Тема: Компанування механообробних та складальних виробництв

 

Лабораторна робота № 3

Визначення схеми компонування

         Мета — набути практичних навиків із вибору сітки колон для компонувальних планів механообробних та складальних підрозділів сучасного машинобудівного виробництва.

 

 Короткі теоретичні відомості

            Основні розміри будівлі в плані вимірюються між координаційними осями, які утворюють геометричну основу плану будівлі. Координаційні осі  є умовними геометричними лініями і служать: для прив'язки будівлі до будівельної координатної сітки, для визначення положення несучих конструкцій. До координаційних осей прив'язують колони і стіни будівлі.

         Графічне позначення (рис. 3.1) наносять починаючи із сітки колон (осьові лінії колон в повздовжньому та поперечному напрямках). Відстань між повздовжніми осями колон – ширина прольоту L (позначається великими буквами українського алфавіту А,Б,В…за винятком букв 3, В, О, X, Ь). Відстань між поперечними осями  – крок колон t (позначаються арабськими цифрами 1,2,3…). Буквені та цифрові позначення розміщують у кружках діаметром 6…12 мм по периферії осей.  Маркування осей, як правило, виробляють по лівій і нижній сторонам (від низу до верху і зліва направо).

Рис. 3.1 – Сітка колон

         Координаційні осі будівель наносять штрихпунктирними лініями. Допускається, координаційні осі, що проходять по колонах, показувати у вигляді перехрестя, виводячи тонкі лінії за контур колони на 2…3 мм. Система пересічних осей будівлі в плані утворює сітку координаційних осей, яка служить системою координат для плану будівлі.

         Одноповерхові виробничі будівлі  проектуються з сіткою колон 12:12; 12:18; 12:24; 12: 24; 12:36 м (перше число - крок колон, друге - проліт), для будівель невеликих підприємств допускається 6:9; 6:12; 6:15.

         Багатоповерхові будівлі розробляються з сіткою колон 6:6; 6:9; 6:12; 9:12м, на верхньому поверсі допускається укрупнена сітка колон 6:18 і 12:18м.

            Для будівництва виробничих будівель поширені колони перерізом 300: 300; 400: 300; 400: 400 мм. Розміри наносять у вигляді замкнутого ланцюжка в міліметрах, без вказівки одиниць виміру. Прольоти і крок колон повинні бути кратні 6м. Крок крайніх і середніх колон може бути 6-метровим, 12-метровим і комбінованим: 6-метровим для крайніх колон і 12 або 18-метровим для середніх колон. У крайніх рядах колон кращий 6-метровий крок. З метою ефективного та маневреного використання виробничих площ в середніх рядах колон найбільш поширений 12-метровий крок (рис. 3.2).

Рис. 3.2

 

          Основні параметри одноповерхових промислових будівель наведені в таблиці 3.1.

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1 – Основні параметри і укрупнені модулі для одноповерхових будівель

         В будинках з несучими поздовжніми стінами торцеві стіни, на які не спираються панелі перекриття, мають нульову прив’язку, (рис. 3.3б по осі  1), тобто внутрішня грань стіни суміщена з координаційною віссю. Поздовжні зовнішні несучі стіни, на яких лежать панелі або балки перекриття, мають прив’язку 150 або 200 мм (рис. 3.3а по осі А). У внутрішніх несучих стінах геометрична вісь симетрії стіни суміщена з координаційною віссю (рис. 3.3в по осі Б). 

 

а

б

в

 

Рис. 3.2

 

Під час вибору схеми нової будівлі необхідно намагатися уніфікувати об’ємно-планувальні та конструктивні рішення промислових корпусів. Типаж виробничих будівель передбачає основні та допоміжні секції. Розміри основних секцій в плані 72×72 і 72×144м, причому перший розмір відповідає довжині прольотів, другий – ширині будівлі. Із основних і додаткових секцій можна компонувати виробничі корпуси різних розмірів і форм.

 

 

 

 

Приклад побудови сітки колон компонувального плану цеху

 

 

Порядок виконання роботи

1. На основі розрахованої виробничої і допоміжної площі відділень  побудувати сітку колон для компонувального плану механоскладального цеху.

2. Висновки.

 

Зміст звіту

1. Мета і порядок виконання роботи.

2. Сітка колон компонувального плану механоскладального цеху.

3. Висновки.