Тема 2

Теоретичні засади Функціонування інформаційних систем

1. Поняття інформаційних систем у соціальному забезпеченні

2. Структура інформаційних систем.

3. Роль інформаційних систем у діяльності соціальних працівників

1. Поняття інформаційних систем у соціальному забезпеченні

Сучасна система соціального захисту населення потребує обробки великої кількості інформації. Це дані про громадян, соціальні виплати, пільги, соціальні послуги, державні програми підтримки населення. Для ефективної роботи з такою інформацією використовуються інформаційні системи.

Інформаційна система в соціальному забезпеченні — це сукупність програмних засобів, технічних ресурсів, баз даних та організаційних процедур, які забезпечують збір, зберігання, обробку та передачу інформації для управління соціальним захистом населення.

Основною метою таких систем є:

· підвищення ефективності роботи органів соціального захисту;

· автоматизація обліку отримувачів соціальної допомоги;

· забезпечення швидкого обміну інформацією між державними органами;

· покращення доступу населення до соціальних послуг.

Інформаційні системи дозволяють значно скоротити обсяг паперової документації та підвищити точність обробки даних.

Інформаційні системи виконують важливі функції у сфері соціального захисту населення.

1) Збір інформації. Система накопичує інформацію про громадян, які звертаються за соціальною допомогою. Це можуть бути дані про сімейний стан, доходи, соціальний статус, пільги тощо.

2) Зберігання інформації. Вся інформація зберігається у спеціальних базах даних, що забезпечує її доступність для працівників соціальної сфери.

3) Обробка інформації. Інформаційні системи дозволяють автоматично обробляти дані, розраховувати розмір соціальних виплат, перевіряти правильність поданої інформації.

4) Передача інформації. Інформаційні системи забезпечують обмін даними між різними державними органами: органами соціального захисту, Пенсійним фондом, службою зайнятості, податковими органами.

5) Підтримка управлінських рішень. Завдяки інформаційним системам можна аналізувати статистичні дані, оцінювати ефективність соціальних програм та планувати розвиток соціальної політики.

У системі соціального захисту України функціонує декілька важливих інформаційних систем.

- Єдина інформаційна система соціальної сфери (ЄІССС)

Ця система створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №404 від 14 квітня 2021 року.

Основні завдання системи:

· формування єдиної бази отримувачів соціальної підтримки;

· автоматизація процесу призначення соціальних виплат;

· інтеграція інформації з державних реєстрів;

· забезпечення електронної взаємодії між державними установами.

ЄІССС дозволяє зменшити дублювання інформації та підвищити ефективність роботи органів соціального захисту.

- Єдиний державний реєстр отримувачів соціальної допомоги

Це інформаційна система, яка містить дані про громадян, що отримують різні види соціальної допомоги. У реєстрі зберігається інформація про:

· вид соціальної допомоги;

· розмір виплат;

· категорію отримувача;

· період отримання допомоги.

Використання такого реєстру допомагає контролювати призначення соціальних виплат та запобігати їх дублюванню.

- Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг

Цей реєстр створений відповідно до Закону України «Про соціальні послуги». Він містить інформацію про:

· організації, що надають соціальні послуги;

· фахівців соціальної роботи;

· отримувачів соціальних послуг.

Основною метою реєстру є підвищення прозорості системи надання соціальних послуг та забезпечення контролю за їх якістю.

- Соціальний веб-портал електронних послуг

Соціальний веб-портал електронних послуг — це онлайн-платформа, яка дозволяє громадянам отримувати соціальні послуги через інтернет.

Через портал можна:

· подати заяву на призначення соціальної допомоги;

· отримати консультацію;

· відстежувати статус поданої заявки;

· отримувати електронні довідки.

Це дозволяє значно спростити взаємодію громадян з органами соціального захисту.

2. Структура інформаційних систем

Інформаційні системи - це системи, що складаються із взаємопов’язаних елементів. Склад і зміст цих елементів залежать від мети функціонування інформаційної системи та сфери її застосування.

Базовими елементами комп’ютерної інформаційної системи є наступні:

- забезпечувальні компоненти;

- функціональні компоненти.

Забезпечувальні компоненти.

Забезпечувальні компоненти інформаційної системи містять у собі організаційне, технічне, математичне, програмне, інформаційне, лінгвістичне, правове, ергономічне забезпечення.

До організаційного забезпечення належить сукупність документів, які регламентують функції й обов’язки співробітників при функціонуванні системи, етапи роботи з впровадження ІС, терміни, виконавці. Сюди відносяться також інструктаж і навчання персоналу роботі в умовах ІС.

Інформаційне забезпечення складається з методів класифікації і кодування інформації, способів організації нормативно-довідкової інформації, схем інформаційних потоків, режимів роботи з інформацією і способів її захисту від несанкціонованого доступу.

Технічне забезпечення - це сукупність технічних засобів, призначених:

- для автоматизованого збору і реєстрації інформації: персональні комп’ютери для введення інформації з документів; сканери для автоматичного зчитування різних видів інформації та подання її в текстовому, табличному чи графічному форматі;

- для обробки інформації: різні класи комп’ютерів від портативних до супервеликих залежно від розміру підприємства та виконуваних задач;

- для передачі інформації: локальні обчислювальні мережі в межах одного підприємства; глобальні обчислювальні мережі, в тому числі мережа Internet (Web, електронна комерція, електронна пошта, IP-телефонія тощо);

- для зберігання інформації: сервери баз даних, файлові сервери, локальні комп’ютери. Як носії інформації при цьому можуть використовуватись магнітні, лазерні, магнітнооптичні диски, DVD-диски, флеш-накопичувачі (флешки);

- для відображення інформації: монітори, принтери, плотери.

Математичне забезпечення - це сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів обробки інформації, які включають засоби моделювання процесів управління, методи і засоби розв’язування типових задач управління, методи оптимізації досліджуваних процесів і прийняття рішень (методи багатокритеріальної оптимізації, математичного програмування, математичної статистики).

Програмне забезпечення - це сукупність програм і програмних документів, які призначені для налагодження, функціонування і перевірки ІС. До складу програмного забезпечення входять системні і прикладні програми.

Системне програмне забезпечення призначене для управління роботою комп’ютера, розподілу його ресурсів, підтримки діалогу з користувачами, надання їм допомоги в обслуговуванні комп’ютера. До системних програмних засобів належать: операційні системи; тестові та діагностичні програми; антивірусні програми; командно-файлові процесори (оболонки).

Прикладне програмне забезпечення – це сукупність програм, за допомогою яких розв’язуються конкретні задачі певного типу. До прикладного програмного забезпечення загального призначення належать: текстові редактори і текстові процеси; електронні таблиці; бази даних; графічні пакети; системи штучного інтелекту й експертні системи; навчальні програми. Програми, які орієнтовані на конкретну предметну область (облік, аналіз, аудит, маркетинг) і забезпечують високий рівень автоматизації відповідного виду діяльності, відносяться до програмного забезпечення спеціального призначення. Розробка таких програм потребує досконалої підготовки, збору та аналізу даних, створення технологічного процесу обробки інформації.

Лінгвістичне забезпечення - це сукупність засобів і правил для формалізації природної мови, які використовуються для спілкування користувачів ІС із засобами обчислювальної техніки. До складу лінгвістичного забезпечення належать інформаційні мови, які описують структурні одиниці (документи, реквізити) інформаційної бази ІС, мовні засоби інформаційно-пошукових систем, мовні засоби автоматизації проектування ІС, мови спеціального призначення, визначення і терміни, які використовуються при створенні інформаційних систем управління.

Правове забезпечення - це сукупність правових норм, які регламентують правові відносини під час функціонування системи та юридичний статус результатів її функціонування. До правового забезпечення відносяться нормативні документи розробника і замовника при створенні ІС; права, обов’язки і відповідальність персоналу при функціонуванні ІС; порядок створення і використання інформації в ІС; порядок створення і використання програмного забезпечення; порядок використання обчислювальної техніки.

Ергономічне забезпечення - це сукупність методів і засобів, призначених для створення сприятливих умов ефективної діяльності персоналу в ІС. Ергономічне забезпечення включає в себе: комплекс документації, яка містить ергономічні вимоги до робочих місць і здійснює експертизу робочих місць; комплекс методів, учбово-методичних матеріалів і технічних засобів підготовки персоналу до роботи. В плані ергономічного забезпечення на етапах проектування інформаційної системи визначаються ступінь і рівень участі людини в системі управління, вимоги до форми представлення інформації, умови оточуючого середовища діяльності людини, порядок роботи і відпочинку персоналу, нормативи навантаження і надійності персоналу; вимоги до технічних засобів, способи взаємодії персоналу і технічних засобів.

Функціональні компоненти.

До функціональних компонентів інформаційної системи відносяться елементи, які реалізують функції системи управління.

Функціональні компоненти інформаційної системи орієнтуються на інформаційні потреби користувачів, відображають зміст та специфіку функцій управління конкретним об’єктом. Кожна функціональна підсистема має свою внутрішню структуру, яка складається з сукупності автоматизованих робочих місць, між якими встановлюються інформаційні зв’язки.

3. Роль інформаційних систем у діяльності соціальних працівників

Інформаційні системи стали важливим інструментом роботи соціальних працівників.

Вони дозволяють:

· швидко отримувати інформацію про клієнта;

· вести електронні особові справи;

· оформлювати соціальні послуги;

· аналізувати потреби населення.

Використання інформаційних систем підвищує ефективність роботи соціальних служб і сприяє більш якісному наданню допомоги громадянам.

Переваги використання інформаційних систем у соціальному забезпеченні:

1) Підвищення швидкості обробки інформації. Інформаційні системи дозволяють швидко опрацьовувати великі обсяги даних.

2) Зменшення кількості помилок. Автоматизовані системи знижують ризик помилок при розрахунку соціальних виплат.

3) Прозорість соціальних програм. Електронні реєстри забезпечують контроль за використанням бюджетних коштів.

4) Покращення доступу населення до соціальних послуг. Громадяни можуть отримувати послуги дистанційно.

5) Підвищення ефективності управління соціальною сферою. Завдяки аналітичним даним держава може планувати та вдосконалювати соціальну політику.

Попри значні переваги, існують певні проблеми використання інформаційних систем:

· недостатня цифрова грамотність частини населення;

· проблеми із захистом персональних даних;

· нерівномірний рівень технічного забезпечення установ;

· необхідність постійного оновлення програмного забезпечення.

Тому розвиток інформаційних систем потребує постійного вдосконалення та підготовки кваліфікованих фахівців.

Інформаційні системи відіграють важливу роль у функціонуванні системи соціального забезпечення. Вони забезпечують ефективний облік отримувачів соціальної допомоги, автоматизують процес призначення виплат, сприяють прозорості соціальних програм та покращують доступ населення до соціальних послуг. Подальший розвиток інформаційних систем є важливим напрямом модернізації соціальної сфери та підвищення якості соціального захисту населення.