ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 6
МІКРОРОЗМНОЖЕННЯ
КАРТОПЛІ ЖИВЦЮВАННЯМ ПАГОНІВ
МЕТА: Оволодіти методикою мікроклонального розмноження картоплі живцюванням пагонів.
МАТЕРІАЛИ І УСТАТКУВАННЯ: пробіркові рослини різних сортів картоплі;
пробірки з модифікованим стерильним поживним середовищем для живцювання пагонів
картоплі (дод. табл. 14); стерильні скальпелі, пінцети, чашки Петрі; 96%-й
спирт у фарфоровому стаканчику; спиртівка; сірники.
Теоретична частина
Одним із найпоширеніших способів
розмноження картоплі є живцювання стерильних рослин у пробірковій культурі. Для
цього рослини виймають з пробірок, розрізують на частини, кожна ж яких містить
живець - відрізок стебла з листком і пазушною брунькою. Живці пересаджують у
пробірки з поживним середовищем Мурасиге-Скуга.
Розмноження
живцями засноване на пригніченні апікального домінування і активації пазушних
меристем при видаленні верхівки пагона. З пазушної
бруньки живця при поміщенні його на поживне середовище розвивається пагін.
Кожне наступне
живцювання у картоплі проводять через 14-21 день. З однієї рос-лини одержують
5-8 живців. За 2-3 місяці живцюванням можна одержати від однієї рос-лини 3-5
тис. рослин, а за 7 місяців можна досягти коефіцієнта розмноження 1 : 30-40 тисяч.
Після живцювання
і одержання в умовах in vitro
пробіркових рослин переходять до наступного етапу розмноження оздоровленого
посадкового матеріалу. Розмноження проводять в умовах теплиці. Рослини з
пробірок разом з агаровим поживним середовищем переносять
в горщечки з ґрунтовою сумішшю, яка складається з торфокришки, дернової землі і
піску у співвідношенні 3 : 1 : 1. Отвір у зволоженому в горщечку ґрунті роблять
тупим кінцем пробірки незадовго до пересаджування. На 3-7-й день рослини
підживлюють розчином Кнопа
і мікроелементів за Мурасиге-Скугом:
5 мл маточного розчину мікроелементів у концентрації 1х100 розводять в
Між тим, за
прискореного розмноження картоплі живцюванням у пробірках слабкою ланкою
залишається перехід від культури на стерильному поживному середовищі до
вирощування в ґрунті. Коренева система, яка розвинулась у пробірці, майже
повністю відмирає в ґрунті і утворюється нова, внаслідок чого рослини тривалий
час перебувають у пригніченому стані і відстають у рості та розвитку.
Один із шляхів
подолання цих труднощів - одержання бульб
(мікро-бульб) на поживному середовищі в
стерильній культурі. Цей процес може бути прискорений видаленням верхівок
рослин, коливаннями температури і її зниженням - до +15оС, слабкою
освітленістю і коротким світловим днем. У ранніх і середньоранніх сортів
бульбоутворення розпочинається через 1,5-2 місяці, у середньопізніх і пізніх
сортів - через 2-2,5 місяці після посадки живця на середовище. Ріст мікробульб у
пробірках добре поєднується з живцювання.
Верхівка рослини відділяється і пересаджується на свіже середовище, потім
зрізуються 2-3 верхівки з пазушних пагонів, які також використовують для
подальшого розмноження. Таким чином, кожна рослина, призначена для одержання мікробульб, дає стільки ж живців, як і при живцюванні
всього стебла в пробірці без утворення бульбочок.
При висаджуванні в ґрунт мікробульб з
пробірок не потрібно спеціальних вегетаційних приміщень і укриття, рослини
розвиваються швидше, частіше дають більший коефіцієнт розмноження, чим при
висадці з пробірок. В даний час у картоплярстві використовують обидва способи
розмноження оздоровленого вихідного матеріалу картоплі: пробірковими рослинами,
і мікробульбами.
Схема мікроклонального розмноження і одержання оздоровленого
вихідного матеріалу картоплі живцюванням рослин подана на рисунках 2. 3.
Рисунок 2. Схема одержання оздоровленого вихідного
матеріалу картоплі за допомогою живцювання рослин. де: 1 - рослина, яка виросла з меристеми; 2 - діагностика на
виявлення латентних вірусів; 3-4 - розмноження здорових клонів живцюванням у
пробірках (декілька циклів); 5 -розмноження в закритому грунті,
одержання 1-го бульбового покоління (міні-бульб); 6 - розсадник вихідного
матеріалу в полі; 7 - розсадник клонів, масове розмноження.
-
А Б
Рисунок 3. Клональне
мікророзмноження картоплі в умовах in vitro. де:
А – рослина картоплі в пробірці на штучному поживному середовищі; Б – загальна схема живцювання
пробіркових рослин картоплі на
окремі частини – живці.
ХІД РОБОТИ
1. Підготувати
до роботи ламінар – бокс, простерилізувати його
бактерицидними лампами протягом 2 годин до початку роботи. Внутрішні стінки ламінара,
робочий стіл, штатив з пробірковою культурою картоплі
ретельно протерти спиртом. Робочі інструмен-ти
простерилізувати спиртом і обпалити на спиртівці.
2. У ламінарі, в асептичних умовах ламінар-боксу
вийняти стерильним пінцетом пробіркову рослину картоплі із пробірки.
3. Помістити
рослину на стерильну чашку Петрі і гострим стерильним скальпелем розділити на
живці. Живець - відрізок стебла з
листком і пазушною брунькою. Частина стебла над листком при цьому повинна бути
приблизно вдвоє коротшою від частини нижче листка (рис. 3). Необхідно
дотримуватись строгої стерильності, і ріжучий інструмент після кожної операції
розрізування потрібно дезінфікувати в спирті.
4. Живці
перенести в пробірки на поживне середовище М-С для мікророзмноження
картоплі живцюванням пагонів (склад поживного середовища для клонального мікророзмноження
картоплі живцюванням пагонів подано у додатках, табл. 14). При перенесенні
живця у пробірки нижню його частину занурюють у поживне середовище. При
цьому листок із пазушною стебловою брунькою повинен
знаходитися над поверх-нею штучного поживного середовища.
5. Обпалити
горловину пробірки і обпалити ватний корок у полум'ї спиртівки для запобігання
попадання в пробірку мікроорганізмів. Закрити пробірку корком.
6. Пробірку з
живцем помістити у штатив (пінопластну або деревну
палетку), замалювати загальний вигляд живців у пробірках у робочому зошиті, а
потім поставити на стелажі світлової кімнати. Живці рекомендується вирощувати за температури +18-25°С, відносної
вологості 70%, освітленості 6-10 тис. люкс при 16-годинному світловому періоді.
7. Через 7 і 14
днів провести візуальні спостереження за ростом і розвитком пагонів в
умовах in vitro. Замалювати послідовні етапи
розвитку рослин картоплі з живця.
8. Порівняти
інтенсивність стеблоутворення в різних сортів
картоплі; зробити відповідні висновки щодо регенеруючої
здатності рослин залежно від фенотипічних особливостей сорту.
9. Пробірковий
матеріал рекомендується використати для
повторного клонального мікророзмноження
картоплі живцюванням або для одержання мікробульб у
культурі in vitro.
Робота захищена
балів.
Підпис викладача
Контрольні запитання: