До розділових
переходів гарячого штампування відносять:
відрубні, відрізні, обрізні та пробивні переходи. Відрубування застосовують на
молотах, а інші розділові переходи при штампуванні на ГКМ.
Відрубування
як розділовий перехід гарячого штампування застосовують на молотах при
штампуванні поковок від прутка. Це переважно поковки видовжені в плані.
Для
відрубування в штампах передбачають спеціальний відрубний рівчак (ніж). Його
розміщують в одному з кутків штампу: передньому чи задньому. В залежності від
цього розрізняють передній та задній відрубні ножі.
Відрубний
ніж подібний до відкритого протяжного рівчака, в якого довжина порогу
(обтискної ділянки) зменшена до ширини леза ножа – 3…5 мм. При
відрубуванні верхня та нижня половини штампу зближуються, а ніж перетискає
метал до тонкої плівки, яка розривається в результаті течіння
металу в різні сторони.
Відрубні
ножі (рис. 7.1) розміщують в плані штампу під кутом до бокової грані. Кут
α підбирають таким щоб станина молоту не заважала роботі, частіше
α=20…30°.

Рис. 7.1 - Схеми
переднього (а) та заднього (б) відрубних ножів молотового штампу: 1, 4 –
передній та задній упори, 2 – матриця, 3 – пуансон.
При
передньому розміщенні ножа (рис. 7.1, а) в порожнині рівчака повинна
розміщуватись поковка з облоєм, оскільки при
відрубуванні поковку встановлюють вертикально для зменшення ширини рівчака bп. Тому глибина рівчака hп має бути більша ширини
поковки з облоєм в плані. Передній ніж, завдяки своєму розміщенню, є більш зручним.
Але, часто його місце може бути зайнятим заготівельним рівчаком. Крім того, при
штампуванні широких поковок в плані глибина рівчака може бути досить великою,
що зменшує міцність штампу. Тому, в цих випадках застосовують задній відрубний
рівчак.
Задній ніж
(рис. 7.1, б) також розміщують під кутом до бічної грані штампу. При
відрубуванні поковка розміщується ззаду рівчака, а в порожнині рівчака глибиною
hз розміщується пруток.
Відповідно задній відрубний рівчак значно міцніший переднього.
Відрізування
як розділовий перехід гарячого штампування переважно застосовують при
штампуванні на ГКМ. Воно полягає у відрізуванні поковки від прутка чи прокату.
Існує два способи відрізування на ГКМ (рис. 7.2): зміщенням прутка; зміщенням
поковки.

Рис. 7.2 - Схеми
відрізки на ГКМ: 1 – нерухомий ніж, 2 – рухомий ніж, 3 – скоба.
При відрізці
шляхом зміщення (рис. 7.2, а) прутка поковка притиснута до нерухомого
ножа 1, а пруток зсувається під дією
ножа 2, який встановлений в рухомому
матричному блоці штампа ГКМ.
При відрізці
шляхом зміщення поковки (рис. 7.2, а), навпаки, пруток є нерухомим, а
зміщується поковка або частина прутка з поковкою. Для уникнення зміщення кінця
прутка використовують спеціальну скобу 3,
яка прикріплена до нерухомого блоку матриць та утримує пруток в потрібному
положенні. Цей спосіб відрізування можна суміщати з наступною висадкою.
За один хід
ГКМ можна відрізати пруток діаметром до
Обрізування
як розділовий перехід гарячого штампування переважно застосовують при
штампуванні на ГКМ. Воно полягає в обрізуванні облою
по контуру поковки.
Обрізку облою, який утворюється при формуванні у відкритих
формувальних рівчаках, виконують в обрізному рівчаку штампа ГКМ (рис. 7.3).

Рис. 7.3 - Схема обрізки на ГКМ: 1 – пуансон, 2 – поковка, 3 – облой, 4 – обрізна матриця, 5 – блок.
Інструментом
для обрізки слугує обрізна матриця 4
з ріжучими кромками та штовхаючий пуансон 1. При зворотному ході пуансона
обрізаний облой знімається з нього буртами напівматриць. Після розкриття матриць облой
видаляється в низ в тару чи на конвеєр.
При
конструюванні пуансону слід враховувати умову міцності по зминанню поковки по
площині контакту. ЇЇ величина має бути
,
де Робр –
зусилля обрізки,
– допустиме напруження
зминання металу поковки.
Пробивання
як розділовий перехід гарячого штампування застосовують при штампуванні на ГКМ.
Воно полягає в пробиванні попередньо прошитого отвору в поковці.
Пробивання
здійснюють в пробивному рівчаку штампа ГКМ (рис. 7.4, а). Він
складається з матриці 2 з ріжучими
кромками та пуансона 1. При
пробиванні одночасно відбувається відділення поковки від прокату. З пуансону
поковка знімається буртами напівматриць при
зворотному ході блоку пуансонів.

Рис. 7.4 - Схеми
пробивання на ГКМ: 1 – пуансон, 2 – матриця, 3 – поковка, 4 – пруток.
Для
забезпечення нормальних умов пробивання необхідно, щоб діаметр прутка чи
прокату був приблизно рівним діаметру пуансона. Якщо діаметр d0 прутка є меншим, то перед пробиванням необхідно
виконувати формування з потовщенням прутка біля поковки (рис. 7.4, в).
Якщо діаметр d0 прутка є більшим, то
перед пробиванням необхідно виконувати перетискання
на менший діаметр.