Тема 1. Загальна характеристика, предмет і метод бухгалтерського обліку.
Запитання.
1. Поняття і види господарського обліку.
2. Предмет і об’єкти
бухгалтерського обліку.
3. Метод бухгалтерського обліку.
Основні поняття: господарська діяльність, господарський облік, бухгалтерський
облік, предмет бухгалтерського обліку, об’єкти бухгалтерського обліку,
господарські засоби, джерела утворення господарських засобів, господарські процеси, метод бухгалтерського обліку,
документація, система рахунків бухгалтерського обліку, елементи методу
бухгалтерського обліку, інвентаризація, оцінка, калькуляція, рахунки, подвійний
запис, бухгалтерський баланс, бухгалтерська звітність.
1. Поняття і види господарського обліку.
Господарська діяльність – це діяльність, яка пов’язана з виробництвом, обміном та
споживанням матеріальних цінностей, а також наданням і використанням послуг. На
рівні підприємства господарська діяльність складається з господарських
процесів, які поділяються на господарські операції.
Господарський облік – це якісна характеристика і кількісне відображення майна підприємства, джерел його формування і
господарських процесів. Види господарського обліку: оперативний; статистичний; бухгалтерський.
Оперативний облік – це спосіб спостереження, відображення та контролю за окремими
господарськими та технічними операціями безпосередньо в процесі їх здійснення з
метою оперативного управління. Статистичний
обліквивчає масові явища і закономірності їх розвитку.
Бухгалтерський облік – це система безперервного, взаємопов’язаного, суцільного та
документально – обґрунтованого відображення господарських засобів за складом і
розміщенням та джерелами їх формування в грошовому, трудовому і натуральному
вимірниках.
Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського
облікуі складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996, а також НП(С)БО, методичні
рекомендації, інструкції, Податковий кодекс України, План рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов’язань і капіталу. За сферою діяльності бухгалтерський облік поділяється на виробничо-господарський, бюджетний і
банківський. За об’єктами обліку, планом рахунків, специфікою ведення ці види
обліку істотно відрізняються один від одного.
За обліковими
функціями бухгалтерський облік поділяється на фінансовий,податковий і
управлінський.
Сукупність інформації, яка використовується
для розробки стратегії підприємства є об’єктом стратегічного обліку. Неоднозначність законодавства та можливість вибору одного з декількох варіантів
обліку окремих операцій зумовлюють творчий підхід до обліку – креативний облік.
До
господарського обліку висуваються такі вимоги:
порівнянність, точність і об’єктивність, ясність і доступність, своєчасність, економічність і раціональність.
Для
визначення і вимірювання змін, які відбулися в господарській діяльності
суб’єкта господарювання під впливом певних господарських операцій, а також для
визначення величини об’єкта обліку використовують кількісні та якісні
вимірники:
-
кількісні – це показники діяльності суб’єкта господарювання,
організації, установи, за допомогою яких визначають обсяг виконаних операцій,
процесів та величину облікових об’єктів;
-
якісні – це такі
показники, що характеризують економічну ефективність здійснених господарських процесів і відповідних операцій, та результатів зміни облікових об’єктів.
Залежно від засобів, які використовуються суб’єктом
господарювання, джерел їх формування та процесів, а також показників, що
характеризують його діяльність, кількісні облікові вимірники поділяють на види:
натуральні, трудові та вартісні.
2.
Предмет і об’єкти
бухгалтерського обліку.
Предметом бухгалтерського обліку є господарські факти, явища і процеси, що
зумовлюють стан і використання активів та джерел їх утворення (пасивів). Об’єктами бухгалтерського обліку є
наступні:
-
господарські засоби (оборотні та необоротні активи);
-
джерела їх утворення (власний капітал,
довгострокові та поточні зобов’язання і забезпечення);
-
господарські процеси, що забезпечують рух
майна та джерел з метою отримання прибутку.
Об’єкти бухгалтерського обліку наведено в таблиці 1.
Господарські засоби – це сукупність матеріальних ресурсів, грошових коштів,
фінансових вкладень, а також витрат на придбання прав, необхідних для
здійснення діяльності суб’єкта господарювання.
До складу необоротних
активів належать господарські засоби, які використовуються у господарській діяльності підприємства більше одного
року або операційного циклу. Оборотні
активи складаються із: запасів, дебіторської заборгованості, грошових
коштів підприємства, поточних фінансових інвестицій.
Таблиця 1. Об’єкти
бухгалтерського обліку
Забезпечують господарську діяльність |
Становлять
господарську діяльність |
||
Господарські засоби: |
Джерела утворення |
Господарські процеси: |
Результати господарських |
|
господарських |
|
процесів |
- оборотні; |
засобів: |
- постачання; |
|
- необоротні |
- власні; |
- виробництво; |
|
|
- залучені |
- реалізація |
|
Власні джерела утворення господарських засобів визначаються вартістю майна, тобто чистими активами,
які обчислюються як різниця між вартістю майна і залученими джерелами. Власні
джерела мають складну структуру, що залежить від організаційно-правового
статусу підприємства (акціонерне товариство,
товариство з обмеженою відповідальністю, державне підприємство, орендне
підприємство). До власних джерел утворення господарських засобів зараховують:
зареєстрований, додатковий, резервний капітали, капітал у дооцінках,
нерозподілений прибуток.
Залучений
(позичковий) капітал – це частина вартості майна
суб’єкта господарювання, придбаного за рахунок виникнення зобов’язань, які
необхідно повернути банкам, постачальникам,
інвесторам: коштами, цінностями, які еквівалентні до вартості майна.
3. Метод бухгалтерського обліку.
Метод бухгалтерського обліку – це сукупність способів і
прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається
в обліку. Обліковий процес здійснюється за допомогою таких інструментів — елементів методу: документування;
інвентаризації; оцінки; калькулювання; рахунків; подвійного запису;
бухгалтерського балансу; бухгалтерської звітності.
Документація – відображення господарських операцій у визначених
носіях інформації – на паперових
бланках або технічних носіях. Це письмове свідчення про здійснення
господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.
Інвентаризація – це співставлення даних бухгалтерського обліку з фактичною
наявністю об’єктів обліку для виявлення відхилень, виправлення помилок та
контролю за збереженням цінностей.
Система рахунків бухгалтерського обліку – це спосіб групування
господарських засобів та їх джерел за економічно однорідними ознаками та
поточний облік їх змін у кількісному і вартісному параметрах. Для групування господарських засобів
використовують активні рахунки, для обліку їх джерел - пасивні. Подвійний запис – це процес
відображення господарських операцій та викликаних ними змін одночасно на двох
рахунках бухгалтерського обліку в
одній і тій самій сумі. Оцінка – це відображення об’єктів бухгалтерського
обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх у цілому по
підприємству. Калькуляція – це спосіб групування витрат для обчислення
собівартості продукції та послуг як у цілому, так і поодинці. Баланс – метод
групування і відображення в грошовій оцінці на певну дату господарських засобів
та джерел їх утворення, при якому сума господарських засобів дорівнює сумі їх
джерел. Звітність – система взаємопов’язаних і взаємозумовлених показників, які
відображають господарсько-фінансову діяльність підприємства (організації,
установи) за визначений період і є завершальним етапом бухгалтерського обліку.