12 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОЛОТІВ
Молотами називають машини
ударної дії для пластичної деформації металевих заготовок за рахунок
накопиченої кінетичної енергії поступально рухомих частин. Молот – це одна з
основних машин ковальсько-штампувального виробництва, яку використовують для
кування (кувальні молоти) і об'ємного та листового штампування (штампувальні
молоти).
Основними частинами (рис. 12.1) молотів є:
–
рухомі чи падаючі частини – поршень,
шток та баба;
–
шабот – масивна основа, що сприймає
удари баби молота;
–
станина з направляючими для рухомих
частин;
–
привід та механізми керування.

Рис. 12.1 Схема одностійкового молота:
1 – циліндр; 2 – шток
поршня; 3 – баба; 4 – верхній бійник; 5 –
поковка; 6 – нижній бійник; 7 – шабот; 8 – фундамент;
9 – станина
Інструментом для обробки заготовок в ковальських молотах служать гладкі або
вирізні бійники чи підкладні штампи, в штампувальних
– штампи.
Частіше для штампувальних молотів використовують суцільні молотові штампи.
Для приводів молотів використовується пара,
стиснене повітря або газ, рідина під тиском, горюча суміш, вибухові речовини,
електромагнітне і гравістатичне поля (енергія
теплова, хімічна, енергодинамічна, гравістатична).
Енергію удару сприймає шабот. Головними параметрами молота, що визначають
його конструктивні особливості і технологічне призначення є кінетична енергія
рухомих частин або маса падаючих частин.
Молоти позначають літерою М (наприклад моделі М212, М2140, М4132, МА4129А,
МА4132 та ін.). Основні моделі молотів приведені в додатку.
В молотах
енергія приводу перетворюється в кінетичну енергію лінійного руху робочих мас,
яка під час удару перетворюється в корисну роботу деформування поковки.
Отже,
принцип дії молотів полягає в розгоні робочих мас до деякої швидкості
з витратою роботи приводу
під час холостого ходу в напрямку до
поковки з метою накопичення кінетичної енергії
, яка витрачається на виконання корисної роботи деформування поковки
під час робочого ходу. Енергія
називається ефективною кінетичною
енергією молота.
;
,
де
– ККД розгону,
– ККД ударного деформування.
Робота
приводу, що переходить в кінетичну
енергію, буде рівна
,
де
– сила розгону;
– шлях розгону.
Кінетична
енергія, що переходить в роботу деформування
поковки
,
де
– робочі
маси.
Робота
деформування, яку необхідно
виконати за один удар
, буде рівна
,
де
– абсолютна деформація поковки в напрямку руху робочої маси;
– сила опору деформації
поковки.
Отже

Таким чином,
принципова відмінність молотів від інших КШМ в ударному характері роботи та у
відсутності зусилля з боку приводу в період деформування заготовки. Робота
деформування заготовки здійснюється енергією, що накопичена до удару. Також
молоти характеризуються короткотривалим контактом інструменту з заготовкою.
За типом приводу молоти
поділяють на вісім конструктивних груп, які відрізняються принциповими схемами
виконання (рис. 12.2).
Пароповітряні
молоти
(рис. 12.2, а) в якості енергоносія використовують пару чи стиснене повітря.
Пар поступає до робочого циліндру по трубопроводам від парових турбін, стиснене
повітря – від компресорної станції. Передавальним механізмом в цих молотах є
поршень та шток, виконавчим – ударна маса, яка складається з штоку, поршня,
баби та штампу. Швидкість при ударі складає 7...9 м/с, частота ударів –
80...100 хв-1.
Привідні
пневматичні молоти (рис. 12.2, б)в якості енергоносія використовують стиснене повітря, яке
поступає від власного компресора молоту. компресор оснащений електродвигуном.
Швидкість при ударі складає 4,5...5 м/с, частота ударів – 50...60 хв-1.
Електромагнітні
молоти
(рис. 12.2, в) з приводом від електромагнітів та лінійних статорів в
промисловості використовуються обмежено.

Рис. 12.2. Принципові схеми молотів
а – пароповітряного; б – привідного пневматичного;
в – електромагнітного; г – механічних (1 – з доскою,
2 – з пасом чи ланцюгом, 3 - ресорного); д – газогідравлічного;
е – високошвидкісного; ж – гідравлічного; з – вибухового
До четвертої групи відносять механічні молоти з приводом від
електродвигуна за допомогою механічніх передавальних
механізмів. Ці механізми складаються з фрикційних, гнучких та пружних зв’язків
(схеми 1, 2, 3 рис.12.2, г). В наслідок малого ККД ці молоти останнім часом не
виготовляють.
Газогідравлічні та гідравлічні молоти (рис. 12.2, д, ж) використовують основний
енергоносій стиснене повітря чи газ (азот), для зворотнього
ходу – застосовують рідину. В гідравлічних молотах рідина під тиском від
насосів та акумуляторів діє на робочий плунжер чи поршень, надаючи йому
кінетичної енергії. Швидкість при ударі складає 5...6 м/с, частота ударів
– 60...80 хв-1.
До шостої групи відносять газові
високошвидкісні молоти (рис. 12.2, е),
енергоносієм в яких є газ – азот, що перебуває в спеціальній порожнині робочого
циліндру. При відриві поршня від торцевого ущільнення стиснений газ викликає
розгін робочих частин та, одночасно, станини з циліндром. Швидкість при ударі
складає 18...20 м/с, частота ударів – 5...10 хв-1.
До цієї ж групи відносять
вибухові молоти (рис. 12.2, з), що частково працюють за принципом двигунів внутрішнього
згоряння. Енергоносієм в них є суміш рідкої горючої речовини з повітрям.
Швидкість при ударі складає 15...20 м/с, частота ударів – 50...60 хв-1.
В процесі ударного деформування
поковки імпульс руху переходить в імпульс сили. Приймаючи удар маси m1, по нерухомому шаботу m2 центральним на основі
закону збереження енергії можна записати
,
де vx – швидкість спільного руху мас m1 та m2 в кінці навантажувального етапу удару.

Приймаючи
, можна орієнтовно визначити величину максимального зусилля

Якщо прийняти лінійний характер
зміни часу в момент навантажувального етапу, то

де
– деформація поковки та зміщення
шаботу в напрямку удару.
З цих рівнянь, використовуючи
перетворення, можна визначити максимальне деформуюче зусилля молота

Вплив конструктивних параметрів
молота на максимальне зусилля при ударному деформуванні можна визначити
розглянувши двох масову динамічну модель шамотного молоту

де
– колова частота коливань системи
"баба - шабот";
– приведена жорсткість конструкції
"баба - шабот".
В технологічних розрахунках
рекомендують кінцеве зусилля деформування на молоті визначати наближено в
залежності від маси рухомих частин
(в кг)
![]()
В умовах роботи молота відбувається пружно-пластичний
удар, в результаті якого
поковка деформується пружно
і пластично; ударні маси і деталі молота – пружно. Крім того ефективна енергія молота витрачається на тертя та
інші процеси під час роботи. Отже, баланс витрат енергії у процесі ударного деформування, запишеться так:
![]()
де
– ефективна енергія;
– корисна робота пластичного деформування
поковки;
– робота пружної деформації поковки;
– робота пружної
деформацію деталей молота;
– робота тертя в елементах конструкції молота і штампів;
– робота на зміщення центра мас.
В цих умовах необхідно
розглядати не ККД удару, а ККД ударного деформування поковки.
Коефіцієнт корисної дії
ударного деформування називають відношенням корисної роботи пластичної
деформації поковки до ефективної енергії молота:
.
(1.6)
Вважається, що
і вся потенційна енергія пружної деформації поковки переходить в енергію
відбиття. Тому, використовуючи теорію співудару абсолютно твердих масивних тіл та закон збереження імпульсу руху
,
де
– коефіцієнт відновлення швидкості.
,
де
– швидкості мас в момент удару;
– швидкості відбиття.
Для молотів з рухомим шаботом ККД ударного деформування:
,
Коефіцієнт відновлення швидкості
при ударі залежить від матеріалу,
форми і розмірів ударних мас і поковки, та від величини швидкостей. Як правило, приймають наближені середні значення
. Для вільного кування
і заготівельних операцій штампування
=0,15…0,4, а для штампування в кінцевих рівчаках
штампів
=0,5…0,65. При ударі
ж штампів без поковки
=0,75…0,8.
Відношення
маси шабота до ударної маси молота називають співвідношення ударних мас або кратністю мас
,
де т2
– маса шабота, т1 – маса
баби.
Кратність мас впливає на ККД ударного деформування
і на ступінь ударного впливу молота на
основу. Вплив
співвідношення мас на ККД ударного деформування можна записати так:
,
де
– сила опору деформування поковки.
Вплив співвідношення ударних мас на ККД не постійний (рис. 12.3). При відношенні
<10, ККД ударного деформування різко знижується,
а при
>10 збільшується дуже мало. У зв’язку
з цим при конструюванні молотів для кування,
переважно приймають
=10…15.

Рис. 12.3. Залежність ККД ударного деформування
від співвідношення ударних мас
Подальше збільшення
не приводить до суттєвого росту ККД,
але сприяє зменшенню вібрацій і деякому збільшенню жорсткості удару, що важливо
для більш інтенсивного затікання металу в порожнини штампу, якісного
штампування деталей з тонкими ребрами і стінками. Тому в сучасних штампувальних
молотах з нерухомим шаботом
=20…25.
В молотах з рухомим шаботом і у безшаботних
молотах вплив кратності мас на ККД ударного деформування дуже малий, оскільки
ударне деформування відбувається при зустрічному переміщені ударних мас та імпульси руху перетворюються в однакові, але протилежно направлені імпульси сил.
В
молотах з рухомим шаботом, як правило
.
Основним
розмірним параметром конструкцій молотів з нерухомим шаботом слугує ударна маса m (маса робочих частин, баби
молота). Розмірні ряди молотів складені за геометричною прогресією із
знаменником 1,6 (наприклад пароповітряні штампувальні молоти з ударною масою
630...25000 кг).
Ефективна кінетична енергія Тэ, що досягається ударною
масою перед ударом, є другим основним параметром молотів з нерухомим шаботом.
Наприклад, для пароповітряних шаботних штампувальних
молотів кінетична енергія Тэ=16...630 кДж.
Швидкість ударної маси (робочих частин) перед ударом є
залежним параметром, який перебуває в діапазоні 5...9 м/с:
.
Для безшаботних молотів основним розмірним параметром є
ефективна кінетична енергія Тэ, яка перебуває в діапазоні 20...800 кДж. Другим
параметром є швидкість кожної ударної маси (баби та рухомого шаботу) перед
ударом.
.
Зазвичай ця
швидкість становить v=3,1...3,3 м/с. В цьому випадку величина кожної з
ударних мас стає залежним параметром, який перебуває в діапазоні
2000...80000 кг.