ОСНОВИ

  Основами називаються сполуки, які складаються з катіонів металу (або ) і з гідроксогруп :  –натрій гідроксид,  – кальцій гідроксид,  – амонію гідроксид. Число груп , здатних заміщуватись на кислотні залишки з утворенням солей, називається кислотністю основи. Із збільшенням ступеня окиснення металу основні властивості його гідроксиду послаблюються.

За теорією електролітичної дисоціації основи – це електроліти, які у водному розчині дисоціюють з утворенням лише гідроксид-іонів.

Основи, утворені лужними і лужноземельними металами, добре розчиняються і дисоціюють у воді. Такі сильні основи називаються лугами. Слабкі основи дисоціюють у водних розчинах незначною мірою.

Дисоціація сильної основи:

Дисоціація слабкої основи – оборотній процес:

.

Основи з кількома групами ОН^– дисоціюють ступінчато:

;

.

Хімічні властивості

Взаємодія з  кислотними оксидами і з кислотами:

;

.

Взаємодія з амфотерними оксидами і гідроксидами:

;

.

Взаємодія з солями:

- середніми (сильніша основа  витісняє з солі слабку ):

;

- кислими (реакція нейтралізації):

;

- основними (витіснення слабкої основи):

.