Лабораторна робота №6
Тема: Зборка компонентів
Мета:
після виконання даної лабораторної роботи студент повинен вміти створювати зборочні файли (assembly); збирати
компоненти, використовуючи «жорсткі» прив’язки (constraints);
розуміти, як працює відношення Батько/Нащадок при створенні складальної моделі.
Теоретичні
відомості
В зборках Creo існує багато
способів сполучення компонентів. Сполучення компонентів з використанням
жорстких прив'язок – це один з основних способів створення в системі зборок.
Жорсткими прив'язки
називаються тому, що при їх застосуванні компонент, що сполучається,
позбавляється всіх своїх ступенів свободи і жорстко фіксується в зборці.
Існують і так звані «м'які» прив'язки, що позначаються терміном Connections (Соединения). З'єднання сполучають
деталь в зборці із збереженням одного, двох і більше ступенів свободи і
використовуються при створенні механічно рухомих з'єднань.
Як і деталі, зборки мають
власні характеристики. Створюючи зборку з використанням шаблону, Ви економите
свій час, позбавляючи себе від ручного введення в зборку власної інформації
компанії. Шаблон, стандартизований під потреби конкретної компанії, дозволяє
всім інженерам цієї компанії при розробці виробу мати загальну відправну точку.
Після створення зборки і
введення її назви Ви можете додавати туди компоненти. Процес сполучення
компонентів повинен бути схожим на зборку вже реального виробу. Саме на цьому
етапі Ви можете визначити можливі проблеми, які можуть виникнути при зборці
готового виробу.
Система забезпечує Вас
різними типами прив'язок, такими як Mate (Сопрячь), Align (Выровнять) і Insert (Вставить). Простішим використання цих прив'язок робить Автоматична
прив'язка. Якщо Ви сполучаєте компоненти із застосуванням автоматичної прив'язки,
Вам досить вказувати посилання на об'єктах, що сполучаються, а система сама
буде інтерпретувати ці посилання залежно від вибраної Вами геометрії і
взаємного розташування деталей, що сполучаються.
Шаблони складальних файлів
подібні до шаблонів деталей. Шаблони зборок економлять Ваш час забезпечуючи
автоматичне створення опорних площин і збережених видів. Також може
використовуватися специфічна інформація Вашої компанії у вигляді спеціальних
параметрів і шарів. Новий складальний файл автоматично зберігає в собі
настройки шаблону.
Прив'язки визначають, як
компонент розташовуватиметься в зборці. Існує багато прив'язок, найтиповіші з
яких наведені нижче:
• Automatic (Автоматически);
• Mate(Сопрячь);
• Align (Выровнять);
• Insert (Вставить);
• Coordinate System (Координатная система);
• Default (По умолчанию);
• Fix (Зафиксировать).
Правильно накладені
сполучення між компонентами в зборці роблять реакцію збірки, на всі зміни, які
Вам доведеться в неї вносити.
Ви повинні розуміти загальні
принципи сполучення компонентів за допомогою прив'язок.
• Коли Ви використовуєте
прив'язки Mate(Сопрячь) і Align (Выровнять), обидва посилання повинні бути одного і
того ж типу (наприклад, площина до площини, поверхня обертання до поверхні
обертання, точка до точки, вісь до осі). Термін «поверхню обертання» позначає
поверхня, отримана поворотом січення відносно осі, і січення у вигляді
дуги/кола видавлене в простір інструментом Пряме витискування.
• Коли Ви використовуєте
прив'язки Mate(Сопрячь) і Align (Выровнять) і вводите величину зсуви, система
показує напрям зсув. Якщо Ви хочете поміняти напрям на зворотне, можна ввести
негативне значення.
• Система додає прив'язки по
одній. Наприклад, неможливо використовувати єдину прив'язку Align (Выровнять) для поєднання двох отворів в одній
деталі з двома отворами в іншій. В цьому випадку Вам доведеться використовувати
дві різні прив'язки Align (Выровнять).
• Для повного розміщення
компоненту в зборці Вам доведеться скористатися комбінацією з прив'язок.
Наприклад, ви можете сполучити пару поверхонь за допомогою прив'язки Mate(Сопрячь), другу пару циліндричних поверхонь – за
допомогою прив'язки Insert (Вставить), а третю пару інструментом Align (Выровнять) використовувати для орієнтації.
• Вирівняти під кутом дві
поверхні можливо тільки після поєднання двох осей або лінійних кромок.
Якщо при зборці деталей Вам
необхідно встановити між площинами зазор, Ви повинні ввести величину зазору.
При цьому система стрілкою покаже Вам напрям, в якому вона відкладе розмір.
Значення розміру може бути як позитивним, так і негативним. Це визначить напрям
відкладання розміру. Якщо Ви введете нуль, площини будуть накладені одна на
одну без зазору. Нижче представлено декілька типів зсуву:
• Offset (Смещение) – дозволяє Вам визначити зазор між площинами, що
накладаються (плоскими поверхнями).
• Oriented (Ориентируемый) – розгортає вибрану площину «лицем» до іншої площини без
визначення величини зсуву. За необхідністю Ви можете поміняти напрям погляду на
зворотний.
• Coincident (Совпадающий) – те ж саме, що і «Сопрячь» з нульовим зазором, тільки
тут не потрібне створення розміру.
• Angle Offset (Угловое смещение) – дозволяє повернути одну поверхню відносно іншої на
певний кут.
Insert
(Вставить).
Використовується для позиціонування двох поверхонь обертання, які
розташовуються співвісно. Поверхні можуть бути циліндричними і конічними.
Поверхні, що вставляються, відповідним чином підсвічуються. Це посилання
корисне в тих випадках, коли вибір осей неможливий або утруднений.
Запам'ятаєте, прив'язка Insert (Вставить) це жорстка прив'язка, яка не забезпечує можливості переміщення
деталі в осьовому напрямі, навіть якщо інших прив'язок не буде (якщо Ви хочете
отримати рухоме з'єднання, Вам необхідно скористатися Соединениями).
Coordinate System (Координатная система). Використовується для розміщення компонента в зборці
вирівнюванням системи координат цього компоненту з іншою системою координат в
зборці. Ви можете використовувати системи координат створені на рівні деталі, і
складальні системи координат. Ви можете вибирати системи координат
безпосередньо в графічному вікні, а можете скористатися інструментом пошуку.
При поєднанні систем координат Creo суміщає відповідні осі тих систем, що
сполучаються, тобто вісь Х однієї системи накладається на вісь Х іншої в тому ж
напрямі, це ж відноситися до осей Y і Z. Прив'язка Coordinate System (Координатная система) забезпечує повне визначення компонента
в зборці, відповідно є єдиною прив'язкою при сполученні деталей.
Default
(По умолчанию).
Використовується для розміщення компоненту в зборці, вирівнюючи створену по
замовчування систему координат із створеною за умовчанням системою координат
зборки. При використанні цієї прив'язки Вам непотрібно вказувати, які системи
координат необхідно суміщати. Система це знає і так. Це стандартна практика при
розміщенні в зборці першого компоненту.
Fix
(Зафиксировать).
Використовується
для фіксації (заморожуванні) компоненту в його поточному положенні. Ця
прив'язка може бути використана в наступних випадках:
• Зафіксувати компонент
після сполучення основних прив'язок, якщо вони забезпечують лише часткове
визначення компоненту.
• Зафіксувати компонент
після його вільного позиціонування в 3D, способами описаними нижче.
• Тимчасово зафіксувати
компонент в просторі, якщо посилань для його розміщення в зборці поки немає.
Орієнтація компоненту, що сполучається, в режимі зборки. Ви можете обертати модель, що
сполучається, незалежно від зборки. Для цього скористайтеся наступними
поєднаннями клавіш:
Обертання: CTRL + ALT + середня клавіша миші.
Панорамування: CTRL+ALT+права клавіша миші.
Вибір компоненту, який буде доданий в зборку. У режимі зборки це може бути зроблено
натисненням іконки 
або перетяганням компоненту в зборку з вікна браузера у вікно зборки.
Вибір парних посилань на компоненті і зборці. Для вибору пари посилань (наприклад,
поверхні отвору і циліндричної поверхні болта або двох поверхонь, що
накладаються) використовуйте курсор. Для вибору посилань в умовах нагромадження
компонентів Ви можете скористатися зумом або Інструментом пошуку.
Частково зв'язані компоненти
можна переміщати в діапазоні їх ступенів свободи.
Завершення розміщення компоненту. Як тільки компонент буде повністю
зв'язаний (буде позбавлений всіх ступенів свободи), система висвітить відповідне
повідомлення. По замовчуванню система також використовує опцію Allow assumptions (Разрешить Допущения) для повного визначення компоненту в напівавтоматичному
режимі. Наприклад, болт в отворі в загальному випадку матиме тільки дві
прив'язки - Insert
(Вставить) і Mate(Сопрячь). Але у нього залишиться ще одна ступінь
свободи – обертання навколо своєї осі. В цьому випадку система з включеною
опцією Allow assumptions (Разрешить Допущения) сама зафіксує болт і він вважатиметься
повністю визначеним. Компонент, який не був повністю визначений в зборці, в
дереві моделей відображається значком 
і називається Packaged (Непривязанный).
Хід роботи
1. Запустіть Creo 3.0.
2. В
навігаторі відкрийте закладку 
Folder
Browser (Навигатор папок).
В навігаторі папок перемістіться в папку c:\users\student\fast_track_2\module_06.
Браузер, що відкрився, покаже зміст теки.
Рис.6.1. Патрон
Рис.6.2.Позиціювання
компонента
Рис. 6.3. Зборка втулки з патроном
3. В навігаторі виділіть
папку module_06, натисніть праву клавішу миші і в випадаючому меню
виберіть Set Working Directory (Задать рабочий каталог).
4. Створіть нову зборку з
ім'ям DRILL_CHUCK (патрон дрелі). На головній панелі інструментів
натисніть іконку 
New (Новый). У
вікні New (Новый) встановіть тип створюваного файлу, як Assembly (Зборка). У рядок Name (Имя) введіть назву файлу DRILL_CHUCK, потім натисніть OK, потім для підтвердження використання
шаблону, запропонованого по замовчуванню, ще раз OK.
Рис.6.4. Зборка втулки з патроном
5. Використовуючи прив'язки
по замовчуванню, додайте в зборку деталь CHUCK.PRT (патрон).
6.
Додайте в зборку деталь CHUCK_COLLAR.PRT (втулка патрона). В навігаторі
відкрийте закладку 
Folder Browser (Навигатор папок). У навігаторі тек виберіть теку module_06. Браузер, що відкрився, покаже вміст
теки. У вікні браузера виберіть деталь CHUCK_COLLAR.PRT і курсором перетягніть її в графічне вікно системи.
Система запустить режим сполучення компонентів. За допомогою поєднання клавіш CTRL+ALT+права клавіша миші і CTRL+ALT+середня клавіша встановіть модель в положення, як
показано на малюнку 6.2. На панелі сполучення компонентів розкрийте список
прив'язок, виберіть прив'язку Insert (Вставить) і вкажіть на дві циліндричні поверхні,
як показано на лівій частині малюнка 6.3. Система сполучить деталі, як показано
на правій частині малюнка 6.3. Розверніть модель і виберіть поверхні, як
показано на малюнку 6.4. Система автоматично запропонує встановити між
поверхнями прив'язку Align (Выровнять) із зазором. Для перевірки зазору, в рядок Offset (Смещение) введіть
10 і натисніть ENTER. Модель повинна зміститися на необхідну величину. Для остаточного сполучення
введіть -1. Для
завершення сполучення на діалоговій панелі натисніть іконку 
Complete Feature (Завершить).
Рис.6.5. Готова зборка патрона дрелі
7.
Додайте в збірку деталь STANDARD_BIT.PRT(свердло), використовуючи координатні
системи BIT_ALIGN і BIT_CSYS. На головній панелі інструментів натисніть ікону 
Coordinate Systems
on/off (Вкл/выкл системы координат) для включення відображення систем
координат. На панелі створення фічерів натисніть іконку 
Add Component (Добавить компонент). У вікні Open (Открыть) виберіть STANDARD_BIT.PRT
і натисніть Open (Открыть). Для поєднання компонентів по вказаних
системах координат на панелі сполучення компонентів розкрийте список прив'язок
і виберіть Coord Sys (Система координат), після чого, вкажіть потрібні системи
координат BIT_ALIGN і BIT_CSYS. Для завершення сполучення на діалоговій панелі натисніть
іконку Complete Feature (Завершить).
8. На головній панелі
інструментів натисніть Save (Сохранить) > ENTER.
9. Клацніть File > Erase > Current (Файл > Стереть > Текущий > OK),
потім виберіть 
Select All (Выбрать все) > ОК.
