4.1. Загальні відомості

Привод служить для перетворення енергії (електричної, гідравлічної тощо) у механічну і подальшої її передачі робочим органам.

Складається привод з джерела енергії (двигуна), передачі та робочого органу.

Класифікують приводи за:

–       видом енергії, що перетворюється: електричні, гідравлічні, пневматичні;

–       структурою: електромеханічні, пневмогідравлічні, електрогідравлічні, електропневматичні, електропневмогідравлічні та ін.;

–       кількістю двигунів: одно- та багатодвигунові.

Залежно від конкретних потреб застосовують різні структурні схеми приводів.

А саме:

1.                         Робочий орган безпосередньо під’єднується до електродвигуна за умови, що номінальна частота обертання робочого органу співпадає з номінально. частотою обертання електродвигуна, а початковий момент двигуна вище ніж у робочого органу, що є необхідним для пуску.

2.                         До складу приводу включають редуктор 2 (рис. 4.1) при потребі забезпечення робочого органу нижчою ніж у двигуна частотою обертання. Кінематична схема редуктора підбирається залежно від потрібного передаточного відношення і передаваної потужності.

Рис. 4.1

 

3.                         Привод робочого органу здійснюється за допомогою редуктора і виконавчого шарнірно-важільного механізму у машин із зворотно-поступальним або коливальним рухом робочих органів.

4.                         Привод через коробку передач, якщо робочий орган працює у великому діапазоні змін навантажень і швидкостей.

5.                         У побутових машинах із багатоцикловими технологічними процесами часто застосовують комбіновану систему передачі руху, що складається з двох електродвигунів, багатоступеневої клинопасової передачі у сукупності з фрикційними муфтами або безступеневого варіатора (пральні машини).