Тема 8. Облік грошових коштів та дебіторської заборгованості.

Запитання.

1.             Облік касових операцій.

2.             Облік безготівкових розрахунків.

3.             Облік дебіторської заборгованості.

Основні поняття: касові операції, готівка, реєстратор розрахункових операцій, ліміт залишку готівки, безготівкові розрахунки, ПКО, ВКО, касова книга, платіжна відомість, чек, фіскальний чек, грошовий чек, платіжне доручення, вексель, виписка банку, дебітори, дебіторська заборгованість, довгострокова дебіторська заборгованість, поточна дебіторська заборгованість, накладна, договір, товарно-транспорна накладна, резерв сумнівних боргів.

 

1.   Облік касових операцій.

Готівковий обіг на підприємстві регламентований:

-                  Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004р.

-                  Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995 р.

-                  Податковим кодексом України;

-                  ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.95 р.

-                  Постановою «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України» №200 від 30.05.2007.

-                  Постановою Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. №210.

Касові операції – операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки у касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги є запис у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Реєстратор розрахункових операцій (РРО) — це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Ліміт залишку готівки - це гранична сума грошових коштів, яка може знаходитись у касі підприємства в неробочий час. Всю готівку понад суми встановлених лімітів підприємства повинні здавати для зарахування на поточний рахунок.

Є форма розрахунку ліміту каси, яка затверджується наказом керівника. Ліміт залишків готівки в касі розраховується одним із двох методів: виходячи із середньоденних находжень у касу; виходячи із середньоденних витрат на поточні потреби підприємства.

ЛК= ФН (або ФВ)/КРД,

де ФН – фактичні надходження готівки в касу, крім коштів, отримані з банку, незалежно від їхнього призначення.

ФВ – фактичні видатки готівки з каси за мінусом виплат, пов’язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій і дивідендів.

КРД – кількість робочих днів каси за три місяці підряд з останніх 12 місяців роботи підприємства перед періодом, на який здійснюється визначення ліміту каси.

Строки здачі виручки до банку підприємству необхідно погоджувати з банком:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки і готівка здається до банків – щодня (у день надходження готівки до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки в день її надходження, - наступного за днем надходження готівки до каси дня;

в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків – не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів.

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей.

Здавання готівкової виручки здійснюється підприємством самостійно або через відповідні служби для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства за його вибором. У деяких випадках інкасатори не лише забирають кошти, але і привозять їх підприємству з банку. Наприклад, у вигляді розмінної монети, наперед замовленої підприємством-клієнтом.

Касові операції оформлюються наступними документами:

-                  КО-1 «Прибутковий касовий ордер» (ПКО) - на його підставі здійснюється оприбуткування готівки в касу. Даний документ підписується головним бухгалтером та касиром. У ПКО зазначається сума (цифрами та прописом), від кого прийнято гроші та на якій підставі. При цьому особі, яка здала гроші, після отримання їх касиром видається квитанція, підписана головним бухгалтером та касиром, а також необхідно поставити печатку і обов’язково на лінії розриву.

-                  КО-2 «Видатковий касовий ордер» (ВКО) оформлюється витрачання готівки з каси. Він виписується в одному примірнику працівником бухгалтерії, підписується керівником та головним бухгалтером. Видача грошей з каси підтверджується підписом одержувача у ВКО.

-                  При видачі грошей декільком особам складається платіжна відомість. Її складає бухгалтер. Через 3 робочих дні така відомість закривається. Якщо окремі особи не отримали грошей по відомості, то такі виплати вважаються депонованими.

-                  КО-3, 3а «Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів».

-                  КО-4 «Касова книга». Записи в касовій книзі здійснюють в двох примірниках (через копіювальний папір). Перші примірники залишаються в касовій книзі. Другі примірники повинні бути відривними і є звітом касира. Перші і другі екземпляри мають однакові номери.

Щодня, наприкінці робочого дня, касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі наступного дня (з урахуванням готівки, виданої заробітної плати по незакритих платіжних відомостях). Другий відривний аркуш (копію записів у касовій книзі за день) передає до бухгалтерії, як звіт касира, разом з прибутковими і видатковими документами, під підпис у касовій книзі.

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача (п. 3.7. Положення №637).

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися у паперовій формі. А от касові книги можуть вестися й в електронній формі.

При роботі з РРО формують такі документи:

1)            фіскальний касовий чек – розрахунковий документ, надрукований при проведенні розрахунків за продані товари або надані послуги.

Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства використовують рахунок 30 «Готівка» (таблиця 1).

Таблиця 1.Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку касових операцій

Зміст господарської операції

Кореспондуючі

рахунки

Дебет

Кредит

1.

Отримано у касу гроші із розрахункового рахунку

30

31

3.

Надійшла до  каси  заборгованість  покупців  по  реалізації

продукції, робіт, послуг

30

36

4.

Внесено до каси невідшкодовані підзвітні суми працівником

підприємства

30

372

5.

Внесено засновниками до каси підприємства готівку в рахунок

їхвнесків до Статутного капіталу

30

46

6.

Одержано до каси довгострокову та короткострокову позики

30

50, 60

7.

Повернуто до каси передоплату, яку було здійснено на адресупостачальника

30

63

8.

Повернуто до каси помилково видану заробітну плату

30

66

9.

Внесено готівку із каси на розрахунковий рахунок

31

30

10.

Видано з каси готівку на відрядження

372

30

11.

Повернуто готівкою довгострокову і короткострокову позики

50, 60

30

12.

Здійснено розрахунки із постачальниками готівкою із каси

63

30

Фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

2)          X-звіт денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті.

3)          Z-звіт – денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до Указу Президента України №436/95 від 12 червня 1995 р. (з набранням чинності Положення №637 від 15.12.2004 р.) застосовуються такі штрафи:

-             за перевищення встановленого ліміту (залишку готівки в Касі) – у подвійному розмірі суми, виявленої за надлишковою готівкою за кожний день;

-             за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в Касі - у подвійному розмірі надлишкової готівки за день, в якому оформлено не підписаний одержувачем видатковий документ;

-             за неоприбуткування (неповне і/або несвоєчасне) в Касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

-             за перевищення термінів використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівки під звіт без повного звіту про раніше видані кошти - у розмірі 25% виданих під звіт сум;

-             за проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового -ордера, іншого письмового документа), що підтверджував би сплату покупцем грошей, - у розмірі сплачених коштів.

Штраф за незастосування РРО:

-             за порушення, вчинене вперше, 1 грн;

-             за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих із порушеннями товарів (послуг).

Обмеження у розрахунках готівкою встановлені постановою Правління НБУ від 06.06.2013 р. №210. Можна проводити готівкові розрахунки протягом дня за одним або кількома платіжними документами:

-                  для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000 гривень;

-                  між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень;

-                  фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень.

З 2017 р. готівкове обмеження (50 000 грн) між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня застосовується не за товари, роботи та послуги, як було раніше, а при будь-яких розрахунках, крім окремо зазначених у п. 2.3 Положення № 637.

За п. 2.3 Положення №637 обмеження щодо готівкових розрахунків не поширюються на:

-   розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;

-   добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

-   використання коштів, виданих на відрядження.

Порушення цього обмеження передбачає накладення штрафу на фізособу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 н.м.д.г. (від 1700 грн до 3400 грн).

2.   Облік безготівкових розрахунків.

З метою забезпечення зберігання грошових коштів, а також здійснення банківських розрахунків як із юридичними, так і фізичними особами, підприємства відкривають рахунки в установах банків.

Безготівкові розрахунки - це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником в цих розрахунках є банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам.

Згідно інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» виділяють такі форми розрахунків:

-                      готівкові розрахунки;

-                      безготівкові розрахунки.

Банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним особам та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності, філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, фізичним особам на умовах, викладених в договорі між установою банку і власником рахунку.

Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків.

Для відкриття поточного рахунка в банк подають такі документи:

1.                           Заяву про відкриття рахунка.

2.                           Копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства у виконавчих органах влади.

3.                           Копію рішення про створення, реорганізацію підприємства, засвідчену нотаріально або органом, що прийняв таке рішення.

4.                           Копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально. Установа банку, в якому відкриваються рахунки (субрахунки), робить відмітку про відкриття такого рахунка на примірнику, статуту (положення), на якому зроблено відмітку податкової інспекції про реєстрацію підприємства в податкових органах, відтак цей примірник повертають власнику рахунка.

5.                           Копію документа, який підтверджує, що підприємство взято на облік у податкових органах.

6.                           Картку зі зразками підписів директора та його заступника, головного бухгалтера та його заступника і відбитком печатки.

7.                           Копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, соціального страхування засвідчену нотаріально або органом, який здійснює реєстрацію.

Право першого підпису належить керівнику підприємства. Право другого підпису – головному бухгалтеру, а у разі відсутності такої посади особі, що користується правами головного бухгалтера чи службовій особі, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку і звітності. Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису. Право другого підпису не може бути надано особам, які користуються правом першого підпису.

У разі позитивного рішення між банком і підприємством укладається угода на здійснення розрахунково-касового обслуговування. В ній зазначається: номер відкритого рахунку; передбачені зобов’язання та права сторін щодо виконання операцій за рахунком; умови закриття рахунку; строк дії угоди; порядок та періодичність видачі виписок з рахунку тощо.


Юридична особа для відкриття поточних рахунків фізичним особам (для виплати заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум тощо) може подавати до банку необхідні документи в електронній формі засобами програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк». Але такий спосіб подання документів має бути передбачено договором банківського рахунку. При цьому такі документи мають містити електронний цифровий підпис.

Для здійснення операцій на поточному рахунку до банку подаються документи, форми яких затверджені Національним банком України.

Надані до банку документи повинні мати наступні реквізити: назву, номер поточного рахунку, ідентифікаційні коди підприємства-відправника та підприємства-отримувача грошових коштів, число, місяць, рік виписки.

Якщо будь-який реквізит не заповнений або заповнений з порушенням вимог, то банк не має права приймати такий документ до виконання. У розрахункових документах не допускається виправлення, незалежно від того, хто вносить ці зміни – клієнт чи банк.

При готівкових розрахунках банківськими документами є:

-                  грошові чеки (оформлюється для отримання готівки з банку);

-                  об’яви на внесок готівкою (оформлюється для здачі готівки в банк). У випадку безготівкових перерахунків:

-                  платіжні доручення (для перерахування безготівкових коштів);

-                  платіжні вимоги;

-                  платіжні інструкції;

-                  розрахункові чеки;

-                  акредитиви;

-                  вексель – це письмово-оформлене зобов’язання, яке засвідчує грошові зобов’язання векселедавця сплатити після настання терміну певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю);

-                  інкасове доручення, інкасо – це вид банківської операції, який полягає в отриманні банком грошей по різних документах від імені своїх клієнтів і зарахування їх в установленому порядку на рахунок отримувача коштів.

Узагальнюючим документом який підсумовує операції на рахунку в банку є виписка банку, яка містить перелік операцій за дебетом і кредитом рахунка із зазначенням номерів документів.

Для обліку наявності та руху грошових коштів на поточному рахунку, що знаходиться у банку і можуть бути використані для поточних операцій

призначено рахунок 31 «Рахунки в банках», конкретно у розрізі субрахунків:

311        «Поточні рахунки в національній валюті»;

312        «Поточні рахунки в іноземній валюті».

За дебетом субрахунків відображається надходження коштів, за кредитом

- їх використання (таблиця 2).

Таблиця 2. Типові проведення господарських операцій з обліку грошових коштів на рахунках в банку

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

Сума

Передано готівку із каси на поточний рахунок в банку

311

301

5000

На поточний рахунок одержано кошти від покупців за відвантажену продукцію

311

361

2000

На поточний рахунок одержано довгострокову позику банку

311

501

12000

На поточний рахунок одержано короткострокову позику банку

311

601

7000

З  поточного рахунку одержано кошти  в  касу підприємства

301

311

2500

З поточного рахунку погашено заборгованість за короткостроковою позикою

601

311

3500

З поточного рахунку погашено заборгованість перед

постачальником

631

311

3800

З поточного рахунку погашено заборгованість перед бюджетом

641

311

1000

З поточного рахунку погашено заборгованість перед Пенсійним

фондом

651

311

8000

Викуплено акції власної емісії

45

311

5000

Одержано кошти від засновника

311

46

9000

Перераховано кошти на поповнення чекової книжки

313

311

1500

3.   Облік дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори – це юридичні чи фізичні особи, що внаслідок минулих подій мають певну заборгованість перед підприємством. Дебітори підприємства поділяються на зовнішніх до яких можна включити покупців (замовників) інших дебіторів, внутрішніх дебіторів які в свою чергу поділяються на підзвітних осіб, осіб до яких в підприємства є претензії щодо відшкодування завданих збитків. Критерії визнання дебіторської заборгованості:

-                  джерело отримання – появі активів повинні передувати минулі операції або події;

-                  втілення майбутніх економічних вигід – чи забезпечують активи оборотність інших ресурсів підприємства;

-                  забезпечення контролю за активом – це надає підприємству можливість контролювати майбутні вигоди, які воно очікує від використання цього активу;

-                          можливість достовірної оцінки активу – визначення виду оцінки дляпевного активу.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначено НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», який застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Класифікація дебіторської заборгованості подана на рисунку 1.

Довгострокова дебіторська заборгованість сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу (рисунок 2).

Поточна дебіторська заборгованість сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу (рисунок 3).

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником називають сумнівною дебіторською заборгованістю.

Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.


Рисунок 1. Класифікація дебіторської заборгованості

 

Сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів називається чистою реалізаційною вартістю дебіторської заборгованості.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.



Рисунок 2. Види довгострокової дебіторської заборгованості

 

Рисунок 3. Види поточної дебіторської заборгованості

 

 

 

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості.

Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.

Облік дебіторської заборгованості здійснюється на підставі первинних документів, відображених у таблиці 2:

Основним первинним документом, що використовується для обліку дебіторської заборгованості – є накладна, реквізитами якої є: одиниця виміру, найменування продукції, ціна, кількість та сума. На даному документі повинно бути чотири підписи: керівник, головний бухгалтер, хто відпустив і хто прийняв. Підприємство заповнює накладні згідно вимог чинного законодавства.

На підприємствах реалізацію готової продукції (товарів) зі складу покупцям, виконаних робіт, наданих послуг проводять на основі таких первинних документів:

-             накладних;

-             розпоряджень відділу збуту;

-             приймально-здавальних актів;

-             замовлень на роботи тимчасового або разового характеру. Основним первинним документом є накладна.

Видача покупцю із складу постачальника товарно-матеріальних цінностей здійснюється на підставі документа «Товарно-транспортна накладна».

 

Таблиця 2. Документування дебіторської заборгованості

361 «Розрахунки     з вітчизняними

покупцями»

362 «Розрахунки  з іноземними

покупцями»

Виникнення заборгованості

- Накладні

- Рахунки-фактури

- Акти прийнятих робіт, послуг, виконаних робіт та наданих послуг

- Податкові накладні

- Товарно-транспортні накладні (ТМ-1)

- Договір про реалізацію продукції, надання послуг або виконання робіт

- Розпорядження відділу збуту

- Приймально-здавальницькі акти

- Замовлення на роботи тимчасового аборазового характеру

-       Комерційні

документи (рахунки-фактури – invoice)

-       Транспортні накладні (CMR- залізнична       накладна, авіанакладна, комосамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи)

-       Платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ

-       Розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць

Погашення заборгованості

Виписки банку,        прибуткові касові ордери, платіжні доручення

Виписки банку

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

Заява працівника з проханням дозволити відрядження

Розпорядчий документ керівника (наказ) про направлення у відрядження

Видатковий касовий ордер

Звіт про використання коштів, наданих на відрядження, та додаток до звіту, розрахункові документи, що підтверджують витрати на відрядження

Прибутковий касовий ордер

На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

За дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред’явленим до сплати рахунком.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку розрахунківз покупцями та замовниками представлено у таблиці 3.

Таблиця 3. Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку розрахунків з покупцями та замовниками.

п/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі

рахунки

Дебет

Кредит

1.

Нараховано заборгованість покупцям за відвантажену їм готову продукцію, виконані роботи або надані послуги за цінами реалізації

36

70

2.

Відображено надходження грошей від покупців та замовників за реалізовані товари, роботи та послуги

30, 31

36

3.

Отримано від покупців векселі в рахунок оплати за реалізовані товари, роботи і послуги

182, 34

36

4.

Отримано від покупця в рахунок оплати цінні папери (облігації, казначейські зобов’язання), придбані ним на фінансовому ринку

14, 35

36

5.

Відображено проведення взаємозаліку між покупцем і продавцем

63

36

6.

Погашено заборгованість покупця за реалізовані йому товари,

роботи і послуги за рахунок раніше одержаного від нього авансу

681

36

Облік розрахунків між суб’єктами економічних взаємовідносин може здійснюватися за допомогою векселів.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями.

Рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» має такі субрахунки:

341         «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті»;

342         «Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті».

На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» за дебетом відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.

Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення, ведеться на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів».

У п. 8 НП(С)БО 10 зазначено, що величина резерву визначається за одниміз двох методів:

1)       застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості. За цим методом величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності кожного окремого дебітора;

2)       застосування коефіцієнта сумнівності. За цим методом величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності. Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:

а) визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

б) класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення;

в) визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.

За кредитом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом – списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

Рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів» кореспондує:

за дебетом з кредитом рахунків:

36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

71 «Інший операційний дохід»

за кредитом з дебетом рахунків:

84 «Інші операційні витрати»

94         «Інші   витрати операційноїдіяльності»

Аналітичний облік на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» ведеться в розрізі боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості.

Поточна дебіторська заборгованість, не пов’язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.