Практичне заняття № 1 (2 год.)

Тема. Хімічна меліорація ґрунтів господарства та ґрунтів полів сівозміни.

Ефективність мінеральних добрив різко знижується, при їх використанні на кислих ґрунтах. Тому в господарстві в кожній сівозміні відповідно до матеріалів агрохімічного обстеження виділяють поля, на яких необхідно проводити вапнування, встановлюють послідовність вапнування ґрунтів на окремих полях сівозміни з урахуванням ступеня їх кислотності, ступеня насиченості ґрунту основами і відношення окремих сільськогосподарських культур до реакції ґрунту.

Потребу ґрунтів у вапнуванні можна встановити за значенням обмінної або гідролітичної кислотності (таблиця 2.1). Ґрунти із слабокислим і до нейтрального ступенем кислотності вапнуванню, як правило, не піддають.

Таблиця 2.1

	Ступінь кислотності	рН_КС_l	Нг, мг-екв. на 100 г ґрунту	Потреба у вапнуванні
1.	Дуже сильно кислі	До 4,1	Більше 4,0	Дуже велика
2.	Сильно кислі	4,1-4,5	3,0-3,9	Велика
3.	Середньо-кислі	4,6-5,0	2,0-2,9	Підвищена
4.	Слабокислі	5,1-5,5	1,8-1,9	Середня
5.	Близькі до нейтральних	5,6-6,0	1,4-1,7	Мала
6.	Нейтральні	6,1-7,0	до 1,4	Відсутня

При складанні плану вапнування спочатку необхідно визначити відношення сільськогосподарських рослин до реакції ґрунту. Вказати показники, за якими можна визначити потребу ґрунтів у вапнуванні. Такі з них як рН_КСl, V (%), Нг (мг-екв/100 г ґрунту) по кожному полі слід взяти із табл.1.5.

В першу чергу слід вапнувати сильнокислі, а в останню - слабокислі ґрунти. При цьому ґрунти з більш високим ступенем насичення основами менше потребують вапнування. Важкі, багаті на гумус ґрунти сильніше протидіють зміні реакції в сторону підкислення чи підлуговування. Тому на цих ґрунтах при рівних значеннях кислотності норми вапна повинні бути більшими, ніж на бідних органічною речовиною ґрунтах, які мають невисокі буферні властивості.

Норми вапна слід встановлювати відповідно до реакцій сільськогосподарських культур щодо кислотності ґрунту та вапнування. В польових зернових сівозмінах з багаторічними травами необхідно вапнувати повною нормою вапна під покривну культуру або під найбільш чутливі до кислотності культури: цукрові буряки, озиму пшеницю, ячмінь, горох, кукурудзу.

В сівозмінах з картоплею або льоном норму вапна зменшують в чотири рази, а вапнування наближають до садіння картоплі або посіву льону. У випадку, коли вапнування проводять повною нормою вапна, ці культури розмішують на провапнованому полі через 4-5 років після хімічної меліорації. Це запобігає враженню бульб картоплі паршою звичайною, а льону - судинним бактеріозом.

В овочевих і кормових сівозмінах одноразово вносять повну норму вапна під капусту, коренеплоди, конюшину, зернові, бобові.

Повну норму вапна встановлюють за гідролітичною кислотністю:

Норма СаСО₃ =,т/га,

де 0,5 - кількість г СаСОз, необхідних для нейтралізації 1 мг-екв. кислотності в 1 кг ґрунту;

Нг - величина гідролітичної кислотності, мг-екв. на 100 г ґрунту;

S - площа 1 га, 10 000 м²;

h - глибина орного шару, м;

d - щільність ґрунту, т/м³;

1 000 - для перерахунку в тонни.

Норма вапнякового матеріалу обраховується за формулою:

Норма вапнякового матеріалу = х100, т/га,

де С - вміст вапна (СаСОз) у вапняковому матеріалі, %.

Нейтралізуючу здатність вапнякових матеріалів (вміст СаСОз) приведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Нейтралізуюча здатність вапнякових матеріалів

№ пор.	Назва вапнякового матеріалу	Загальний вміст СаСОз та MgCO₃ в перерахунку СаСОз, %	Форма вапна
1	Вапнякове борошно	85-88	СаСОз
2	Доломітове борошно	85-108	СаСОз + MgCO₃
3	Мелена крейда	90-100	СаСОз
4	Палене вапно негашене	До 178	СаО
5	Палене вапно гашене	До 135	СаОН₂
6	Дефекат	До 70 Для І класу не менше 60 Для ІІ класу не менше 40	СаСОз з домішками СаОН₂
7	Цементний пил	Не менше 60	СаО, СаОН₂,силікати
8	Шлак торфовий	14-27	СаО, СаОН₂, силікати
9	Місцеві вапняки	Не менше 60	СаСОз

Потрібно враховувати, що на одному і тому ж полі в Лісостепу вапнування слід проводити приблизно через 5-8 років, Поліссі – 4-6 років. Черговість проведення вапнування на полях, що потребують цього заходу, залежить від ступеня кислотності та чутливості культури до реакції ґрунту. Всі ці заходи необхідно оформити у вигляді таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

План вапнування ґрунтів у сівозміні

№ поля	Сільськогос-подарська культура	Площа, га	рН_КС1	Нг, мг·екв на 100 г грунту	S, мг-екв. на 100 г грунту	Норма СаСО₃, т/га	Вапнякове добриво	Вміст СаСО₃ у добриві, %	Норма добрива, т/га	Потрібно добрива на все поле, т
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
Всього вапнякового матеріалу на сівозміну №1

Висновки__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________