Глосарій
Первинна експертиза – під час проведення конкретної справи об’єкт досліджується вперше.
Повторна – проводиться з однієї й тієї самої справи
вдруге в разі порушення встановлених вимог і правил на вимогу замовника експертизи за наявності його обґрунтованих претензій до висновку первинної ревізії. Проведення повторної ревізії може бути доручено тільки іншому експертові.
Основна експертиза – повністю вирішує всі базові
завдання з досліджуваної справи.
Додаткова експертиза – проводиться залежно від ситуації,
яка виникла у процесі розслідування: для вирішення додаткових питань (у разі суттєвої зміни
попередніх обставин) або для усунення неповноти чи незрозумілості
висновку експерта.
Однопредметна експертиза – досліджує питання одного виду
(предмету) експертизи (бухгалтерської,
медичної, будівельної тощо), тому в ній беруть участь експерти відповідних спеціальностей.
Комісійна експертиза – призначається у випадках, коли є
потреба здійснити дослідження
за участю кількох експертів-фахівців в одній галузі знань. Керівник
групи експертів не має жодних переваг
перед іншими учасниками групи у вирішенні завдань. Як правило, комісійна експертиза є повторною.
Комплексна експертиза – призначається у випадках, коли необхідно виконати дослідження за участю кількох експертів, які є фахівцями в різних галузях знань. При комплексному дослідженні
досягається всебічність дослідження доказів та завдяки цьому більша
вірогідність вирішення поставленого перед експертизою завдання.
Судово-бухгалтерська експертиза – це
дослідження в межах чинного законодавства
господарської діяльності суб’єкта господарювання особою,
яка має спеціальні знання в галузі бухгалтерського обліку (експертом-бухгалтером), з метою подання
висновку щодо кола питань, поставлених органами дізнання, попереднього слідства чи суду.
Компетентність – означає,
що експертизу повинні проводити особи з відповідною фаховою підготовкою і
досвідом у конкретній галузі. При цьому необхідний науковий підхід до вибору методики виконання окремих експертних процедур.
Організація (від
франц. “organization”) – це
побудова, впорядкування певного процесу, явища тощо.
Гіпотеза (від грецького “hypothesis” – наукове припущення) в
судово-бухгалтерській експертизі – це попереднє припущення
експерта-бухгалтера з конкретного факту, яке ґрунтується на сукупності
професійних знань експерта-бухгалтера та досягненнях наукового пізнання
судово-бухгалтерської експертизи. Однак гіпотеза в будь-якому випадку вимагає забезпечення її доказовості або помилковості системою відповідних
доказів.
Органолептичні методичні прийоми – дослідження об’єкта експертизи, яке здійснюються за допомогою органів людини (наприклад, контрольне вимірювання площі, візуальне визначення якості пюре, дегустація вина, контрольні заміри робіт, хіміко-лабораторний контроль,
технологічний контроль, експеримент
тощо).
Розрахунково-аналітичні методичні прийоми – дослідження об’єкта експертизи, яке здійснюється шляхом відповідних розрахунків і аналітичних дій (наприклад, встановлення відповідності фактичних витрат сировини на виробництво продукції встановленим стандартам
і нормативам, обчислення темпів
зростання продуктивності праці тощо).
Документальні
методичні прийоми – дослідження об’єкта експертизи, яке ґрунтується на
використанні бухгалтерської інформації, зафіксованої у відповідних документах. Вони є одними із найважливіших видів методичних прийомів судово-бухгалтерської експертизи.
Синтактика – це структура інформації, символи алфавіту, мови, слова, речення, правила їх побудови.
Семантика – це зміст
економічної інформації.
Прагматика – це достовірність, своєчасність, зручність сприймання тощо.
Технічне
забезпечення – це комплекс технічних засобів і методів, що
забезпечують функціонування судово-бухгалтерської експертизи.