4.1. Види віддаленого керування. Типи терміналів

 

Режим «дистанційного керування» дозволяє віддаленим клієнтам керувати роботою сервера або робочої станції, включеної в локальну мережу. Робота в режимі «дистанційного керування» відповідає клієнт-серверній моделі «сервер-терміналів».

Віддалений комп’ютер (віддалений хост) – сервер, фізично розміщений на деякій відстані від клієнта і доступ до якого (для клієнтів) можливий тільки через мережу.

 

Термінальний режим

 

З середини 1970-х до середини 1980-х років вся робота за комп’ютером виконувалася через спеціальні пристрої введення-виведення - термінали. З поширенням персональних ЕОМ термінальний доступ став використовуватися в основному для вирішення завдань віддаленого адміністрування.

Термінальний режим роботи – організація мережевої роботи інформаційної системи шляхом розміщення усіх користувацьких програм і даних на центральному сервері (серверах), доступ до яких відбувається з машин-терміналів виготовлених у спрощеному виконанні і, як наслідок, більш дешевих, займають мінімум місця, безшумних і практично не вимагають обслуговування.

Термінал – кінцевий мережевий пристрій, підключений до обчислювальної системи і призначений для введення і виведення даних. Команди, які приймаються з пристрою вводу термінала (клавіатури), передаються на головний комп’ютер (сервер, віддалений хост), де і виконуються. Результати опрацювання повертаються і виводяться на дисплеї термінала.

Фізичний або реальний термінал – як правило мається на увазі пристрій, обчислювальні можливості якого обмежені можливістю відображати те, що йому передано з мережі (як максимум – повноекранну графіку).

Віртуальний термінал – це програма, що виконує функції реального термінала. З боку віддаленого хоста така програма, емулятор термінала, нічим не відрізняється від реального термінала.

 

Типи терміналів

 

Текстовий термінал – це пристрій (або програма) введення/виведення, які працюють в дуплексному режимі і використовують символьно-орієнтовані протоколи передачі даних, такі як telnet. Потоки даних між терміналом і сервером представляють ASCN-символи. Спеціальні символи (або послідовність символів) представляють команди керування сервером і відповіді сервера. Існують і службові команди, які керують виводом (переведення рядка, напівжирний/похилий текст, звуковий сигнал тощо) і сеансом зв’язку (узгодження версій протоколу тощо).

Текстові термінали UNIX-подібних систем зазвичай підключаються до мейнфрейму або сервера через послідовний порт (RS-232C). Це дозволяє керувати фізично віддаленими серверами (наприклад, в Інтернеті), використовуючи повільні комутовані з’єднання.

Графічні можливості текстових терміналів обмежені спеціальними символами ASCII, які можуть бути використані для малювання рамок таблиць, стрілок, горизонтальних і вертикальних ліній, заливок різної щільності тощо. Використання VGA палітри дозволяє задавати колір фону і тексту. Але все це зводиться до псевдографіки, оскільки текстові термінали не керують виводом на рівні окремих пікселів.

Мал. 1. Текстовий термінал

 

Графічні термінали, на відміну від текстових, надають можливості роботи з повноколірною растровою і векторною графікою як при вводі даних, так і при їх відображенні. Графічні термінали застосовуються в системах, які підтримують графічний користувацький інтерфейс (GUI, Graphic User Interface).

Вимоги до пропускної здатності лінії зв’язку під час використання графічних терміналів, в загальному, значно більше в порівнянні з текстовими, оскільки передавати приходиться не коди символів, а, фактично, скріншоти. Для зниження навантаження на мережу використовуються різні способи: компресія, обмеження на глибину кольору і роздільної здатності екрана, передача лише областей, які змінилися тощо.

Текстовий режим роботи також підтримуються графічними терміналами, але реалізоване інакше – всередині основного протоколу.

Мал. 2. Графічний термінал

 

Інтелектуальний термінал

Інтелектуальний термінал – під цим терміном вважають апаратно-програмний комплекс, комп’ютер, ресурсів якого достатньо не лише для виводу повноекранної графіки, але і для виконання деяких обчислень. Принциповою відмінністю інтелектуального термінала від звичайного ПК є те, що виконуючі програми повинні завантажуватися з сервера (наприклад – бездискова робоча станція).