ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ ПЛАСТМАС

Поліетилен – термопласт, безбарвний  напівпрозорий  матеріал; t_роб.mах  = 120 ^оС, t_роб.mіn = –70 ^оС. Має високу хімічну стійкість. Використовується для виготовлення плівок і як електроізоляційний матеріал. Властивості залежать від режиму технологічного процесу. Поліетилен високого тиску (ПЕВТ) має меншу густину і меншу молекулярну масу, тому він є більш м’який і еластичний, ніж поліетилен низького тиску (ПЕНТ). При атмосферному тиску полімеризація відбувається у присутності каталізатора. Одержується полімер з високою міцністю, щільністю, еластичністю. ПЕВТ допускається для контакту з харчовими продуктами, а ПЕНТ – не допускається, бо може містити залишки токсичних речовин каталізаторів.

З поліетилену виготовляють труби, арматуру, покриття металевих виробів для захисту від корозії; з волокон виготовляють канати, спецодяг.

Поліпропілен – термопласт, t_роб.mах  = 150 ^оС, t_роб.mіn= – 15 ^оС. Має більшу теплостійкість, твердість і міцність, ніж поліетилен. Стійкий до багаторазових згинів.

Використовується для виготовлення труб, конструкційних деталей автомобілів, мотоциклів, кожухів  насосів, вентиляторів, різних ємностей (тази, відра), електроізоляційних деталей, плівок.

Полістирол – термопласт, t_роб.mах  = 80 ^оС, t_роб.mіn = –20 ^оС. Стійкий до дії іонізуючого випромінювання. Зручний для механічної обробки, добре фарбується. Розчинний в ароматичних розчинниках (бензол, толуол). Не розчиняється у спиртах, бензині. Стійкий до дії розбавлених кислот і лугів, проте крихкий. Крихкість усувають введенням пластифікатора. Такий удароміцний полістирол має високу механічну міцність і добрі діелектричні властивості,  використовується як високоякісний електроізоляційний, а також конструкційний і декоративно–оздоблювальний матеріал у приладобудуванні, електротехніці, радіотехніці. Гнучкий еластичний полістирол, який отримують витяжкою в гарячому стані, застосовується для оболонок кабелів і проводів.

Поліметилметакрилат (органічне скло) , – термопласт, t_роб.mах = 60 ^оС; t_роб.min = – 60 ^оС. Матеріал в два рази легший за мінеральне скло, характеризується високою атмосферостійкістю, оптично прозорий, пропускає 75 % ультрафіолетових променів.

Стійкий до дії розбавлених кислот і лугів, дещо набрякає в бензині та оливі. Розчиняється в дихлоретані, ацетоні, оцтовій кислоті. Легко дряпається, з часом мутніє. Використовується в електротехніці, радіотехніці і в лазерній техніці, як конструкційний матеріал, а також як основа клеїв.

Фенолоформальдегідні смоли є основою для пластмас, які отримали назву фенопластів. Сечовино-формальдегідні смоли є основою амінопластів. Наповнювачами фенопластів і амінопластів може бути папір або картон (одержується матеріал гетинакс), тканина (одержується матеріал – текстоліт), деревна, кварцева чи слюдяна мука та ін. Фенопласти стійкі до дії води, розчинів кислот і основ, органічних розчинників. Вони важкогорючі, атмосферостійкі, є хорошими діелектриками. Використовуються у виробництві друкарських плат, корпусів електротехнічних і радіотехнічних виробів, фольгованих діелектриків. Амінопласти мають високі діелектричні і фізико-механічні властивості, стійкі до дії світла і УФ–променів, важкогорючі, стійкі до дії слабких кислот та основ і до багатьох розчинників. Їх можна забарвлювати в різні кольори. Застосовуються для виготовлення електротехнічних виробів (корпусів приладів і апаратів, вимикачів, плафонів, тепло- і звукоізоляційних матеріалів та ін.).