5. Фізичні фактори забруднення середовища

Під фізичним забрудненням природного середовища маються на увазі різноманітні види шумів, антропогенно-створені електромагнітні випромінювання, порушення природного теплового балансу та вібрація.

Шумове забруднення. Під шумом в екології розуміють будь-який звук, що сприймається живим організмом та порушує тишу й перешкоджає його нормальній життєдіяльності. Відповідно до визначення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) шум розглядається як фактор забруднення довкілля.

До антропогенних джерел шуму відносять транспортні засоби, промислове виробництво (металургія та текстильна промисловість у першу чергу), будівельне виробництво, робота радіоелектронної апаратури, дорожні машини і агрегати, комунально-побутові заклади, ігрові та спортивні майданчики тощо. У містах 80% шумів створює транспорт. Рівні шуму в містах щорічно збільшуються в середньому на 0,5 – 1 дБА.

На людину особливо шкідливо діє шум з частотою 400 – 800 Гц. Під впливом шумів розвивається багато неспецифічних захворювань.

Люди розрізняють шум у діапазоні частот від 16 до 20000 Гц (шкала дБА). З віком поріг частот, що сприймаються, зменшується за рахунок високих звуків, й до 35 років звужується до 15000 Гц (15 кГц).

У промисловості в робочих приміщеннях вважається допустимим шум до 80 – 85 дБА, у житлових приміщеннях він не повинен перевищувати 50 – 60 дБА (в деяких країнах – 40 дБА), а вночі – 35 – 50 дБА.

Низькочастотні вібрації з рівнем 10дБ і більше викликають судинні захворювання. При шумі понад 90 дБА необхідно користуватися засобами індивідуального захисту.

Електромагнітні поля виникають поблизу ліній електропередач, працюючих телевізорів, радарів, холодильників та в деяких інших випадках. Вплив електромагнітних полів на живі організми залежить від частоти.

Під впливом електромагнітного випромінювання (особливо коли лінія електропередач працює при частоті понад 60 Гц) у людей виникає швидка втомленість, з’являється почуття апатії, нерідко трапляється збільшення ваги, може розвиватися лейкоз, реєструються вади розвитку, можуть виникати захворювання нервової, ендокринної, серцево-судинної системи та крові.

Тому деякі спеціалісти наполягають на максимальному вкороченні будь-яких ліній електропередач та встановленні екранів, що поглинають випромінювання. Вважається, що агресивність ряду водіїв автомобілів провокується перенасиченістю салону електромагнітним випромінюванням. Але інші спеціалісти вважають, що шкода від електромагнітного випромінювання перебільшена, а в дозах до 10 мТл вони взагалі безпечні.

В населених містах електромагнітні поля практично перекривають всю територію.

Вібрація. З будівництвом ліній метрополітену мілкого закладання, зростанням інтенсивності руху транспорту по основних магістралях, а також у зв’язку з дією в містах окремих промислових установок (низькочастотні машини великої потужності, вентиляційні установки тощо) все більшого значення набуває вплив вібраційного поля на навколишнє середовище. Вібраційний вплив є несприятливим для стану здоров’я населення. Тривалий вплив вібраційного поля може спричинити нерівномірне осідання і деформації ряду будівель і споруд.

Тепловий вплив промислових і комунальних підприємств призводить до збільшення інтенсивності та масштабів проявів ряду геологічних процесів (корозійних, карстово-суффозійних, хімічного забруднення тощо). З підвищенням температури підземних вод змінюється баланс концентрації різних складових хімічних сполук. Це впливає на зміну ступеня агресивності підземних вод по відношенню до бетону, залізобетону, металів. Підвищення температури ґрунтів і підземних вод активізує біокорозію

Біокорозія – корозія, спричинена мікроорганізмами або продуктами їх життєдіяльності.

Високих значень теплове забруднення досягає в районах, де розташовані промислові установки, що потребують охолодження агрегатів водою, у результаті чого скидання гарячої води у водойми призводить до значного підвищення їхньої температури і, зрештою, змін біологічних параметрів середовища.