Тема 1. Організація і проведення експертизи товарів

Етапи проведення експертизи

Експертні організації надають послуги з товарознавчої експертизи за заявами організацій на підставі договору встановленої форми або довготривалої письмової заявки з гарантією замовника щодо створення умов для проведення експертизи і сплати витрат за надані послуги.

Перед початком проведення експертизи розглядають підстави для її проведення, визначають мету і завдання, вибирають необхідні засоби і методи.

Під час планування товарознавчої експертизи виділяють три етапи: підготовчий, основний, заключний.

Для кожного етапу характерні свої особливості, засоби та методи, раціональний вибір яких визначає успішне проведення експертизи.

Підготовчий етап

На підготовчому етапі оформляють два важливі документи про призначення товарознавчої експертизи: заявка на проведення експертизи, наряд на проведення експертизи.

Заявка подається замовником експертизи. В ній мають бути вказані дані про товар. Замовник експертизи в заявці визначає завдання, яке ставиться перед експертами. В цьому документі зазначають дату і номер виклику експерта. Якщо під час проведення експертизи можуть бути використані руйнівні методи, то в заявці має бути згода замовника на руйнування зразка в кількості, передбаченій документом. Також можуть бути вказані зручний для замовника час проведення і гарантії щодо відшкодування витрат на експертизу. Заявка повинна бути підписана керівником і головним бухгалтером, підписи – завірені печаткою. Може надаватися в письмовому вигляді чи усній формі. Усна заявка передається по телефону. Незалежно від форми подання заявки експерт не повинен починати експертизу, якщо немає відповідно оформленої письмової заявки. Під час проведення експертизи, призначеної слідчими органами, до заявки додається рішення або постанова відповідного компетентного органу. В такому випадку в заявці зазначають місце проведення експертизи; її вид і особи, які беруть участь в експертизі; стан товару; наявність актів про взяття проб і зразків. Заявка реєструється в експертній організації в журналі реєстрації документів з наданням їй порядкового номера.

Наряд видається експерту і підтверджує його право на проведення товарознавчої експертизи. Він видається керівником експертної організації або його заступником, оформляється на спеціальному бланку, підписується керівником експертної організації. Підпис завіряється печаткою. В наряді зазначаються: номер, дата надходження заявки, дата початку експертизи, організація-замовник, її адреса, телефон, прізвище, посади представників, які будуть брати участь у проведенні експертизи, завдання експерта. Наряду присвоюється номер, відповідний номеру заявки в журналі реєстрації заявок. Видачею наряду експертна організація підтверджує правоздатність призначення експерта. Для проведення товарознавчої експертизи призначення експерта відбувається в строки, погоджені із замовником. Для швидкопсувних товарів – протягом 24 год. Після закінчення експертизи на зворотному боці наряду проставляють години роботи експетра для оплати послуг. Зворотний бік завіряється представником замовника. Наряд здається в експертну організацію.

Призначення експерта керівництво експертної організації здійснює з урахуванням його компетентності, незалежно від замовника і наявності часу, достатнього для проведення експертизи. На підготовчому етапі може бути проведений інструктаж для експертів, особливо якщо використовували органолептичний або експертний метод дослідження. Особливу увагу під час інструктажу приділяють оформленню завершальних документів (акта експертизи, завершального висновку).

На підготовчому етапі визначають також взаємостосунки експерта та замовника експертизи, тобто експерт, одержавши призначення, повинен погодити дату експертизи, а замовник:

1) призначити для участі в експертизі двох своїх представників, компетентних щодо експертизи цієї групи товарів, та уповноважити підписувати констатовану частину акта;

2) за необхідності надати зразки-еталони, з якими експерт повинен ознайомитись;

3) підготувати робоче місце, засоби для проведення експертизи;

4) забезпечити вільний доступ до товарів, виділити підсобних робітників для здійснення допоміжних операцій;

5) забезпечити дотримання правил техніки безпеки.

Експерт на підготовчому етапі повинен детально вивчити нормативні документи, згідно з якими повинна здійснюватися експертиза.

 Основний етап

Початком роботи експерта вважають його прибуття до замовника. Під час проведення експертизи замовник повинен надати такі документи:

1) якщо заявка здійснена усно, то письмову заявку;

2) товаросупровідні документи: сертифікати, рахунки, накладні;     

3) завірену копію виклику постачальника;

4) акти незгод між постачальником і одержувачем; акти первинної експертизи, якщо це повторна чи контрольна експертиза;

5) комерційні акти;

6) акти відбору проб;

7) висновки або протоколи випробовування зразків.

На всіх документах, представлених експерту, експерт робить запис „Пред’явлено експерту №........”

Якщо замовник вважає за необхідне внести зміни щодо формування мети та завдань експертизи, то він повинен підтвердити це письмово, а експерт у цьому випадку проводить додаткове дослідження, попередньо узгодивши це з керівництвом. Експерт перевіряє дійсність і достовірність всіх наданих документів, співставляє інформацію, що є в документах і в маркуванні. Відсутність або неправдивість поданих документів може бути підставою для відмови від проведення експертизи.

Під час проведення експертизи експерт може відмовитись її далі проводити якщо: товар відстутній, робоче місце не облаштоване, товар зберігається у недопустимих умовах, не дотримуються правила техніки безпеки.

Відмовитись від проведення експертизи експерт може, якщо на це є дозвіл керівника експертної організації. В такому випадку заявка анулюється, замовнику дається письмова відмова на підставі службової записки експерта, а експерт повинен здати наряд з відповідною позначкою замовника.

При проведенні експертизи експерт керується Інструкцією „Про порядок проведення експертизи Торгово-промисловими палатами України”, а також законодавчою та нормативно-технічною документацією. Якщо експертиза проводиться за допомогою вимірювальних засобів, експерт повинен перевірити засоби вимірювання (наявність клейм, свідоцтв, дати останньої повірки, відповідність діапазонів вимірювання).

Експертиза проводиться особисто експертом чи групою експертів. Під час повторної експертизи вся інформація заноситься в робочий зошит. Формулюються завдання експертизи в заявці замовника, наряді та акті експертизи повинні збігатися. Форма робочого зошита, порядок його видачі експерту, вимоги до оформлення та зберігання визначаються наказом по експертній організації. Термін зберігання робочого зошита не менший, ніж термін зберігання акта.

Під час оцінювання якості товару експерт повинен погодити із замовником номенклатуру показників якості. Особливу увагу звертають на показники якості, які викликають незгоду. Зазвичай використовують номенклатуру показників якості, регламентовану стандартами. Тому після визначення дійсних показників експерт повинен перевірити відповідність зразка еталонам. Про виявлені невідповідності експерт обов’язково занотовує це в робочий зошит і акт експертизи.

Експертне дослідження може проводитись суцільним чи вибірковим методом. При суцільному проводиться перевірка кожної одиниці в партії; вибірковий – об’єднана проба відповідно до вимог нормативних документів, експерт робить висновок на основі дослідження цієї проби.

За необхідності більш глибоких досліджень, які неможливо провести за місцем експертизи, експерт відбирає зразки для дослідження в лабораторії. Відбір відбувається з об’єднаної проби експертом чи групою експертів. Після відбору проб та дотримання всіх правил, які гарантують їхнє зберігання (під час проведення товарознавчої експертизи проби і зразки товарів відбираються згідно з методами та в кількості, встановленій нормативною документацією на даний вид товарів), складають акт відбору проб і зразків, де зазначають такі дані:

- дані про особу, яка відбирала проби;

- дані про осіб, які приймали участь у відборі;

- час та місце складання акта;

- найменування товару, його сорт, назва власника, одержувача і постачальника;

- країна походження;

- дата надходження товару на склад одержувача;

- кількість місць;

- характеристика товаросупровідних документів;

- загальна кількість відібраних зразків;

- упакування для зразків;

- дані на етикетках;

- мета відбору проб і зразків, завдання дослідження;

- підписи осіб, які відбирали зразки.

Акт може оформлятись на спеціальному бланку, а за його відсутності – в довільній формі, але з наведенням вищезазначених даних. Від правильності складання акта залежить визнання його дійсності і результатів експертизи.

Після проведення експертної оцінки і одержання протоколу дослідження експерт переходить до заключного етапу.

Заключний етап

На заключному етапі підбивають підсумки всієї проведеної роботи. Метою є оцінка одержаних результатів та їхнє документальне оформлення. Результати експертизи, відповідно до записів, зроблених у робочому зошиті, можуть бути оформлені у вигляді:

- акта експертизи (АЕ);

- експертного висновку (ЕВ);

- протоколу дегустації.

Акт експертизи оформляється на бланках єдиної форми, встановленої експертною організацією. Примірник акта експертизи складається експертом власноручно, без виправлень та скорочень. Акт експертизи може бути складений українською, російською або будь-якою іншою мовою за згодою замовника. Він складається з трьох частин: протокольної (загальної); констатувальної; заключної (висновку).

В загальній частині акта експертизи містяться дані:

- номер акта експертизи;

- дата та місце складання;

- дані про експерта, представників, які беруть участь;

- кількісна  оцінка  товару,  найменування  товару,  характеристика товаросупровідної документації;

- дані про постачальника, відправника;

- стан пред’явленого товару.

Якщо експертиза є додатковою, повторною, комплексною, це відзначається у вступній частині. При додатковій і повторній експертизах наводяться також дані про попередні експертизи, про експертів і експертні установи, у яких вони проводилися, отримані висновки, а також підстави для проведення повторної експертизи. Якщо експертом заявлялися клопотання про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), то це відзначається у вступній частині, а також дати направлення клопотання, дати отримання дозволу. У вступній частині відображається також участь експерта в одержанні зразків для порівняльного дослідження, в огляді місця події й інших слідчих діях.

Завдання, поставлені перед експертом, проводяться у акті в тому формулюванні, у якому вони зазначені в заявці та наряді на проведення експертизи. Однак, якщо питання сформульоване не відповідно до прийнятих рекомендацій, але зміст його зрозумілий, експерт вправі переформулювати його, вказавши, як він розуміє його відповідно до своїх спеціальних знань (з обов'язковим наведенням первісного формулювання). Якщо ж зміст питання експерта не ясний, він повинен звернутися за роз'ясненням до органу, що призначив експертизу. За наявності декількох питань експерт вправі згрупувати їх, виклавши в такій послідовності, що забезпечувала б найбільш доцільний порядок дослідження.

У констатувальній частині акта викладається процес експертного дослідження та його результати і дається наукове пояснення установлених фактів. Тут, зокрема, повинні бути зазначені стан об'єктів дослідження, методи дослідження і технічні умови їхнього застосування (у тому числі умови проведення експерименту, якщо такий проводився), посилання на довідково-нормативні матеріали і літературні джерела. Дослідження описується звичайно відповідно до схеми проведення дослідження. Так, при ідентифікаційних дослідженнях виділяються аналітична стадія (роздільне дослідження властивостей об'єктів), порівняльна (установлення збігів і розходжень властивостей об'єктів) й та, яка інтегрується (комплексна оцінка результатів дослідження). Відповідним чином будується і структура констатувальної частини висновку. У деяких випадках, коли один метод застосовується до декількох об'єктів чи для рішення декількох завдань, практикується опис процесу дослідження за методами, наприклад у підрозділі «Дослідження барвників» можуть бути виділені такі рубрики: «Мікрохімічний аналіз барвників», «Хроматографічний аналіз барвників», «Спектрографічний аналіз барвників» та ін.

В узагальненій частині акта (висновку) даються загальна сумарна оцінка результатів проведеного дослідження й обґрунтування висновків, до яких прийшов експерт (експерти). Так, наприклад, при ідентифікаційних дослідженнях синтезуюча частина включає підсумкову оцінку ознак, які співпадають, порівнюваних об'єктів, що розрізняються, констатує, що ці ознаки є (не є) стійкими, істотними й утворять (не утворять) неповторну сукупність. Висновки являють собою відповіді на поставлені перед експертом питання. На кожне з цих питань повинна бути дана відповідь або зазначена неможливість його рішення. Висновок є кінцевою метою дослідження. Основні вимоги, які повинні задовольняти висновок експерта, можна сформулювати у вигляді таких принципів:

-     принцип кваліфікованості означає, що експерт може формулювати тільки такі висновки, для побудови яких необхідна досить висока кваліфікація. Питання, що можуть бути вирішені на базі простого життєвого досвіду, не повинні ставитися перед;

-     принцип визначеності, тобто неприпустимі невизначені, двозначні висновки, що допускають різне тлумачення, наприклад висновки про «однаковість» чи «аналогічність» об'єктів без вказівки на конкретні ознаки, що співпадають;

-     принцип допустимості. Відповідно до нього в процесі доведення можуть бути використані тільки такі висновки експерта, які не вимагають для своєї інтерпретації спеціальних знань. Експерт повинен довести свої висновки до такого етапу, що висновок стане загальнодоступним і може бути зрозумілий для будь-якої особи, яка не має спеціальних знань.

Найбільш поширений розподіл логічних форм висновків експерта на такі види:

-     категоричні і ймовірнісні;

-     про можливість і дійсність;

-     однозначні й альтернативні;

-     умовні й безумовні;

-     стверджувальні і негативні.

Розподіл висновків на категоричні та ймовірнісні проводиться за ступенем їхнього підтвердження. Ймовірнісний висновок може формулюватися експертом лише при досить високому ступені імовірності установлюваного факту. Категоричний висновок дається експертом, коли результати дослідження цілком його підтверджують.

У висновках про можливість, на відміну від висновків про дійсність, констатується не факт об'єктивної дійсності, а лише можливість якої-небудь події, явища.

Альтернативний висновок формується, коли експерту не вдалось прийти до єдиного варіанта вирішення і підсумком дослідження стало декілька варіантів. Однозначний висновок дається, коли експерт приходить до єдиного варіанта вирішення завдання.

Умовним називається висновок, у якому його істинність ставиться в залежність від якої-небудь умови. Безумовний висновок ніяких умов не містить.

Негативний висновок констатує відсутність установлюваних факту, події, властивості.

Документальне оформлення. Акт повинен бути підписаний експертом (експертами). Якщо експертиза проводилася в експертній установі, то висновок завіряється печаткою цієї установи.

Додатки до акта (фотознімки, креслення, фонограми, спектрограми, хроматограми і т. п.), якщо такі є, також підписуються експертом і завіряються печаткою експертної установи. Такого роду додатки служать ілюстраціями до висновку експерта й утворюють його складову частину, яка доповнює текст.

Кожна частина акта, включаючи проміжні висновки, повинна бути підписана тим експертом (експертами), які безпосередньо провів це дослідження і сформулював висновки. Якщо висновки робилися різними експертами, кожний із висновків повинен підписатись окремо.

Крім акта експертизи, результатом проведення експертизи може бути повідомлення про неможливість давання висновку. Такий документ складається, коли неможливість відповіді на поставлені питання очевидна без дослідження. Офіційним документом органу, що призначив експертизу, є повідомлення про неможливість давання висновку.

Під час оформлення висновку експерт вказує найменування та реквізити документів, що використовувались, результати, отримані в дослідній лабораторії, метод проведення досліджень. Висновок завершується підписом експерта або групи експертів.

До акта додаються акти відбору проб і зразків, протоколи досліджень, фотографії дефектів, контрольні зразки та інші документи, які підтверджують достовірність висновків експерта. Акт експертизи складається окремо на кожну партію. Виправлення помилок після реєстрації акта дозволяється тільки з дозволу керівництва організації. Підстава – письмова заява експерта. Виправлення в протокольній частині та частині, яка констатується, завіряються підписами експерта та представників замовника. Приклади актів експертиз – у додатку А. 

Комплексна схема експертизи товарів

Спробуємо підійти комплексно до експертизи кожного виду товару, який будемо вивчати. Основні терміни, що використовуються в процесі формування, оцінки, контролю та управління якістю продовольчих товарів, повинні відповідати тим, що зафіксовані в ДСТУ ІSO 9000-2001. „Системи управління якістю. Основні положення та словник”. До цих термінів відносяться такі основні поняття: якість, система якості, програма якості, перевірка якості, аналіз системи якості, контроль якості, показники якості, методи оцінки рівня якості.

Якість продовольчих товарів визначається сукупністю їхніх споживних властивостей, що зумовлюють їхню здатність задовольняти певні потреби споживачів відповідно до призначення. Методичною основою формування якості є загальновідома „петля якості”. На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і у взаємозв’язку між собою. Якщо петлю якості застосувати до виробництва продовольчих товарів, то отримаємо схему, подану на рис. 1.1.

Методика експертизи об'єднує в собі інформацію нормативних документів, вибір обов'язкових показників якості, екологічних показників. Така методика повинна мати логічну структуру, тобто містити етапи дослідження, перелік нормативної документації, засоби вимірювань та етапи обґрунтування результатів, тобто мати логічне завершення. Завдяки поданню такої методики можна отримувати не тільки конкретні результати, але й здійснювати консультативну функцію.

 

Особливості експертизи продовольчих товарів. Підстави для проведення експертизи продовольчих товарів

Експертиза неякісної й небезпечної харчової продукції проводиться з метою визначення можливості її подальшого використання або знищення. Процес знищення або утилізації проводиться в присутності представника органу державного нагляду й контролю таким чином, щоб не допустити можливості використання продукції в їжу. Відбір зразків (проб) для лабораторних досліджень здійснюється представниками органів державного контролю й нагляду в присутності власника харчової продукції.

Підстави для проведення експертизи харчової продукції:

1) продукція не відповідає вимогам якості й безпеки санітарних та ветеринарно-санітарних правил і норм та нормативно-технічної документації;

2) продукція має ознаки недоброякісності, що не викликає сумнівів у компетентної особи, що здійснює перевірку якості й безпеки продукції;

3) відсутні документи виготовлювача (постачальника) продукції, що засвідчують її походження, якість і безпеку;

4) продукція має властивості, що не відповідають даному виду й найменуванню продукції;

5) маркування не відповідає вимогам нормативно-технічних документів;

6) у продукції минув строк придатності.

Неякісна й небезпечна харчова продукція на період проведення експертизи, прийняття й виконання рішення про подальше її використання або знищення повинна зберігатися в окремому приміщенні, що не допускає доступу до неї.

 

Завдання експертизи продовольчих товарів

Завдання органів державного контролю й нагляду під час експертизи:

-оцінюють відповідність супровідної документації на харчову продукцію вимогам нормативно-технічної документації;

- проводять зовнішній огляд, дослідження;

- визначають стан упакування й маркування продукції.

У процесі експертизи необхідно з'ясувати умови виробництва, закупівлі, поставки, транспортування, зберігання й реалізації продукції, а за необхідності провести випробування її якості й безпеки.

За результатами експертизи оформляється висновок – документ, у якому відображається відповідність (невідповідність) продукції вимогам нормативно-технічної документації.

Знищення продукції здійснюється в присутності комісії, яку створює власник продукції разом із представниками організації, відповідальної за її знищення. Про знищення продукції складається акт установленої форми. Один екземпляр такого акта в триденний строк подається органу державного нагляду й контролю, що прийняв рішення про її знищення.

Контрольні запитання

1. Назвіть етапи проведення експертизи товарів. Які основні дії експерта на підготовчому етапі?

2. Охарактеризуйте основний етап товарознавчої експертизи.

3. Що важливо пам’ятати на заключному етапі товарознавчої експертизи?

4.  Що є результатом товарознавчої експертизи? Яких основних правил потрібно дотримуватись під час оформлення акта експертизи?