ТЕМА 12. РОЛЬ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ В УПРАВЛІННІ РОЗВИТКОМ МІСТА

1.   Генеральний план населеного пункту, як основний вид містобудівної документації місцевого рівня.

2.   Призначення та склад аналітичної частини генерального плану і частини обґрунтувань та пропозицій.

3.   Основні документи, якими керуються при розробці генерального плану.

4.   Аналіз складових графічної частини генерального плану.

 

Генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об'єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території.

Генеральний план міста, селища (далі - генеральний план) є основ­ним видом містобудівної документації з планування території населено­го пункту, призначеним для обґрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.

Міські і селищні ради, їх виконавчі органи забезпечують розробку та затверд­ження генеральних планів населених пунктів і керуються ними при:

-                     складанні програм соціально-економічного розвитку відповідних тери­торій та охорони природи;

-                     здійсненні функціонального розподілу земель і визначенні цільового при­значення земельних ділянок;

-                     виборі, вилученні, передачі у власність, наданні у користування, купівлі, продажі земель;

-                     вирішенні питань зміни використання і забудови земельних ділянок фізич­ними та юридичними особами;

-                     встановленні умов використання та забудови земельних ділянок;

-                     розміщенні усіх видів будівництва та попередньому погодженні місця їх розташування, наданні дозволу на будівництво (забудову) та інші види використання земельних ділянок;

-                     економічній оцінці території та грошовій оцінці земель, визначенні ста­вок земельного податку, стартової ціни земельних ділянок у разі їх прода­жу на конкурсних засадах; встановленні та зміні меж населених пунктів та інших територій, червоних ліній вулиць;

-                     визначенні територій пріоритетного розвитку та фінансового забезпе­чення цього розвитку (встановлення податкових пільг, дотацій і субвенцій з державного, обласного, районного бюджетів);

-                     координації розробки програм розвитку галузей економіки;

-                     складанні реєстрів території з особливими умовами розвитку місцевого значення;

-                     проектуванні соціально-інженерної та транспортної інфраструктури;

-                     встановленні території спільних інтересів відповідних територіальних громад (приміських територій, використання яких пов'язане з розвит­ком населеного пункту, що проектується), у тому числі резервуванні те­риторій для подальшого розвитку населених пунктів.

Матеріали генерального плану використовуються як вихідні дані при розробленні іншої планувальної документації та проектів забудови, місце­вих правил використання і забудови території населеного пункту, інвес­тиційних програм і проектів, програм соціально-економічного розвитку, схем визначення земель населених пунктів для приватизації, планів зе­мельно-господарського устрою населеного пункту, спеціальних проектів, схем і програм охорони навколишнього природного середовища та здо­ров'я населення, пам'яток історії і культури, інженерного захисту і підго­товки території, комплексних схем транспорту, проектів та схем орган­ізації дорожнього руху, систем управління дорожнім рухом, схем роз­витку систем інженерного обладнання і галузей міського господарства, виконанні грошової оцінки земель, створенні містобудівного та земель­ного кадастрів тощо.

Генеральний план є комплексним планувальним документом. Його положення базуються на аналізі і прогнозуванні демографічних, соціаль­но-економічних, природно-географічних, інженерно-технологічних, еко­логічних, санітарно-гігієнічних, історико-культурних факторів і орієнто­вані виключно на вирішення питань планування території населеного пункту.

Матеріали генерального плану вирішують основні, принципові питан­ня з планування території і не можуть бути використані замість спец­іальних проектів охорони навколишнього середовища та здоров'я насе­лення, пам'яток історії і культури, інженерного захисту і підготовки те­риторії, розвитку систем транспорту, безпеки та організації дорожнього руху, інженерного обладнання тощо. При складанні зазначеної докумен­тації повинні враховуватися пропозиції відповідних розділів генерально­го плану.

Залежно від обсягу та складності містобудівних проблем генераль­ний план виконується в одну або дві стадії (концепція розвитку міста, селища та власне генеральний план). При одностадійному проектуванні концепція виконується як складова частина (розділ) генерального пла­ну для попереднього розгляду та погодження принципових пропозицій з планування території.

Генеральні плани найзначніших міст (див. таблицю 1.1 ДБН 360-92*"Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень") рекомендується виконувати у взаємозв'язку з генеральними планами населених пунктів, розташованих на приміських територіях (територіях спільних інтересів відповідних територіальних громад).

Безперервність планування використання територій населеного пункту забезпечується своєчасним розробленням нового або коригуванням діючого генерального плану при досягненні розрахункових показників, вичерпанні територіальних ресурсів, виникненні принципових змін мас­штабів, напрямків та характеру розвитку населених пунктів.

Генеральний план складається з аналітичної частини, обґрунтувань і пропозицій.

Аналітична частина генерального плану містить комплексну оц­інку сучасного стану території населеного пункту і актуальних проблем його містобудівного розвитку.

Задачами обґрунтувань та пропозицій генерального плану є:

-          конкретизація державної політики і рішень з планування території дер­жавних органів влади відповідно до місцевих умов;

-          конкретизація принципових рішень проектів районного планування відпо­відно до місцевих умов та державних і громадських інтересів;

-          забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

-          прогнозування потреб у територіях для розміщення житла, громадсь­кого обслуговування, виробництва, рекреаційних та оздоровчих установ, транспорту і комунікацій, інженерного обладнання, озеленення і благоуст­рою, комунального господарства, забезпечення охорони навколишнього сере­довища і культурної спадщини та визначення засобів задоволення цих по­треб;

-          визначення територій спільних інтересів територіальних громад, у т. ч. резервних територій для розвитку населеного пункту;

-          обґрунтування та визначення межі населеного пункту;

-          формування ефективної планувальної структури населеного пункту;

-          визначення пріоритетних та допустимих видів використання і забудови території та їх взаєморозміщення;

-          встановлення обмежень на певні види використання території згідно з вимогами законодавства, будівельних, санітарних, екологічних та інших дер­жавних норм;

-          визначення принципів організації вулично-дорожньої мережі, системи транспорту, джерел водо- та енергопостачання, принципів каналізування, санітарної очистки, інженерної підготовки території та інших питань;

-          визначення територій пріоритетного розвитку на першу чергу реалі­зації генерального плану.

Пропозиції генерального плану розробляються на довгостроковий період планувального розвитку населеного пункту - 15-20 років (розра­хунковий період генерального плану). Його тривалість уточнюється за­лежно від конкретних містобудівних умов в концепції розвитку населе­ного пункту. Техніко-економічні розрахунки генерального плану викону­ються на цей період, а також на першу чергу його реалізації (до 5 років). В розрахунковому періоді можуть бути виділені інші етапи.

Техніко-економічні розрахунки генерального плану є орієнтовними.

Для визначення перспектив формування населеного пункту у гене­ральному плані наводиться стислий прогноз містобудівного розвитку на віддалений час (за межами розрахункового періоду).

При розробленні генерального плану використовуються такі затвер­джені документи:

-          схеми планування території України, об­ластей, адміністративних районів та їх груп;

-          концепція розвитку населеного пункту;

-          програми розвитку видів економічної діяльності, прогнози розвитку ре­гіону і населеного пункту (соціально-економічні, демографічні, екологічні та інші);

-          документація з планування території населеного пункту, його окремих районів, зон і територій;

-          інформація містобудівного та інших кадастрів, банків даних;

-          спеціалізовані схеми, проекти і програми розвитку інфраструктури на­селеного пункту та її елементів, забезпечення безпеки та організації дорож­нього руху, охорони навколишнього середовища та здоров'я населення, збере­ження пам'яток історії і культури та інші матеріали.

Генеральний план включає текстові та графічні матеріали.

До текстових матеріалів відносяться:

-                     книга генерального плану;

-                     брошура з основними положеннями генерального плану.

Графічними матеріалами є плани і карти аналітичного і проектного змісту, виконані у встановленому масштабі.

Текстові та графічні матеріали за домовленістю з замовником мо­жуть виконуватися із застосуванням комп'ютерної технології.

Виклад інформації в книзі генерального плану повинен бути стислим. У вступі наводяться відомості про організації, які є замовником та роз­робником генерального плану та його окремих розділів, джерела вихід­них даних, топогеодезичну основу.

В аналітичній частині наводиться проблемноорієнтована інфор­мація про сучасний стан містобудівного розвитку населеного пункту та використання його території.

Вона містить такі дані:

-                природнокліматичні та інженерно-будівельні характеристики тери­торії, дані про водні, рекреаційні, мінеральні та інші ресурси, які мають сут­тєве значення для розвитку населеного пункту;

-                економіко-географічні та соціально-демографічні передумови розвит­ку, функціонально-планувальні зв'язки з іншими населеними пунктами, адміні­стративний статус населеного пункту, його історико-культурна спадщина;

-                відомості про стан навколишнього природного середовища (характе­ристики ареалів та джерел забруднення, розміщення санітарно-захисних зон, зон охорони курортів, наявність і розміщення водоохоронних зон та прибе­режних захисних смуг водойм і водостоків в межах населеного пункту тощо);

-                відомості про стан здоров'я населення (аналіз демографічних показ­ників та захворюваності населення за даними державної статистичної звітності та спеціальних наукових досліджень щодо впливу стану навколиш­нього природного середовища на здоров'я населення), повнота виконання са­нітарних та протиепідемічних заходів;

-                оцінку ефективності використання земель населеного пункту (щільність та характер забудови, розвиток планувальної структури, наявність тери­торіальних ресурсів) та можливостей містобудівного освоєння територій, прилеглих до населеного пункту (придатність для житлово-цивільного та іншого будівництва, потенційна сельбищна місткість, оціночні дані, відомості про основних землевласників та користувачів);

-                відомості про стан забудови та громадського обслуговування;

-                відомості про структуру, обсяги житлового фонду та житлову забез­печеність;

-                відомості про зайнятість та прибутки населення, розвиток господарсь­кого комплексу;

-                характеристику інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, класифікацію магістральних вулиць, доріг та їх перетинів, щільність вулично-дорожньої мережі (з виділенням цього показника для кожної кате­горії магістральних вулиць окремо).

Наводиться комплексна оцінка планувальних обмежень, що мають суттєвий вплив на планування різних видів використання територій.

На підставі аналізу сучасного стану населеного пункту, реалізації по­переднього генерального плану дається оцінка конфліктних ситуацій та кризових явищ містобудівного розвитку населеного пункту.

Для значних та найзначніших міст інформація подається по елемен­тах планувальної структури та населеному пункту в цілому.

В обґрунтуваннях та пропозиціях генерального плану містяться:

-            соціально-демографічна характеристика населення;

-            пріоритетні види економічної діяльності в населеному пункті, виходячи з вимог сприяння зростанню кількості робочих місць та врахування ресурс­них обмежень, місцевих і регіональних умов, державних та галузевих про­грам;

-            загальні обсяги житлового будівництва та будівництва об'єктів гро­мадського обслуговування, розрахунок потреби у територіях будівництва об'єктів обслуговування;

-            характеристика майданчиків для розміщення нового житлового будів­ництва на вільних територіях в межах та за межами населеного пункту, а також: в районах реконструкції за місткістю, поверховістю та щільністю забудови;

-            зведені дані про потреби в територіях під усі види будівництва;

-            еколого-містобудівна характеристика запланованого містобудівного розвитку та планувальні заходи щодо забезпечення санітарного та епідеміч­ного благополуччя населення (визначення санітарно-захисних зон з урахуван­ням прогресивних технологій, екологічно безпечних підприємств, винесення з санітарно-захисних зон житлового фонду або закриття підприємств тощо);

-            еколого-містобудівна характеристика запланованого територіально­го розвитку населеного пункту з врахуванням вартості земель або майнових комплексів на прилеглих територіях, компенсаційних та інших витрат, пов’язаних  із зміною функціонального використання або включенням до міської межі;

-            пропозиції щодо зміни межі населеного пункту а також: резервування приміських територій для подальшого розвитку населеного пункту, виділен­ня приміської зони як території спільних інтересів відповідних територіаль­них громад;

-            прогнозна площа населеного пункту та основних функціональних зон;

-            функціональне зонування території і вдосконалення архітектурно-пла­нувальної структури;

-            пропозиції щодо формування архітектурно-просторової композиції, розміщення архітектурних ансамблів;

-            головні напрямки розвитку соціальної сфери по основних видах обслуго­вування (за гарантованими державою мінімальними нормативами забезпеченості, що встановлюються Кабінетом Міністрів України);

-            розрахунок площі територій зелених насаджень загального користу­вання та спеціального призначення, необхідної за діючими нормами;

-            класифікація магістральних вулиць, доріг та їх перетинів, визначення напрямків будівництва (реконструкції) магістральних вулиць, щільність ву­лично-дорожньої мережі (з виділенням цього показника для кожної кате­горії магістральних вулиць окремо);

-            характеристика розрахункової перевізної спроможності і організації системи міського транспорту за його видами та дані про розвиток зовніш­нього транспорту;

-            характеристика інженерного обладнання за видами (водопостачання, водовідведення, газо-, електро-, теплопостачання) та принципи їх розвитку з урахуванням випереджаючих темпів їх будівництва по відношенню до жит­лової забудови;

-            інженерні та екологічні заходи щодо освоєння територій, у т.ч. при­міських, під забудову або інші види використання;

-            розрахунок кількості пожежних депо та обсяги їх першочергового бу­дівництва;

-            дані про обсяги побутових та промислових відходів, об'єкти їх утилі­зації, а також; скотомогильники;

-            межі території пріоритетного розвитку на етапі першої черги реалі­зації генерального плану;

-            проектні, організаційні та інженерно-технічні заходи з поліпшення еко­логічного стану територій (у тому числі приміських), підготовки їх під забу­дову;

-            заходи щодо реалізації положень генерального плану, у т.ч. перелік не­обхідних рішень місцевих органів самоврядування, наукових, проектних, вишукувальних робіт, обґрунтування одержання дотацій та субвенцій з дер­жавного, обласного, районного бюджетів та залучення інших джерел інвес­тування.

Книга завершується вартісною оцінкою основних заходів з реалізації генерального плану (першої черги будівництва), в тому числі компенса­ційних та інших витрат, пов'язаних із включенням територій до меж на­селеного пункту та їх новим функціональним призначенням (за цінами на рік розроблення генерального плану), а також - показниками харак­теристики населення, сучасного та прогнозного використання території населеного пункту.

Усі текстові матеріали генерального плану подаються у системати­зованому та стислому викладенні з використанням табличних форм. До книги додаються завдання на розроблення документа розгляду ге­нерального плану.

За спеціальним завданням розробляється окремий розділ щодо про­гнозування та запобігання можливим надзвичайним ситуаціям природ­ного чи антропогенного характеру на територіях забудови, у тому числі визначення території для тимчасового відселення на випадок надзви­чайних ситуацій, аварій або стихійного лиха.

Основні пропозиції генерального плану, які подаються на затвер­дження, оформляються у вигляді брошури зі стислим викладенням та­ких питань:

-    територіальний розвиток населеного пункту для розселення прогнозованої чисельності населення;

-    зміна меж населеного пункту;

-    майданчики розміщення будівництва на приміських територіях;

-    території спільних інтересів відповідних територіальних громад, у т.ч. резервні території для розвитку населеного пункту;

-    планувальна структура, функціональне зонування;

-    території пріоритетного розвитку на першу чергу реалізації генерально­го плану;

-    основні організаційні, економічні, інженерно-технічні, а також: природо­охоронні, санітарні та протиепідемічні планувальні заходи щодо забезпе­чення запланованого територіального розвитку населеного пункту.

План існуючого населеного пункту (опорний план) не підлягає затвердженню. Документ виконується на топографічній основі. На крес­ленні відображається сучасна планувальна структура, використання те­риторій та окремих функціональних зон населеного пункту, у тому числі:

-          території житлової забудови (садибної, малоповерхової, середньо-по­верхової, багатоповерхової);

-          громадські центри та основні об'єкти загальноміського і районного зна­чення;

-          магістральні та житлові вулиці і площі (з назвами);

-          затверджені червоні лінії;

-          озеленені території загального користування та спеціального призна­чення (озеленення санітарно-захисних зон, розсадники та квітково-оран­жерейні господарства тощо);

-          промислові, комунальні та складські території;

-          території міського і зовнішнього транспорту;

-          території спеціального призначення;

-          природоохоронні, оздоровчі, рекреаційні, історико-культурні території;

-          курортні території;

-          території садівничих товариств та дачної забудови;

-          ліси, лісопарки, лугопарки, водойми, водотоки;

-          території сільськогосподарських підприємств;

-          сільськогосподарські території;

-          споруди інженерного захисту території;

-          головні споруди інженерної інфраструктури;

-          пам'ятки історії та культури національного та місцевого значення;

-          межа населеного пункту;

-          основні запроектовані об'єкти, земельні відводи.

Схема планувальних обмежень виконується на топографічній ос­нові. На кресленні відображаються території, до яких законодавством та державними нормами встановлені відповідні обмеження на їх вико­ристання. Це такі території:

-            сейсмічні зони та зони руйнування земної поверхні, зсувів, затоплення та підтоплення, тектонічних розломів та інших небезпечних природних і ан­тропогенних процесів;

-            зони загазованості, запиленості, понаднормативного шуму, електромагнітних випромінювань, радіаційного забруднення;

-            площі залягання корисних копалин;

-            санітарно-захисні зони промислових підприємств, цвинтарів та інших

-            комунальних об'єктів;

-            зони обмеження забудови в районах аеропортів;

-            округи і зони санітарної охорони курорту;

-            зони санітарної охорони джерел водопостачання, водоочисних споруд;

-            захисні зони кар'єрів, відвалів, трубопроводів та інших об'єктів;

-            водоохоронні зони та прибережні захисні смуги водойм і водотоків;

-            охоронні зони природних заповідників, пам'яток природи, архітектури, історії і культури та зони регулювання забудови, ландшафтів, які охоро­няються;

-            особливо цінні продуктивні землі (згідно зі статтею 33 Земельного ко­дексу України).

При наявності складних інженерно-геологічних умов схема допов­нюється інженерно-геологічними та гідрогеологічними картами, розроб­леними спеціалізованими установами, а при сейсмічності 7 і більше балів - картою сейсмічного мікрорайонування.

Схема розташування населеного пункту в системі розселення (з приміською і зеленою зонами) відображає існуючий стан та проектні пропозиції щодо територій спільних інтересів відповідних територіаль­них громад (приміських територій, використання яких пов'язане з роз­витком населеного пункту, що проектується).

На кресленні вказують:

-       адміністративно-територіальний поділ територій;

-       використання територій за межами населеного пункту (сільськогоспо­дарських, промислових, комунально-складських, рекреаційних, житлової та дач­ної забудови, садівничих товариств, заповідників, заказників, лісів, водойм з при­бережними водоохоронними смугами) та їх належність до основних землевлас­ників (землекористувачів) у відповідності з планом земельно-господарського устрою або планами внутрішньогосподарського устрою, або іншими землевпо­рядними документами та матеріалами;

-       розташування за межею населеного пункту основних споруд транспорту,водопроводу, каналізації, енергопостачання, зв’язку та інших значних об'єктів комунального господарства, що обслуговують цей населений пункт;

-       існуючі та перспективні зовнішні автомобільні дороги, транспортні розв­'язки на одному та різних рівнях;

-       території охоронних, санітарно-захисних зон і інших планувальних обме­жень, викладених у опорному плані і схемі планувальних обмежень;

-       розташування пам'яток історії та культури;

-       резервні території для розвитку населеного пункту.

На основному кресленні генерального плану вказують існуючий стан та пропозиції щодо архітектурно-планувальної організації і функці­онального зонування, використання та забудови територій населеного пункту. Це:

-          межа населеного пункту (міська межа);

-          магістральні, житлові вулиці і площі у червоних лініях (з назвами) та транспортні розв'язки на одному та різних рівнях;

-          території житлової забудови (садибної, малоповерхової, середньо-по­верхової, багатоповерхової);

-          території цивільної забудови та громадські центри загальноміського і районного значення;

-          озеленені території загального користування та спеціального призна­чення;

-          промислові, комунальні і складські території та їх розподіл у відповідності з санітарною класифікацією підприємств;

-          території міського та зовнішнього транспорту;

-          території спеціального призначення;

-          природоохоронні, оздоровчі, рекреаційні, історико-культурні території;

-          курортні території;

-          території садівничих товариств та дачної забудови;

-          території сільськогосподарських підприємств;

-          ліси, лісопарки, лугопарки, водойми, водотоки;

-          території, на яких заплановано здійснення загальних та спеціальних за­ходів з інженерної підготовки і захисту територій, природозахисних за­ходів та розміщення відповідних споруд і пристроїв;

-          території, передбачені для розміщення головних споруд інженерної інфра­структури;

-          території пріоритетного розвитку на першу чергу реалізації;

-          резервні території для розвитку населеного пункту за його межами.

Окремі схеми інженерної підготовки та поліпшення екологічного стану територій, розвитку магістралей, міського та зовнішнього транспорту, схеми розвитку рекреаційних зон та озеленення, інженерного обладнан­ня, визначення території для тимчасового відселення на випадок над­звичайних ситуацій, аварій або стихійного лиха, прогнозування можли­вих надзвичайних ситуацій природного чи антропогенного характеру на територіях забудови тощо виконуються на топографічній основі. Вико­нання цих схем рекомендується для значних та найзначніших міст, а також для міських населених пунктів з відповідними складними про­блемами містобудівного розвитку.

На схемі інженерної підготовки та поліпшення екологічного стану територій подаються:

-       інженерно-технічні заходи щодо захисту території населеного пункту від небезпечних природних і антропогенних процесів, зонування промислових та комунальних територій за санітарною класифікацією виробництв;

-       заплановані санітарно-захисні та охоронні зони, ділянки території, які вимагають значного обсягу підсипання або зрізання ґрунтів, дренування, ви-торфування, міські гідротехнічні споруди, ділянки русел річок та інших во­доймищ, які підлягають регулюванню, очищенню, днозаглибленню, закладен­ню у труби, водоохоронні зони та прибережні захисні смуги водоймищ; захо­ди з рекультивації порушених територій.

На схемі магістралей міського та зовнішнього транспорту наводять:

-       класифікацію вулично-дорожньої мережі, основні об'єкти і лінії місько­го та зовнішнього транспорту, траси та споруди позавуличного рейкового громадського транспорту;

-       розміщення депо метро, трамвайних, автобусних і тролейбусних парків, територій гаражів і стоянок легкових та вантажних автомобілів;

-       заходи щодо вдосконалення вулично-дорожньої мережі та системи па­сажирського транспорту;

-       основні запроектовані об'єкти.

Для великих, значних та найзначніших міст до схеми додаються діаг­рами машино- і пасажиропотоків між окремими районами міста. Також наводяться такі дані:

-                     ділянки будівництва (реконструкції) вулично-дорожньої мережі, пере­тини на одному та різних рівнях, об'єкти, що задовольняють потреби експлу­атації, зберігання та обслуговування автомобільного транспорту;

-                     черговість всіх видів будівництва залежно від визначених генеральним планом завдань з комплексного пропорційного розвитку міста, стану його інженерно-транспортної та будівельної інфраструктури, від пропозицій і намірів інвесторів тощо;

-                     економічні, організаційні, проектні та інші заходи з інженерної підго­товки, інженерного обладнання територій, їх благоустрою, а також приро­доохоронні санітарно-гігієнічні планувальні заходи тощо.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.          Що являє собою генеральний план міста?

2.          Які відомості відображені в аналітичній частині генерального плану?

3.          Які відомості відображені в частині обґрунтувань та пропозицій генерального плану?

4.          Обґрунтуйте важливість прогнозування при розробці генерального плану.

5.          Особливості планування, що притаманні різним за величиною містам.

6.          Які креслення є обов’язковими для розробки в складі графічної частини генерального плану?

7.          Як відбувається розробка, погодження та затвердження генеральних планів міст?

8.          На яку часову перспективу розробляється генеральний план міста?