Тема 15

Організація звітності підприємства

1. Зміст та завдання організації звітності підприємства

Звітність підприємства в умовах ринкового розвитку економіки є одним із основних джерел інформаційного забезпечення для прийняття оптимальних управлінських рішень як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами. Складність системи звітності суб’єктів господарювання зумовлена особливостями її регламентування, наявністю видів звітності з різною цільовою спрямованістю та варіативністю їх складання зумовлює необхідність організації звітності.

Організація звітності підприємства – це сукупність науково обґрунтованих та впорядкованих елементів побудови процесу підготовки, складання та подання як внутрішніх, так і зовнішніх звітів.

Виходячи із економічного змісту організації звітності, можна виділити наступні її складові:

1) нормативне регламентування (зовнішнє та внутрішнє);

2) визначення комплекту форм звітності за видами;

3) вибір методики та техніки формування звітних показників;

4) встановлення інформаційної бази складання звітності;

5) розробка системи функціональних обов’язків працівників підприємства щодо заповнення звітних форм та контролю щодо їх виконання;

6) визначення порядку подання форм звітності до відповідних органів;

7) формалізація складових організації звітності.

Раціональне поєднання наведених складових дозволяє забезпечити основне завдання звітності – створення та логічну систематизацію економічних показників для задоволення інформаційних потреб суб’єктів господарських відносин різних рівнів.

2. Функціональні обов’язки працівників зі складання звітності

Процес складання звітності підприємства потребує організованої роботи та взаємозв’язку багатьох його структурних підрозділів, посадових осіб та працівників. Це передусім обумовлюється складністю і трудомісткістю створення інформаційної бази для формування показників різних форм звітності, які характеризуються специфічною метою, завданнями, змістом, методикою та технікою заповнення.

Інформація, яка надається внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття рішень проходить певні етапи перш ніж набуде завершеного та достатнього для сприйняття рівня, а саме:

- виявлення;

- вимірювання;

- реєстрації;

- накопичення;

- узагальнення;

- систематизації;

- обробки;

- зберігання.

У якості звітної інформації виступають різні види показників – облікові, податкові, фінансові, планово-економічні, технологічні, виробничі, трудові та інші, що потребує залучення до складання звітності фахівців відповідних спеціальностей, наприклад: бухгалтери (всі форми звітності), фінансисти (форма 1-Б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість», форма 2-Б «Звіт про випуск, розміщення та обіг цінних паперів»), економісти (форма 2К-П «Анкета для промислового підприємства», форма 11-ОЗ «Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)»), кадровики (форма 1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», форма 1-ПВ «Звіт з праці», форма 6-ПВ «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання»), інженери (Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, форма 1-кб «Звіт про виконання будівельних робіт», форма 1П-НПП «Звіт про виробництво промислової продукції»), технологи (форма 3-мтп «Звіт про залишки та витрати матеріалів»), менеджери (форма 1-опт «Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі», форма 1-послуги «Звіт про обсяги реалізованих послуг», форма 1-торг «Звіт про товарооборот») тощо.

Виконання зазначеними працівниками робіт з підготовки та складання звітності відноситься до їх посадових обов’язків та формалізується у посадових інструкціях.

Складену на основі даних бухгалтерського обліку підприємства фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Відповідальність, а отже й підписання податкової звітності підприємства покладено на керівника (власника) та головного бухгалтера суб’єкта господарювання, а статистичної – на керівника (власника) і виконавця робіт з її складання.

3. Особливості подання звітних форм за призначенням

Нормативне забезпечення звітності та практика діяльності підприємств передбачають наявність таких основних способів подання звітних форм:

- фактична передача за належністю;

- через оформлення поштових відправлень;

- електронним способом за належністю;

- електронним способом через мережу Інтернет.

Фактична передача за належністю означає особисту передачу звітності «з рук в руки» працівниками підприємства працівникам відповідних органів або осіб (у випадку подання внутрішньої звітності).

Можливість подання звітності через оформлення поштових відправлень передбачена Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 р. №799.

Відповідно до цього нормативного акту, звіти приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення.

Поштові відправлення здаються безпосередньо до підприємств поштового зв’язку у відкритому вигляді з описом вкладення. У його верхній частині відправник робить позначку «Звіт».

Відправник заповнює бланк рекомендованого повідомлення про вручення на своє ім’я або на ім’я особи, якій належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення адресату, складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його. Вартість поштового відправлення повинна відповідати загальній сумі оголошеної цінності, зазначеній в описі.

Щодо подання податкової звітності, то відповідно до п. 49.5 Податкового кодексу України платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного статтею 49 цього кодексу, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації несе оператор поштового зв’язку у порядку, передбаченому законодавством, при цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації.

Податкова звітність до органів податкової служби надається (надсилається):

- на паперових носіях – особисто;

- на паперових носіях – поштовими відправленнями;

- на електронних носіях із доданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях – особисто;

- засобами телекомунікаційного зв’язку з накладанням електронного цифрового підпису.

4. Строки подання фінансової, податкової та статистичної звітності

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419 датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою – дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.

Датою подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі вважається дата одержання електронного повідомлення про одержання центром збору фінансової звітності такої фінансової звітності.

Підприємства, які відповідно належать до мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницькі товариства та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, подають річну фінансову звітність органам, не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком.

Підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, подають органам державної статистики та податковим органам звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), крім консолідованої фінансової звітності, у спосіб, визначений законодавством, за звітний рік не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком, за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців – не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Підприємства, які для складення фінансової звітності застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність, складені на основі таксономії фінансової звітності, разом з відповідними аудиторськими звітами (якщо обов’язковий аудит фінансової звітності проводився на вимогу законодавства), подають до центру збору фінансової звітності не пізніше строків, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для оприлюднення річної фінансової звітності, проміжну фінансову звітність (за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) – не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Підприємства, які належать до середніх підприємств, подають річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність органам, не пізніше 1 червня року, що настає за звітним роком.

Проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені Податковим кодексом України.

У разі коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні Згідно із вимогами статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),–протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), – протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, – протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), – до 1 квітня року, наступного за звітним.

5. Види відповідальності за порушення порядку складання та подання звітності

З метою забезпечення ефективності, якості та законності формування показників звітності діючим законодавством передбачена система відповідальності за порушення порядку її складання та подання, що включає наступні види:

- дисциплінарна;

- матеріальна;

- адміністративна;

- кримінальна;

- фінансова.

При цьому перші чотири види відповідальності стосуються посадових осіб підприємства, дія чи бездіяльність яких призвела до викривлень у певних формах звітності. Щодо фінансової відповідальності, то вона реалізується через накладання фінансових санкцій (штрафів) на конкретний суб’єкт господарської діяльності.

У випадку порушення трудової дисципліни (правил внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції), що полягає в неправильному складанні (поданні) звітності до посадових осіб підприємства (керівника, головного бухгалтера) може застосовуватись дисциплінарна відповідальність, передбачена статтями 147-150 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII (далі – КЗпП).

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

В окремих випадках дії чи бездіяльність посадових осіб стосовно складання звітності призводять до заподіяння шкоди підприємству (наприклад, застосування фінансових санкцій державними органами). Внаслідок цього до винні особи можуть бути притягнені до матеріальної відповідальності, порядок накладання якої встановлений статями 130-138 КЗпП).

За шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків, працівники несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Крім цього, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X, (далі – КУАП) посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з недодержанням установлених правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків.

6. Формалізація організації звітності на підприємстві

Для ефективної та раціональної побудови системи звітності підприємства необхідно формалізувати усі наявні складові організації звітності за її видами у внутрішньому розпорядчому документів суб’єкта господарювання (окремий наказ, розпорядження, табель-графік виконання облікових робіт, розділ (додаток) в наказі про організацію бухгалтерського обліку та ін.).

Найоптимальнішим є варіант складання таких документів із застосуванням табличного методу подання інформації, що може включати наступні показники:

- назва та форма звітності;

- нормативний акт, яким затверджено форму звітності;

- нормативний акт, яким затверджено порядок складання звітності;

- граничні строки подання звітної форми;

- планові терміни підготовки, складання, перевірки та подання звітності;

- відповідальні особи за підготовку, складання, перевірку та подання звітності;

- посадові особи, що затверджують форму звітності;

- спосіб та місце подання.

Крім цього, відповідальність за належну підготовку, складання та подання звітності повинна бути передбачена в посадових інструкціях працівників бухгалтерської (фінансової) служби підприємства тощо.