Тема 7. Міжнародна і європейська діяльність України в області
стандартизації
План
7.1.
Міжнародна стандартизація та участь у ній України
7.2.
Європейська стандартизація та участь у ній України
7.1. Міжнародна
стандартизація та участь у ній України
Перші національні
організації зі стандартизації були утворені у Великобританії (1911 р.),
Німеччині (1917 р.), Франції і США (1918 р.). Розвиток економічних зв'язків між
країнами і розширення робіт зі стандартизації в промислово розвинених країнах
вимагали їхньої координації.
У 1926 р. була створена
міжнародна федерація національних асоціацій зі стандартизації – ISA, до складу
якої ввійшло близько 20 національних органів зі стандартизації.
У 1946 р. 25 країн під
егідою ООН утворили Міжнародну організацію зі стандартизації – ISO, що успішно
працює і зараз. Ціль її утворення булла сформульована в такий спосіб: "…сприяти
успішному розвиткові стандартизації в усім світі".
Рис. 7.1. Організаційна
структура ISO
У 1904 р. була створена
міжнародна електрична комісія – IEC, що з 1946 р. разом з ISO і її комітетами
проводить активну роботу зі стандартизації. На першому етапі розроблялися
посібники ISO/IEC зі стандартизації, надалі робота була спрямована на розробку
стандартів до управління якістю і сертифікації. Результатом цієї роботи стало
створення в 1987 році технічним комітетом ISO/ТК 176 "Управління якістю і
забезпечення якості" стандартів серії ISO 9000, а в 1990-1995 р. – серії
стандартів ISO 10000.
Організаційно в ISO входять керівні і виконавчі органи. Керівні органи:
Генеральна асамблея (найвищий орган), Рада, Технічне керуюче бюро. Виконавчі
органи — технічні комітети (ТК), підкомітети, технічні консультативні
групи (ТКГ).
Генеральна асамблея — це зібрання керівних осіб і делегатів,
призначених комітетами-членами. Кожний комітет-член має право представити не
більше трьох делегатів, але їх можуть супроводжувати спостерігачі.
Члени-кореспонденти і члени-абоненти беруть участь як спостерігачі.
Рада керує роботою ISO у перервах між сесіями Генеральної
асамблеї. Рада має право, не скликаючи Генеральну асамблею, направити в
комітети-члени опитування для консультації або доручити комітетам-членам їх
вирішення. На засіданнях Ради рішення приймаються більшістю голосів присутніх
на засіданні комітетів-членів Ради. У період між засіданнями і при необхідності
Рада може приймати рішення шляхом переписки.
Раді ISO
підпорядковується сім комітетів: PLACO (Технічне бюро), STACO (Комітет з
вивчення наукових принципів стандартизації), CASCO (Комітет з оцінювання
відповідності), INFCO (Комітет з науково-технічної інформації і послуг), DEVCO
(Комітет з надання допомоги країнам, що розвиваються), COPOLCO (Комітет із
захисту інтересів споживачів), REMCO (Комітет зі стандартних зразків).
На початок 2014 року до ISO входило 164
країни (117 членів, 41 член-кореспондент, 4 члени-абоненти) із 205 країн зі
своїми національними організаціями зі стандартизації. Україну в ISO до 2011
року представляв Державний
комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики поки не був ліквідований в ході
адміністративної реформи Віктора Януковича у 2011 році. Станом на 2016 рік
Україну в ISO представляє Державне підприємство «Український науково-дослідний і
навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»). Загалом у складі ISO більше ніж 80 комітетів-членів. Крім
комітетів-членів членство ISO можуть мати статус членів-кореспондентів, котрі є
організаціями з стандартизації держав на стадії розвитку. Категорія
член-абонент введена для країн що розвиваються.
У
рамках виконання зобов’язань національного члена ISO, забезпечується:
— ведення
національного секретаріату ISO;
— участь в
технічній роботі структурних підрозділів ISO (комітетах ISO CASCO, DEVCO,
COPOLCO, технічних комітетах, підкомітетах, робочих групах). Українські технічні комітети зі
стандартизації (ТК) беруть участь у
діяльності структурних підрозділів (комітетів
та підкомітетів) Організації в статусі активного члена (Р-член) або
члена-спостерігача (О-член);
— ведення
секретаріатів структурних підрозділів (комітетів, підкомітетів, робочих
груп);
— систематичне
отримання та опрацьовування текстів проектів стандартів ISO, щойно
опублікованих стандартів, інших документів та пересилання їх за призначенням
(формування Національного фонду нормативних документів міжнародними
стандартами ISO, забезпечення ТК
проектами стандартів, щойно опублікованими стандартами та іншими технічними
документами в електронному форматі).
—
отримання та опрацювання документів Центрального секретаріату ISO та комітетів
ISO COPOLCO, DEVCO, CASCО (Національний секретаріат опрацьовує документи Центрального секретаріату ISO та
керівних комітетів ISO: циркулярні листи, стратегічні та робочі документи тощо
і передає їх за призначенням до національних ТК);
—
запровадження міжнародних стандартів
ISO як національних;
—
участь в щорічних міжнародних заходах
ISO.
7.2. Європейська стандартизація
та участь у ній України
До європейських
організацій, що займаються стандартизацією, відносяться: Європейський комітет
зі стандартизації – CEN, створений у 1961р., і Європейський комітет зі
стандартизації в електротехніці – CENELEC.
Діяльність CEN у напрямку
стандартизації систем якості знайшла своє відображення в створенні європейських
стандартів EN 29001, EN 29002, EN 29003, що аналогічні стандартам ISO 9001, ISO
9002, ISO 9003.
Після одержання
незалежності Україна проводить активну політику інтеграції в міжнародні і
європейські структури і співпрацює також із країнами СНД.
У 1992 р. у м. Москві
Україною була підписана угода про проведення погодженої політики зі
стандартизації, метрології і сертифікації. Відповідно до угоди утворена
Міждержавна рада з цих питань, а також було передбачено, що державні стандарти
колишнього Радянського Союзу є власністю всіх держав, що підписали угоду, і
використовуються як державні до розробки своїх національних стандартів.
У січні 1993 р. Україна
була прийнята в члени Міжнародної організації ISO, а в лютому цього ж року – у
члени Міжнародної електротехнічної комісії IEC, що дає їй право нарівні з
іншими 90 країнами світу брати участь у діяльності більш ніж 1000 міжнародних
робочих органах, технічних комітетах зі стандартизації і використовувати у
своїй роботі більш 12 тис. міжнародних стандартів.
ІЕС є провідною організацією, яка розробляє і
публікує міжнародні стандарти для електричних, електронних та споріднених
технологій. Ці стандарти є основою для національної та регіональної
стандартизації, а також посиланням для планування міжнародних тендерів і
контрактів.
ІЕС
охоплює всі електротехнології, включаючи електроніку, магнетизм та
електромагнетизм, мультимедіа, телекомунікації, вироблення та розповсюдження
енергії, а також об’єднані загальні дисципліни, такі як термінологія та
символи, електромагнітна сумісність, вимірювання, випробування, проектування та
розроблення, безпека і навколишнє середовище.
Багатосторонні
системи оцінки відповідності ІЕС є єдиними світовими системами, які базуються
на міжнародних стандартах. Їхня мета – допомогти усунути технічні бар’єри у
міжнародній торгівлі. Усунення зайвих перешкод та зменшення витрат на
випробування і сертифікацію дає можливість промисловості продавати свою продукцію
значно швидше та дешевше.
ІЕС має три глобальні системи оцінки відповідності:
-
IECEE - всесвітня система оцінки відповідності і
сертифікації для електричного обладнання і компонентів;
-
IECQ-IEC - система оцінки якості електронних компонентів;
-
IECEx - система сертифікації стандартів обладнання,
яке використовується в вибухонебезпечних
атмосферах.
У своїй міжнародній
діяльності НОС України проводить єдину технічну політику в таких основних
напрямках:
▪ гармонізація
національних стандартів з відповідними міжнародними і європейськими, або їхнє
пряме впровадження;
▪ забезпечення як
можна більшої відповідності національних стандартів вимогам ринку, включаючи
вимоги Світової організації торгівлі (WTO), особливо в галузях, де Україна має
визначений науково-виробничий потенціал, для забезпечення і посилення ринкових
позицій у міжнародному поділі праці;
▪ забезпечення
простого доступу експортерів до міжнародних стандартів шляхом розвитку
національного інформаційного фонду стандартів і поширення необхідної інформації
через засоби масової інформації і спеціальні видання.
У 1994 р. Україна подала
заявку на вступ в GATT/WTO. Це повинно сприяти усуненню зайвих труднощів у
зовнішній торгівлі, підвищенню якості і конкурентоздатності української
продукції, підтримці вітчизняного товаровиробника, захистові прав споживачів і
запобіганню реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я, майна
громадян і навколишнього середовища.
У 1997 році Україна була
прийнята в Європейські організації зі стандартизації CEN.
Діяльність
CEN спрямована на більш ефективне впровадження європейських стандартів
національними органами стандартизації, полегшення гармонізації національних
стандартів і розроблення нових узгоджених документів.
CEN
тісно співпрацює з Європейським комітетом зі стандартизації в електротехніці (CENELEC),
Європейським інститутом телекомунікаційних стандартів (ETSI), а також ISO.
Близько 27 % європейських стандартів є ідентичними до міжнародних стандартів
ISO.
1 січня
2005 року український національний орган у сфері технічного регулювання отримав
у CEN статус Партнерського органу зі стандартизації (PSB). Такий статус надав
право українським фахівцям брати участь у роботі трьох технічних комітетів CEN.
З 1
січня 2008 року - Україна представлена в CEN
як афілійований член.
Національні ТК країн - афілійованих
членів мають право брати участь у роботі технічних комітетів CEN у статусі
спостерігача. Такий статус не передбачає участі українських ТК у роботі з
розроблення проектів стандартів, зокрема у голосуванні за такими проектами,
проте надає право своєчасно ознайомлюватись з усіма новими стандартами та
проектами стандартів, а також, за бажанням, висловлювати свої зауваження та
пропозиції щодо цих документів. Водночас, афілійований член має впроваджувати
як національні нові європейські стандарти, розроблені технічними органами, в
яких беруть участь національні ТК у статусі спостерігача; вилучати суперечливі
національні стандарти та сповіщати Центральний секретаріат CEN про такі
національні запровадження європейських стандартів.
Національні
технічні ТК отримують технічні документи CEN, у тому числі опубліковані
європейські стандарти, а також проекти європейських стандартів на електронних
носіях, розроблених структурними підрозділами CEN, з метою актуалізації фондів
нормативних документів та використання в
роботі з розроблення стандартів.
Національний секретаріат
має доступ до серверів глобальної директорії CEN (Global Directory II-PROD), електронної бази європейських технічних
комітетів (CENTC Home) і PROJECT-Online. Доступ до CEN Global
Directory надає можливість отримувати інформацію щодо усіх
зареєстрованих у глобальній директорії організацій, експертів, технічних
органів. CENTC Home та PROJECT-Online
містять повну електронну базу стандартів і проектів європейських
стандартів CEN, доступ до них надає можливість забезпечити українські ТК
текстами європейських документів з метою прийняття їх як національних.
Представники
афілійованих членів мають право брати участь у засіданнях Генеральної асамблеї
CEN, а також у засіданнях інших органів відкритого типу без права голосу.
Україна
представлена в Європейському комітеті зі
стандартизації в електротехніці (CENELEC) з 1 січня 2001 року у
статусі афілійованого члена. Статус афілійованого члена відкритий для
національних органів стандартизації країн-сусідів ЄС, які мають зв’язки з ЄС
або Європейською асоціацією вільної торгівлі (EFTA) стосовно науково-технічних,
політичних та соціальних вимог, а також є членами ISO або IEC.
Головним
завданням CENELEC є розроблення добровільних
стандартів в сфері електротехніки, які б сприяли розвитку європейського ринку
електричних та електронних товарів і послуг, усуненню бар’єрів у торгівлі,
створенню нових ринків збуту.
CENELEC
забезпечує країни Європи якісними
стандартами, сприяє формуванню
внутрішнього європейського ринку, оскільки застосування єдиних стандартів не
потребує проводити додаткові процедури випробувань чи сертифікації в залежності
від країни продажу продукції, забезпеченню безпеки використання
електротехнічної та електронної продукції та послуг, технологічному розвитку
галузі електротехніки.
Статус
афілійованого члена не передбачає участі в технічній роботі (розробленні
стандартів, голосуванні по проектах стандартів Організації тощо). Згідно з
Настановою 27 CENELEC афілійовані члени мають право брати участь в роботі
технічних органів CENELEC як спостерігачі та зобов’язані при цьому
запроваджувати європейські стандарти (EN) як національні державною мовою, або одною з офіційних мов
CENELEC.
Національним ТК
передаються технічні документи CENELEC через FTP-сервер CENELEC, на якому розміщено тексти
стандартів, проектів стандартів (prEN), гармонізованих документів (HD),
технічних специфікацій (TS), технічних звітів (TR), документів, розроблених та
узгоджених тематичними семінарами (CWA) та деяких інших документів.
Таким
чином участь у роботі CEN/CENELEC надає можливість національним ТК
використовувати європейські стандарти та проекти стандартів у своїй роботі з
розроблення національних стандартів, зокрема, під час розроблення
гармонізованих стандартів, застосування
яких може сприйматись як доказ відповідності вимогам Технічних регламентів,
розроблених на основі європейських директив Нового підходу.
Співпраця
України з європейськими організаціями зі стандартизації сприяє розвитку та
удосконаленню національної системи стандартизації відповідно до існуючої
європейської практики, налагодженню конструктивних відносин з країнами-членами
ЄС, використанню європейських стандартів як основи для розроблення національних
гармонізованих стандартів, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної
продукції, що забезпечує спрощений доступ на європейський ринок.
Запитання
для самоконтролю
1. Поясніть значення сертифікації товарів у
міжнародних економічних відносинах.
2. Назвіть міжнародні організації й системи
стандартизації та сертифікації товарів (продукції) і послуг.
3. Охарактеризуйте міжнародне науково-технічне
співробітництво у сфері стандартизації.
4. Проаналізуйте мету та завдання Міждержавної
Ради зі стандартизації.
5. Поясніть роль міжнародних стандартів ISO
серії 9000.
6. Чим зумовлено потребу в розробленні
міжнародних стандартів?
7. Як впливає використання міжнародних
стандартів на розвиток
