ХІМІЧНА СПОРІДНЕНІСТЬ (НАПРЯМ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ)
Хімічні
речовини під час реакцій або фазових перетворень можуть переходити у більш
впорядкований або у менш впорядкований стан.
Ентропія , Дж/К∙моль – це
термодинамічна функція, що є кількісною
мірою невпорядкованості системи, хаотичності руху частинок, з яких вона
складається.
;
– стала
Больцмана,
.
– термодинамічна ймовірність, число
мікростанів, якими може бути здійснено даний
макростан системи.
Зміна ентропії реакції ΔS0х.р. обчислюється
як різниця між сумою ентропій утворення продуктів та сумою ентропій утворення
реагентів:
,
де –
стандартні ентропії утворення продуктів і реагуючих речовин, Дж/моль·К
(таблиця 4).
Наприклад для реакції:
;
Ентропія
зростає із збільшенням інтенсивності руху частинок і ступеня безладності в
системі: при нагріванні, плавленні, випаровуванні, збільшенні числа моль
газоподібних речовин, у процесах хімічного розкладу. Для таких процесів ΔS0 > 0.
Процеси, пов’язані із
впорядкуванням системи, наприклад, процеси конденсації, кристалізації,
стиснення, полімеризації, переходу до більш впорядкованої кристалічної
структури, синтезу – ведуть до зменшення ентропії, ΔS0 <0.
Наприклад, ; ∆Sх.р.< 0;
; ∆S0х.р.< 0;
; ∆Sх.р.> 0;
; ∆Sх.р. < 0.
Рушійною силою
хімічної реакції у ізобарно-ізотермічному процесі є вільна енергія Гіббса
(ізобаро-ізотермічний потенціал) , кДж/моль. Величина
залежить від природи речовин, їх кількості і
від температури.
Самовільно
можуть проходити лише реакції, які супроводяться зменшенням вільної енергії
Гіббса: .
Отже, енергія Гіббса – це міра хімічної спорідненості.
Зміна вільної
енергії Гіббса визначається двома факторами: енергетичним (ΔHх.р.) і термодинамічним (ентропійним) (T·ΔS0х.р.).
,
Термодинамічні
функції ,
і
є функціями стану, тобто залежать лише від
початкового і кінцевого станів системи і не залежать від шляху перебігу
процесу.
Для
стандартних умов зміну енергії Гіббса хімічного процесу можна визначити як
різницю між сумою вільних енергій продуктів реакції та реагуючих речовин:
,
– стандартні енергії Гіббса утворення продуктів і
реагуючих речовин, кДж/моль
(таблиця 4).
Наприклад для
реакції:
ΔG0х.р. = (c·ΔG0утв.(C) + d·ΔG0утв.(D)) – (a·ΔG0утв.(A)+ b·ΔG0утв.(B)).
Характер зміни
енергії Гіббса дає можливість зробити висновки про термодинамічну можливість
перебігу реакції:
–
відбувається пряма реакція;
–
відбувається зворотна реакція;
– ознака
стану термодинамічної рівноваги.
Відповідно температура, при якій система перебуває
в рівновазі ()
визначиться з відношення:
.
Ця температура вважається температурою початку реакції.