Практичне заняття 3

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

План

3.1. Роль самостійної роботи її форми.

3.2. Індивідуальні завдання.

3.3. Робота з підручниками.

 

3.1. Роль самостійної роботи її форми

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП, або скорочено КМС – кредитно-модульна система) встановлює нові вимоги до самостійної роботи студентів та її організації, що регулюються Положенням про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи.

Самостійна робота студента (СРС) – це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі та має становити не менше 50 % часу, передбаченого для виконання основної освітньої програми, з урахування рекомендацій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо кількості годин аудиторних занять на тиждень (не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни). СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час поза аудиторної навчальної роботи.

Згідно з Положенням "Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах", самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних завдань.

Доведено, що тільки ті знання, які студент здобув самостійно, завдяки власному досвіду, думці і дії, будуть насправді міцні. В процесі викладання навчального матеріалу засвоюється 15 % інформації, що сприймається на слух, 65 % – слух і зір.

Якщо навчальний матеріал опрацьовується власноручно, самостійно (індивідуально) виконується завдання від його постановки до аналізу отриманих результатів, то засвоюється не менше 90 відсотків інформації.

Саме тому вища школа поступово, але неухильно переходить від передачі інформації до керівництва навчально-пізнавальною діяльністю, формування у студентів навиків самостійної творчої роботи.

Самостійна робота студентів, підходи до якої потребують докорінних змін, на сучасному етапі повинна стати основою вищої освіти, важливою частиною процесу підготовки фахівців.

Складне педагогічне явище – це особлива форма навчальної діяльності, спрямована на формування самостійності студентів і засвоєння ними сукупності знань, вмінь, навиків, що здійснюється за умови запровадження відповідної системи організації всіх видів навчальних занять. Мета самостійної роботи студентів двоєдина: формування самостійності як риси особистості і засвоєння знань, умінь, навиків.

Основними функціями самостійної роботи студентів є: пізнавальна, самостійна, прогностична, коригуюча та виховна.

Пізнавальна функція визначається засвоєнням студентом систематизованих знань з дисциплін. Самостійна функція – це формування вмінь і навиків, самостійного їх оновлення і творчого застосування. Прогностична функція є вмінням студента вчасно передбачати й оцінювати як можливий результат, так і саме виконання завдання. Коригуюча функція визначається вмінням вчасно коригувати свою діяльність. Виховна функція – це формування самостійності як риси характеру.

Зміна концептуальної основи й розширення функцій самостійної роботи студента не тільки веде до збільшення її обсягу важливості, а й викликає зміну у взаємовідносинах між викладачем і студентом як рівноправними суб'єктами навчальної діяльності, тобто коригує всі психолого-педагогічні (організаційні, методичні) засоби забезпечення самостійної роботи студентів.

Усе це ставить вимоги до пошуків таких форм навчальної роботи у ВНЗ, коли допомога і контроль з боку викладача не пригнічуватимуть ініціативи студента, а привчатимуть його самостійно вирішувати питання організації, планування, контролю за своєю навчальною діяльністю, виховуючи самостійність, як особисту рису характеру.

Існують такі види самостійної роботи студентів за цільовим призначенням:

1. Вивчення нового матеріалу: читання та конспектування літературних джерел інформації; перегляд відеозаписів; прослуховування лекцій магнітних записів; інші види занять.

2. Поглиблене вивчення матеріалу: підготовка до контрольних, практичних, лабораторних робіт, колоквіумів, семінарів; виконання типових задач; інші види занять.

3. Вивчення матеріалу з використанням елементів творчості: проведення лабораторних робіт з елементами творчості; розв’язання нестандартних задач; виконання розрахунково-графічних робіт і курсових проектів; участь у ділових іграх і в розв’язанні проблемних ситуацій; складання рефератів, доповідей, інформацій з заданої теми; інші види занять.

4. Вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок в умовах виробництва: навчальні практикуми, робота на філіях кафедр; усі види практик; дипломне проектування; інші види занять.

Самостійна робота студентів з кожної дисципліни навчального плану повинна забезпечити:

– cистемність знань та засобів навчання;

– володіння розумовими процесами;

– мобільність і критичність мислення;

– володіння засобами обробки інформації;

– здібність до творчої праці.

Одним із головних аспектів організації самостійної роботи є розробка форм і методів організації контролю за самостійною роботою студентів.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних навчальних занять. Контроль самостійної роботи студентів включає:

– відповідь на контрольні або тестові питання;

– перевірку конспекту;

– перевірку рефератів;

– перевірку розв'язаних задач;

– перевірку розрахунків;

– перевірку виконаних графічних вправ і завдань;

– перевірку виконаних індивідуальних завдань.

Для самостійного опанування матеріалу даної дисципліни кафедра розробляє методичні матеріали різного рівня і призначення (так зване дидактичне забезпечення) при цьому ці матеріали повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.

 

 

3.2.         Індивідуальні завдання

Види індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються робочою навчальною програмою дисципліни. Терміни отримання, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, що розробляється випускаючою кафедрою на кожний семестр. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, отримуючи консультації з боку викладача, якщо є така потреба.

Курсова робота (КР) з навчальної дисципліни – це індивідуальне завдання, яке передбачає розробку сукупності документів та є творчим або репродуктивним вирішенням конкретних завдань щодо об’єктів діяльності фахівця, які виконані студентом самостійно під керівництвом викладача згідно із завданням, на основі набутих із даної та суміжних дисциплін знань та умінь.

Курсова робота є кваліфікаційною науковою працею, виконаною студентом у вигляді спеціально підготовленого рукопису. Вона містить обґрунтовані теоретичні положення, які зроблено студентом на підставі аналізу наукової, методичної, навчальної або художньої літератури; методичні розробки, в яких викладено результати прикладного дослідження проблеми. Курсова робота свідчить про рівень знань з методології наукового дослідження, фахових навчальних дисциплін, а також про сформованість загальних і спеціальних професійних вмінь та навичок.

Тематика курсових  робіт затверджується на засіданнях кафедр. Мета, завдання та порядок виконання курсових проектів і робіт, зміст та обсяг їх окремих частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги подаються у методичних вказівках, які розробляються кафедрами і доводяться до відома студентів.

Реферати, аналітичні огляди тощо – це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. Ця форма індивідуальних завдань рекомендується для теоретичних курсів і дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів. В одному семестрі кількість рефератів з різних дисциплін не може бути більше трьох. На виконання реферату з дисципліни у робочій навчальній програмі необхідно передбачити не менше 10–15 % годин СРС.

Контрольні роботи, що виконуються під час СРС – це індивідуальні завдання, які передбачають самостійне виконання студентом певної практичної роботи на основі засвоєного теоретичного матеріалу. Контрольні роботи, як і розрахункові роботи, можуть передбачати певний ілюстративний матеріал.

В одному семестрі кількість КР для студентів денної форми навчання – не більше ніж 4. На виконання студентами цих робіт у робочій навчальній програмі дисципліни передбачається не менше 15–20 % годин СРС.

Наявність позитивних оцінок, отриманих студентом за індивідуальні завдання, є необхідною умовою допуску до семестрового контролю з відповідної дисципліни. Індивідуальні завдання виконуються самостійно і не входять у тижневе аудиторне навантаження студента. Викладач контролює виконання індивідуального завдання на консультаціях. Графік складання форм контролю СРС розробляється викладачем і затверджується завідувачем кафедри на початку семестру.

Перелік завдань для СРС (обов'язкових для виконання та за вибором студентів), форми її організації та звітності, терміни виконання та кількість балів, які можна отримати за виконання завдань з СРС, визначаються кафедрою під час розробки робочої навчальної програми дисципліни (розділу «Самостійна робота студентів») і включаються до Карти самостійної роботи студентів.

Студенти на перших заняттях повинні бути поінформовані викладачем про організацію самостійної роботи з відповідної дисципліни – обов'язкові та вибіркові завдання, терміни їх виконання, кількість балів за кожний вид робіт, часу проведення консультацій.

Усі завдання самостійної роботи студентів з кожної дисципліни поділяються на обов'язкові та вибіркові. До обов'язкових належать завдання, які повинні виконати всі студенти під час опанування відповідної дисципліни. До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може обрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів.

Після одержання інформації про всі форми організації самостійної роботи з дисципліни, обов'язкові і вибіркові завдання та максимальну кількість балів, які можна набрати за їх виконання, кожен студент роздруковує для себе Карту самостійної роботи студентів, визначає вибіркову складову своєї самостійної роботи, виконує обов'язкові і вибіркові завдання і відповідно до визначених термінів звітує викладачу щодо їх виконання.

Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, виставляються викладачем в Журналі обліку поточної успішності студентів.

Підсумкова кількість балів, набрана студентами за виконання різних видів самостійної роботи виставляється у відомість обліку успішності у графі «Кількість балів за результатами поточного модульного контролю».

Поточні консультації студентів з питань виконання завдань СРС, а також підведення підсумків з деяких видів виконаних робіт здійснюються під час планових занять з індивідуально-консультативної роботи.

 

3.3. Робота з підручниками

Студент повинен вивчити й засвоїти багато навчальної літератури, тому читати необхідно з вибором, уміючи пропускати несуттєве, зупиняючись на нових для себе істинах і фактах.

У наш час так багато пишеться й друкується, що жодна голова не в змозі утримати в собі зміст існуючих бібліотек.

Багато студентів працюють із книгою спрощено, внаслідок чого не досягають необхідних результатів. Нерідко можна спостерігати поверхневе читання: текст книги не піддається аналізу, обмірковуванню, у ньому не виділяється головне, робиться спроба засвоїти все підряд. Деякі студенти читають поквапом, прагнучи якомога швидше дійти до кінця статті, глави й не фіксують увагу на важливих положеннях матеріалу. Є такі, що читають неуважно, не користуються словниками, довідниками, через що не все сприймають правильно.

Уміння раціонально працювати із книгою — це необхідна й важлива для студента якість. Любити, постійно вивчати й добре знати літературу зі своєї спеціальності — найперше завдання майбутнього фахівця. Доведено, що правильно організоване читання наукових джерел надзвичайно розширює видноколо людини. Начитаний студент добре володіє мовою, має розвинене мислення і блискучу пам'ять. А ці якості також є найважливішими показниками загальної культури людини.

Педагогічна наука виробила низку вимог і рекомендацій для роботи із книгою, дотримання яких допоможе кожному студентові взяти з літературних джерел все найцінніше і стати широко освіченим фахівцем.

Приступаючи до роботи над книгою, варто спочатку ознайомитися з матеріалом узагалі — змістом, анотацією, вступом і висновками — шляхом побіжного читання-перегляду, не роблячи ніяких записів. Це дозволить отримати інформацію про все, що необхідно засвоїти. Лише після цього треба переходити до уважного читання — вивчення матеріалу за главами, розділами, параграфами. Читати треба про себе, бо при цьому матеріал засвоюється приблизно на 25 % швидше при менших витратах енергії — порівняно із читанням уголос; є можливість приділити більше уваги змісту написаного, краще осмислити його. Ніколи не слід обходити важкі місця. Їх треба читати в уповільненому темпі, щоб краще зрозуміти й усвідомити. Не можна сподіватися на досконале з'ясування всіх особливостей досліджуваного матеріалу за один раз. Рекомендується повертатися до нього вдруге і навіть утретє, щоб вияснити незрозуміле.

Вивчаючи книгу, треба звертати увагу на схеми, таблиці, малюнки, розглядати їх, обмірковувати, аналізувати, встановлювати зв'язок із текстом. Це полегшить розуміння та засвоєння матеріалу.

При читанні необхідно користуватися словниками, щоб усяке незнайоме слово, термін, вираз були правильно сприйняті й закріплені в пам'яті.

Варто також перевірити, з якою швидкістю ти читаєш. Звичайний студент 1–2 курсів при певному тренуванні може уважно й зосереджено прочитати 8–10 сторінок за годину та зробити короткі нотатки з опанованого матеріалу. Багато студентів проробляють лише 6 сторінок, що вкрай мало.

Занадто повільний темп читання не дозволить вивчити багато потрібних статей і книг. Рекордсмени швидкісного читання здатні “проковтнути” 60–70 сторінок за годину.

Запис досліджуваного – якнайкраща допомога пам'яті при роботі з науковою книгою. Читаючи, варто робити виписки, замальовки, складати схеми.

Педагогіка вчить: прочитане, продумане й записане дійсно стає особистим надбанням того, хто працює з літературою.

Які форми запису можна рекомендувати? Їх декілька:

ТЕЗОВА – це коротко сформульовані основні думки досліджуваного матеріалу. Тези можуть бути короткими (навіть з одного речення), без роз'яснень, прикладів і доказів. А от розгорнуті тези дають мотивоване формулювання питання. Головне в тезах — уміння коротко й закінчено сформулювати кожне питання.

КОНСПЕКТ – короткий письмовий виклад досліджуваного матеріалу. У ньому окремі фрази й слова мають незрівнянно більше важливе значення, чим у докладному викладі. Не можна допускати, щоб весь матеріал був «списуванням» з літературного джерела.

ЦИТАТА – дослівна виписка з тексту з метою підтвердження того або іншого положення, авторського доводу.

Тести

1. Самостійна робота студента (СРС) – це…

а) процес творчої діяльності з отримання нових знань і результат цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань, сформульованих на основі певних принципів;

б) це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі та має становити не менше 50 % часу, передбаченого для виконання основної освітньої програми;

в) це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного навчального курсу або з окремих його розділів.

2. Самостійна функція – 

а) це формування вмінь і навиків, самостійного їх оновлення і творчого застосування;

б) є вмінням студента вчасно передбачати й оцінювати як можливий результат, так і саме виконання завдання;

в) це формування самостійності як риси характеру.

3. Вивчення матеріалу з використанням елементів творчості включає:

а) читання та конспектування літературних джерел інформації; перегляд відеозаписів; прослуховування лекцій магнітних записів; інші види занять;

б) підготовка до контрольних, практичних, лабораторних робіт, колоквіумів, семінарів; виконання типових задач; інші види занять;

в) проведення лабораторних робіт з елементами творчості; розв’язання нестандартних задач; виконання розрахунково-графічних робіт і курсових проектів; участь у ділових іграх і в розборі проблемних ситуацій; складання рефератів, доповідей, інформацій з заданої теми; інші види занять.

4. Курсова робота (КР) з навчальної дисципліни – це…

а) індивідуальне завдання, яке передбачає розробку сукупності документів та є творчим або репродуктивним вирішенням конкретних завдань щодо об’єктів діяльності фахівця, які виконані студентом самостійно під керівництвом викладача згідно із завданням, на основі набутих із даної та суміжних дисциплін знань та умінь;

б) обов’язковий компонент освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь;

в) кваліфікаційна робота, призначена для об'єктивного контролю ступеня сформованості умінь, знань вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікаційних характеристиках до організаційної, управлінської і виконавчої (технологічної, операторської) робочих функцій.

5. Тематика курсових робіт…

а) складається студентами;

б) затверджується на засіданнях кафедр;

в) подається Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

6. Про мету, завдання та порядок виконання курсових проектів і робіт, зміст та обсяг їх окремих частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги студенти дізнаються…

а) безпосередньо від викладача;

б) від декана кафедри;

в) з методичних вказівках, які розробляються кафедрами.

7. Контрольні роботи – це…

а) це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою;

б) це індивідуальні завдання, які передбачають самостійне виконання студентом певної практичної роботи на основі засвоєного теоретичного матеріалу;

в) письмова доповідь чи виступ з певної теми, в якому зібрана інформація з одного або декількох джерел.

8. Контрольні роботи, що виконуються під час СРС – це…

а) індивідуальні завдання;

б) колективні завдання;

в) виконуються студентом і викладачем.

9. В одному семестрі кількість КР для студентів денної форми навчання – не більше ніж…

а) 2; б) 6; в) 4.

10. Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, виставляються викладачем в…

а) щоденник; б) залікову книжку;

в) журнал обліку поточної успішності студентів.

11. При читанні про себе матеріал засвоюється приблизно на…

а) 50 %; б) 25 %; в) 40 %.

12. Звичайний студент 1–2 курсів при певному тренуванні може уважно й зосереджено прочитати…

а) 8–10 сторінок за годину та зробити короткі нотатки з опанованого матеріалу;

б) 5–7 сторінок за годину та зробити короткі нотатки з опанованого матеріалу;

в) 11–15 сторінок за годину та зробити короткі нотатки з опанованого матеріалу.