Практичне заняття № 3 (4 год.)

Тема. Забезпечення господарства мінеральними добривами та визначення норм добрив.

Визначення оптимальних норм мінеральних добрив - одне з найскладніших питань агрохімічної науки і практики. Це обумовлено багатосторонньою взаємодією між рослиною, ґрунтом і добривом, погодними та господарсько-організаційними умовами, агротехнікою вирощування сільськогосподарських культур.

При встановленні оптимальної норми добрив необхідно враховувати такі основні показники:

- запланований рівень врожайності сільськогосподарської культури;

- загальну потребу вирощуваної культури в поживних елементах для досягнення запланованої врожайності;

- запаси та вміст поживних елементів у ґрунті в доступній для рослин формі і коефіцієнти використання поживних елементів із ґрунту сільськогосподарською культурою;

- коефіцієнти використання поживних елементів сільськогосподарською культурою з мінеральних і органічних добрив;

- економічні й організаційно-господарські умови, які визначають доцільність норми добрив і ефективність використання добрив;

Слід пам’ятати про охорону навколишнього середовища при використанні добрив.

Методів розрахунків норм добрив існує багато. Найбільш поширеними є такі три методи:

перший - це розрахунок шляхом коректування рекомендованих науково-дослідними установами норм добрив з урахуванням забезпеченості ґрунтів поживними речовинами.

другий - визначення норм добрив розрахунковим або балансовим (балансово-розрахунковим) методом на заплановану урожайність або запланований приріст врожаю.

третій — норму добрив визначають за бальною оцінкою ґрунту і окупністю добрив.

Розрахунок норм добрив шляхом коректування рекомендованих науково-дослідними установами норм добрив з врахуванням забезпеченості грунтів поживними речовинами

При плануванні врожаїв на ґрунтах з низьким та середнім рівнями родючості позитивні результати дає метод коректування середніх норм добрив, які рекомендуються науково-дослідними установами для сільськогосподарських культур з урахуванням поправочних коефіцієнтів для різних ґрунтів залежно від ступеня забезпеченості рослин поживними речовинами.

Ступінь забезпечення ґрунтів полів сівозміни рухомими формами фосфору, калію та вмісту гумусу визначають за даними, які вказані в таблиці 1.

Таблиця 1

Групування ґрунтів за вмістом гумусу, рухомого фосфору та обмінного калію

Агрохімічна група	Ступінь забезпечення ґрунту поживними речовинами	Вміст гумусу, %	Вміст доступних форм поживних елементів, мг на 100 г грунту (по Чирикову)
Агрохімічна група	Ступінь забезпечення ґрунту поживними речовинами	Вміст гумусу, %	Р₂О₅	К₂О
1	Дуже низький	0,9-1,7	<2,0	<2,0
2	Низький	1,7-2,4	2,1-5,0	2,1-4,0
3	Середній	2,4-3,4	5,1-10,0	4,1-8,0
4	Підвищений	3,4-4,5	10,1-15,0	8,1-12,0
5	Високий	4,5-6,0	15,1-20,0	12,1-18,0
6	Дуже високий	>6,0	>20	>18

Середні рекомендовані норми добрив і поправочні коефіцієнти встановлюються науково-дослідними установами, дані яких необхідно використовувати при розробці системи застосування добрив (таблиці 2, 4).

Таблиця 2

Поправочні коефіцієнти до середніх рекомендованих норм мінеральних добрив залежно від ступеня забезпечення ґрунтів доступними формами азоту (за вмістом гумусу), рухомими сполуками фосфору та обмінного калію

Агрохімічна група	Ступінь забезпечення ґрунту поживними речовинами	Поправочні коефіцієнти до середніх рекомендованих норм мінеральних добрив
		зернові			просапні			овочеві
		N	P	K	N	P	K	N	P	K
1	Дуже низький	1,2	1,5	1,5	Вимагає окультурення			Вимагає окультурення
2	Низький	1,1	1,3	1,3	1,2	1,4	1,5	Вимагає окультурення
3	Середній	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,3	1,0	1,0
4	Підвищений	1,0	0,7	0,7	1,0	0,7	0,7	1,0	0,8	0,7
5	Високий	0,8	0,4	0,4	0,8	0,4	0,4	0,9	0,6	0,5
6	Дуже високий	0,7	0,2	0,2	0,7	0,2	0,2	0,8	0,3	0,3

Визначення норм мінеральних добрив за рекомендаціями науково-дослідних установ з використанням поправочних коефіцієнтів проводиться таким чином.

Для прикладу: сільськогосподарська культура - ярий ячмінь, ґрунт - темно-сірий опідзолений з вмістом гумусу 3,5 %, рухомого фосфору - 9,5 і обмінного калію - 11,2 мг на 100 г ґрунту. За даними таблиці 19 знаходимо, що забезпеченість рослин поживними речовинами становить: азотом - підвищена, фосфором - середня і калієм - підвищена. В цьому випадку поправочні коефіцієнти (таблиця 2) становлять по азоту - 1,0, фосфору - 1,0 і калію - 0,7. Рекомендовані норми мінеральних добрив (таблиця 4) при вирощуванні ярого ячменю - N₆₀Р₉₀К₆₀. Перемноживши рекомендовані норми мінеральних добрив на поправочні коефіцієнти для даного ґрунту, одержимо скоректовану норму мінеральних добрив при вирощуванні ярого ячменю - N₆₀Р₉₀К₄₂.

Таблиця 3

Регламентовані норми азоту під сільськогосподарські культури, кг/га

(по діючій речовині)

№ п/п	Сільськогосподарська культура	Норма азоту	№ п/п.	Сільськогосподарська культура	Норма азоту
1	Пшениця	120	8	Ячмінь	120
2	Картопля	120	9	Жито	100
3	Цукрові буряки	180	10	Кукурудза на зерно	140
4	Кормові коренеплоди	165	11	Огірки	130
5	Кукурудза на силос	160	12	Капуста	140
6	Однорічні трави	90	13	Столові буряки	120
7	Бобові трави	50	14	Цибуля	100

При визначенні норми азоту будь-яким методом слід пам'ятати, що для запобігання надмірному надходженню нітратів у рослинницьку продукцію, кількість азотних добрив під культуру не повинна перевищувати регламентовану норму азоту (кг/га за діючою речовиною) для цієї культури (таблиця 3).

Ці розрахунки привести у вигляді таблиці 5 та визначати потребу NРК в кілограмах в середньому на 1 га сівозмінної площі.

Таблиця 4

Середні норми мінеральних добрив під сільськогосподарські культури, кг/га за діючою речовиною

№ п/п	Сільськогосподарські культури	Рівень урожайності, ц/га	ґрунти	Норми мінеральних добрив
№ п/п	Сільськогосподарські культури	Рівень урожайності, ц/га	ґрунти	N	P₂O₅	K₂O
1.	Озима пшениця	55	Чорноземи типові	90	90	60
		50	Чорноземи опідзолені	90	90	60
		50	Темно-сірі опідзолені	120	90	90
		45	Ясно сірі, сірі лісові	120	120	90
2.	Озиме жито	45	Чорноземи типові	60	60	40
		40	Чорноземи опідзолені Темно-сірі опідзолені	60	90	60
		40	Ясно сірі, сірі лісові	90	90	90
3.	Яра пшениця	45	Чорноземи типові	60	60	45
		45	Чорноземи опідзолені	90	60	45
		40	сірі лісові	90	60	90
4.	Кукурудза на силос	350	Чорноземи типові	90	60	60
4.	Кукурудза на силос	350	сірі лісові	120	90	90
5.	Ярий ячмінь	40-45	Чорноземи типові	60	60	40
		40-45	Чорноземи опідзолені	60	90	60
		40	Темно-сірі опідзолені	60	90	60
		40	сірі лісові	90	90	90
6.	Кукурудза на зерно	40	Чорноземи типові	90	90	90
		40	Чорноземи опідзолені	90	90	60
		40	Ясно сірі, сірі лісові	120	120	90
7.	Цукрові буряки	450	Чорноземи типові	160	170	150
		400	Чорноземи опідзолені	160	170	150
		400	Темно-сірі опідзолені	170	160	180
8.	Картопля	250	Чорноземи типові	90	120	120
8.	Картопля	300	сірі лісові	120	180	180
9.	Багаторічні трави на зелену масу: Бобові Злакові	250	Чорноземи типові	-	60	60
		200	сірі лісові	-	60	60
		200	Чорноземи типові	60	60	60
		180	сірі лісові	60	60	60
10.	Овес, просо	35	Чорноземи опідзолені	60	60	60
11.	Однорічні трави		Чорноземи типові	90	60	60
11.	Однорічні трави		сірі лісові	90	60	60

Таблиця 5

Визначення норм мінеральних добрив шляхом уточнення рекомендованих норм з врахуванням зебезпеченості грунтів поживними речовинами

№ по-ля

Культура

Забезпеченість грунтів, мг на 100 г грунту

Рекомендовані норми добрив, кг/га

Поправочні коефіцієнти

Скоректовані норми добрив, кг/га

на ступінь забезпечення ґрунту поживними речовинами

на попередник

III

VII

VIII

В середньому на 1 га сівозмінної площі, кг/га

Висновки_____________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________