ФОРМИ
КОНТРОЛЮ, ЗМІСТ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Специфіка викладання
предмету “Методика викладання економіки” полягає у використанні двох видів
контролю: поточного і підсумкового.
Поточний контроль
включає в себе:
– тестування (т) – така форма контролю
дозволяє перевірити загальну підготовку студентів до кожного заняття;
проводиться регулярно на вибірковій основі:
– розв’язування
задач (рз) – така форма контролю
дозволяє перевірити знання основних положень заданої теми, формувати логічне
мислення студентів, проводиться на окремих заняттях;
– опитування (о) – проводиться з метою
виявлення вміння студентами оперувати вичитаним викладачем матеріалом,
відповідати на додаткові питання, проводиться регулярно на вибірковій основі;
– ділова гра (д) – проводиться з метою
формування вмінь і навичок у студентів практичного спрямування, формування
сучасного економічного мислення, вміння приймати відповідальні та ефективні
рішення;
– самостійна робота (ср) – така форма
контролю дозволяє виявити вміння чітко, логічно і послідовно відповідати на
поставлені запитання, вміння працювати самостійно;
– контрольна
робота (кр) – проводиться з метою
отримання загального уявлення про достатність взаємозв’язку “викладач-студент”
з даної дисципліни, а також контролю поточної успішності.
Підсумковий контроль
проводиться у вигляді заліку при умові проходження студентом усіх етапів
поточного контролю, а також написанні індивідуального завдання у вигляді
розробленої лекції чи практичного заняття; розробки опорного конспекту та
тестів до теми; проведенні лекції чи практичного заняття у своїй групі;
відповідей на запитання студентів та викладача при проведенні заняття.
Оцінка “відмінно” / А – повністю розкрито
зміст матеріалу, продемонстровано здатність диференціювати найважливіші поняття
з дисципліни, аналізувати теоретичний матеріал. Питання тестового контролю
розкрито логічно та послідовно. Фактичні помилки відсутні. Студент набрав
відповідну кількість балів (91 % – 100 %), вчасно і ґрунтовно виконав усі
завдання.
Оцінка “добре”/ В – розкрито зміст питань під
час заліку або іспиту, продемонстровано здатність диференціювати найважливіші
поняття з дисципліни, яка вивчається. Питання тестового контролю розкрито
логічно та послідовно. Студент набрав відповідну кількість балів (81 % – 90 %),
повністю володіє теоретичним матеріалом, вчасно виконав усі завдання з 1–2
помилками.
Оцінка “добре” / С – виконано більше, ніж 60%
завдань. Виклад теоретичного матеріалу недостатньо логічний та послідовний.
Фактичні помилки – 3−4, студент набрав відповідну кількість балів (71 % –
80 %), тестові завдання під час підсумкового контролю виконано майже повністю.
Оцінка “задовільно”/ D – виконано 50 % обсягу
завдань, студент недосконало диференціює
теоретичний матеріал. Аналіз питань практично відсутній. Фактичні помилки –
більше 4. Студент набрав відповідну кількість балів (61 % – 70 %) з
екзаменаційних питань, не повністю виконав завдання на заліку або іспиту.
Оцінка “задовільно”/ E – виконано менше, ніж
40 % завдань за обсягом, студент погано диференціює теоретичний матеріал.
Аналіз питань відсутній. Фактичні помилки – більше 6. Студент набрав відповідну
кількість балів (51 % – 60 %) з питань дисципліни, не виконав декілька з
пропонованих тестових завдань.
Оцінка “незадовільно”/ F – виконано 20 %
завдань заліку або іспиту, студент не здатний диференціювати теоретичний
матеріал. Аналіз питань відсутній. Студент набрав відповідну кількість балів
(25 % − 50 %). Фактичні помилки – 10 і більше, не виконав завдання на
екзамені або заліку.
Оцінка “незадовільно”/ FX – виконано 5 %–10 %
завдань, студент не знає теоретичний матеріал. Аналіз питань абсолютно
відсутній. Студент набрав відповідну кількість балів (0% – 25%). Тестову роботу
не виконано. Рекомендовано повторне вивчення матеріалу, з наступним
перескладанням екзамену або заліку через рік.