6.5  Характеристика, основа техніки та методика навчання стрибка з жердиною

Основи техніки стрибка з жердиною, послідовність та методика навчання техніки стрибка з жердиною.

Стрибок із жердиною ‒ одне із найбільш складних зі своєї техніці видів легкій атлетиці. У ньому поєднуються руху, характерні для бігу, стрибків заввишки, стрибків завдовжки, і навіть елементи гімнастичних вправ на гнучкість і рухливість опори. Стрибок із жердиною розвиває силу, спритність, орієнтування в повітрі, сміливість та інші якості. Навчання техніці стрибка із жердиною ‒ тривалий процес навчання, який поділяється на два етапи:

1)   засвоєння основних елементів стрибка на прямій (жорсткій) жердині;

2)   після того, як учень фізично зміцнів і може триматися за жердину на рівні 360-400см., освоєння елементом сучасної техніки стрибка тривають на фіберглассовим жердині.

Завдання 1. Ознайомити із технікою стрибка із жердиною.

Для ознайомлення з технікою стрибка застосовуються показ й докладне пояснення стрибка взагалі і окремих його елементів у техніці.

Завдання 2. Навчити триманню жердини й лазерній техніці бігу з нею.

При ходьбі і бігу із жердиною ті, що навчаються засвоюють зручний їм спосіб несення жердини, щоб тримати вільно, без напруження. Кожному необхідно встановити зручну відстань між кистями рук. Для цього завдання пропонуються такі вправи:

-   практика утримання жердини руками, розташованими на відстані 50-90 см. одна від одної;

-   ходьба і повільний біг із жердиною;

-   прискорення із жердиною, поступово збільшуючи швидкість й довжину відрізків (30-50 м).

Завдання 3. Навчити входу в вис і вису на жердині.

До навчання техніці входу в вис на жердині, зазвичай передує його виконання на канаті, кільцях або спеціальному підвісі. Основне вправа ‒ перехід у вис, тримаючись за канат випрямленою правою і зігнутою лівою. Далі вправу можна виконувати з 2-3 кроків розбігу. Наступні вправи виконуються із жердиною. Під час виконання всіх вправ необхідно обов'язково забезпечити місце для безпечного і м'якого приземлення. Місце хвата на жердині можна обернути лейкопластиром чи ізоляційною стрічкою.

Вис на жердині виконується:

-   стоячи у закріпленої вертикально поставленої жердини, перейти в вис на жердині з приземленням на мати чи яму з піском;

-   те саме, повиснувши на жердині, перейти у вис на піднесення;

-   поставивши жердина у притул й тримаючи його під плечем, вхід на вис в одній руці з піднесенням на місце відштовхування;

-    вхід у вис, тримаючи жердину двома руками збоку, з приземленням на обидві ноги попереду праворуч від жердини;

-    вхід у вис і прохід за_; вертикаль з розбігу, виводячи жердину і ставлячи їх у упор із 4-6 кроків розбігу.

Завдання 4. Навчити маховому підйому ніг з поворотом і випадом впритул. Якщо навчання відбувається махового ногою на жердині застосовуються такі вправи:

-    розмахування в висі на кільцях, перекладині з відвалом жердини у вис зігнувшись;

-    вис, мах і відвал тому за нерухомо закріпленій тичині ‒ те, але з невеликого розбігу (4-6 кроків), повертаючись замість відштовхування чи приземляючись попереду.

Засвоївши махові рухи ногами, переходять до навчання розгинання тіла з поворотом і виходом в упор на жердині. Починати вивчення цих рухів спочатку з допомогою гімнастичних снарядів, та продовжити на рухомій опорі. Пропонуються такі вправи:

-    мах і зіскок дугою з поворотом на кільцях;

-    переворот у притул із вису на кільцях;

-    оборот у стійку на перекладині;

-    стійка на брусах махом і силою;

-    імітація повороту з вихідного становища, стоячи обличчям до верхнього кінця, жердина ‒ на поясі;

-    стрибки із жердиною при низькому хваті з поворотом вліво і переходом в притул.

Завдання 5. Навчання техніці переходу через планку і приземленню.

Освоєння рухів переходу через планку спочатку виконуються в полегшених умовах з допомогою наступних вправ:

-     перехід через планку з стійки на руках, відштовхуючись саме руками і опускаючи ноги вниз;

-     перехід через планку спираючись руками про плінт;

-     стрибки через планку після вису і махового підйому на канаті або амортизаторі.

Основним засобом закріплення рухового досвіду переходу через планку буде стрибок із жердиною через планку, встановлену на певній висоті, що долається, з середнього, та повного розбігу.

У стрибках із жердиною спортсмену важливо перенести тіло через планку так, щоб найвигіднішим чином використовувати траєкторію польоту проходження. ц. т. тіла. Стрибок вважається виконаним, якщо стрибун не зіб'є планку. Планку ж, він збиває не центром тяжкості, а стопою, стегном, тазом, рукою та ін. Тож результату важливе значення має траєкторія перенесення через перешкода кожній частині тіла. Центр тяжкості тіла не матеріальна, а уявна точка і при деяких позах стрибуна може бути поза тіла (підковообразне становище). Стрибун, огинаючи планку, навіть пронесе ЦВТ під перешкодою. Ця обставина змушує фахівців шукати такі способи подолання перешкоди.

Отже, найефективнішою і досконалою є така техніка подолання вертикальної перешкоди, коли відстань між планкою і. ЦВТ буде мінімальним. Оцінюючи техніку переходу через планку потрібно враховувати таке:

-   вершина траєкторії польоту повинна бути над планкою;

-    горизонтальное становище тулуба над планкою вигідніше, ніж вертикальне;

-   вигідніше переносити через планку не все тіло відразу, а послідовно (за типом дуги), щоб з допомогою активного опускання за планку одних частин тіла переносити інші;

-    руху стрибуна над планкою в положенні лежачи впоперек планки і вздовж планки (особою вниз) дозволяють краще вирішити завдання переносу частин тіла через перешкоду.

Завдання 6. Навчити техніці стрибків із жердиною вцілому і його вдосконалення.

Для вирішення цього завдання виконуються стрибки на різній висоті з середнього і повного розбігу з уточненням техніки виконання окремих фаз стрибка і урахуванням індивідуальних особливостей тих, хто займається.

Після засвоєння основних елементів техніки, можна переходити до навчання стрибків з еластичним жердиною.