ФОРМИ КОНТРОЛЮ, ЗМІСТ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

 

Специфіка викладання предмету “Методика викладання економіки” полягає у використанні двох видів контролю: поточного і підсумкового.

Поточний контроль включає в себе:

– тестування (т) – така форма контролю дозволяє перевірити загальну підготовку студентів до кожного заняття; проводиться регулярно на вибірковій основі:

– розв’язування задач (рз) – така форма контролю дозволяє перевірити знання основних положень заданої теми, формувати логічне мислення студентів, проводиться на окремих заняттях;

– опитування (о) – проводиться з метою виявлення вміння студентами оперувати вичитаним викладачем матеріалом, відповідати на додаткові питання, проводиться регулярно на вибірковій основі;

– ділова гра (д) – проводиться з метою формування вмінь і навичок у студентів практичного спрямування, формування сучасного економічного мислення, вміння приймати відповідальні та ефективні рішення;

– самостійна робота (ср) – така форма контролю дозволяє виявити вміння чітко, логічно і послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння працювати самостійно;

– контрольна робота (кр) – проводиться з метою отримання загального уявлення про достатність взаємозв’язку “викладач-студент” з даної дисципліни, а також контролю поточної успішності.

Підсумковий контроль проводиться у вигляді заліку при умові проходження студентом усіх етапів поточного контролю, а також написанні індивідуального завдання у вигляді розробленої лекції чи практичного заняття; розробки опорного конспекту та тестів до теми; проведенні лекції чи практичного заняття у своїй групі; відповідей на запитання студентів та викладача при проведенні заняття.

Оцінка “відмінно” / А – повністю розкрито зміст матеріалу, продемонстровано здатність диференціювати найважливіші поняття з дисципліни, аналізувати теоретичний матеріал. Питання тестового контролю розкрито логічно та послідовно. Фактичні помилки відсутні. Студент набрав відповідну кількість балів (91 % – 100 %), вчасно і ґрунтовно виконав усі завдання.

Оцінка “добре”/ В – розкрито зміст питань під час заліку або іспиту, продемонстровано здатність диференціювати найважливіші поняття з дисципліни, яка вивчається. Питання тестового контролю розкрито логічно та послідовно. Студент набрав відповідну кількість балів (81 % – 90 %), повністю володіє теоретичним матеріалом, вчасно виконав усі завдання з 1–2 помилками.

Оцінка “добре” / С – виконано більше, ніж 60% завдань. Виклад теоретичного матеріалу недостатньо логічний та послідовний. Фактичні помилки – 3−4, студент набрав відповідну кількість балів (71 % – 80 %), тестові завдання під час підсумкового контролю виконано майже повністю.

Оцінка “задовільно”/ D – виконано 50 % обсягу завдань, студент  недосконало диференціює теоретичний матеріал. Аналіз питань практично відсутній. Фактичні помилки – більше 4. Студент набрав відповідну кількість балів (61 % – 70 %) з екзаменаційних питань, не повністю виконав завдання на заліку або іспиту.

Оцінка “задовільно”/ E – виконано менше, ніж 40 % завдань за обсягом, студент погано диференціює теоретичний матеріал. Аналіз питань відсутній. Фактичні помилки – більше 6. Студент набрав відповідну кількість балів (51 % – 60 %) з питань дисципліни, не виконав декілька з пропонованих тестових завдань.

Оцінка “незадовільно”/ F – виконано 20 % завдань заліку або іспиту, студент не здатний диференціювати теоретичний матеріал. Аналіз питань відсутній. Студент набрав відповідну кількість балів (25 % − 50 %). Фактичні помилки – 10 і більше, не виконав завдання на екзамені або заліку. 

Оцінка “незадовільно”/ FX – виконано 5 %–10 % завдань, студент не знає теоретичний матеріал. Аналіз питань абсолютно відсутній. Студент набрав відповідну кількість балів (0% – 25%). Тестову роботу не виконано. Рекомендовано повторне вивчення матеріалу, з наступним перескладанням екзамену або заліку через рік.