Припуск – це
передбачене збільшення розмірів поковки по відношенню з номінальними розмірами
деталі, яке забезпечує після обробки різанням необхідні розміри деталі та
чистоту її поверхонь. Тобто припуск це додатковий шар металу, який зрізається з поверхні поковки для досягнення потрібної
чистоти поверхні деталі.
Припуск
призначають на одну сторону номінального розміру поковки (рис. 10.1). Величину
припуску визначають табличним (ГОСТ 7505), іноді розрахунковим способами.
Він включає основний та додаткові припуски, які враховують можливі відхилення
форми поковки. Припуски призначають на всі оброблювані поверхні поковки.
Рис. 10.1 – Призначення
припуску на механічну обробку поковки
Згідно
ГОСТ 7505 основні припуски на механічну обробку визначаються в залежності
від вихідного індексу, лінійних розмірів та шорсткості поверхні деталі.
Додатковий припуск залежить
від класу точності Т поковки і враховує можливий зсув частин штампа (див. табл. 4
ГОСТ 7505), зігнутість і відхилення від площинності й прямолінійності
(табл. 5 ГОСТ 7505),
можливі відхилення міжосьової відстані (див. табл. 6
ГОСТ 7505), наприклад, двох
отворів в поковках типу шатунів (див. рис. 1 ГОСТ 7505).
Значення
припусків доцільно занести в таблицю розмірів (табл. 10.1). Так простіше
визначати сумарний припуск та остаточний розмір поковки і його допуск. Для
визначення остаточного припуску необхідно до основного припуску додати
максимальне значення одного з додаткових припусків.
Таблиця 10.1 – Визначення припусків та розмірів поковки (приклад)
Розмір деталі, мм |
Шорсткість деталі Ra, мкм |
Припуски |
Разміри поковки, мм |
Допуск на розмір поковки |
||||
основні Zосн, мм |
додаткові Zдод, мм |
Сумарний припуск |
||||||
зсув по площині роз’єму |
відхил-я від площин-ності |
|||||||
Діаметральні розміри |
||||||||
Æ140±0,5 |
12,5 |
1,7 |
0,3 |
0,3 |
2,0 |
144 |
+1,8 −1,0 |
|
Æ120±0,5 |
1,6 |
2,0 |
0,3 |
0,3 |
2,3 |
124,5 |
+1,8 −1,0 |
|
Æ65±0,1 |
6,3 |
1,8 |
0,2 |
0,3 |
2,1 |
≈ 61 |
+0,9 −1,6 |
|
Æ40±0,2 |
40 |
1,5 |
0,3 |
− |
1,8 |
36,4 |
+0,9 −1,6 |
|
Висотні розміри та розміри
довжини |
||||||||
80±1 |
6,3 |
1,8 |
0,3 |
0,3 |
2,1 |
≈ 84 |
+1,8 −1,0 |
|
80±1 |
12,5 |
1,5 |
0,3 |
0,3 |
1,8 |
|||
60±0,5 |
6,3 |
1,5 |
− |
− |
1,5 |
61,5 |
+0,9 −1,6 |
|
12±0,5 |
1,6 |
1,7 |
0,3 |
0,1 |
2,0 |
13,8 |
+0,8 −1,4 |
|
Напуск – це об’єм металу, який призначається чи утворюється для спрощення
конфігурації поковки, покращення процесу її формоутворення та видалення з
порожнин рівчаків штампу. Розрізняють напуски конструкторські та ковальські
(технологічні).
Конструкторські напуски дозволяють спростити конфігурацію поковки та
підвищити її технологічність, що особливо є важливим в умовах серійного та
масового виробництв. Часто напуски призначають за технологічними ознаками,
оскільки вузькі уступи, виступи малого радіусу, дрібні отвори і т.п. не
відтворюються в штампах при пластичному формуванні.
Ковальські напуски можуть бути утворені на поковці штампувальними уклонами,
радіусами закруглень, перемичками в отворах, що не прошиваються та ін.
В молотових та пресових поковках, що штампують без виштовхувачів,
та мають елементи у вигляді ребра, виступу з відношенням їх висоти до ширини
більше 2,5 мм, допускається штампувальний уклон до 10º на зовнішній
поверхні та до 12º на внутрішній поверхні.
На поверхнях отворів в поковках, що штампують на ГКМ, штампувальний уклон
не повинен перевищувати 3º.
Для забезпечення
кращого заповнення кутів в рівчаках
штампу їх роблять закругленими, т.т. призначають радіуси закруглень. Радіуси закруглень на
штампованих поковках бувають двох типів: внутрішні та зовнішні.
Зовнішній
радіус важко виконати невеликим, оскільки метал в такий кут затікає в останню
чергу. Це вимагає підвищення питомих зусиль штампування. Чим більша глибина
порожнини штампу, тим важче отримати в порожнині малий радіус на поковці, так
як малий радіус закруглення частин штампу призводить до їх інтенсивного
стирання та руйнування. При виготовленні поковок з малими радіусами закруглень
можливе отримання браку в наслідок не заповнення порожнини рівчака чи утворення
на поковці складок. Недостатня величина радіусів закруглень зовнішніх кромок
може привести до розсічення волокон в поковці. Крім того, в кутах з малими
радіусами закруглень важко видалити залишки окалини при штампуванні, що також
погіршує якість поковок.
Великі
значення радіусів закруглень приводить до збільшення припусків. Якщо радіус
закруглення більший за значення призначеного раніше припуску, то слід збільшити
припуск до значення радіусу.
Значення
радіусів закруглень призначають згідно ГОСТ 7505. Їх назначають переважно
за глибиною рівчака (табл.. 7 ГОСТ 7505). Зазвичай зовнішні радіуси
приймають 1...8 мм, а зовнішні в 2…3 рази більшими. Величину радіусів
вибирають, також, у відповідності зі способом заповнення рівчака при
штампуванні: при видавлюванні їх величина більша, при осадці – менша.
Штампувальні уклони полегшують видалення поковки з рівчака. Їх
назначають на всі поверхні поковки, розташовані
перпендикулярно до площини роз’єму штампу. При цьому поковка утворюється з напуском.
Уклони в
гарячому штампуванні мають величину від 1 до 10º (частіше 5...7º). Їх
призначають згідно ГОСТ 7505 (табл. 18). В практиці КШВ часто
користуються орієнтовними значеннями уклонів у відповідності до обладнання
(табл. 10.2), на якому виконують штампування.
Таблиця 10.2
– Значення штампувальних уклонів, град
Обладнання |
На зовнішній поверхні |
На внутрішній поверхні |
Штампувальні молоти Преси без виштовхувачів Преси з виштовхувачами Горизонтально-кувальні машини Гарячештампувальні автомати |
7 7 5 3 1 |
10 10 7 5 2 |
Заклинення
поковки у верхньому штампі є небезпечним в наслідок можливого травматизму та
виникнення вм'ятин на поковках, які падають на нижній штам з піднятого вгору
верхнього штампу. Тому величини штампувальних уклонів у рівчаках верхніх напівштампів слід робити на 0,5...1º більшими ніж у
нижньому штампі.
При штампуванні
на ГКМ штампувальні уклони призначають
на поверхні, розміщені
перпендикулярно до руху головного повзуна
(з пуансонами), а також на поверхні наскрізних отворів або великих
заглиблень, що виконуються пуансонами. На поверхні матриць уклони не
призначають, оскільки вони являються роз’ємними.