Анотація дисципліни Фізіологія рослин

Фізіологія рослин ” є складовою частиною нормативно-методичного забезпечення навчального процесу і передбачена для підготовки фахівців за спеціальністю 201 Агрономія денної та заочної форм навчання.

Зміст програми передбачає лекційні, практичні заняття і самостійну роботу студентів. По закінченні вивчення курсу – екзамен

Мета та завдання курсу

Основна мета вивчення даного курсу полягає у формуванні у студентів професійних знань щодо процесів життєдіяльності рослинного організму та планомірного управління ним.

Дослідження фізіологічних процесів, які відбуваються в рослинах, неможливе без знання анатомії, морфології і біохімії, а також фізики й хімії, висновками,  законами та методами яких користується фізіологія рослин. Предметом фізіології рослин є не тільки окремі компоненти живого, а передусім пізнання механізмів інтеграції фізіологічних функцій на рівні цілісного рослинного організму..

Зв’язки між дисциплінами

Єдність об'єктів і методів дослідження обумовлює тісні взаємозв'язкидисципліни "Фізіології рослин" з іншими навчальними дисциплінами: "Біофізика", "Хімія", "Хімічний захист рослин (фітофармакологія) з основами агротоксикології", "Ботаніка", "Агрохімія". Знання, отримані з даного курсу будуть використані студентами при написанні дипломних проектів.

Вимоги до знань і вмінь студентів

Знання, що набуваються студентами у процесі вивчення даного курсу

історію, сутність, значення, проблеми та перспективи розвитку фізіології рослин;

функції клітин, тканин і рослини загалом, а також перетворення, які в них проходять;

методи визначення інтенсивності фотосинтезу та дихання у рослинних організмів;

механізми гормональної регуляції на генному та мембранному рівнях, застосування фітогормонів у захисті рослин;

фізіологічні основи зміни метаболізму рослин під час дії стресових факторів;

залежність фізіологічних процесів від основних внутрішніх факторів та умов навколишнього середовища;

Вміння, що набуваються студентами у процесі вивчення даного курсу

– застосовувати знання з фізіології рослин в практиці;

– використовувати основні фізіологічні показники рослин для створення структуризованої бази даних, що характеризує потоки і елементи системи „грунт–рослина–клімат–урожайність”;

– здійснювати контроль, прогноз та управління продукційним процесом формування запрограмованої урожайності.