Класифікація плодів.
Сухі. Розкривні. Нерозкривні. Соковиті
Рис. 16.1. Будова насінини і
плоду
Отже, плід формується із гінецею, у той час як чашечка, оцвітина і тичинки
найчастіше засихають, проте іноді останні перетворюються у соковиті,
дерев'янисті чи плівчасті утвори. Найбільших змін зазнає зав'язь, в якій
відбувається посилений поділ клітин, що призводить до збільшення її розмірів,
розростанню стінок. Після запилення рослина змінює напрямок руху поживних сполук у бік плодів, що розвиваються. У плоді знаходиться
насінина, або насіння, які кріпляться до оплодня або вільно розташовуються в
порожнині плода, або щільно вкриті м'ясистою стінкою.
Насіння плоду формується з насінних зачатків.
Після
дозрівання плоду до нього припиняють надходити живильні речовини, він більше не
росте і з плином часу тканини плоду піддаються руйнуванню і гниттю, звільняючи
насіння.
Зі зрослих плодолистків
ценокарпного гінецею
утворюються ценокарпні плоди (коробочка, горіх, ягода, яблуко, сім'янка).
Отже, найбільш поширеною є класифікація
плодів за консистенцією оплодня, за якою вони бувають сухі або соковиті.
Сухими плодами є такі, вміст гігроскопічної вологи в
яких становить до 15 %. До них належать прості й складні плоди, розпадні.
До сухих відносять:
-коробочкоподібні або багатонасінні (мак, тюльпан, дурман, біб),
-горіхоподібні або однонасіннєві (горіх, ліщина, фундук),
-зернівка (злаки),
-крилатки (клен),
-жолуді (дуб),
-сім'янки (соняшник).
До соковитих плодів належать:
-
ягодоподібні або багатонасінні:
ягода (плоди чорниці, томата, смородини);
яблуко (плоди яблуні, горобини,
груші);
гарбузина (плоди
кавуна, кабачка, гарбуза);
гранатина (плід
граната);
помаранча (плід цитрусових);
-
кістянкоподібні:
соковита кістянка (вишня, абрикос, слива);
суха кістянка (волоський горіх).
Плоди та насіння мають
різноманітну будову, що частково є адаптацією до поширення у навколишньому
середовищі з метою «розселення» виду, збільшення площі його ареалу (табл.
16.1). Так, наприклад, деякі поширюються вітром, маючи наступні пристосування:«вибухання» за найлегшого дотику, шипи та
гачечки, крилоподібні вирости та невелику масу, повітряні камери або ж сферична
компактна форма. Найкраще адаптовані до перенесення вітром ті, що мають
невелику масу та крилоподібні вирости.
Наявність гачечків та
шипів на плодах і насінні чи , навпаки, смачного і соковитого оплодня є
адаптацією до поширення тваринами. Про поширення водою свідчать вирости,
заповнені повітрям.
Таблиця 16.1
Поширення
насіння і плодів
Спосіб поширення |
Особливості будови тканин рослини |
Приклади
рослин |
Самостійне
- Саморозкидання
(автохорія) |
Плоди
мають підвищений тургорний тиск |
Огірок-пирскач, олійний біб, жовта акація,
квасоля, фіалка, |
Вітром (анемохорія) |
Насіння
і плоди дрібні, легкі, часто мають вирости: парашутики, волоски, чубчики,
крильця |
Вільха,
клен, верба, липа, кульбаба |
Водою (гідрохорія) |
Насіння
і плоди мають порожнини, заповнені повітрям |
Латаття,
глечики, осока |
Тваринами
(зоохорія; мурахами- мірмекохорія) |
Насіння
і плоди клейкі, мають гачки, щетинки, шипики |
Омела,
череда, лопух |
Птахами (орнітохорія) |
М’ясистий
і соковитий оплодень, принадний для поїдання; яскраво забарвлений |
Горобина,
калина, вишня |
Людиною (антропохорія) |
Свідоме
або несвідоме поширення при переселенні, через одяг, предмети. Цільове
– сільськогосподарська діяльність, поширення плодів і насіння |
З
Америки в Європу (елодея, щириця), |