6 СТАТИКА КРИВОШИПНО-ПОВЗУННИХ МЕХАНІЗМІВ ПРЕСІВ
Головні
виконавчі механізми кривошипних пресів та автоматів відносяться до групи
силових механізмів, в яких сили інерції малі по відношенню до корисних сил
деформування. Тому відповідно до теорії кривошипних пресів пропонується
виконувати розрахунок ГВМ на корисні та шкідливі сили (сили тертя).
В ідеальному
кривошипному механізмі (рис. 6.1) силами тертя нехтують.
Вважаємо заданим зусилля на повзуні РD, яке визначається величиною
корисного опору деформуванню. З трикутника сил в ідеальному механізмі
визначаємо силу
, що
діє вздовж шатуна та силу, спрямовану нормально до направляючих повзуна
.

Рис. 6.1 – Сили, що діють в ідеальному КПМ.
З рисунку видно, що
,
.
Маючи на увазі, що
, а
,
, отримаємо
,
,
,
.
За аналогією з кінематичними
розрахунками, при малих значеннях λ,
k та sinα, знаменник можна
прийняти рівним одиниці. Тоді отримаємо наближені залежності:
,
.
Максимальне
значення похибки буде мати місце при α=90º,
т.т. коли машина перебуває в ненавантаженому стані.
Для
визначення величини крутного моменту на кривошипному валі ідеального КПМ
скористуємось рівнянням елементарних робіт:
або
.
З кінематики
ідеального центрального (аксіального) КПМ відомо, що:
,
.
Або
,
.
Таким чином
.
Отже
.
Аналогічним
чином для ідеального дезаксіального КПМ можна
отримати формулу крутного моменту на кривошипному валі:
.
Розділимо
обидві частини цих рівнянь на РD
та позначимо
. Тоді, для пресів з верхнім розташуванням кривошипного валу
та
.
Для пресів з
нижнім розташуванням валу
та
.
В цих
рівняннях величину
прийнято називати
ідеальним приведеним плечем сили, т.т. крутним
моментом віднесеним до одиниці зусилля на повзуні. По суті
чисельно рівне
відношенню лінійної швидкості повзуна до колової швидкості кривошипу (
). Його використання значно спрощує розрахунки.
Таким чином
загальна формула крутного моменту буде мати вигляд
.
Оскільки
в цій формулі є
функцією кута α, то і
буде змінюватись в
залежності від кута повороту колінчастого валу преса.
Якщо
розглядати ідеальну машину, то всі зусилля спрямовані по геометричній осі
робочих деталей. Це дійсно має місце в умовах відсутності тертя.
В реальному
КПМ (рис. 6.2) крім розглянутих раніше сил та
моментів діють ще моменти тертя в шарнірах та сила опору тертя переміщенню
повзуна в направляючих.
Таким чином,
з врахуванням тертя, зусилля вже неможливо спрямувати по геометричній осі
важелів. В цьому випадку зусилля будуть спрямовані по дотичній до кругу тертя в
цапфах важелів КПМ.

Рис. 6.2 – Схема сил, що діють в реальному КПМ.
Будуємо
круги тертя в цапфах А та В (див. рис. 1.9). Причому радіуси
кругів тертя будуть рівні:
та
,
де
– коефіцієнт тертя, а
та
– радіуси кругів тертя
в розглядуваних точках.
Відхилення
діючого зусилля від геометричної осі приводить до згину важеля, що враховується
при конструюванні шляхом збільшення розмірів.
Побудуємо
трикутник сил (рис. 6.3), що діють на
кривошипно-шатунний механізм в реальному пресі, т.т.
з врахуванням сил тертя. Для визначення величини цих сил необхідно визначити
кути трикутника сил.

Рис. 6.3 – Векторний план сил, що діють в реальному КПМ.
Векторний
план сил РАВ та РN буде мати виглядати:
.
Сила РАВ нахилена під кутом β+γ. Кут γ
можна визначити з рівняння суми:
АЕ+ВЕ=L.
З
побудованої схеми КПМ
,
.
Тоді
.
З векторного
трикутника сил будемо мати
.
В реальних
КПМ пресів та автоматів кут φ
рідко перевищує 5º (при f=0,1),
кут γ≤3º, а кут β при робочих кутах α не перевищує 10º. Таким
чином, функція
в цілому приймає
значення від 1 до 1,06. Без великої похибки можна прийняти, при λ=0,25
.
Сила РN внаслідок тертя в
направляючих також буде відхилена від горизонталі на кут φ. Її можна визначити з виразу
.
Нормальна
складова реакції в направляючих
. Тоді
.
Як вже
відмічалось
, добуток
не перевищує
0,02...0,03. Тому без великої похибки можна прийняти
.
З кінематики
КПМ відомо, що
. Тоді
.
З цієї
залежності видно, що раціональний вибір значень k (коефіцієнту дезаксіалу) може суттєво
зменшити тиск на направляючі повзуна пресу. Особливо це спостерігається при
великих мінусових значеннях k.
Крутний
момент на колінчастому валу в реальній машині знайдемо з рівняння балансу
елементарних робіт при повороті колінчастого валу на кут dα:
,
де P01 та r01 – реакція та радіус підшипника в першій опорі
колінчастого валу;
P02 та r02 – реакція та радіус підшипника в другій опорі
колінчастого валу.
Записаний
вираз балансу робіт можна спростити. Сила PN складає не більше 0,3PD. Добуток fPN складе не більше 3 %
першого члена та менше 3 % від суми першої частини. В практичних
розрахунках такою величиною можна нехтувати. З врахуванням цього, та розділивши
праву та ліву частини на dα (пам'ятаючи, що PN ≈PD) можна записати
.
Але
.
Далі продиференціюємо відоме рівняння
. Маємо
;
.
В цьому
випадку
.
Оскільки
другий член правої частини цього рівняння залежить лише від умов тертя його
можна записати в такому вигляді
,
де
.
Величину
прийнято називати
приведеним відносним плечем тертя, за аналогією з приведеним відносним плечем
.
Оскільки
сума реакцій в опорах валу приблизно рівна PD, а r01=r02=r0, то наближено можна записати
.
В практиці
розрахунків нехтують незначною зміною
та приймають
максимальне значення
при
:
– для пресів з верхнім
кривошипом;
– для пресів з нижнім
кривошипом.
Для
розрахунку крутного моменту на кривошипному валі користуються зазвичай формулою
,
де
.
З
проведеного кінетостатичного аналізу КПМ пресів
зробимо важливий висновок:
–
в реальній машині при α=0
та певному PD
використовуваний крутний момент на колінчастому валі має цілком визначену
величину, яка відмінна від 0, і, навпаки, будь-який крутний момент в кінці ходу
може створювати лише цілком визначене кінцеве зусилля;
–
в ідеальній машині при Мк≠0 та α=0
на повзуні отримуємо зусилля нескінченно великої величини.