Анотація дисципліни
“ Фізіологія рослин ”
“ Фізіологія рослин ” є складовою
частиною нормативно-методичного забезпечення
навчального процесу і передбачена для підготовки фахівців за спеціальністю 201 Агрономія
денної та заочної форм навчання.
Зміст програми
передбачає лекційні, практичні заняття
і самостійну роботу студентів.
По закінченні вивчення
курсу – екзамен
Мета та завдання курсу
Основна мета вивчення
даного курсу полягає у формуванні у студентів
професійних знань щодо процесів життєдіяльності
рослинного організму та планомірного управління ним.
Дослідження фізіологічних
процесів, які відбуваються в рослинах, неможливе без знання анатомії, морфології і біохімії, а також фізики й хімії, висновками, законами та методами яких користується фізіологія рослин. Предметом фізіології рослин є не тільки окремі компоненти
живого, а передусім пізнання
механізмів інтеграції фізіологічних функцій на рівні цілісного рослинного організму..
Зв’язки між дисциплінами
Єдність об'єктів
і методів дослідження обумовлює тісні взаємозв'язкидисципліни "Фізіології
рослин" з іншими навчальними дисциплінами: "Біофізика", "Хімія",
"Хімічний захист рослин (фітофармакологія) з
основами агротоксикології", "Ботаніка", "Агрохімія".
Знання, отримані з даного курсу будуть використані студентами при написанні
дипломних проектів.
Вимоги до знань і вмінь студентів
Знання, що набуваються студентами у процесі вивчення даного курсу
– історію, сутність, значення, проблеми та перспективи розвитку фізіології рослин;
– функції клітин,
тканин і рослини загалом, а
також перетворення, які в них проходять;
– методи визначення інтенсивності фотосинтезу та дихання
у рослинних організмів;
– механізми гормональної
регуляції на генному та мембранному рівнях, застосування фітогормонів у захисті рослин;
– фізіологічні основи
зміни метаболізму рослин під час дії стресових факторів;
– залежність фізіологічних
процесів від основних внутрішніх факторів та умов навколишнього середовища;
Вміння, що набуваються студентами у процесі вивчення даного курсу
– застосовувати знання з
фізіології рослин в практиці;
– використовувати основні
фізіологічні показники рослин для створення структуризованої
бази даних, що характеризує потоки і елементи системи „грунт–рослина–клімат–урожайність”;
– здійснювати контроль, прогноз
та управління продукційним процесом формування
запрограмованої урожайності.