ТЕМА 4

ПРАВИЛА ПЕРЕВІРКИ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

1.   Планові та позапланові перевірки органами державного контролю.

2.   Розпорядчі документи органів державного контролю.

3.   Повноваження та обов’язки органу державного контролю.

4.   Права і відповідальність суб’єктів господарювання.

Нормативна база

1. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» від 10.05.2018 р. №342.

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю)» від 24.05.2017 р. №350. 4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), внесення відомостей до неї та строки розміщення цих відомостей» від 24.05.2017 р. №387.

5. Положення про Державну регуляторну службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 р. № 724.

6. Вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), унесення змін до них та звіту щодо їх виконання, затверджені спільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної регуляторної служби України від 07.08.2017 р. №1170/81.

1. Планові та позапланові перевірки органами. Державного контролю.

Порядок здійснення планових перевірок органами державного контролю регламентовано ст. 5 Закону № 877.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються контролюючим органом не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення контролюючих заходів не допускається, крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Внесення одного й того самого суб’єкта господарювання до планів здійснення заходів державного контролю різних контролюючих органів є підставою для проведення щодо такого суб’єкта господарювання комплексного планового заходу державного контролю.

Контролюючі органи щороку визначають перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного контролю у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб’єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного контролю для автоматичного виявлення нею суб’єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного контролю.

Річні плани здійснення планових заходів державного контролю оприлюднюють контролюючі органи на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного контролю до 1 грудня року, що передує плановому.

Контролюючий орган визначає критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Залежно від ступеня ризику визначається періодичність проведення планових заходів державного контролю.

Планові заходи державного контролю здійснюються за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена:

–     до високого ступеня ризику – не частіше одного разу на два роки;

–     до середнього ступеня ризику – не частіше одного разу на три роки;

–     до незначного ступеня ризику – не частіше одного разу на п’ять років.

Планові перевірки органами державного фінансового контролю здійснюються за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планової перевірки не пізніш як за 10 днів до дня її здійснення.

Повідомлення повинно містити:

–     дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

–     найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

–     найменування органу державного контролю.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу контролюючого органу до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – 5 робочих днів. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються контролюючими протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання, не може перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – 15 робочих днів.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного контролю та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом 5 робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 6 Закону № 877 підставами для здійснення позапланових заходів контролю є:

1)        подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного контролюючого органу про здійснення заходу державного контролю за його бажанням;

2)        виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

3)        перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу контролю;

4)        звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);

5)    неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

6)    доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

7)    настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення контролю.

Повторне проведення позапланових заходів контролю за тим самим фактом, що був підставою для проведеного позапланового заходу державного контролю, забороняється.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного контролю.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва – 2 робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

2. Розпорядчі документи органів державного контролю.

Відповідно до ст. 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу контролюючий орган видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення контролю, яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

–      найменування контролюючого органу, що здійснює захід;

–      найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

–      місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

–      номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

–      перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

–      дата початку та дата закінчення заходу;

–      тип заходу (плановий або позаплановий);

–      форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

–      підстави для здійснення заходу;

–      предмет здійснення заходу;

–      інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

За результатами здійснення планової або позапланової перевірки посадова особа контролюючого органу складає акт, який повинен містити такі відомості:

– дату складення акту;

–      тип заходу (плановий або позаплановий);

–      форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

–      предмет державного контролю;

–      найменування органу державного контролю, а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

–      найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

В останній день перевірки два примірники акту підписуються посадовими особами контролюючого органу, які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Посадова особа контролюючого органу зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання – детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Припис – обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи контролюючого органу суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

Розпорядження або інший розпорядчий документ контролюючого органу – обов'язкове для виконання письмове рішення контролюючого органу щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ контролюючого органу щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше 5 робочих днів з дня складення акту надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного контролю.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу контролю, фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

3. Повноваження та обов’язки органу державного контролю.

Орган державного контролю в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення контролю має право (ст. 8 Закону № 877):

– вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

– вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню контролю;

– відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час контролю, у випадках та порядку, визначених законом;

– надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

– застосовувати санкції до суб’єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Органи державного контролю та їх посадові особи під час здійснення контролю зобов'язані (ст. 8 Закону № 877):

– повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати контроль у межах повноважень;

– дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб’єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб’єктів господарювання;

– не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення контролю, якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

– забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення контролю;

– ознайомити керівника суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу – підприємця або уповноважену ним особу) з результатами контролю в строки, передбачені законом;

– у межах своєї компетенції надавати суб’єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення контролю;

– не допускати здійснення контролю та інших заходів, що не відповідають або не встановлені Законом;

– встановлювати нормативи оцінювання діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного контролю, та регулярно проводити оцінювання діяльності таких осіб за встановленими нормативами;

– дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності;

– не перешкоджати праву суб’єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами.

Контролюючі органи зобов’язані оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах:

– нормативно-правові акти, дотримання яких перевіряється під час здійснення контролю;

– та вносити до інтегрованої автоматизованої системи визначені законом відомості про здійснені заходи державного контролю.

4. Права і відповідальність суб’єктів господарювання.

Суб’єкт господарювання під час здійснення державного контролю має право (ст. 10 Закону № 877):

1)    бути поінформованим про свої права та обов’язки;

2)    вимагати від посадових осіб контролюючого органу додержання вимог законодавства;

3)    перевіряти наявність у посадових осіб контролюючого органу службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

4)    не допускати посадових осіб контролюючого органу до здійснення контролю, якщо:

– контроль здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

– посадова особа контролюючого органу не надала копії документів, передбачених Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам Закону;

– суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планової перевірки;

– посадова особа контролюючого органу не внесла запис про здійснення контролю до журналу реєстрації контрольних заходів (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання);

– тривалість планової чи позапланової перевірки або сумарна тривалість таких перевірок протягом року перевищує граничну тривалість;

– контролюючий орган здійснює повторну позапланову перевірку за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеної позапланової перевірки;

– контролюючим органом не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

5)    бути присутнім під час здійснення перевірки, залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

6)    вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб’єкта господарювання;

7)    одержувати та ознайомлюватися з актами перевірки;

8)    надавати контролюючого органу в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту;

9)    оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії контролюючого органу та його посадових осіб;

10)    отримувати консультативну допомогу від контролюючого органу з метою запобігання порушенням під час здійснення перевірки;

11)    вести журнал реєстрації перевірок та вимагати від посадових осіб контролюючого органу внесення до нього записів про здійснення перевірок до початку їх проведення;

12)    вимагати припинення здійснення перевірки у разі:

– перевищення посадовою особою контролюючого органу визначеного законодавством максимального строку здійснення перевірки;

– використання посадовими особами контролюючого органу неуніфікованих форм актів;

– з’ясування посадовими особами під час здійснення позапланової перевірки питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення контролю.

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного контролю зобов'язаний (ст. 11 Закону № 877):

– допускати посадових осіб контролюючого органу до здійснення контрольних заходів;

– виконувати вимоги контролюючого органу щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

– надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час контролю, відповідно до законодавства;

– одержувати примірник акта та/або припису контролюючого органу за результатами здійсненого планового чи позапланового контролю.

Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення контролю, тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом (ст. 12 Закону № 877).

Суб’єкт господарювання, посадові особи суб’єкта господарювання – юридичної особи не несуть відповідальності за відмову надавати пояснення щодо діяльності суб’єкта господарювання (ст. 12 Закону № 877).