Тема 2

Загальні вимоги та порядок складання фінансової звітності

 

1. Нормативне забезпечення фінансової звітності

 

Подання фінансової звітності передбачено частиною 1 статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV (далі – Закон про бухгалтерський облік).

Регулювання питань методології фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, зокрема:

1)  Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 (далі – Порядок №419).

2)  Наказ Міністерства фінансів України «Про примітки до річної фінансової звітності» від 29.11.2000 р. №302.

3)  НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. №73.

4)  НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 р. № 628.

5)  П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 р. №137.

6)  П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 р. №163.

7)  П(С)БО 24 «Прибуток на акцію», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2001 р. №344.

8)  НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», затверджене наказом Міністерства України від 25.02.2000 р. №39.

9)  П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 р. №412.

10)  Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. №879.

11)  Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 р. №433.

12)  Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2013 р. №476.

13)  Методичні рекомендації зі складання звіту про управління, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.12.2018 р. №982.

14)  Наказ Міністерства фінансів України від 25.10.2019 року «Про затвердження перекладу таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності» (далі – Наказ про таксономію).

 

 

2. Склад фінансової звітності підприємства

 

Відповідно до НП(С)БО 1 фінансова звітність складається з:

1)  балансу (звіту про фінансовий стан) (форма 1);

2)  звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (форма 2);

3)  звіту про рух грошових коштів (форма 3);

4)  звіту про власний капітал (форма 4);

5)  приміток до фінансової звітності (форма 5).

Відповідно до П(С)БО 29 фінансова звітність за сегментами подається підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім малих підприємств, неприбуткових організацій, банків і бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) якщо підприємство:

1)  зобов'язано оприлюднювати річну фінансову звітність;

2)  або підприємство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг)

3)  або якщо щодо продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін, у тому числі підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Інформація про звітні сегменти наводиться в Додатку до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» – форма 6 (додаток 1 до Положення (стандарту) 29).

Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (відповідно до НП(С)БО 25).

Класифікація підприємств відповідно до Закону про бухгалтерський облік наведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Класифікація підприємств відповідно до Закону про бухгалтерський облік

Категорія підприємства

Критерії оцінки за рік, що передує звітному

балансова вартість активів, євро

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), євро

середня кількість працівників, осіб

Мікропідприємства

до 350 тис.

до 700 тис.

до 10

Малі

до 4 млн

до 8 млн

до 50

Середні

до 20 млн

до 40 млн

до 250

Великі

понад 20 млн

понад 40 млн

понад 250

 

Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.

Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.

Підприємства (крім бюджетних установ, мікропідприємств та малих підприємств) подають разом з річною фінансовою звітністю звіт про управління.

Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.

Підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із таких критеріїв:

1)  балансова вартість активів – до 4 мільйонів євро;

2)  чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 мільйонів євро;

3)  середня кількість працівників – до 50 осіб.

 

 

3. Складання фінансової звітності за міжнародними стандартами

 

Фінансову звітність за міжнародними стандартами складають:

1)  підприємства, що становлять суспільний інтерес;

2)  публічні акціонерні товариства;

3)  суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;

4)  підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України:

-     надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);

-     недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);

-     допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

5)  підприємства, які самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності.

Застосовування міжнародного стандарту фінансової звітності для малих і середніх підприємств не допускається підприємствами, на які не поширюється сфера його застосування. Підприємства, які для складання фінансової звітності застосовують міжнародний стандарт фінансової звітності для малих і середніх підприємств, використовують форми звітів, затверджені цим Національним положенням (стандартом).

Для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, які викладені державною мовою та офіційно оприлюднені на веб-сторінці Міністерства фінансів України.

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за міжнародними стандартами складаються на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами (див. Наказ про таксономію).

Таксономія фінансової звітності – склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю.

 

 

4. Подання та оприлюднення фінансової звітності

 

Підприємства зобов’язані подавати фінансову звітність:

1)  органам, до сфери управління яких вони належать;

2)  трудовим колективам на їх вимогу;

3)  власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

4)  органам державної влади та іншим користувачам відповідно до законодавства.

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. На фінансову звітність не розповсюджується заборона щодо поширення статистичної інформації. Підприємства зобов’язані надавати копії фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці зобов’язані:

1)  підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів);

2)  публічні акціонерні товариства;

3)  суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку;

4)  суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

Не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці зобов’язані:

1)  великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства.

2)  інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств.

Підприємства зобов’язані забезпечувати доступність фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за місцезнаходженням цих підприємств.

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законом, публікує його протягом 45 днів після затвердження.

Форма і склад статей фінансової звітності визначаються цим Національним положенням (стандартом) і наводяться у додатках 1 і 2 до НП(С)БО 1.

Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття (крім випадків, якщо така інформація була в попередньому звітному періоді), а також додавати статті із збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей фінансової звітності, наведених у додатку 3 до НП(С)БО 1, у разі якщо стаття відповідає таким критеріям:

-     інформація є суттєвою;

-     оцінка статті може бути достовірно визначена.

Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

1.  Назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу).

2.  Короткий опис основної діяльності підприємства.

3.  Назву підприємства, що контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), а також назву фактичної контролюючої сторони, якщо вона має іншу назву.

4.  Середню кількість працівників підприємства протягом звітного періоду.

5.  Дату затвердження фінансової звітності.

6.  Повідомлення про складання фінансової звітності за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

Фінансова звітність підписується:

1)  керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства;

2)  у разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.

Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

5. Строки подання фінансової звітності

 

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою – дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.

Датою подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі вважається дата одержання електронного повідомлення про одержання центром збору фінансової звітності такої фінансової звітності.

Строки подання фінансової звітності:

- проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) – не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом

- річна – не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

У разі коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

 

 

6. Виправлення помилок у фінансовій звітності

 

Відповідно до П(С)БО 6 виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.