ЕЛЕКТРОХІМІЧНА КОРОЗІЯ

Електрохімічна корозія – окиснення металу у струмопровідному середовищі в результаті утворення і роботи корозійного короткозамкнутого  гальванічного елемента.

Умови необхідні для розвитку електрохімічної корозії:

- наявність електроліту (струмопровідного середовища);

- різниця потенціалів.

Метали високої чистоти практично не кородують. Але всі метали містять домішки інших металів та сполук, а металеві конструкції і вироби мають багато точок контакту між різними металами. При наявності електроліту в місцях контакту за рахунок різних потенціалів виникає велика кількість мікрогальванічних пар.

Така електрохімічна взаємодія включає анодне окиснення і катодне відновлення.

Анодний процес. Більш активний метал, який в даній гальванопарі  є анодом буде руйнуватись (окиснюватись).

 

Анодне окиснення металу:

A:    

Катодом буде метал або дільниця поверхні з більшим потенціалом.

Катодний процес. На катодних дільницях відбувається відновлення атомів, іонів чи молекул, які відіграють роль окисника. В залежності від середовища цей процес може носити характер водневої або кисневої деполяризації.  Деполяризаторами називаються іони чи молекули, які відновлюються на катоді. При корозії в кислому середовищі деполяризаторами будуть іони :

K:      (воднева деполяризація) Е=0 В, кисле середовище

При атмосферній корозії (у вологому повітрі), корозії в ґрунті, у воді, що містить розчинений кисень, деполяризатором буде кисень.

K:   киснева деполяризація       Е = 0,82 В, вода з .

Якщо вода не містить розчиненого кисню, то катодний процес виразиться рівнянням:

K: ;   Е= –0,41 В, вода без .

Найагресивнішим середовищем є , що містить , бо потенціал цього процесу є найвищим.

Швидкість електрохімічної корозії залежить:

- від хімічної активності металів, що утворюють корозійну гальванічну пару: чим більша різниця їх електродних потенціалів, тим більша швидкість корозії;

- від рН середовища і від концентрації окисників;

- від температури: при підвищенні температури корозія прискорюється.