ТЕМА 6
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА
ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ
1. Контролюючі органи, які здійснюють
перевірку трудового законодавства.
2. Організація та проведення
інспекційних відвідувань.
3. Обмін інформацією між ПФУ, ДФС,
Держпраці.
4. Перелік питань для контролю
Держпраці.
5. Відповідальність за порушення
трудового законодавства.
Нормативна база
1. Положення про Державну службу України з
питань праці, затверджене постановою КМУ від 11.02.2015 р. № 96.
2. Порядок здійснення державного контролю за
додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019
р. № 823.
3. Порядок обміну інформацією про відомості,
що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень
законодавства про працю затверджено постановою ПФУ від 29.05.2017 р. №11-1.
4. Закон України «Про основні засади
державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007
р. № 877-V.
5. Кодекс законів про працю України від
10.12.1971 р. № 322-VIII.
6. Кодекс України про адміністративні
правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х.
7. Конвенція Міжнародної організації праці
від 1947 року № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікована
Законом України від 08.09.2004 р. № 1985-IV. 8.
Конвенція
Міжнародної організації праці від 1969 року № 129 про інспекцію праці в
сільському господарстві, ратифікована Законом України від 08.09.2004 р. №
1986-IV. 9. Наказ Міністерства
розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про
затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного
нагляду та контролю Державною службою України з питань праці» від
27.10.2020 р. № 2161.
1.
Контролюючі органи,
які
здійснюють перевірку трудового законодавства.
Державна служба України з питань
праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує
державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці,
поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення
державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за
додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з
тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі -
загальнообов’язкове державне соціальне страхування) в частині призначення,
нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та
інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій
застрахованих осіб.
Відповідно до п. 3 Положення № 96
основними завданнями Держпраці є:
1) реалізація державної політики у сферах
промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими
матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду,
а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю,
зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в
частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання
соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання
прав і гарантій застрахованих осіб;
2) здійснення комплексного управління
охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні;
3) здійснення державного регулювання і
контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;
4) організація та здійснення державного
нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині
підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку
природного газу на об’єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної
експлуатації об’єктів Єдиної газотранспортної системи.
Основні повноваження Держпраці
відповідно до покладених на неї завдань визначено п. 4 Положення № 96.
Повноваження державних
інспекторів праці в Україні визначено конвенціями № 81 та № 129, ратифікованими
законами України, ст. 259 КЗпП, ст. 35 Закону про оплату праці.
2.
Організація та проведення інспекційних відвідувань.
Заходи державного контролю за
додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових
відносин здійснюються у формі інспекційних
відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її
територіальних органів.
Заходи контролю за додержанням
законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів
міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад
об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати
праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення
трудових відносин).
Контрольні повноваження
інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої
Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.
Відповідно до п. 5 Порядку № 823
підставами для здійснення інспекційних відвідувань є:
1) звернення працівника про порушення
стосовно нього законодавства про працю;
2) звернення фізичної особи, стосовно якої
порушено правила оформлення трудових відносин;
3) рішення керівника органу контролю про
проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу
інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до
яких не обмежений законодавством;
4) рішення суду;
5) повідомлення посадових осіб органів
державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході
виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо
неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
6) інформація ДПС та її територіальних
органів, Пенсійного фонду України та його територіальних органів;
7) інформація профспілкових органів про
порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході
здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;
8) доручення Прем’єр-міністра України;
9) звернення Уповноваженого Верховної Ради
України з прав людини;
10) запит народного депутата України;
11) невиконання вимог припису інспектора
праці.
Під час підготовки до проведення
інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або
документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом
проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об’єктом
відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до
проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення
об’єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів
інспекційного відвідування (п. 6 Порядку № 823).
У разі потреби для участі в
інспекційних відвідуваннях інспектором праці можуть залучатися (за згодою
об’єкта відвідування або іншої уповноваженої ним посадової особи) представники
профспілок, їх організацій та об’єднань, члени яких працюють на об’єкті відвідування,
організацій роботодавців та їх об’єднань, державних органів (п. 7 Порядку №
823).
Тривалість інспекційного
відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.
П. 8 Порядку № 823 передбачено,
що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен
пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє
службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати
копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та
внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів
державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за його наявності).
Права інспекторів праці за
наявності службового посвідчення визначені п. 10 Порядку № 823.
Права суб’єкта господарювання під
час проведення інспекційного відвідування визначені п. 13 Порядку № 823.
За результатами інспекційного відвідування
складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог
законодавства про працю – припис щодо їх усунення та попередження про
відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день
інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором
праці, що його проводив, та об’єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об’єкта відвідування. Другий примірник акта
залишається в інспектора праці.
3. Обмін
інформацією між ПФУ, ДФС, Держпраці.
Згідно п. 2 Порядку № 823 ДПС та її
територіальні органи передають до Держпраці інформацію про:
– невідповідність кількості працівників
роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх
показників за відповідним видом економічної діяльності;
– факти порушення законодавства про працю,
виявлені в ході здійснення повноважень;
– факти провадження господарської діяльності
без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб’єкта
господарювання.
Пенсійний фонд України та його
територіальні орган передають до Держпраці інформацію про:
– роботодавців, в яких стосовно працівників
відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
– роботодавців, в яких протягом місяця
кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу,
збільшилася на 20 і більше відсотків;
– фізичних осіб, які виконують роботи
(надають послуги) за цивільноправовими договорами в одного роботодавця більше
року;
– роботодавців, в яких 30 і більше відсотків
фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;
– роботодавців із чисельністю 20 і більше
працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше
відсотків працівників.
Інформація, що надається ПФУ
Держпраці включає дані про страхувальників та прізвище, ім’я, по батькові (за
наявності) застрахованих осіб, а саме (Порядок № 11-
1):
– застрахованих осіб, які виконують роботи
(надають послуги) за цивільноправовими договорами у одного страхувальника
більше року;
– страхувальників, у яких кількість
застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за
цивільно-правовими договорами, більше 30 відсотків кількості застрахованих осіб
у звітному місяці та/або їх кількість збільшено на 20 і більше відсотків у порівнянні
з попереднім звітним місяцем;
– страхувальників, які у звітному місяці
збільшили на 20 та більше відсотків кількість застрахованих осіб з ознакою
«неповний робочий час»;
– страхувальників, які нараховують заробітну
плату 30 і більше відсоткам працівників нижче законодавчо встановленого розміру
мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи (крім тих, які у
звітності заповнили ознаку «неповний робочий час», та тих, які розпочали та
закінчили трудові відносини у звітному місяці);
– страхувальників, у яких у звітному місяці
відображено початок трудових відносин з працівником, але які не подали
повідомлення про прийняття працівника на роботу;
– страхувальників, які у звітному місяці
надали відомості про застрахованих осіб, які перебували у відпустці без
збереження заробітної плати більше 15 календарних днів та яким нарахування
заробітної плати не здійснювалось;
– страхувальників, у яких протягом року
показники кількості застрахованих осіб та загальної суми нарахованої заробітної
плати не змінювались;
– страхувальників із чисельністю 20 і більше
застрахованих осіб, у яких у звітному місяці відбулось зменшення штатної
чисельності працівників на 10 і більше відсотків у порівнянні з попереднім
звітним місяцем;
– відомості про наявність в реєстрі
застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного
соціального страхування даних про відносини застрахованої особи із
страхувальником.
4. Перелік
питань для контролю Держпраці.
До нормативно-правових актів,
відповідно до яких складено перелік питань для проведення заходу державного
контролю щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства про
працю, відносять:
1. Кодекс законів про працю України від
10.121971 р.
2. Закон України «Про оплату праці» від
24.03.1995 р. № 108/95-BP.
3. Закон України «Про відпустки» від
15.11.1996 р. № 504/96-BP.
4. Закон України «Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування від
23.09.1999 р. № 1105-XIV.
5. Закон України «Про компенсацію громадянам
втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від
19.10.2000 р. № 2050-III.
6. Інструкції про порядок ведення трудових
книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України,
Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення
України від 29.07.1993 р. № 58.
7. Порядок обчислення середньої заробітної
плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №
100.
8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про
обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для
розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням»
від 26.09.2001 р. № 1266.
9. Порядок проведення індексації грошових
доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
17.07.2003 р. № 1078.
10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про
порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам
про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 р. № 413.
Перелік
питань щодо проведення заходу державного контролю щодо додержання суб’єктом
господарювання (об’єктом відвідування) вимог законодавства про працю
представлений у додатку 4 до Акта, складеного за результатами проведення заходу
державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах
охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими
матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості
та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого
нагляду.
У переліку питань виділено наступні складові:
– Частина І. Законодавство про працю –
включає питання щодо: колективного договору (при наявності), трудового
договору, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці.
– Частина ІІ. Додаткові вимоги – включає
питання щодо: особливості використання праці осіб, що потребують додаткового
соціального захисту, трудової дисципліни, гарантії найманих працівників,
загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Перелік
питань щодо проведення заходу державного контролю з питань виявлення
неоформлених трудових відносин представлений у додатку 3 до
Акта, складеного за результатами проведення заходу державного нагляду
(контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці,
промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами
промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та
працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду.
5.
Відповідальність за порушення трудового законодавства.
Таблиця 1
|
№ з/п |
Вид порушення |
Розмір штрафної санкції |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
недопущення до проведення перевірки з
питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її
проведенні |
для всіх юридичних осіб та
фізичних осіб - підприємців |
3 мінімальних заробітних плат* |
|
2 |
– фактичного допуску працівника до роботи без
оформлення трудового договору (контракту); |
За перше порушення |
|
|
для
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців |
10
мінімальних заробітних плат* (за кожного працівника) |
||
|
|
–
оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання
роботи повний робочий час, установлений на підприємстві; –
виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків. |
для юридичних осіб та фізичних
осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку І-ІІІ груп |
попередження |
За повторне
порушення виявлене протягом 2 років з дня виявлення порушення
|
|||
|
для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців,
в тому числі платників єдиного
податку І-ІІІ груп |
30
мінімальних заробітних плат* (за кожного працівника) |
||
|
3 |
недопущення до проведення перевірки з
питань додержання законодавства про працю зазначених вище в п. 2, створення
перешкод у її проведенні |
для всіх юридичних осіб та
фізичних осіб - підприємців |
16 мінімальних заробітних плат* |
|
4 |
порушення встановлених строків виплати
заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про
працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі |
для всіх юридичних осіб та
фізичних осіб - підприємців |
3 мінімальних заробітних плат* |
|
5 |
недотримання мінімальних державних
гарантій в оплаті праці |
для
всіх юридичних осіб та
фізичних осіб - підприємців |
2
мінімальних заробітних плат* (за кожного працівника) |
|
6 |
недотримання встановлених законом гарантій
та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених
законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу»,
«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» |
для
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців |
4
мінімальних заробітних плат* (за кожного працівника) |
|
для юридичних осіб та фізичних
осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку І-ІІІ груп |
попередження |
||
|
7 |
порушення інших вимог законодавства про
працю, крім передбачених абзацами 2 - 8 ст. 265 КЗпП, - у розмірі мінімальної
заробітної плати за кожне таке порушення |
За перше порушення |
|
|
осіб та
фізичних осіб заробітна плата* (за -
підприємців кожне таке порушення) |
|||
|
За повторне порушення виявлене протягом
року з дня виявлення порушення |
|||
|
для
всіх юридичних осіб та
фізичних осіб - підприємців |
2 мінімальних заробітна плат* (за кожне
таке порушення) |
||
*до уваги береться мінімальна заробітна
плата, встановлена законом на момент виявлення порушення.
Постанова вважається виконаною у
разі сплати юридичною особою або фізичною особою підприємцем 50 % розміру штрафу протягом 10 банківських
днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог
законодавства про працю.
Заходи щодо притягнення до
відповідальності не застосовуються у разі виконання припису та усунення
виявлених порушень, передбачених абзацами 4-6, 9 ст. 265 КЗпП, у визначені
приписом строки.
Заходи щодо притягнення до
відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами 2-3, 7-8, 10 ст.
265 КЗпП, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту
усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.
Штрафи, зазначені в абзаці 2 ст.
265 КЗпП, можуть бути накладені без здійснення заходу державного нагляду
(контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із
працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення
періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі
фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в
установі, організації.
Постанова про накладання
фінансової відповідальності виноситься Державною службою праці, та може бути
оскаржена в судовому порядку.
Відповідно до ст. 20 Закону № 875
якщо середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж
установлено нормативом, суб’єкти господарювання щороку сплачують відповідним
відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські
санкції:
– якщо більше 15 осіб – в розмірі середньої
річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце,
призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю;
– якщо працює від 8 до 15 осіб – в розмірі
половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за
робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте
особою з інвалідністю.
Дані штрафні санкції не
поширюються на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за
рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати
адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня
обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного
банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за
весь її строк.
Адміністративно-господарські
санкції розраховуються та сплачуються суб’єктами господарювання самостійно в
строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення
нормативу.
Згідно ст. 1881 КУпАП
невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і
звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу
робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду
соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з
інвалідністю тягнуть за собою накладення штрафу
від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
