ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 14.

ОДЕРЖАННЯ І КУЛЬТИВУВАННЯ КАЛУСНОЇ ТКАНИНИ ІЗ

СТЕРИЛЬНИХ ПАРОСТКІВ КВАСОЛІ

МЕТА: навчитись одержувати і культивувати калусну тканину з паростків квасолі.

МАТЕРІАЛИ І УСТАТКУВАННЯ: стерильні проростки квасолі в пробірках, стерильні матрацики, стерильні скальпелі, пінцети, пробірки із стерильним поживним середовищем М-С (ауксин: 2,4-Д – 2 мг/л, цитокініни: кінетин – 0,2 мг/л).

Пояснення

У квасолі звичайними методами важко одержати регенеранти з калусної тканини. На сьогодні регенерації вдалося досягти лише в окремих генотипів квасолі. Як правило, досить легко можна індукувати кореневий органогенез і дуже рідко досягається стебловий органогенез або соматичний ембріогенез. Разом із тим, для квасолі характерне швидке калусоутворення. Нерідко вже через 3-4 дні після поміщення експланта на середовище можна спостерігати появу калусу. Тому квасоля – зручний об’єкт для одержання калусу і кореневого органогенезу.

ХІД РОБОТИ

1. На стерильному матрацику в ламінарі розчленити стерильний проросток квасолі на фрагменти довжиною 1,0-1,5 см.

2. Перенести на поживне середовище для калусоутворення кусочки гіпокотиля, епікотиля, сім’ядолей, листкових пластинок.

3. Перед відкриванням і закриванням пробірок не забувати обпекти їх краї і пробірки або фольгу в полум’ї спиртівки.

4. Помістити пробірки в термостат або кліматокамеру при t = 25–26^оС.

5. Через тиждень розглянути калус, який утворився на експлантах.

6. Порівняти здатність до калусоутворення різних експлантів.

7. Зробити висновки і замалювати результати.

8. Матеріал залишити для пасажування в майбутньому на середовище для регенерації.