3.1. Погрупний метод аналітичного дослідження кінематики
механізмів
Положення
будь-якої точки А на координатній площинні (рис. 3.1) можна задати
координатами хА і уА або радіус-вектором rA
відносно початку координат О, положення точки В – координатами хВ
і уВ і т. д.
Тоді модуль
радіус-вектора і напрямний кут
зв’язані з
координатами (для прикладу розглянемо точку А):


Рис. 3.1
Координати т. А можна виразити через модуль радіус-вектора
і напрямний кут:
![]()
Положення
будь-якої точки ланки АВ на координатній площинні можна задати
координатами двох точок
і
; або координатами однієї з точок, довжиною ланки АВ і
значенням напрямного кута φАВ.
Початкова ланка
зі стояком утворюють механізм 1-го класу, 1-го порядку (рис. 3.1).
Початкова ланка може виконувати як
обертовий (рис. 3.2,а) так і поступальний (рис. 3.2,б) рухи. Відповідно,
при обертовому русі положення кривошипа відносно стояка буде визначати кут
, при поступальному – переміщення повзуна s1.

Рис. 3.2
Параметри
або
називаються узагальненою координатою, яка визначає положення
всіх ланок механізму.
Координати т. А кривошипа ОА
у системі координат хОу мають вигляд:
(3.1)
де
– координати центра
обертання кривошипа;
– дійсна довжина
кривошипа.
Продиференціюємо
рівняння (3.1) за узагальненою координатою
. Одержимо аналоги проекції швидкості точки А на
координатні вісі х і у:
(3.2)
де 
Повторним
диференціюванням рівняння (1) знайдемо аналоги проекцій прискорень точки А
на ці самі осі:
(3.3)
де
(3.4)
Розглянемо
структурну групу І-го виду
Для цього
необхідно знати (рис. 3.3):
–
координати точок
і
, якими група приєднується до основного механізму, аналоги
проекцій їхніх швидкостей та прискорень за узагальненою координатою
;
![]()
![]()

Рис. 3.3
–
лінійні та кутові розміри ланок :
, де
і
– точки приєднання
наступних структурних груп.
Напрямки координатних осей х і у групи можуть бути довільними.
Положення ланок i та j визначається кутами
і
, а допоміжного вектора
– кутом
. Модуль вектора
та його кут нахилу
знайдемо:
(3.5)
Чверть
тригонометричного кола, у якому розміщений кут
, цілком визначається знаками чисельника і знаменника виразу
(3.5), через те, що
.
Розглянувши
, маємо:
(3.6)
Тоді
(3.7)
При відомих
координатах точок М і N, кутах
і
можна визначити
координати центрів мас
і
(або точок
і
):
(3.8)
Запишемо
векторне рівняння замкнутого контуру
:
. (3.9)
У проекції на
вісь х рівняння (3.9) запишеться:
(3.10)
Про
диференціювавши рівняння (3.10) за узагальненою координатою
, запишемо:
(3.11)
де
і т.д.
У цьому
рівнянні дві величини невідомі
і
. Для їхнього визначення послідовно повертаємо систему
координат хОу на кути
і
. Після відповідних перетворень одержимо:
(3.12)
Щоб визначити
аналоги прискорень
,
, необхідно про диференціювати за узагальненою координатою
рівняння (3.11):
(3.13)
Здійснивши
знову поворот системи координат на кути
і
знайдемо:
(3.14)
Використовуючи
залежності (3.5)-(3.7), (3.12), (3.14) можна скласти підпрограму, яка дає
можливість при заданих параметрах руху точок М і D та розмірах ланок і , j визначити кутові переміщення
і
, аналоги швидкостей
і
ат кутові прискорення
і
.
Аналоги
проекцій швидкостей і прискорень центрів мас
і
одержимо шляхом
диференціювання за узагальненою координатою
рівнянь (3.8):
(3.15)
Координати
будь-якої точки (
або
), що лежать на ланках групи, та їхні аналоги швидкостей та
прискорень визначаються так само, як і координати точок
і
.
Структурна
група ІІ виду
Ланки цієї
групи (рис. 3.4) приєднуються до основного механізму і утворюють з його ланками
обертову М і поступальну N пари.
Для того, щоб
провести кінематичне дослідження цієї групи відомими повинні бути такими
величини:
–
координати хМ
і уМ точки М їх аналоги швидкостей і прискорень
;
–
координати
і
будь-якої точки F (або
) у системі координат хОу,
через яку проходить вісь напрямної повзуна N
і кут її нахилу
до осі х, а також їхні аналоги швидкостей і
прискорень
;
–
лінійні та кутові розміри ланок
і
:
,
.
Залежності для
визначення кінематичних параметрів зручно записувати у системі
, причому вісь
спрямувати паралельно
напрямній
у бік додатної
проекції вектора
на цю вісь (рис. 3.4).
(3.16)

Рис. 3.4
Кут, який
визначає положення шатуна
, можна знайти за залежністю:
(3.17)
де
– відстань від точки
до напрямної
.
У системі
координат хОу положення ланок групи визначається кутами:
(3.18)
Основні
залежності для визначення кінематичних параметрів ланок можна одержати, якщо
записати векторна рівняння:
(3.19)
Із рівняння
проекцій на осі х2 і у2 знаходимо:
(3.20)
Зазначимо, що у
цій групі
;
.
Продиференціюємо
рівняння (3.20) за узагальненою координатою
:
(3.21)
(3.22)
де
(3.23)
Якщо є потреба
одержати кінематичні параметри будь-якої точки або всіх груп механізму в одній
системі координат, наприклад, у системі хОу, систему
повертаємо на кут
. Для цього використовуємо ті ж залежності (3.19), (3.20),
(3.22), (3.23).
Для дослідження
цієї групи вихідними даними є:
–
координати точок М і N, їхні аналоги
швидкостей і прискорень:
;
–
лінійні та кутові розміри ланки
(тут прийнято
). е – додатній, якщо порядок позначення
за ходом годинникової
стрілки (рис. 3.5 – контурна лінія); е – від’ємний, якщо порядок
позначення
проти ходу
годинникової стрілки (рис. 3.5 – штрихова лінія).
Рис. 3.5
Положення ланок
групи визначимо, використовуючи динамічний вектор
, довжина і положення якого:
(3.24)
Тоді
(3.25)
Запишемо
рівняння замкнутого контуру
з урахуванням
положення початку координат основного механізму:
(3.26)
Запишемо (3.26)
у проекціях на осі координат і продиференціюємо за
:
(3.27)
У (3.27)
і
– аналоги відносних
швидкостей
і прискорень
кулісного каменя
відносно куліси.
Якщо
, залежності (3.25)-(3.27) спростяться:
