ПРАКТИЧНА РОБОТА 3. Економічна і соціальна ефективність удосконалення організації праці

 

Мета: дослідження економічної та соціальної ефективності заходів з організації праці; визначення шляхів її удосконалення.

 

Завдання: визначити вплив заходів з організації праці на продуктивність праці; дослідити фактори підвищення продуктивності праці; обґрунтувати економічну доцільність оцінки впровадження заходів із НОП; дослідити показники та критерії економічної та соціальності ефективності вдосконалення організації праці.

 

Питання для розгляду та обговорення:

1.         Вплив заходів з організації праці на продуктивність праці.

2.         Фактори підвищення продуктивності праці.

3.         Цілі розрахунку економічної ефективності заходів з організації праці. Економічна доцільність оцінки впровадження заходів із НОП.

4.         Показники економічної ефективності вдосконалення організації праці.

5.Методика розрахунку показників економічної ефективності щодо вдосконалення процесу організації праці.

6.         Соціальна ефективність удосконалення організації праці.

7.         Взаємозв’язок між соціальною та економічною ефективністю організації праці.

 

Питання для самоконтролю:

1.         Дайте визначення понять “продуктивність праці” та “ефективність праці”.

2.         Як проявляється вплив заходів з організації праці на продуктивність праці?

3.         Назвіть фактори підвищення продуктивності праці.

4.         З якою метою розраховується економічна ефективність впровадження заходів з організації праці?

5.         Які Ви знаєте основні та часткові показники економічної ефективності заходів з організації праці?

6.         У чому проявляється соціальна ефективність впровадження заходів з організації праці?

7.         Розкрийте суть взаємозв’язку між соціальною та економічною ефективністю організації праці. Яким чином це явище можна дослідити?

Приклади розв’язування типових задач

Приклад 1. Розрахувати економічну ефективність комплексу заходів з НОП, якщо впровадження підвищить продуктивність праці на 8 %. Базова собівартість продукції на дільниці становить 400 тис. грн, питома вага умовно-постійних витрат у собівартості – 25 %, а збільшення поточних витрат – 3 тис. грн, одноразові затрати – 10 тис. грн, нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності Е_н = 0,15.

Приклад 2. За планом НОП на дільниці механічного цеху крупносерійного виробництва передбачається провести додаткове навчання робітників, які обслуговують токарні напівавтомати, та сумістити професії операторів-верстатників і налагоджувальників. Дослідження, проведені лабораторією НОП, показали, що верстатник у середньому під час очікування налагоджувальника та проведення наладки простоює 35 хв. Суміщення професій дозволить скоротити втрати часу, підвищити продуктивність праці та збільшити обсяг виробництва. Визначте річний економічний ефект. Дані наведені у таблиці 3.1.

 

 

 

Приклад 3. Згідно з планом НОП у цеху передбачається впровадження раціонального режиму праці та відпочинку (введення регламентованих перерв, фізкультпауз, функціональної музики) на дільниці збирання та випробовування приладів. Дослідження, проведені відділом НОП, показали, що після впровадження раціонального режиму праці і відпочинку питома вага фази підвищеної працездатності у спільному фонді робочого дня зросла у робітників з 0,5 до 0,6.

Визначити, на скільки зросте продуктивність праці, та який буде отриманий річний економічний ефект від впровадження раціональних режимів праці і відпочинку. Вихідні дані наведені у табл. 3.2.

 

 

Задачі для самостійного розв’язання на практичних заняттях

 

Задача 1. Визначити економічну ефективність заходів щодо поліпшення організації праці, якщо до впровадження заходів собівартість одного виробу становила 12 грн, після впровадження — 11 грн 30 коп.; річний обсяг виробництва після впровадження заходів становить 40 500 одиниць, капітальні витрати — 96 тис. грн, Ен — 0,25.

Задача 2. Токар, очікуючи налагоджувальника втрачає 25 хв робочого часу. В цеху впроваджено стандартне обслуговування робочих місць, внаслідок чого скоротились втрати робочого часу на 20 хв. У цеху працює 35 токарів, річний фонд робочого часу кожного становить 230 днів, 1720 годин рівень виконання норм праці 110 %. Середньомісячна заробітна плата — 350 грн.

Визначити економічну ефективність стандартного обслуговування робочих місць:

– додатковий фонд робочого часу внаслідок скорочення його втрат;

– додатковий обсяг продукції (в нормо/годинах і в натуральному вираженні) норма часу на випуск одиниці продукції дорівнює Нч = 2,5 нормо/години;

– підвищення продуктивності праці;

– економію кількості;

– економію заробітної плати;

– економію відрахувань до фондів із заробітної плати;

– річний економічний ефект.

 

Виробнича ситуація

 

На підставі вихідних даних таблиці 3.3. необхідно:

1.      визначити рівні організації праці у трьох цехах заводу;

2.      запропонувати заходи з покращення організації праці;

3.      розрахувати очікуваний рівень організації праці;

4.      розрахувати можливий ріст продуктивності праці по заводу у цілому за рахунок організаційних резервів (кращого використання сукупного фонду робочого часу);

5.      передбачити реальне зменшення втрат робочого часу залежно від очікуваної ефективності запропонованих заходів.

 

 

Ділова гра

Ділова гра проводиться для визначення ефективності заходів за даної виробничо-економічної ситуації за умовами праці. Всі студенти розбиваються на 3 відділи по 6-8 чол. і 1 бюро з 2-4 чол.

1-й відділ “Профілактики захворювань” складається з двох бюро по 3-4 чол. Спочатку розраховується зростання продуктивності праці при виконанні комплексу заходів (1). Потім одне бюро визначає економічний ефект за умови збільшення обсягу виробництва за рахунок зростання продуктивності праці при зниженні захворюваності. Одночасне друге бюро розраховує економічний ефект за умови незмінного обсягу виробництва і скорочення чисельності працівників за рахунок зростання продуктивності праці. Результати надаються у звідно-економічний відділ.

2-й відділ “Усунення виробничих шкідливостей” також складається з двох бюро по 3-4 чол. Перше бюро розраховує економічний ефект від усунень скороченого робочого дня (за рахунок відповідного зростання продуктивності праці та збільшення випуску продукції); друге бюро визначає ефект від скорочення додаткових відпусток за роботу в шкідливих умовах праці, враховуючи як зростання продуктивності праці, так і економію на виплатах за час додаткових відпусток.

Бюро охорони праці визначає у двох варіантах економічний ефект від повного усунення виробничого травматизму. Перший варіант передбачає окрім економії на оплаті листків недієздатності збільшення обсягу виробництва та економію на умовно-постійних витратах; другий – економію за рахунок можливого скорочення чисельності працівників.

Економічний відділ перевіряє всі розрахунки, обирає та обґрунтовує оптимальний варіант, визначає суму економічного ефекту за всіма видами розрахунків, а також річний економічний ефект і термін окупності витрат, якщо вони складають: а) 550 тис. грн; б) 720 тис. грн; в) 830 тис. грн. (Е_н = 0,15).

Завершальним етапом ділової гри є коротка доповідь начальника економічного відділу про результати розрахунків і впровадження найбільш ефективних заходів.

Вихідні дані для ділової гри:

1. Обсяг товарної продукції у базовому  році – 43500 тис. грн.

2. Чисельність виробничого персоналу – 2825 чол.

3. Фонд робочого часу на одного працівника – 228 днів за рік.

4. Витрати на 1 гривню товарної продукції – 89 коп.

5. Питома вага умовно-постійних витрат у собівартості – 18%.

6. Середній денний заробіток одного працівника – 10 грн 52 коп.

7. Розмір відрахувань на соціальне страхування – 14 %.

8. Втрати із-за тимчасової непрацездатності за хворобою – 19210 днів.

9. Середній розмір оплати за листками непрацездатності – 8 грн. 12 коп. за день.

10. Число випадків виробничого травматизму – 16.

11. Тимчасова непрацездатність за виробничими травмами – 368 люд.-днів.

12. Чисельність робітників із скороченим робочим днем (36-годинний робочий тиждень) – 420 чол.

13. Кількість робітників на дільницях зі шкідливими умовами праці, яким надаються додаткові відпустки: тривалістю 12 робочих днів – 633 чол., 6 робочих днів – 825 чол.

Основні заходи та очікуваний ефект:

1. Комплекс заходів щодо усунення несприятливих санітарно-гігієнічних умов праці та профілактики захворювань. Очікуваний ефект: зниження втрат робочого часу за хворобами на 35 %.

2. Заміна та модернізація устаткування, зміна технології на всіх видах робіт з особливо шкідливими умовами. У результаті повністю усувається необхідність скорочення робочого дня, у 600 робітників додаткова відпустка стане – 6 днів, замість 12, у 825 – відміниться шестиденна додаткова відпустка.

3. Комплекс заходів щодо техніки безпеки (дистанційне керування, виведення працівників із небезпечних зон, створення надійних загороджень  рухомих частин механізмів), у результаті повністю усувається можливість нещасних випадків.

.