4 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ

Графічна частина курсової роботи оформлюється, як правило, в розрізі виконання основних розділів пояснювальної записки.

Графічна частина курсової роботи має містити графічний та текстово-числовий матеріал, за допомогою якого можна швидко уявити основне завдання курсової роботи, методику проведення та результати дослідження, експериментів та випробувань, конструкцію деталей, вузлів, обладнання, хід технологічного процесу виробництва. У зв’язку з цим, виконання графічної частини повинно відповідати логічній послідовності проведення експериментальних та теоретичних досліджень. В сукупності графічна частина має дозволити студенту належним чином представити основні результати своєї курсової роботи для публічного обговорення.

До графічної частини включають найважливіший ілюстративний матеріал, методику досліджень, характеристику вихідних матеріалів, схеми обладнання чи його функціональних вузлів, основні результати експериментів чи випробувань, ілюстрацію технологічного процесу, тощо. Не дозволяється розміщувати на листах графічної частини матеріали, опис яких не представлений у пояснювальній записці.

Графічна частина виконується у відповідності до вимог діючих стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД). Матеріал представляють з одного боку листа цупкого білого паперу (ватмані) відповідного формату (ГОСТ 2.301–68) з виконанням основного напису в правому нижньому куті (рисунок 5.1) та додаткової графи для позначення номеру документа. Креслення малого формату (А4 та ін.) рекомендується оформлювати на одному листі формату А1 з обов’язковою графічною розбивкою його на відповідні формати. Інші ілюстративні матеріали (фотографії, схеми, графіки, таблиці) можна одночасно подати на одному листі формату А1 без його графічної розбивки. При цьому матеріал має бути згрупований і поданий у вигляді окремих рисунків з обов’язковим підписом.

Оформлення підписів до рисунків та таблиць графічної частини відповідає загальним правилам (див. розділ 4). Але їх нумерацію необхідно проводити в межах кожного листа формату А1. Якщо на листі представлений один рисунок чи одна таблиця їх нумерують за загальними правилами (наприклад, Рисунок 1 Мікроструктура сталі до термообробки).

Основний напис на кресленні розташовується в правому нижньому куті (рисунок 5.2) і оформляється у відповідності з ГОСТ 2.104–2006. У штампі вказується номер креслення чи ілюстративного матеріалу та його назва.

При цьому у верхній частині листа має бути виконана додаткова графа (розмірами 14´70 мм) з позначенням номера креслення, повернутого на 180° для формату А4 і для форматів більше А4 при розташуванні основного напису вздовж довгої сторони листа та на 90° для форматів більше А4 при розташуванні основного напису вздовж короткої сторони листа.

Позначення номеру документації складається з декількох груп цифр та буквених позначень. Його умовне позначення приведене на рисунку 5.2. Кожному «X» відповідає певна цифра, а «Y» – буква.

Обсяг графічної частини встановлюється у кількості листів формату А1 і залежить від характеру курсової роботи.

а

б

Рисунок 5.1 Загальний вигляд листів для оформлення графічної частини з розташуванням основного напису вздовж: а – довгої сторони листа; б – короткої сторони листа.

Рисунок 5.2

Рисунок 5.3 Приклад виконання основного напису