Балістичні ракети середньої дальності – різновид ракетної зброї. Велику частину польоту здійснює балістичною траєкторією, тобто перебуває в некерованому русі. Потрібна швидкість і напрямок польоту повідомляються балістичній ракеті на активній ділянці польоту системою управління польотом ракети. Після відключення двигуна залишок шляху бойова частина, що є корисним навантаженням ракети, рухається балістичною траєкторією. Балістичні ракети можуть бути багатоступеневими, у цьому випадку, після досягнення заданої швидкості відпрацьовані ступені відкидаються. Така схема дозволяє зменшити поточну вагу ракети, тим самим дозволяючи збільшити її швидкість.

Брюссельський договір – військовий договір підписаний 17 березня 1948 року Францією, Великобританією та країнами Бенілюксу.

Валютна інтеграція – цілеспрямований процес поступового зближення та об'єднання валютної політики і валютних відносин країн–учасниць у межах регіональних економічних об'єднань. Валютна інтеграція передбачає створення регіональних зон, у межах яких забезпечується відносно стійке співвідношення курсів національних валют або поступова заміна їх регіональною валютою, а також єдина валю і на політика щодо інших країн і спільне регулювання валютних відносин країн учасниць.

«Валютна змія в тунелі» – система узгоджених валютних курсів між європейськими державами. Введена в дію в 1972 р. з ціллю обмеження амплітуди коливання валют, що входили в Співтовариство країн, по відношенню один до одного. У 1979 р. роль «змії» замінила нова колективна грошова одиниця екю.

Верховенство права – це фундаментальний правовий принцип і правова доктрина, яка передбачає, щожодналюдина не є вище закону, що ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону, і щоніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом

Військова концепція захисту від тероризму – затверджена на Празькому саміті в листопаді 2002 року в якій наголошується на готовності Альянсу допомагати захищати від терористичних нападів, стримувати і запобігати нападам, спрямованим проти населення, території, інфраструктури і збройних сил країн Альянсу, зокрема, через дії проти терористів та тих, хто їх укриває; надавати допомогу національним урядам в доланні наслідків терористичних нападів; підтримувати операції Європейського Союзу чи інших міжнародних організацій або коаліцій, в яких беруть участь держави Альянсу; та в розгортанні збройних сил там і тоді, коли цього вимагатиме виконання таких місій.

Військовий бюджет включає поточні витрати і витрати на утримання, а також капітальні витрати міжнародної військової структури НАТО: Військового комітету, Міжнародного військового штабу, військових агенцій, Верховних командувань НАТО і підпорядковані їм командувань, системи управління й інформації, науково–дослідних установ та сил раннього повітряного попередження і управління НАТО.

Волатильність (Мінливість, англ. Volatility) – статистичний показник, що характеризує тенденцію ринкової ціни або доходу змінюватися з часом. Є одним з найважливіших фінансових показників в управлінні фінансовими ризиками, де становить собою міру ризику використанн яфінансового інструмента за заданий проміжок часу. Найчастіше вираховується середня волатильність. Виражається волатильність в абсолютномуабо у відносному від початкової вартості значенні.

Градуалізм – 1) політика, спрямована на зниження інфляції впродовж тривалого періоду через державне управління сукупним попитом без шкоди для зайнятості, 2) наукова школа, прихильники якої досліджують шляхи та закономірності еволюційного розвитку економічної системи, зокрема без шокової терапії.

Дейтонська мирна угода  – угода  підписана з ініціативи Англії   та   США   між учасниками громадянської війни в Боснії та Герцеговині у листопаді1995   року в місті  Де́йтон   (США) згідно якої передбачалося врегулювання конфліктів у цьому   регіоні.

Декларація Шумана (англ. Schuman Declaration) від 9 травня 1950 року була урядовою пропозицією міністра закордонних справ Франції, Робера Шумана, що мала на меті створення нової форми організації держав у Європі, у вигляді «наднаціональної спільноти».

Демократичні процеси – політичнареформація, система заходів та законів, направлених на впровадження елементів демократії (народовладдя) в країні, суспільстві. 

До́говори́ Європе́йського Сою́зу – міжнародні угоди, укладені між державами–членами ЄС. У таких державах встановлені спільні конституційні основи, інституції Європейського Союзу.

Доктрина »багатонаціональності» характеризується погодженням з суверенним національним контролем і сприяє передачі національних сил у відання командувача НАТО (з можливістю їх відкликання)

Доктрина «багатосторонності» базується на схемі створення «змішаних» сил, в рамках яких ядерною зброєю розпоряджалися б підрозділи з особовим складом, набраним у різних державах

Екю – 1) назва середньовічних золотих і срібних монет Франції. Свою назву вони отримали за зображенням трикутного щита–екю, у якому був поміщений королівський герб. Монетизі схожим зовнішнім виглядом в Іспанії отримали назву «ескудо» (escudo), в Італії – «скудо» (scudo), ці слова такожозначають «щит»; 2) європейська грошова одиниця, попередниця євро (₠, англ. European Currency Unit, ECU – EURO). Грошову одиницю екю запроваджено 1979 р. як центральний елемент Європейської монетарної системи задля підтримки механізму обмінних курсів. В її основу покладено зважений кошик валют. Від 1 січня 1999 року запроваджено євро за курсом 1 екю = 1 євро. Готівковий обіг євро – від 1 січня 2002 року. Назву «євро» було узгоджено 15–16 грудня 1995 року на Мадридському саміті.

Євро – цеєдина валюта Європейського Союзу, запроваджена в 19 із 28 йогокраїн–членів, якіскладаютьЄврозону ЄС. Три країни – Велика Британія, Данія та Швеція – не погодилисявводитиєвро в 1999 році.

Європейський валютний інститут – (англ. EuropeanMonetaryInstitute) – засновано згідно з Договором про Європейський Союз, розпочав свою діяльність наприкінці 1993 р. у Франкфурті на Майні з метою подальшого зміцнення економічного й монетарного співробітництва та підготування до кінцевого етапу формування Економічного та монетарного союзу. 1998 року на його основі створено Європейський центральний банк.

Європейський валютний система – (англ. European Monetary System, EMS) – регіональна валютна система, спрямована на об'єднання валют Спільного ринку у спільну одиницю.Усі країни–члени, за винятком Великобританії, прийняли концепцію ЄВС, яка набула чинності у квітні 1979 р. Європейська Валютна Система почала свою роботу у 1979 р. Європейська валютна система замінила тогочасну «валютну змію». Вона об'єднала валюти держав–учасниць через механізм обмінних курсів, який регулював їхні відхилення від «європейської грошової одиниці» – екю (англ.European Currency Unit, ECU). Після непевного старту, Європейська монетарна система (ЄМС) допомогла країнам–учасницям боротися з інфляцією та відновити економічне зростання; стала перехідним етапом на шляху до економічного та монетарного союзу. Її головною метою було забезпечення стабільності курсів валют держав–членів Співтовариства. Зараз ця система трансформувалась у запровадження євро.

Європейський валютний союз – це Європейська валютна система (ЄВС) є регіональною міждержавною валютною системою і представляє собою зону стабільних валютних курсів.

Європе́йська економічна зо́на (ЄЕЗ) або Європе́йський економі́чний про́стір (ЄЕП) (англ. European Economic Area) – зона вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили, що включає в себе країни Європейського Союзу і країни Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), крім Швейцарії.

Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) – система до якої входять Європейський центральний банк та центральні банки країн ЄС, створена передусім для забезпечення стабільності цін.

Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) – на момент створення являло собою міждержавну організацію шести західноєвропейських країн: Франції, ФРН, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу. Створене для об'єднання національних господарств країн – учасниць у єдиний Спільний ринок.

Європейський Союз – це унікальне об’єднання країн Європи, які через створення спільного ринку, економічного та валютного союзу, а також шляхом реалізації спільної політики й діяльності мають на меті забезпечити безперервне економічне зростання, соціальний розвиток і згуртованість країн-учасниць.

Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і їх державами-членами з одного боку та Україною, з другого боку, щодо забезпечення у відповідних рамках політичного діалогу, який сприятиме розвитку тісних політичних відносин; сприяння розвитку торгівлі, інвестицій і гармонізації економічних відносин між сторонами; створення основ взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, науково-технічного і культурного співробітництва; підтримка зусиль України щодо зміцнення демократії і переходу до ринкової економіки. Європейський вектор означає, що Україна обрала стратегічним напрямком розвитку інтеграцію в європейський економічний і політико-правовий простір.

Євроінтеграція – це процес політичної, юридичної, економічної інтеграції європейських держав, у тому числі й частково розташованих в Європі.

Європейська інтеграція – це процес політичної, юридичної, економічної (а в деяких випадках – соціальної та культурної) інтеграції європейських держав, у тому числі й частково розташованих в Європі. На даний момент європейська інтеграція досягається в основному за рахунок розширення Європейського Союзу та Ради Європи.

Західноєвропейський Союз (ЗЄС)(англ. Western European Union) – організація, створена на основі Брюсельського договору 1948 року про співпрацю в економічній, соціальній і культурній галузях та колективну самооборону, який підписали Бельгія, Великобританія, Люксембург, Нідерланди та Франція.

Зброя масового знищення –  зброя, призначена для нанесення масових втрат або руйнувань на великій площі.  

Зона вільної торгівлі – тип міжнародної інтеграції, при якій в країнах-учасниках скасовуються митні збори і податки, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі згідно з міжнародним договором.

Комітет оборонного планування – є частиною військової структури з планування оборони, щоб направляти і контролювати цей процес.

Контр терористична операція –  спеціальні заходи, спрямовані на припинення терористичної акції, забезпечення безпеки фізичних осіб, знешкодження терористів, а також на мінімізацію наслідків терористичної акції.

Копенгагенські критерії – це критерії вступу до ЄС, були підтверджені в грудні 1995 р. на Мадридському засіданні Європейської Ради, яка підкреслила, крім того, значення перебудови адміністративних структур країни-заявника і створення умов поступової гармонійної інтеграції в ЄС.

Країна-кандидат – це країна, яка щодо вступу до певного об’єднання відповідає його критеріям вступу.

Критерії конвергенції (зближення) (Convergence Criteria), Маастрихтські критерії – умови, виконання яких дає державам ЄС право приєднатися до третього етапу Економічного й монетарного союзу (ЕМС).

Маастрихтські критерії – являють собою певні стандарти фінансово-економічного розвитку країни-претендента на вступ в єврозону.

Миротворчі операції – операції збройних сил без застосування зброї, за винятком випадків самооборони, які здійснюються за згодою основних воюючих сторін і призначені для спостереження за дотриманням угоди про перемир'я.

Миротворчий контингент ООН – військові контингенти країн – членів   ООН, виділені за   Статутом ООН   з метою запобігання або ліквідації загрози миру і безпеки шляхом спільних примусових дій (військова демонстрація,   блокада тощо), якщо заходи економічного і політичного характеру виявляться або виявилися недостатніми.

Міжнародна безпека – система міжнародних відносин, що заснована на дотриманні усіма державами загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, виключає вирішення спірних питань і розбіжностей між ними за допомогою сили або загрози

Міжнародні сили сприяння безпеці (англ. International Security Assistance Force, ISAF) – міжнародна коаліційна місія зі сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан під проводом НАТО, що була заснована Радою Безпеки ООН , відповідно до Розділу VII Статуту ООН, у грудні 2001 року у відповідності до Резолюції 1386, згідно Боннської угоди 2001 року. Головним завданням цієї багатонаціональної місії є тренування Афганських національних сил безпеки та допомога уряду Афганістану у побудові миру в країні,що відновлюється після десятиліть громадянської війни, а також запобігти тому, щоби вона знову стала притулком для терористів .

НАТО –  Організа́ція Північноатланти́чно годо́говору, також Північноатланти́чний алья́нс або НА́ТО (від англ. North Atlantic Treaty Organization – NATO, фр. L' Organisationdu Traitéde l' Atlantique Nord – OTAN) – міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз 28 держав Північної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949.

Оборонне планування – є основою усіх операцій НАТО військового характеру та побудоване таким чином, аби збройні сили Альянсу були готові до виконання повного спектра оборонних планів і політики, від звичайного стримування до врегулювання конфліктів, підтримання миру, гуманітарних операцій та інших оперативних завдань.

Організації з безпеки і співробітництва в Європі – міжнародна міжурядова регіональна організація, яка являє собою об’єднання європейських держав, метою якого є забезпечення стабільного миру і безпеки на континенті, погоджене вирішення проблем роззброєння та співробітництва між державами.

Паризький договір – Договір про заснування Європейської спільноти з вугілля та сталі. Взагалі перший договір, що об'єднав кілька країн Європи. Підписаний у Парижі18 квітня1951 року, набув чинності 23 липня 1952 року, втратив чинність 23 липня 2002 року. Два основних фундаментальних документи Договір про функціонування Європейського Союзу (підписаний у Римі в 1958 році як Договір про створення Європейського економічного співтовариства) і Договір про Європейський Союз (підписаний у Маастрихті в 1992 році) та ряд взаємопов'язаних з ними договорів відображають принципи функціонування ЄС. Договори неодноразово змінювалися і коригувалися впродовж 65 років з моменту їх підписання. Повний об'єднаний варіант двох основних договорів регулярно публікується Європейською комісією. Маастрихтський договір, крім офіційного створення ЄС, також об'єднав Європейські Спільноти, та дві інші підвалини політичної співпраці: спільну зовнішню та безпекову політику і співпрацю у сфері правосуддя та внутрішніх справ. Також договором запроваджувалися посади європейського омбудсмена, європейського інспектора з захисту даних, Комітет регіонів, узгоджувалась процедура спільного ухвалювання рішень, а також розширювалась сфера застосування процедури голосування кваліфікованою більшістю. Ратифікація Договору про ЄС наразилася на значні перешкоди. Зокрема, референдум у Данії 1992 року відкинув її; лише повторний референдум наступного року ратифікував Угоду.

Партнерство заради миру вважається операційною ланкою Євроатлантичного партнерства, а його суть полягає в партнерстві між окремою країною-партнером і Альянсом, яке формується на індивідуальній основі, згідно з індивідуальними потребами цієї країни, та реалізується спільно на такому рівні і з такою швидкістю, які обирає уряд кожної країни-учасниці.

Північноатлантична рада ( англ. North Atlantic Council, NAC ) – основний орган прийняття політичних рішень Організації  Північноатлантичного договору (НАТО), що складається з постійних представників від країн-членів.

План Маршала (англ. European Recovery Program, MarshallPlan) – програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни. Висунуто 1947 року держсекретарем США Джорджем К. Маршаллом (почала діяти в квітні 1948).

План Вернера – у грудні 1969р. у Гаазі було прийнято рішення про поетапний перехід до економічного та валютного союзу. У жовтні 1970р. у Копенгагені було затверджено план поетапного створення економічного та валютного союзу – так званий план Вернера, за яким цілями Європейської економічної спільноти було визначено: повну і безповоротну конвертованість валют, ліквідацію меж коливань валютних курсів, безперечне фіксування валютних паритетів та повна лібералізація руху капіталів. План Вернера був розрахований на завершення створення валютного союзу у 1980р.

План Делора – у лютому 1992р. 12 країн ЄС підписали Договір про поетапне формування валютно-економічного союзу, який набрав чинності з 1 листопада 1993 р. Порівняно з умовами Римської угоди це рішення символізувало якісно новий етап валютної інтеграції в Європі. План Делора став підґрунтям подальшого руху країн-учасниць до вищого ступеня інтеграції. За доповіддю Делора, найкращим підходом у досягненні ЄЕВС було використання концепцій пара­лелізму та градуалізму. Згідно з концепцією паралелізму, економіч­ний та валютний союзи розглядалися як складові єдиного цілого, які мали рухатися до цілі паралельно. Концепція градуалізму знайшла свій прояв у визначенні планом Делора поетапного досягнення валютного союзу.

План дій Партнерства в боротьбі з тероризмом оголошений на Празькому саміті в листопаді 2002 року, забезпечує рамки співпраці проти тероризму, в яких визначено ролі партнерства та інструменти з боротьби з тероризмом і долання його наслідків.

План дій що́до чле́нства в НАТО – програма дій для країн кандидатів у члени організації. Відповідно до статті 10 Північноатлантичного договору НАТО залишається організацією відкритою для прийому нових країн. ПДЧ прийнято 24 квітня 1999 року на саміті НАТО у Вашингтоні, США.

План Маршалла – програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни. Висунуто 1947 року держсекретарем США Джорджем К. Маршаллом (почала діяти в квітні 1948).

Преференції – переваги, пільги, надані окремим державам, підприємствам, організаціям для підтримки певних видів діяльності.

Програма «Партнерство заради миру» – створена у 1994 році програма військової співпраці НАТО з 23 європейськими державами та колишніми республіками СРСР з Центральної Азії, які не є членами альянсу.

Промисловий переворот – це перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який забезпечував впровадження у промислове виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

Ради Безпеки ООН – постійно діючий орган Організації Об'єднаних Націй, на який, відповідно до статті 24 Статуту ООН, покладено відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Рада Безпеки входить до 6 «головних органів» ООН.

Рада Європи (РЄ) утворена 5 травня 1949 року «з метою досягнення більшого єднання між її членами для збереження та втілення в життя ідеалів і принципів, які є їхнім спільним надбанням, а також сприяння їх економічному та соціальному прогресу».

Реформи – це перетворення, зміна, перевлаштування якої-небудь сторони суспільного життя (порядків, інститутів, установ), що не знищує основ існуючої соціальної структури.

«Ри́мські договори́» (англ. Treaties of Rome) – два основоположні євроінтеграційні договори, підписані в Римі 25 березня 1957 року: Договір про заснування Європейської економічної спільноти і Договір про заснування Європейської спільноти з атомної енергії.

Ринкова економіка – економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.

Система колективної безпеки –  являє собою систему спільних дій усіх держав світу або певного географічного регіону для запобігання й усунення загрози миру й придушення актів агресії чи інших порушень миру.

Соціальний розвиток – це процес життєдіяльності людства та його складових частин (рас, мегаетносів, етносів, субетносів) у навколишньому природному середовищі, який зумовлений як свободою людської волі, так і об'єктивними закономірностями.

Шенгенська угода – договір «Про скасування паспортного митного контролю між країнами Європейського Союзу», первинно підписаний 14 червня 1985 сімома європейськими державами Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Францією, Німеччиною, Португалією та Іспанією).

Шенгенська зона включає в себе 26 європейських держав, що приєдналися до однойменної угоди, підписаної в місті Шенген (Люксембург) в 1985 році.

Якість життя – ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини. Якість життя визначається порівнянням фактичного рівня задоволення потреб із базовим.