ТЕМА 15. МЕТОДИЧНЕ КЕРІВНИЦТВО НАУКОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВ

 

15.1. Науково-дослідницька діяльність студентів: суть, зміст, завдання.

15.2. Види і форми науково-дослідної роботи студентів.

15.3. Принципи керівництва науковою діяльністю студентів.

15.4. Джерела інформації в науково-дослідній роботі.

15.5. Дослідницька робота студентів у поза навчальний час.

 

15.1. Науково-дослідницька діяльність студентів: суть, зміст, завдання

 

Науково-дослідницька діяльність студентів є одним із найважливіших засобів підвищення якості підготовки і виховання спеціалістів з вищою освітою, здатних творчо застосовувати в практичній діяльності найновіші досягнення науково-технічного прогресу.

Навчально-дослідницька (або науково-навчальна) робота студентів є обов’язковою і визначається навчальними планами спеціальності.

Науково-дослідна робота студентів в університеті здійснюється як у процесі навчання (за розкладом занять), так і у поза аудиторний час – у процесі творчої самостійної діяльності.

Науково-дослідницька діяльність студентів (НДДС) вищих навчальних закладів України є одним із основних чинників підготовки висококваліфікованих кадрів відповідного профілю.

Поняття «науково-дослідницька діяльність студентів» включає в себе два взаємопов’язаних елементи:

1) навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості;

2) наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів.

Метою такого виду діяльності є:

– формування наукового світогляду;

– сприяння особистісному професійному становленню;

– розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей;

– формування навичок самостійної науково-дослідної роботи;

– залучення талановитої молоді до науково-дослідної роботи кафедр;

– створення та розвиток творчих колективів, наукових шкіл, виховання та підготовка молодих вчених.

Кожний студент впродовж навчання в університеті виконує декілька курсових та дипломну роботу, в яких має можливість проілюструвати вміння застосовувати інструментарій наукових досліджень для постановки та розкриття конкретних проблем теорії та вирішення проблем практики господарювання певного підприємства. Роботи, у яких є суттєві елементи наукової новизни, рекомендуються для участі у конкурсах у інших ВНЗ.

Зміст і структура НДДС забезпечує послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навчального процесу, що зумовлює спадкоємність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших, поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь, навичок у процесі виконання ними наукової роботи. Реалізована в комплексі науково-дослідницька діяльність студентів забезпечує вирішення таких основних завдань:

1)  формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження;

2)  надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;

3)  розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань;

4)  прищеплення студентам навичок самостійної науково-дослідницької діяльності;

5)  розвиток ініціативи, здатності застосувати теоретичні знання у своїй практичній роботі, залучення най здібніших студентів до розв'язання наукових проблем, що мають суттєве значення для науки і практики;

6)  необхідність постійного оновлення і вдосконалення своїх знань;

7)  розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця;

8)  створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів, виховання у стінах вищого навчального закладу резерву вчених, дослідників, викладачів.

 

15.2. Види і форми науково-дослідної роботи студентів

 

Під час виконання курсових робіт студент робить перші кроки до самостійної наукової творчості. Він вчиться працювати з науковою літературою (якщо це необхідно, то і з іноземною), здобуває навички критичного добору й аналізу необхідної інформації. Якщо на першому курсі вимоги до курсової роботи мінімальні і написання її не представляє великої праці для студента, то вже на наступний рік вимоги помітно підвищуються і написання роботи перетворюється в дійсно творчий процес. Так, підвищуючи з кожним роком вимоги до курсової роботи, ВНЗ сприяє розвиткові студента, як дослідника, роблячи це практично непомітно для нього самого.

Метою виконання дипломної роботи є подальший розвиток творчої, пізнавальної здатності студента. Заключний етап навчання студента у вузі спрямований на закріплення і розширення теоретичних знань та поглиблене вивчання обраної теми. На старших курсах багато студентів уже працюють за спеціальністю, і, вибираючи тему для курсової роботи, враховують це. У даному випадку, крім аналізу літератури, у дипломну роботу може бути включений власний практичний досвід з даного питання, що тільки збільшує наукову цінність роботи.

До НДРС, передбаченої діючим навчальним планом, можна віднести і написання рефератів за темами практичних занять. При цьому варто сказати, що найчастіше реферат є або переписаною статтею або, ще гірше, конспектом розділу якогось підручника. Назвати це науковою працею можна з великим сумнівом. Але деякі реферати, написані на основі декількох десятків статей і джерел, по праву можна назвати науковими працями і включення їх у список видів НДРС цілком виправдано.

Дослідна робота поза вимогами, що пред’являються навчальними планами. Як уже було сказано вище, така форма НДРС є найбільш ефективною для розвитку дослідницьких і наукових здібностей студентів. Це легко пояснити: якщо студент за рахунок вільного часу готовий займатися питаннями якої-небудь дисципліни, то знімається одна з головних проблем викладача, а саме, мотивація студента до занять. Студент уже настільки розвинений, що працювати з ним можна не як з учнем, а як з молодшим колегою. Тобто, студент із посудини, яку необхідно наповнити інформацією, перетворюється в джерело останньої. Він стежить за новинками літератури, намагається бути в курсі змін, що відбуваються в обраній ним науці, а головне – процес осмислення науки не припиняється за межами ВНЗ і підготовки до практичних занять та іспитів. Навіть під час відпочинку в глибині свідомості не припиняється процес самовдосконалення.

Основними формами НДРС, що виконується у позаурочний час є:

–      предметні гуртки;

–      проблемні гуртки;

–      проблемні студентські лабораторії;

–      участь у наукових і науково-практичних конференціях;

–      участь у вузівських і всеукраїнських конкурсах.

–      участь у виконанні держбюджетної і договірної тематики кафедр.

 

15.3. Принципи керівництва науковою діяльністю студентів

 

За сучасних умов процес навчання у вищих навчальних закладах, орієнтований лише тільки на засвоєння готових знань, не може бути визнаний в достатній мірі ефективним та якісним, оскільки не передбачає розвитку та реалізації творчих здібностей студентів. Одним з реальних механізмів для досягнення саме цих цілей є система науково-дослідницької роботи. Водночас слід зазначити, що вказаний засіб в принципі не може стосуватись всіх без винятку студентів, оскільки здатність до наукової роботи формується на всіх стадіях виховання та навчання молодої людини, і в першу чергу, вдома та в школі.

Разом з тим, існуюча система традиційних вузівських заходів (конкурсів студентських наукових робіт, студентських конференції, виставок розробок, виконаних при участі студентів, заохочень у вигляді грамот та дипломів) щодо «розвитку» або «підтримки» наукової діяльності студентів не виконує своєї ролі в повній мірі.

Для даного етапу розвитку суспільства слід визнати, що наукові дослідження без наявності будь-яких стимулів (переважно матеріальних, поточних або у майбутньому) є неефективними і в переважній своїй більшості мають формальний характер.

З великою достовірністю можна стверджувати, що студент, який активно займається (або бажає займатися) науковими дослідженнями, постійно наштовхується на наступні проблеми:

1) знайти фінансову підтримку своїм науковим роботам;

2) знайти науковий колектив, в якому він може реалізувати себе з найбільшою повнотою;

3) знайти зацікавленого наукового керівника, за допомогою якого можна добитись найкращих результатів;

4) можливість заявити про себе через певну інформаційну систему.

Вирішення зазначених проблем ми вбачаємо через реалізацію наступних заходів:

а) беззаперечне визнання того факту, що колективно-примусова наукова діяльність, ініційована «зверху», з покладанням відповідальності на наукових керівників є неефективною і в багатьох випадках підміняється формальною фіксацією невідомо чиїх (студента чи його «наукового» керівника) результатів;

б) відмова від практики «гурткової наукової роботи» і надання переваги індивідуальній роботі студентів із власними науковими керівниками. Поряд із цим студенти створюють непідконтрольне адміністрації навчального закладу власне наукове об’єднання, ініціативна група якого акумулює і висвітлює проблеми студентів-науковців. Для цього вона створює та підтримує спеціалізований сайт наукового об’єднання студентів навчального закладу;

в) запровадження виключно особистої ініціативи студента в пошуках наукового керівника та у виборі напрямку власних наукових досліджень. Запровадження виключно особистої ініціативи та відповідальності студента за свою наукову роботу та за її результати.

Але адміністрація вищого навчального закладу не повинна бути осторонь цих процесів. Усіма своїми можливостями та засобами вона має сприяти пошуку зацікавленими студентами свого власного шляху в науці. Це може досягатись за допомогою таких заходів:

1) надання фінансової підтримки науковим роботам студентів через систему власних грантів навчального закладу (в тому числі і Міністерства освіти та науки України). Таким шляхом адміністрація навчального закладу бере на себе стимулювання наукової роботи студентів;

2) створення спеціальної комісії навчального закладу для призначення грантів (на певній конкурсній основі) претендентам із числа студентської молоді на проведення наукових досліджень. Така комісія заслуховує звіт студента про результати використання отриманого гранту і приймає рішення про доцільність надання йому наступних грантів для продовження досліджень;

3) допомога (редагування, рецензування, експертиза) студентам у публікації результатів власних наукових досліджень на спеціалізованому сайті наукового об’єднання студентів навчального закладу;

4) ініціація адміністрацією навчального закладу створення на спеціалізованому сайті наукового об’єднання студентів навчального закладу банку тем та напрямків наукових досліджень, сформованих працівниками навчального закладу, із числа яких можуть зробити вибір студенти для власних наукових досліджень.

Студент має право вільно обирати свій науковий напрямок та відповідного наукового керівника. При цьому він має чітко усвідомлювати, що науковий керівник не несе відповідальності за наслідки наукової роботи студента, тобто функція наукового керівника – виключно консультативна. Науковий керівник може мати лише власні моральні зобов’язання перед студентом, науковим керівником якого він погодився бути.

Студент, який свідомо прийняв рішення про заняття науковою роботою, починає розуміти важливість для себе будь-яких інших знань, а не тільки з обраного наукового напрямку. Завдяки прагненню займатись наукою він досягає також високих освітніх результатів.

З іншого боку, високі освітні результати студента працюють на його авторитет у навчальному закладі, роблять більш ймовірним отримання гранту на проведення тих чи інших наукових досліджень, а також позитивно впливають на ефективність його використання.

 

15.4. Джерела інформації в науково-дослідній роботі

 

У процесі підготовки та проведення будь-якого дослідження можна виділити п’ять головних етапів:

– етап накопичення наукової інформації: бібліографічний пошук наукової інформації, вивчення документів, основних джерел теми, складання огляду літератури, вибір аспектів дослідження;

– формулювання теми, мети і завдання дослідження, визначення проблеми, обґрунтування об’єкту і предмету, мети, головних завдань, гіпотези дослідження;

– теоретичне дослідження – обґрунтування напрямів, вибір загальної методики, методів, розробка концепції, параметрів дослідження;

– проведення експерименту – розробка програми, методики, одержання і аналіз даних, формулювання висновків і результатів дослідження;

– оформлення результатів наукового дослідження, висновків, рекомендацій, уточнення наукової новизни та практичної значущості.

Як бачимо, дослідження розпочинається з аналізу інформаційних матеріалів з обраної теми. Інформацію поділяють на:

– оглядову (вторинну) огляд наукових матеріалів;

– реферативну, що міститься в описах прототипів наукових завдань;

– реферативну (вторинну), що міститься в анотаціях, резюме, рефератах;

– сигнальну (вторинну) – інформацію попереднього повідомлення;

– довідкову (вторинну) – систематизовані короткі відомості в будь-якій галузі знань.

Отже, при опрацюванні інформації її можна поділити на дві групи.

Первинна інформація – це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду (це фактичні дані, зібрані дослідником, їх аналіз і перевірка).

Вторинна інформація – це результат аналітичної обробки та публікації інформації з теми дослідження (це опубліковані документи, огляд інформації з теми) :

– інформаційні видання (сигнальна інформація, реферативні журнали, експрес-інформація, огляди);

– довідкова література (енциклопедії, словники);

– каталоги і картотеки;

– бібліографічні видання .

Ця інформація служить теоретичним та експериментальним підґрунтям, основою проведення наукового дослідження, є доказом наукової обґрунтованості роботи її, достовірності та новизни.

 

15.5. Дослідницька робота студентів у поза навчальний час

 

Дослідницька робота в поза навчальний час виступає продовженням навчально-дослідницької і є ефективним засобом об’єктивного вияву обдарованої студентської молоді, реалізації її творчих здібностей, стимулювання потреби у творчому оволодінні знаннями, активізації навчально-пізнавальної діяльності. Серед форм наукових досліджень, до яких залучаються студенти в поза навчальний час, виділяють гуртки, проблемні групи, проблемні майстерні, наукові лабораторії, дискусійні клуби тощо. Початковою формою позааудиторної наукової роботи є предметні гуртки, метою яких є ознайомлення із проблематикою науки, глибше вивчення окремих питань цієї науки, опанування принципів, методів, прийомів ведення наукової роботи, формування у студентів основних навичок, необхідних для подальшої самостійної роботи. Студенти старших курсів працюють у проблемних групах, у науковій лабораторії під керівництвом викладача, виконують критичний аналіз існуючих наукових концепцій, збирають і обробляють емпіричний матеріал, опановують методологію і логіку наукового дослідження.

Викладач має право здійснювати диференційований підхід у науковому керівництві, приділяючи більшу увагу студентам, котрі прагнуть наукового розвитку. Це здійснюється, як правило, з урахуванням психологічних особливостей студента, його філологічного чи педагогічного інтересу. Такі студенти-дослідники беруть участь у лекторській роботі з популяризації знань у галузі мовознавства, літературознавства, народознавства, освітніх технологій, виступають перед учителями української мови та літератури, учнів старших класів з питань власного наукового пошуку. Кращі студентські роботи після їх обговорення на засіданнях гуртка, проблемної студентської групи за рекомендацією наукового керівника, кафедри пропонуються на звітну студентську наукову конференцію.

У роботі конференції чи конкурсу варто передбачити участь не лише студентів даного університету, а також, за відповідним узгодженням, і студентів з інших вищих навчальних закладів. Виступ молодого науковця-дослідника бажано супроводжувати доречним використанням ілюстративного матеріалу (таблиць, плакатів, фотографій, аудіо -, відеозаписів тощо).

Проведення студентських олімпіад, конференцій, оглядів-конкурсів дипломних і курсових робіт, виставок-конкурсів навчальних (діалектологічної, фольклорної, літературно-краєзнавчої, етнографічної) та педагогічних практик, оглядів-конкурсів на кращу організацію НДРС у групі, на факультеті, університеті є ефективним засобом об’єктивного виявлення та відбору обдарованої студентської молоді, реалізації творчих здібностей студентів, стимулювання потреби у творчому оволодінні знаннями, активізації навчально-пізнавальної діяльності. Підведення підсумків конкурсів, конференцій, олімпіад та нагородження їх переможців відбувається на підсумковій конференції у День науки.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке навчально-дослідницька робота студентів?

2. Які є види інформації?

3. Позитивні сторони первинної інформації?

4. Що таке поза аудиторна робота студента?