній шар) – внутрішня частина оплодня, яка в кісточкових рослин утворює кам’янистий шар; насінина, яка забезпечує розвиток рослин..

 

Рис. 16.1. Будова насінини і плоду

 

 

Існують плоди, у яких шари оплодня важко розрізнити, навіть при анатомічному дослідженні. Пояснюється це стисненням і деформацією клітин при дозріванні плоду.

Отже, плід формується із гінецею, у той час як чашечка, оцвітина і тичинки найчастіше засихають, проте іноді останні перетворюються у соковиті, дерев'янисті чи плівчасті утвори. Найбільших змін зазнає зав'язь, в якій відбувається посилений поділ клітин, що призводить до збільшення її розмірів, розростанню стінок. Після запилення рослина змінює напрямок руху поживних сполук у бік плодів, що розвиваються. У плоді знаходиться насінина, або насіння, які кріпляться до оплодня або вільно розташовуються в порожнині плода, або щільно вкриті м'ясистою стінкою.

Насіння плоду формується з насінних зачатків. Після дозрівання плоду до нього припиняють надходити живильні речовини, він більше не росте і з плином часу тканини плоду піддаються руйнуванню і гниттю, звільняючи насіння.

Розвивається плід після запліднення, але у деяких покритонасінних відбувається розвиток зародка насінини за відсутності запліднення, тобто шляхом апоміксису. У деяких сортів (винограду і огірків) плоди формуються без запліднення і не дають насінин. Такі плоди називають партенокарпічними.

 

Різноманітність плодів дуже велика, що викликано пристосуванням їх до поширення. В основу класифікації простих і збірних плодів покладені такі ознаки:

- консистенція оплодня (суха чи соковита),

- кількість насінин (одна чи багато),

- розкривання оплодня (розкривний і нерозкривний спосіб),

- кількість плодолистків, які формують плід, тощо.

 

 

Плоди ділять на справжні, що сформувалися з зав'язі, яка розрослася, і несправжні, в утворенні яких беруть участь й інші частини квітки. Серед справжніх плодів розрізняють прості та складні.

Плід називають простим, якщо в його утворенні бере участь маточка (горох).

Плід, утворений кількома маточками (апокарпний гінецей) однієї квітки (малина, шипшина, полуниця, суниця, жовтець), називають збірним.

Прості плоди можуть повздовжньо розпадатися на окремі однонасінні елементи (у мальви, кленів, селерових), тому їх називають розпадними / дробними.

Якщо прості плоди розламуються за поперечними перегородками на однонасінні членики, їх називають членистими (у редьки дикої, верблюжої колючки).

При дуже щільних суцвіттях утворюється супліддя. Супліддя на відміну від плодів виникають із суцвіття (шовковиця, інжир, ананас). В утворенні суплідь, крім квіток, бере участь і вісь суцвіття.

 

Зі зрослих плодолистків ценокарпного гінецею утворюються ценокарпні плоди (коробочка, горіх, ягода, яблуко, сім'янка).

 

Отже, найбільш поширеною є класифікація плодів за консистенцією оплодня, за якою вони бувають сухі або соковиті.

Сухими плодами є такі, вміст гігроскопічної вологи в яких становить до 15 %. До них належать прості й складні плоди, розпадні.

 

До сухих відносять:

-коробочкоподібні або багатонасінні (мак, тюльпан, дурман, біб),

-горіхоподібні або однонасіннєві (горіх, ліщина, фундук),

-зернівка (злаки),

-крилатки (клен),

-жолуді (дуб),

-сім'янки (соняшник).

 

 

 

До соковитих плодів належать:

-         ягодоподібні або багатонасінні:

ягода (плоди чорниці, томата, смородини);

яблуко (плоди яблуні, горобини, груші);

гарбузина (плоди кавуна, кабачка, гарбуза);

гранатина (плід граната);

помаранча (плід цитрусових);

-         кістянкоподібні:

соковита кістянка (вишня, абрикос, слива);

суха кістянка (волоський горіх).

 

Плоди та насіння мають різноманітну будову, що частково є адаптацією до поширення у навколишньому середовищі з метою «розселення» виду, збільшення площі його ареалу (табл. 16.1). Так, наприклад, деякі поширюються вітром, маючи наступні пристосування:«вибухання» за найлегшого дотику, шипи та гачечки, крилоподібні вирости та невелику масу, повітряні камери або ж сферична компактна форма. Найкраще адаптовані до перенесення вітром ті, що мають невелику масу та крилоподібні вирости.

Наявність гачечків та шипів на плодах і насінні чи , навпаки, смачного і соковитого оплодня є адаптацією до поширення тваринами. Про поширення водою свідчать вирости, заповнені повітрям.

 

Таблиця 16.1

Поширення насіння і плодів

Спосіб поширення

Особливості будови тканин рослини

Приклади

рослин

Самостійне - Саморозкидання (автохорія)

Плоди мають підвищений тургорний тиск

Огірок-пирскач, олійний біб, жовта акація, квасоля, фіалка,
герань

Вітром

(анемохорія)

Насіння і плоди дрібні, легкі, часто мають вирости: парашутики, волоски, чубчики, крильця

Вільха, клен, верба, липа, кульбаба

Водою

(гідрохорія)

Насіння і плоди мають порожнини, заповнені повітрям

Латаття, глечики, осока

Тваринами (зоохорія; мурахами- мірмекохорія)

Насіння і плоди клейкі, мають гачки, щетинки, шипики

Омела, череда, лопух

Птахами

(орнітохорія)

М’ясистий і соковитий оплодень, принадний для поїдання; яскраво забарвлений

Горобина, калина, вишня

Людиною

(антропохорія)

Свідоме або несвідоме поширення при переселенні, через одяг, предмети.

Цільове – сільськогосподарська діяльність, поширення плодів і насіння

З Америки в Європу (елодея, щириця), 
з Центральної Азії (дурман)
; Подорожник,
галінсога
тощо