Тема 16. Організація аудиторської діяльності.

Запитання.

1.             Аудитор, його статус і сертифікація.

2.             Аудиторська фірма.

3.             Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності.

4.             Аудитори, що мають право проводити аудит фінансовоїзвітності.

Основні поняття: аудитор, аудиторська діяльність, суб’єкти аудиторської діяльності, сертифікація, сертифікат аудитора, аудиторська фірма, реєстр аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності.

1. Аудитор, його статус і сертифікація.

Для усвідомлення сутності й логіки методів аудиту, технічних прийомів, ступеня старанності проведення аудиту слід також зрозуміти умови й організаційні рамки його здійснення.

Аудиторська діяльність в Україні регулюється Міжнародними стандартами аудиту, Господарським кодексом України (ст. 362-364) та Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (далі – Закону).

Згідно Закону України «Про аудит фінансової звітності і аудиторську діяльність» суб’єктами аудиторської діяльності в Україні є аудитори та аудиторські фірми, які включені доспеціального реєстру (рисунок 1).

Рисунок 1. Суб’єкти аудиторської діяльності, які можуть проводити аудит

Аудиторська діяльність має обмеження щодо сумісності з підприємницькою та іншими видами діяльності.

Суб’єктами аудиторської діяльності в Україні виступають аудитори та аудиторські фірми, які включені до спеціального реєстру. Як фізична особа- підприємець, так і аудиторська фірма повинні бути зареєстрованими у виконавчих органах державної влади (отримати право на підприємницьку діяльність) та включеними АПУ до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів (отримати право на зайняття аудиторською діяльність безпосередньо). Аудиторська фірма і аудитор-підприємець набувають право на зайняття аудиторською діяльністю тільки після включення до Національного реєстру аудиторів та аудиторських фірм.

Аудитор – фізична особа, яка підтвердила кваліфікаційну придатність до провадження аудиторської діяльності, має відповідний практичний досвід та включена до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (рисунок 2).

Аудитором може бути визнана фізична особа, яка	має вищу освіту підтвердила високий рівень теоретичних знань та професійну компетентність шляхом успішного складеннявідповідних
	пройшла практичнупідготовку із провадження аудиторської діяльності

Рисунок 2. Суб’єкти аудиторської діяльності, які можуть проводити аудит

Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими, не сумісними з аудиторською діяльністю, видами підприємницької діяльності, що не виключає їхнього права отримувати дивіденди, доходи від інших корпоративних прав, доходи від оренди та відчуження рухомого та нерухомого майна, пасивні доходи. Аудитори можуть займатися громадською, освітньою, викладацькою та науковою діяльністю, підготовкою публікацій з отриманням відповідної винагороди.

Не може бути аудитором особа, яка має не погашену або не зняту в установленому порядку судимість або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційних правопорушень, а також особа, до якої було застосовано протягом останнього року стягнення у вигляді виключення з Реєстру за подання до Реєстру недостовірної інформації.

Теоретичні знання підтверджуються за такими напрямами:

1)            стандарти професійної етики та професійна незалежність;

2)            міжнародні стандарти аудиту;

3)            законодавчі засади аудиторської діяльності та методика проведення аудиту (професійні навички);

4)            управління ризиками та внутрішній контроль;

5)            фінансовий аналіз;

6)            управлінський облік;

7)            міжнародні стандарти фінансової звітності;

8)            теорія бухгалтерського обліку та законодавчі засади ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

9)            податкове законодавство та законодавство про єдиний соціальний внесок;

10)        господарське, цивільне та трудове законодавство;

11)        корпоративне законодавство та законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

12)        інформаційні технології та комп’ютерні системи;

13)        фінанси підприємств;

14)        економіка підприємства та статистика.

Професійна компетентність підтверджується шляхом складання кваліфікаційного іспиту, який має засвідчити здатність особи застосовувати теоретичні знання на практиці.

Особа, яка має вищу освіту та досвід роботи на посадах бухгалтера, ревізора, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора не менше 15 років, або має досвід роботи на зазначених посадах не менше семи років та пройшла стажування у порядку, визначеному Законом, може бути атестована за результатами кваліфікаційного іспиту.

Кваліфікаційний іспит та іспити з теоретичних знань проводяться незалежними центрами оцінювання знань, акредитованими комісією з атестації. Іспити проводяться у письмовій або електронній формі з дотриманням анонімності та конфіденційності.

Свідоцтво про складання іспитів з теоретичних знань та кваліфікаційного іспиту видається на підставі рішення комісії з атестації центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Свідоцтво є чинним протягом п’яти років з дня складення кваліфікаційного іспиту.

Сертифікація – визначення кваліфікаційної придатності кандидата на зайняття аудиторською діяльністю шляхомперевірки відповідності його освіти та досвіду роботи вимогам Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» і складання ним письмового кваліфікаційного іспиту.

Сертифікат аудитора – це офіційний документ, який засвідчує рівень професійних знань, необхідних для здійснення аудиту підприємств (серія «А»), банків (серія «Б»). Є ще умовна серія «С» (дозвіл), яка видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України на здійснення аудиту фінансових установ.

Положення про сертифікацію аудиторів, затверджене Рішенням АПУ № 178/6 від 31.05.2007 р. Порядок сертифікації аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків, затверджується АПУза погодженням з НБУ.

Право на отримання сертифіката мають кандидати, які мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, бухгалтерського обліку, фінансів, економіки, оподаткування та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора та успішно склали письмовий кваліфікаційний іспит.

Для отримання сертифіката кандидати повинні успішно скласти письмовий кваліфікаційний іспит двох рівнів за програмою, затвердженою АПУ.

Для отримання допуску до сертифікації кандидат подає до АПУ такі документи:

1.             Заяву за встановленою формою.

2.             Копію диплома, засвідчену нотаріально або за місцем роботи. Якщо документ про вищу освіту виданий навчальнимзакладом іноземної держави, то додатково надаються переклад документа українською мовою, засвідчений нотаріально, та копія довідки про визнання іноземного документа про освіту, виданої Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

3.             Довідку органів внутрішніх справ про відсутність судимості.

4.             Копію трудової книжки, засвідчену нотаріально або за місцем роботи.

5.             Документ про плату за проведення сертифікації.

6.             Копію першої сторінки паспорта.

7.             Згоду на обробку персональних даних.

У разі відсутності зауважень щодо поданих документів Комісія АПУ з сертифікації та освіти аудиторів приймає рішення про надання дозволу кандидату на участь у кваліфікаційному іспиті. Секретаріат АПУ повідомляє кандидата не пізніше ніж за 10 днів до початку іспиту про рішення Комісії, місце, дату та час проведення кваліфікаційного іспиту особисто або на адресу, зазначену кандидатом у заяві.

Кваліфікаційний іспит проводиться в два етапи:

-                перший – письмове тестування (або тестування на ПЕОМ) за переліком запитань, затверджених Комісією;

-              другий – письмове розв’язання ситуаційного завдання. До другого етапу допускаються кандидати, які набрали не менше як 70 балів правильних відповідей за результатами тестування.

До перевірки екзаменаційних робіт залучають незалежних фахівців, з якими АПУ укладає угоду. Умови угоди повинні передбачати дотримання конфіденційності та об’єктивності оцінкивсіх екзаменаційних робіт.

Результати складання першого етапу кваліфікаційного іспиту затверджує Комісія. Підсумки складання другого етапу кваліфікаційного іспиту оформлюють протоколом, який Комісія подає для затвердження на засідання АПУ. За результатами складання іспитів АПУ затверджує протокол Комісії та приймає рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката аудитора. Результати першого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють кандидатам упродовж двох тижнів. Одночасно особам, що успішно склали перший етап кваліфікаційного іспиту, повідомляють час і місце проведення другого етапу кваліфікаційного іспиту. Результати другого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють упродовж одного місяця.

Кандидати, екзаменаційні роботи другого етапу яких оцінені:

1.             У 60 і більше балів, є такими, що склали кваліфікаційний іспит і здобули право на отримання сертифіката аудитора після затвердження протоколу на засіданні АПУ.

2.             У 59 і менше балів, є такими, що не склали кваліфікаційний іспит.

Кандидати, які не склали кваліфікаційний іспит, мають право складати його вдруге на загальних умовах згідно з Положенням про сертифікацію аудиторів. Результат успішно складеного першого етапу кваліфікаційного іспиту дійсний упродовж одного року.

Після затвердження на засіданні АПУ протоколу Комісії з результатами складання кваліфікаційного іспиту Секретаріат АПУ здійснює видачу сертифікатів (рисунок 3), які реєструється у книзіобліку сертифікатів АПУ. Отримання сертифіката аудитор засвідчує підписом у книзі обліку.

Рисунок 3. Сертифікат аудитора.

Датою набрання чинності сертифіката вважається дата прийняття АПУ відповідного рішення. Термін чинності сертифіката – від одного до п’ять років, залежно від рішення АПУ.

Аудитор повинен дотримуватися вимог щодо безперервного професійного навчання. Закон передбачаєобов’язкове щорічне підвищення кваліфікації аудиторами, водночас це питання регламентується Положенням про постійнеудосконалення професійних знань аудиторівУкраїни, нова редакція якого затверджена рішенням АПУ 31.05.2007 р. №178/5.

Секретаріат АПУ веде реєстр аудиторів, які пройшли підвищення кваліфікації. Удосконалення професійних знань аудиторів за програмами АПУ здійснюють навчальні заклади і організації (плані). За результатами навчання проводять тестування. 60% відповідей дають право на отримання Свідоцтва про удосконалення знань. Центри подають до АПУ інформацію про осіб, які успішно пройшли програму підвищення кваліфікації.

В загальний обсяг обов’язкового удосконалення професійних знань аудиторів в межах 40 годин Аудиторською палатою України можуть бути зараховані видання підручників чи навчальних посібників, викладання в Центрах, з якими Аудиторською палатою України укладені договори для здійснення постійного обов’язкового удосконалення професійних знань сертифікованих аудиторів, виступи у фахових засобах масової інформації з питань бухгалтерського обліку, контролю, аналізу тааудиту загальним обсягом не менше 0,5 авторського аркуша на рік, видання методичних матеріалів (рекомендацій, методик та ін.) з вобсязі не менше 0,5 авторського аркуша на рік, схвалених Аудиторською палатою України.

За проведення сертифікації та включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів справляється плата згідно рішення АПУ від 01.12.2016 № 334/16, зокрема:

-              За кожний етап кваліфікаційного іспиту для осіб, які звернулись із заявами про допущення їх до кваліфікаційного іспиту з метою отримання сертифіката аудитора, у розмірі 4800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 800,00 грн.);

-               За щорічне контрольне тестування за підсумками удосконалення професійних знань аудиторів у розмірі 720,00 грн.(у т.ч. ПДВ 120,00 грн.);

-               За щорічне контрольне тестування за підсумками удосконалення професійних знань аудиторів банків за Програмоюудосконалення професійних знань аудиторів у розмірі 3600,00 грн.(у т. ч. ПДВ 600,00 грн.).

-            За продовження терміну чинності сертифіката у розмірі 4800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 800,00 грн.).

Плата за включення до Реєстру аудиторських фірм тааудиторів:

-              За включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів у розмірі 12000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2000,00 грн.);

-               За продовження терміну дії Свідоцтва про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів у розмірі 7200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1200,00 грн.).

2. Аудиторська фірма.

Аудиторська фірма – юридична особа, яка провадить виключно аудиторську діяльність та/або надає неаудиторські послуги на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом та міжнародними стандартами аудиту.

До аудиторських фірм належать ті, які відповідають наступним вимогам (рисунок 4).

Аудиторська фірма

•       частка засновників неаудиторів менше 30% •       керівник тільки аудитор •       керівник не може очолювати іншу юридичну особу, яка здійснює підприємницьку діяльність •       включена до реєстру аудиторськихфірм

Рисунок 4. Вимоги до аудиторських фірм.

1)            загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами та/або аудиторськими фірмами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків;

2)            посадовою особою, яка відповідно до установчих документів здійснює керівництво аудиторською фірмою, може бути лише аудитор.

3)            керівник аудиторської фірми не може бути керівником іншої юридичної особи, що здійснює підприємницьку діяльність за видами, не сумісними з аудиторською діяльністю.

Аудиторська фірма повинна мати добру репутацію. Аудиторська фірма не може вважатися такою, що має добру репутацію, якщо протягом двох років поспіль до аудиторськоїфірми застосовувалося більше трьох разів стягнення у вигляді попередження або зупинення права на надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності або обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Аудиторська фірма, яка втратила добру репутацію, виключається з Реєстру за рішенням Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Для того, щоб здійснити правильний вибір аудиторської фірми з-поміж великої кількості працюючих, підприємствам слід керуватись системою критеріїв:

-             кількість персоналу та його досвід;

-             можливість надання знижок;

-             рівень цін на послуги;

-             види послуг, що надаються;

-             наявність філій у регіонах;

-             стаж роботи на ринку;

-             наявність відповідного дозволу на здійснення діяльності (внесення до реєстру аудиторських фірм);

-             відповідальність за якість аудиту (свідоцтво про проходження контролю якості);

-             права на надання певного виду аудиторських послуг. Наприклад для аудиту фінансової звітності необхідно щоб фірма була внесення до реєстру аудиторських фірм, які мають право надавати такі послуги.

Обираючи аудиторську фірму слід також врахувати перелік підприємств, які вона перевіряла раніше та відгуки попередніх клієнтів. Аудиторські фірми можуть забезпечити більш широкий комплекс послуг, ніж аудитори-підприємці, так як наявний певний штат професіоналів-фахівців. Насторожити також мають дуже високі або дуже низькі ціни. Стабільними і надійними є фірми, які пропонують послуги за помірними цінами.

В світовій практиці згідно МСА існують обмеження з боку самореклами аудитора:

-                   не має права повідомляти про пошук роботи за сумісництвом;

-                   реклама та пропозиції послуг повинні бути спрямовані на об’єктивне інформування громадськості та відповідати вимогам чесності та достовірності, пропозиція послуг з використанням примусу і нав’язування заборонена;

-                   заборонено натяк на можливість впливу на рішення будь- якого регулюючого органу;

-                   заборонено порівняння з іншими аудиторами;

-                   наводити рекомендації і підтвердження інших осіб, б факти які не можливо перевірити.

Аудиторська фірма при виборі клієнта повинна врахувати:

-                   платоспроможність замовника;

-                   репутацію, щоб не нанести шкоди іміджу фірми;

-                   оцінка завдань аудиту клієнта та можливість їх досягнення;

-                   оцінка трудомісткості та складності аудиту;

-                   попереднє ознайомлення зі станом бухгалтерського облікуі звітності та основними проблемами

-                   оцінка спроможності виконати роботу.

3. Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності.

Наказом Міністерства фінансів України від 19.09.2018 року №766 затверджено Порядок ведення Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності.

Реєстр аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (далі – Реєстр) – автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право на провадження аудиторської діяльності в Україні.

За Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» ведення Реєстру покладене на Аудиторську палату України. При включенні до Реєстру суб’єкта аудиторської діяльності видається свідоцтво встановленого Аудиторською палатою України зразка.

Реєстр складається з таких розділів:

І. Аудитори (рис. 5). До розділу «Аудитори» вносяться відомості про фізичних осіб, щодо яких комісія з атестації відповідно до статті 19 Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» прийняла рішення про визнання кваліфікаційної придатності до провадження аудиторської діяльності.

ІІ. Суб’єкти аудиторської діяльності (рис. 6). До розділу«Суб’єкти аудиторської діяльності» вносяться відомості про:

1)            аудиторські фірми, в яких:

Рисунок 5. Витяг з реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторськоїдіяльності (Розділ Аудитори)

Рисунок 6. Витяг з реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторськоїдіяльності (Розділ Суб’єкти аудиторської діяльності)

-                  установчими документами яких передбачено провадження виключно аудиторської діяльності та/або надання неаудиторських послуг на підставах та в порядку, передбачених Законом «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та міжнародними стандартами аудиту; загальний розмір частки засновників (учасників), які не є аудиторами та/або аудиторськими фірмами, у статутному капіталіяких не перевищує 30 відсотків;

-                  посадовою особою, яка відповідно до установчих документів здійснює керівництво аудиторською фірмою, є аудитор;

2)            аудиторів, які відповідають таким критеріям:

-                  провадять аудиторську діяльність як фізичні особи - підприємці або проводять незалежну професійну діяльність;

-                  набули права на провадження аудиторської діяльності напідставах та в порядку, передбачених Законом «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

ІІІ. Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності.

ІV. Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Технічна сторона ведення Реєстру покладається на секретаріат Аудиторської палати України та регіональні відділення АПУ (САУ). Він також несе відповідальність за збереження даних Реєстру – підтримання його в робочому стані та за достовірність оприлюднених у пресі даних.

Для внесення відомостей до Реєстру заявник подає до Аудиторської палати України:

1)          аудитор:

-             заяву аудитора про внесення відомостей до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

-             реєстраційну форму.

2)          суб’єкт аудиторської діяльності:

-             заяву про внесення відомостей до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

-             реєстраційну форму.

Відомості, що містяться в Реєстрі, є відкритими і загальнодоступними з можливістю цілодобового вільного доступута копіювання.

4. Аудитори, що мають право проводити аудит фінансової звітності.

Для того, щоб мати можливість надавати аудиторські послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності, аудиторські фірми мають відповідати цілому ряду вимог (рисунок 7), зокрема:

-              зобов’язані забезпечити певні політики і процедури (розробляють відповідні положення, складають журнали ознайомлення з ними, беруть письмові гарантії від працівників) про забезпечення незалежності та об’єктивності;

-            запроваджують внутрішні методики оцінки ризиків, заходи та засоби для захисту систем обробки інформації;

-           забезпечують можливість інформування уповноваженої особи суб’єкта аудиторської діяльності про факти порушень Закону його працівниками;

-             забезпечують достатній рівень кваліфікації та досвіду аудиторів і персоналу, який залучається до надання послуг відповідно до міжнародних стандартів аудиту: за основним місцем роботи має працювати не менше 3 аудиторів. При наданні послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес (крім тих, що відповідають критеріям малого підприємства), за основним місцем роботи має працювати не менше 5 аудиторів із загальною чисельністю штатних кваліфікованих працівників, які залучаються до виконання завдань, не менше 10 осіб, з яких щонайменше дві особи повинні підтвердити кваліфікацію або мати чинні сертифікати (дипломи) професійних організацій, що підтверджують високий рівень знаньз міжнародних стандартів фінансової звітності;

-            запроваджують внутрішню політику та процедуривиконання завдань з обов’язкового аудиту фінансової звітності, що також мають передбачати обов’язковість інструктажу, нагляду та перевірки роботи аудиторів та інших працівників, вимог до створення і обсягу робочих документів аудитора (розробкавідповідних положень і зразків робочих документів);

-             запровадження внутрішньої системи контролю якості аудиторських послуг. Відповідальність за організацію і ефективне функціонування внутрішньої системи контролю якості несе керівник суб’єкта аудиторської діяльності, при цьому ним може бути призначена відповідальна особа лише з числа аудиторів, яка є працівником суб’єкта аудиторської діяльності за основним місцем роботи;

-              застосовування політики оплати праці персоналу, залученого до виконання завдань з обов’язкового аудиту, що передбачала б стимули для забезпечення якості робіт;

-             

постійний моніторинг, оцінювання відповідності та ефективності внутрішньої політики і процедур, системи внутрішнього контролю, у тому числі щорічнa оцінка внутрішньої системи контролю якості та вжиття відповідних заходів для усунення будь-яких недоліків.

Рисунок 7. Фірми, що мають право на обов’язковий аудитпідприємств, що становлять суспільний інтерес

Суб’єкт аудиторської діяльності повинен вести особові справиза кожною юридичною особою, фінансова звітність якої перевіряється, які мають щонайменше містити:

-            найменування та місцезнаходження такої юридичної особи;

-                для аудиторської фірми – прізвище, ім’я, по батькові призначеного ключового партнера з аудиту;

-               суму винагороди, отриманої за послуги з обов’язкового аудиту, та винагороди, отриманої за інші послуги, у кожному фінансовому році.

Забороняється надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємству, що становить суспільний інтерес, якщо загальна сума винагороди, отримана від цього підприємства, щорічно перевищує 15 відсотків загальної суми чистого доходу від надання послуг таким суб’єктом аудиторської діяльності впродовж п’яти років поспіль.

Суб’єкт аудиторської діяльності щороку, до 30 квітня року, наступного за звітним, подає до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю перелік підприємств, що становлять суспільний інтерес, яким надавалися послуги протягом звітного року з обов’язкового аудиту, із розкриттям інформації про:

а) доходи від надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємствам, що становлять суспільнийінтерес;

б) доходи від надання інших послуг цим підприємствам.

Суб’єкт аудиторської діяльності зберігає робочі документи та всі звіти протягом щонайменше семи років з дати завершення виконання завдання з аудиту фінансової звітності або їх створення, якщо виконання завдання з аудиту фінансової звітностіне було завершено.