Практичне заняття № 2 (6 год.)
Тема. Виробництво, нагромадження,
розподіл та використання
органічних добрив в господарстві.
Виробництво та нагромадження гною
Залежно від способу утримання тварин одержують підстилковий або
безпідстилковий гній. Підстилковий гній складається із твердих і рідких
виділень тварин та підстилки, яка запобігає втратам рідкої частини гною та
аміаку, що виділяється при зберіганні гною. Вихід гною залежить від тривалості
стійлового періоду, виду худоби, типу годівлі та кількості підстилкового
матеріалу. Вихід підстилкового гною в господарстві можна визначити за формулою:
Br = ,
де Вr - вихід свіжого підстилкового гною за стійловий період, т;
Пт - поголів'я тварин, наявність різних видів і груп тварин;
А - вихід свіжого гною від однієї голови в кілограмах за добу
(таблиця 1);
Д - тривалість стійлового періоду в днях;
1000 - коефіцієнт для переведення в тонни.
Таблиця 1
Середній вихід підстилкового гною від однієї голови різних груп і
видів тварин
№ пор. |
Вид тварин |
Норма підстилкового матеріалу |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
||
1 |
ВРХ |
- |
32 |
37 |
39 |
42 |
44 |
2 |
Коні |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
3 |
Свині |
5 |
8 |
9 |
- |
- |
- |
4 |
Вівці |
4 |
5 |
- |
- |
- |
- |
Все поголів'я різних видів і груп тварин в господарстві можна при
розрахунках перевести в умовні голови. При цьому до однієї умовної голови
прирівнюють відповідно 1 голову великої рогатої худоби, 1,5 - коней, 2 -
молодняку великої рогатої худоби до двох років, 3-5 - телят, 4-5 - дорослих
свиней, 10 голів овець.
Слід також звернути увагу на нагромадження і використання
пташиного посліду. В середньому за рік від однієї голови птиці одержують: кури
- 6, качки - 8, гуси -
Важливо дати оцінку способів та умов зберігання і якості
підстилкового гною. При цьому передбачити заходи по зменшенню втрат органічної
речовини і азоту при зберіганні гною.
Кількість гною, закладеного на зберігання в бурти, визначають
шляхом перемноження об'єму бурта (м3) на масу
В польових сівозмінах використовують не свіжий, а напівперепрілий
гній, кількість якого становить 70-80 % від маси свіжого.
Таблиця 2
Середній вихід безпідстилкового гною
від однієї голови різних груп і видів тварин
№ |
Вид тварин |
Вихід рідкого гною |
|||
за добу, кг |
за місяць, кг |
за 220 днів, т |
за рік, т |
||
1 |
Велика рогата худоба |
55 |
1650 |
12,0 |
20,0 |
2 |
Молодняк ВРХ |
25 |
750 |
5,5 |
9,1 |
3 |
Свині на відгодівлі |
9 |
270 |
2,0 |
3,3 |
Розрахунки виходу підстилкового і рідкого (якщо є такий у
господарстві) гною подати у вигляді таблиці 3.
Таблиця 3
Виробництво та
нагромадження гною в господарстві
№ зп. |
Вид і група
тварин |
Кількість
голів |
Стійловий
період, днів |
Вихід
підстилкового гною |
Вихід
безпідстилкового гною |
|||
за добу від 1 голови, кг |
від всього
поголів’я, т |
за добу від 1 голови, кг |
від всього
поголів’я, т |
|||||
1. |
ВРХ |
|
|
|
|
|
|
|
2. |
Молодняк ВРХ |
|
|
|
|
|
|
|
3. |
Коні |
|
|
|
|
|
|
|
4. |
Свині |
|
|
|
|
|
|
|
5. |
Вівці |
|
|
|
|
|
|
|
Всього підстилкового гною, т |
|
|||||||
Втрати маси підстилкового гною при зберіганні, % |
|
|||||||
Втрати маси підстилкового гною при зберіганні, т |
|
|||||||
Всього
напівперепрілого гною, т |
|
|||||||
Всього
безпідстилкового гною, т |
|
За різницею між потребою господарства в органічних добривах і
виходом гною визначають недостатню кількість органічних добрив, яку можна
поповнити за рахунок компостів, зеленого добрива,
використання соломи, торфу, мулу ставків та ін.
Виробництво та нагромадження інших органічних добрив
Заготівля інших видів органічних добрив планується, в першу чергу,
в тому випадку, коли господарство не спроможне забезпечити бездефіцитний баланс
гумусу в ґрунті шляхом внесення на
У випадку використання соломи (побічної
продукції) на добриво обов'язковою умовою при її
заорюванні в ґрунт є внесення азотних добрив у кількості 10-
Для визначення кількості соломи, гички буряків, бадилля картоплі
тощо використовують співвідношення врожаю основної і побічної продукції табл.4)
і проводять розрахунки в таблиці 4.2. Дані щодо розміщення попередніх культур
на полях сівозміни та їх врожайності взяти із табл.1.3 та 1.2 відповідно.
Таблиця 4
Орієнтовні співвідношення врожаю основної і побічної продукції
Культура |
Співвідношення
основної і побічної продукції |
Пшениця |
1 : 1,50 |
Жито |
1 : 1,70 |
Ячмінь |
1 : 1,20 |
Овес |
1 : 1,20 |
Горох |
1 : 1,00 |
Соя |
1 : 1,44 |
Кукурудза (зерно) |
1 : 1,50 |
Просо |
1 : 1,20 |
Однорічні, багаторічні трави |
1 : 0,40 |
Кормові, цукрові буряки |
1 : 0,20 |
Картопля |
1 : 0,50 |
При необхідності слід запланувати вирощування сидеральних культур.
При цьому вказати спосіб використання сидератів, сидеральну культуру, урожай
зеленої маси та кількість органічної речовини, яка надійде в ґрунт при умові,
що 1 т зеленої маси сидератів еквівалентна 0,25 т гною. Сидеральні культури
вирощуються, як правило, на тих полях, які порівняно швидко у попередній рік
звільняються від попередньої культури (крім кукурудзи на зерно, пізніх сортів
картоплі тощо. Це необхідно для того, щоб до закінчення вегетації сидерати вкорінились і
наростили достатню біомасу. При правильній агротехніці врожайність
сидератів може досягати 10-15 т/га.
Компостування - один із засобів нагромадження місцевих органічних
добрив. Це біологічний процес мінералізації і гуміфікації органічних речовин,
що проходить в аеробних умовах під дією мікроорганізмів.Якщо
в господарстві планується виготовлення компостів на
рік складання плану використання добрив у сівозміні, необхідно обґрунтувати
потребу і способи приготування компостів, їх компоненти
і співвідношення. Слід підрахувати вихід кожного виду компосту у формі табл.5,
беручи до уваги, що втрати органічної маси при компостуванні становлять в
середньому 15 відсотків. Найбільш доцільно із наявних органічних матеріалів
виготовляти компости із залученням безпідстилкового
гною та торфу у співвідношенні 50:50 (або 40:60 тощо).
Таблиця 5
Накопичення соломи (побічної продукції) на полях 1-ї сівозміни
від попередньої культури
№ поля |
Культура |
Площа поля, га |
Співвід. основної і побічної
продукції |
Урожай соломи
(побічної продукції), ц/га |
Кількість на
все поле |
|
всього т |
всього т в екв. гною |
|||||
I |
|
|
|
|
|
|
II |
|
|
|
|
|
|
III |
|
|
|
|
|
|
IV |
|
|
|
|
|
|
V |
|
|
|
|
|
|
VI |
|
|
|
|
|
|
VII |
|
|
|
|
|
|
VIII |
|
|
|
|
|
|
IX |
|
|
|
|
|
|
X |
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
Таблиця 6
Приготування компостів у господарстві
№ зп. |
Вид компосту |
Матеріали для
ком-постування |
Співвід-ношення компо-нентів |
Витрати
компонентів для компостування, т |
Втрати маси
при компосту-ванні, % |
Вихід
ком-посту, т |
1. |
|
|
|
|
|
|
2. |
|
|
|
|
|
|
Всього уворено компостів у
господарстві за рік, т |
|
Порядок
розрахунку:
1. Необхідно
накопичити органічних добрив у господарстві на рік:
_____________________________________________________________________________
2. Нестача органічних добрив у господарстві на рік (з
врахуванням накопичення напівперепрілого гною – табл..3.3):
_____________________________________________________________________________
3. Покриття
нестачі органічних добрив:
а) за рахунок
соломи (побічної продукції) на полях сівозміни:
_____________________________________________________________________________
_______________________________________________________________
б) за рахунок
компостування:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________
в) за рахунок
сидератів:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________
Висновки___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.