Глосарій
Короткий словник
поліграфічних термінів
Авантитул – сторінка видання, що
передує титулу, на якій розташовують частину вихідних даних чи невеликий текст
(гасло, посвяту, тощо).
Анотація – коротка характеристика твору чи
видання, що дає уяву про
його тематичний зміст,
читацьке призначення або
інші особливості. Друкується
анотація на звороті
титульного листа або
на суперобкладинці.
Біг (поліграфія) – лінійне
заглиблення на палітурці, обкладинці чи аркуші видання.
Випускні
дані – частина вихідних відомостей, що зазначають дату підписання до
друку, формат паперу, спосіб друку, обсяг видання, тираж.
Вихідні
відомості – сукупність даних, що характеризують видання та призначені для
його оформлення, бібліографічного оброблення, статистичного обліку та
інформування споживачів
Гарнітура
шрифту – комплект однакових за рисунком, але різних за накресленням і
кеглем шрифтів
Експлікація – частина підпису під
ілюстрацією (формулою), яка пояснює деталі зображення (умовні позначення). Кожний
елемент експлікації складається з графічного знака
(цифра, літера) і пояснення
Закладка представляє собою
стрічку (у більшості
випадків шовкову сплетену),
що наклеюється на
верхню частину корінця
книжкового блока. Це, так
званий, допоміжний елемент книги. Закладка
повинна трішки виглядати
з книжки (знизу). Вона відіграє
службову роль в
період читання книги.
Закладку, як правило, мають книги,
що видані до
ювілею. Вони присутні в ділових
щоденниках або записних
книжках.
Зміст – перелік розділів,
частин, параграфів твору
із вказаними початковими
сторінками. Зміст полегшує
користування виданням.
Допомагає ознайомитись зі
змістом твору перед
читанням. У наших
вітчизняних книгах, як
правило, зміст друкують
у кінці, але
зручніше для читача
розміщувати його на
початку, перед текстом,
після титульного листа.
Зноска – розміщена у кінці смуги підрядкова примітка
або підрядкове бібліографічне
посилання.
Ілюстративність
видання – ступінь насиченості видання ілюстраціями.
Індекс
класифікації являє собою
буквене або цифрове
позначення відділу, підвідділу,
групи, до яких повинна
відноситися за своїм змістом
книга у книжковому магазині або в
бібліотеці. Цифри та знаки, що
знаходяться зверху і
знизу на звороті титульного листа – це і є класифікаційні індекси.
Зверху бібліотечно-бібліографічний, знизу – книготорговий. Індекс класифікації полегшує
класифікацію і розстановку
книжок на полицях книгарень
чи бібліотек. Проставлений
читачем на бланку
індекс класифікації допомагає
бібліотекарю
швидше знайти замовлену
книгу.
Кант (поліграфія) – краї
палітурки чи обкладинки, що виступають за край блока .
Картонна
боковина – аркуш картону певного формату, що є
деталлю палітурки .
Каширування
блока – надавання корінцеві блока грибоподібної форми.
Кегель
шрифту – розмір шрифту в друкарській системі вимірювання, що
визначається відстанню між верхньою і нижньою стінками літери
Колон лінійка – являє
собою лінійку того
чи іншого малюнку (тонку, подвійну,
орнаментовану), що розміщується
зверху смуги.
Колонтитул – розташований зверху
смуги й представляє
собою рядок тексту
з прізвищем автора
або назвою книги,
або назвою окремих
частин або розділів
книги. Призначення колонтитула – полегшити читачеві
користування книжкою.
Колонцифра – слугує
для послідовної нумерації
сторінок книги. Розміщується вона, в
залежності від стиля
оформлення видання, на
верхньому або нижньому
полі сторінки, посередині або
збоку.
Контртитул – лівий бік подвійного
титулу, на якому розташовуються вихідні дані серійного чи багатотомного видання
чи титул мовою оригіналу перекладного видання, чи повторення титулу
подарункового видання.
Накидний форзац застосовується
для книжкових блоків, що скомплектовані вкладкою.
Накидний форзац являє собою
два листка такого ж
формату, що й
приклеєний, які сфальцьовані разом в
один згин. Зовні
по згину цей
зошит склеюється стрічкою тканини завширшки
40 мм. У підготовлений
таким чином форзац
вкладають скомплектований блок
і пришивають його
разом з форзацом.
Норма – це коротка,
а частіше скорочена назва
видання, або прізвище автора,
або номер друкарського
замовлення, які розміщуються
на нижньому полі
першої сторінки кожного
зошита (як правило
на кожній 17–й
або 33–й сторінці)
для контролю за
комплектуванням зошитів в
екземпляри видання (щоб
випадково туди не потрапили
зошити іншого видання).
Нормі передує сигнатура. Разом
вони полегшують контроль
при процесах брошурування.
Паспарту – аркуш цупкого паперу
чи тонкого картону, до якого прикріплюють віддруковану окремо ілюстрацію,
формат якої менший за формат видання
Підстава – смужка паперу чи
картону, яку наклеюють на внутрішній бік палітурки між картонними боковинами.
Покажчик –
довідково-допоміжний текст, що допомагає
читачеві навести довідки, розшукати у
виданні інформацію про об’єкт чи
предмет, який цікавить.
Препринт – наукове видання з
матеріалами попереднього характеру, які публікуються до виходу у світ видання,
в якому вони мають бути вміщені.
Приклеєний форзац представляє
собою лист паперу,
висота якого дорівнює висоті
необрізаного книжного блока,
а ширина вдвічі
перевищує ширину книги.
Цей листок складають
удвоє, отримуючи таким
чином зошит зігнутий
один раз. Його
приклеюють до палітурки та
до першої сторінки
першого зошита.
Пришивний форзац виготовляється
такого розміру, щоб
у сфальцьованому вигляді
він був на
7–8 мм. ширший
від книги. Край
корінця такого форзацу
відгинають і в нього
вкладають перший зошит.
Реферат
–
короткий виклад твору,
що містить у
собі фактичні дані
та висновки. Наголос
у рефераті робиться
на все нове, що
автор вніс
у свою
працю. Реферати призначені для
наукових творів, друкуються
обов’язково на зворотній
частині титульного листа.
Сигнатура – порядковий номер друкарського аркуша видання,
який розташовано у внутрішньому куті нижнього поля першої сторінки видання
кожного нового аркуша перед нормою, та повторювано з зірочкою на третій
сторінці видання цього аркуша
Складена
обкладинка – обкладинка, що складається з двох або більше деталей
Складена
палітурка – палітурка, картонні боковинки і
підстава якої вкриті одним покривним матеріалом і з`єднані між собою іншим
матеріалом
Спуск – відступ на
початковій сторінці без полів від верхнього краю до початку зображення шпальта
– частина сторінки видання, відокремлена по вертикалі проміжками чи лініями
Стрижень (поліграфія) - смужка
паперу чи тканини, яку використовують для приклеювання ілюстрації чи форзаца до
зошита
Титул – на
якому розміщений заголовок
книги й підзаголовки,
прізвище автора, назва видавництва
або організації, що
випустила книгу, місце й рік видання,
тобто вихідні дані.
З титульного листа
читач починає вивчати
книгу, за титульним
листом описують книгу
бібліографи. Повторюючи деякі
відомості з обкладинки,
він доповнює їх іншими,
що дають більш повне уявлення про
видання. Титул може
бути набраний на
друкарській машині або намальований
художником. У деяких видах
видання (особливо у багатотомних збірках) застосовується подвійний
титул, що міститься
на двох суміжних
сторінках. У мало об’ємних виданнях
при економному їх оформленні
титул замінюють шапкою – короткими даними стосовно заголовку
книги, що розміщуються
у верхній частині
першої сторінки книги, причому іншу
частину смуги займає
текст.
Фальцювання – згинання задрукованих аркушів в зошит з фіксуванням згинів .
Фальчик – смужка матеріалу, що з’єднує аркуші
складеного форзацу.
Фарбовість видання – кількість фарб,
якими віддруковане видання тираж - загальна кількість примірників одного
видання примірник - кожна самостійна одиниця видання
Формат
видання – розмір готового видання, що визначається шириною і довжиною
сторінки видання у міліметрах чи шириною і довжиною аркуша паперу видання в
сантиметрах із зазначенням частини, яку займає на ньому сторінка видання
Фронтиспис – ілюстрація, що
відображає основну ідею видання чи портрет автора, яка розташована перед чи
поза титулом, складає ліву частину
розгортки з титульною
сторінкою. Дуже часто фронтиспис
вклеюють у книжку,
якщо його надруковано
на папері кращої
якості. Він відображає
характер усієї книги
або являється ілюстрацією
до найбільш важливого
епізоду.
Шмуцтитул – додатковий титул – у стародавніх книгах
існував для збереження
головного титулу від
забруднення. У наш
час шмуцтитул розташовується або
перед головним титулом,
і містить короткий
заголовок книги або
назву, а іноді марку
видавництва, або перед
окремими частинами чи
розділами книги. В
останньому випадку шмуцтитул містить
назву даного розділу.