Тема 1.

Вступ. Забруднення навколишнього середовища  промисловими викидами.

  

1. На початкових етапах розвитку цивілізації антропогенний вплив на природу був зовсім незначним. Забруднення оточуючого середовища відбувалось, головним чином  за рахунок природних процесів – лісових пожеж, виверження вулканів, пилових бур і т.п. Ці забруднення іноді мали дуже великі розміри, наприклад, внаслідок виверження вулканів в Ісландії в 1783 році над усією Європою більш трьох місяців стояв густий смог – туман з мікрочастинками попелу. Виверження вулкану Кракатау в Тихому океані в 1883 році супроводжувався таким величезним викидом попелу в атмосферу, що шар цього попелу вкрив площу понад 800 тис. км². Подібні явища траплялись і раніше, однак усі вони не мали незворотній характер і минали без будь-яких наслідків для людства.

В процесі подальшої еволюції суспільства в ролі забруднювачів оточуючого середовища все більше стають відходи побутової та трудової діяльності людей. Поступово, з розвитком промисловості, в ґрунт, у водойми та в повітря все більше викидаються відходи виплавки металів, виробництва шкіряних, текстильних, гончарних  виробів, а пізніше – фарб, кислот, селітри та інших хімічних сполук. Розвиток промислових підприємств призвів до того, що навколо багатьох міст з’явилися гори шлакових відходів, терикони пустої породи, відвали сміття, лабіринти покинутих шахт і копалень, озера використаної мертвої води, маса інших промислових та побутових відходів. Рівень забруднення деяких річок в Європі і в Північній Америці ледь призвів до екологічної катастрофи, і тільки надзвичайні міри, що були прийняті буквально в останню мить, дозволили повернути ситуацію з екологією до кращого.

Викиди сполук сірки в атмосферу спричинило появу такого явища, як „кислотні дощі”, які знищують рослинність навіть за тисячі кілометрів від джерела забруднення. Під загрозою знищення знаходяться лісові масиви Європи, гинуть унікальні кедрові та соснові ліси Сибіру.

У міжнародному праві виникло навіть специфічне поняття – „експорт забруднення”, яке має на увазі, що розвинуті держави ліквідують на своїй території найбільш небезпечні, забруднюючи виробництва і відкривають їх у своїх філіях в слаборозвинених країнах, де контроль за екологією не настільки досконалий. Внаслідок цього, кількість шкідливих хімічних речовин в оточуючому середовищі збільшується із року в рік по всій планеті. На сьогоднішній день в розвинених країнах Європи на одну людину в рік утворюється до 150 кг токсичних промислових відходів, в США – до 300 кг на людину.

2. Основні поняття про забруднення навколишнього середовища, класифікація забруднень.

 

Забрудненням навколишнього середовища можна назвати такі зміни якості середовища, які здатні викликати негативні наслідки.

Забруднення навколишнього середовища класифікують наступним чином:

1.    Механічне – забруднення середовища агентами, здійснюючими лише механічну дію, без фізико-хімічного впливу (наприклад : будівельне сміття);

2.     Хімічне – зміни хімічних якостей середовища, які мають негативний вплив на екосистеми;

3.     Фізичне – зміни фізичних параметрів середовища: температурних, радіаційних, хвильових (світлових, електромагнітних, шумових);

3.1    Температурне (теплове) – підвищення температури середовища, головним чином у зв’язку з промисловими викидами нагрітого повітря, води, відпрацьованих газів. Може виникати як вторинні наслідки порушення хімічного складу середовища;

3.2    Світлове – порушення природної освітленості місцевості внаслідок дії штучно створених джерел світла, що може призвести до аномалій у житті рослин і тварин;

3.3     Шумове – збільшення рівня шумів понад звичайного, що може у людини викликати втому, погіршення слуху, зниження уваги на робочому місці. Може викликати аномалії в житті тварин;

3.4     Електромагнітне – зміна електромагнітних властивостей середовища (від дії мереж електропередач, радіо, телебачення), веде до місцевих географічних і біологічних аномалій;

3.5      Радіаційне – збільшення рівня радіоактивних речовин у навколишньому середовищі;

 4.       Біологічне – внесення в екосистеми нових видів рослин або тварин, непритаманних даній екосистемі;

4.1     Біотичне – розповсюдження певних, небажаних біогенних речовин на території , де їх раніше не спостерігалось;

4.2      Мікробіологічне – а) поява надзвичайно великої кількості мікроорганізмів, викликана господарською діяльністю людини;

б) раніше нешкідливі мікроорганізми набувають патогенних властивостей.

Усі вищеперераховані забруднення взаємопов’язані і кожне з них може бути джерелом виникнення інших видів забруднень. Наприклад, хімічне забруднення може викликати підвищену активність мікроорганізмів і, як слідство цього, біологічне забруднення. Оптимальні для життя і діяльності людини умови оточуючого середовища досить вузькі і збільшення або зменшення кордонів цих умов веде до різкого якісного погіршення життя людини. Існують такі верхня і нижня критичні межі параметрів середовища, досягнення яких взагалі веде до катастрофічних наслідків в біологічній сфері. Сучасна індустріалізація має значний вплив на природу в глобальному масштабі. Не зважаючи на те, що більшість забруднюючих речовин викидаються в певних районах планети, внаслідок циркуляції атмосферного повітря і переміщень в водній оболонці Землі, значна частина цих забруднюючих речовин розповсюджується по поверхні земної кулі, викликаючи глобальні забруднення. Сліди промислових відходів знайдені навіть у снігу Антарктиди.

За останні 100 років викиди СО₂ в атмосферу збільшились в 30 разів, сполук сірки – в 15 разів, сполук свинцю – в 20 разів.

Щороку підприємства планети викидають в атмосферу 250 млн. тон пилу, 220 млн. тон  попелу. Тільки за одну годину автомобілі всього світу викидають у повітря 600 тис. тон оксидів вуглецю. Промислові технології щороку поглинають з атмосфери 6 млрд. тон кисню, що в 14 разів більше, ніж потрібно людству для дихання. Ресурси атмосфери не безмежні. За думкою вчених-експертів ООН, антропогенні зміни вже починають відображатись на кліматі планети і на генетичних процесах багатьох видів рослин і тварин. В глобальному плані на даний час в області антропогенного впливу на природне середовище сформулювались такі основні проблеми:

1.    можливі зміни клімату в зв’язку з надходженням в атмосферу вуглекислого газу, техногенного тепла і аерозольних домішок;

2.    порушення озонового шару планети, пов’язане з надходженням в атмосферу фреонів, оксидів азоту та деяких інших речовин;

3.    екологічні наслідки загального забруднення природного середовища і біосфери радіоактивними речовинами, тяжкими металами і пестицидами;

4.    глобальне забруднення вод світового океану нафтопродуктами, промисловими стоками, водним транспортом;

5.    глобальне забруднення атмосфери, переміщення забруднюючих речовин на далекі відстані, випадання кислотних дощів.

Таким чином, масштаби антропогенного впливу на природне середовище, масштаби глобального забруднення природи, вимагають негайно шукати шляхи, що дозволять призупинити негативний вплив людини на природне середовище.