КИСЛОТИ

Кислотами називаються сполуки, до складу яких входить  Гідроген, здатний заміщуватись на метал. Число атомів Гідрогену, здатних до заміщення, визначає основність кислоти. Наприклад:

–   одноосновні кислоти: хлороводнева або хлоридна (соляна) кислота ; нітратна (азотна) кислота ;

–   двоосновні кислоти: сульфідна (сірководнева) кислота ; сульфатна (сірчана) кислота ;

–   триосновна кислота: ортофосфатна (ортофосфорна) кислота .

За складом кислоти поділяються на оксигеновмісні (;) і безоксигенові (;).

Як електроліти кислоти у водних розчинах дисоціюють з утворенням катіона Гідрогену . За здатністю до дисоціації кислоти поділяються на:

–   сильні (дисоціює > 50 % молекул) – ; ; ;

–   середні (дисоціює » 30 % молекул) – ; ;

–   слабкі (дисоціює < 3 % молекул) – ; .

Дисоціація сильної кислоти:    .

Дисоціація слабкої кислоти – оборотний процес, що йде до стану рівноваги:                              .

Для багатоосновних кислот дисоціація – ступінчатий процес.

    І ступінь:       ;

 ІІ ступінь:        .

Хімічні властивості

Взаємодія з основами і основними оксидами:

;

;

;

Таблиця 4

Склад і назви деяких кислот

Назва	Формула	Кислотний залишок, його валентність* та назва
хлоридна (хлороводнева)	HCl	– Cl (хлорид)
сульфідна	H2S	= S (сульфід)
метафосфатна	HPO3	– PO3 (метафосфат)
нітратна	HNO3	– NO3 (нітрат)
нітритна	HNO2	– NO2 (нітрит)
карбонатна	H2CO3	= CO3 (карбонат)
сульфітна	H2SO3	= SO3 (сульфіт)
сульфатна	H2SO4	= SO4 (сульфат)
ортофосфатна	H3PO4	º PO4 (ортофосфат)

^* Кількість рисок відповідає валентності кислотного залишку

 

Взаємодія з амфотерними оксидами і гідроксидами:

;

;

Взаємодія з солями:

- середніми (сильна кислота витісняє з солі слабку):

;

- основними (нейтралізація):

;

- кислими (витіснення сильною кислотою слабкої):

;

Взаємодія з металами (активні метали витісняють з деяких кислот водень):

;

.